Абсолютно визначена санкція встановлює точний розмір певного виду покарання або точні розміри кожного з двох альтернативних видів основних покарань.. Були у КК 1922,1927,1960рр
25.Складові території України: 1) суша (у т. ч. острови у відкритому морі, що належать Україні), 2) внутрішні води ( річки, озера та інші водойми в межах державного кордону води портів, води бухт, заток, губ і лиманів, гаваней і рейдів), 3) надра землі в межах кордонів України, 4)територіальне море, 5) повітряний простір над сушею і водним простором, у тому числі і над територіальними водами (територіальним морем);.
26. Складові водного простору України:1.Внутрішні води ( а)морські води (розташовані в бік берега від прямих вихідних ліній, прийнятих для відліку ширини територіального моря України), б)води портів, бухт, заток, губ і лиманів, гаваней і рейдів, визначені відповідними лініями або такі, що історично належать Україні, в)частини вод річок, озер та інших водойм в межах кордонів України). 2. Територіальне море.
27. Поняття територіального моря -До територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відпливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки.
28. Поняття повітряного простору -Повітряним простором України є частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, в тому числі над її територіальними водами (територіальним морем).
29. Об’єкти, що не є територією України, але на які поширюється чинність КК України – 1. Континентальний шельф України. 2. Виключна (морська) економічна зона.3. підводні телеграфні кабелі й трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря. 4. наукова станція Академік Вернадський, розташована на острові Галіндес в Антарктиді. 5. запущені в космос об'єкти, що належать Україні. 6. Території та приміщення дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном. 7.Автомашини послів, дипломат. представників під прапором України, в яких перебувають дипломатичні та консульські службовці України. 8.Території дислокації контингенту ЗСУ на території іноземних держав, які виконують миротворчу функцію під егідою ООН.
30. Континентальний шельф України-це поверхня і надра морського дна підводних регіонів, що примикають до узбережжя чи островів України і знаходяться поза зоною територіального моря на відстані 200 морських миль від вихідних ліній, від яких відміряється ширина територіального моря, або до глибини 200 метрів за територіальним морем або за цими межами до такого місця, де глибина покриваючих вод дозволяє розробку природних ресурсів цих районів.
31. Виключна (морська) економічна зона-Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать, шириною 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.
32. Територіальний принцип – всі особи, незалежно від громадянства, які вчинили злочини на території України, підлягають відповідальності за Кримінальним Кодексом України.
33. Принцип громадянства - Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
34. Реальний принцип - Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим ККУ у випадку, якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
35. Універсальний принцип - Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим ККУ у випадках, передбачених міжнародними договорами. Держава має право притягнути до кримінальної відповідальності будь-яку особу, яка вчинила злочин, незалежно від місця його вчинення і громадянства такої особи. Під випадками, передбаченими міжнародними договорами, розуміється те, що: а) вчинені злочини належать до міжнародних злочинів або злочинів міжнародного характеру (піратство, фальшивомонетництво,геноцид, торгівля людьми); б) відповідно до міжнародних договорів України іноземець або особа без громадянства, яка не проживає постійно в Україні, котрі вчинили вказані злочини, не користуються імунітетом від кримінальної відповідальності і можуть бути видані Україні.
36. Злочин визнається вчиненим на території України, якщо 1) його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України; 2)його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України.
37. Чинність кримінального закону щодо іноземних громадян і осіб без громадянства у випадку вчинення ними злочину на території України - Особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом.
38. Чинність кримінального закону щодо громадян України у випадку вчинення ними злочину за межами України-Громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
39.Чинність кримінального закону щодо іноземних громадян і осіб без громадянства у випадку вчинення ними злочину за межами України-1)Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вони вчинили передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України. 2)Особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
40.Кримінальна відповідальність осіб, які не підсудні у кримінальних справах судами України, за вчинений на території України злочин-Питання про кримінальну відповідальність дипломатичних представників іноземних держав та інших громадян, які за законами України і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не є підсудні у кримінальних справах судам України, в разі вчинення ними злочину на території України вирішується дипломатичним шляхом. Кримінально-правова юрисдикція України не поширюється на осіб, які мають повний дипломатичний імунітет (щодо будь-яких злочинів, вчинених ними) або обмежений дипломатичний імунітет (лише щодо злочинів, вчинених такими особами при виконанні ними службрвих обов'язків). До відповідальності такі особи притягуються державою, представниками якої вони є. Кримінальній юрисдикції України вони підлягають лише у разі чітко висловленої згоди на це акредитуючої держави, яка означає позбавлення їхімунітету від кримінальної юрисдикції держави перебування.
41. Особи, на яких поширюється обмежений імунітет- Обмеженим дипломатичним імунітетом користуються консульські посадові особи і консульські службовці, члени адміністративно-технічного і обслуговуючого персоналу дипломатичних представництв, а також представники і посадові особи міжнародних організацій, члени парламентських і урядових делегацій. Ці особи не підлягають юрисдикції України лише щодо злочинних діянь, вчинених ними при виконанні своїх службових обов'язків.
Дипломатичний кур'єр є недоторканним та не підлягає українській кримінальній юрисдикції лише при виконанні своїх обов'язків, а тимчасовий дипломатичний кур'єр - лише на час доставки пошти за призначенням.
Недоторканністю та імунітетом від кримінальної юрисдикції користуються також дипломатичні агенти, акредитовані в іншій державі, які транзитом проїжджають через територію України. Це поширюється і на членів їхніх сімей, які супроводжують вказаних осіб або слідують окремо, щоб приєднатися до них або повернутися у свою державу.
42. Особи, на яких поширюється повний імунітет-Повним дипломатичним імунітетом користуються: глава дипломатичного представництва (посол, посланник, повірений у справах), члени дипломатичного персоналу дипломатичного представництва, які мають дипломатичний ранг (радники, торгові представники, військові аташе, перші, другі і треті секретарі, заступники торгових представників, помічники аташе), а також члени сімей усіх зазначених осіб, якщо вони не є громадянами України.
43. Набрання чинності кримінальним законом- Закон про кримінальну відповідальність набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення (ординарний порядок набрання чинності), якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування. Днем офіційного оприлюднення вважається день виходу у світ офіційного видання (журнал Відомості ВРУ або газета Голос України), в якому поміщено повний текст закону. Днем виходу у світ офіційного видання слід вважати ту дату, яка вказана у самому виданні. У самому законі час набрання ним чинності може бути визначено (надзвичайний порядок набрання чинності): 1.Вказівкою на конкретну календарну дату.2.Днем опублікування.3. Спливом певного періоду з дня опублікування.4.При настанні певної події.
44. Втрата чинності кримінальним законом-відбувається за таких обставин: 1)коли він був скасований або частково замінений іншим законом (про що є конкретна вказівка у новому законі);2)коли він був скасований або частково замінений іншим законом без будь-якого зазначення про це в новому законі.3)при закінченні строку, на який він був виданий.4)внаслідок визнання закону повністю чи в частині неконституційним КСУ.
45. Поняття часу вчинення злочину-Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення такого діяння, дії або бездіяльності. Таким законом є закон, який до моменту початку цього діяння набрав законної сили і до моменту закінчення діяння не втратив її.
Поняття зворотної дії кримінального закону-поширення дії кримінального закону, яким скасована злочинність діяння або пом’якшена кримінальна відповідальність або іншим чином поліпшено становище особи, на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
47. Види кримінальних законів, що мають зворотну силу в часі-Закон про кримінальну відповідальність, що 1) скасовує злочинність діяння, 2) пом'якшує кримінальну відповідальність 3) або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі.
48. Кримінальні закони, що не мають зворотної сили в часі-Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
49. Межі зворотної сили кримінального закону в часі- . Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та: а) стосовно яких ще не порушена кримінальна справа (у цьому випадку кримінальна справа не може бути порушена у зв'язку з відсутністю події злочину); б) котрим пред'явлене обвинувачення у вчиненні злочину (кримінальна справа підлягає закриттю за відсутністю події злочину); в)яким винесено вирок, що не набрав законної сили, або хоча і набрав законної сили, але не обернений до виконання; г) засуджені обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, і відбувають покарання (відповідно до ст. 405-1 КПК звільнення від покарання і пом'якшення покарання у цьому випадку провадяться судом за заявою засудженого або за поданням прокурора чи органу, що відає виконанням покарання); д) відбули покарання, але мають непогашену чи не зняту судимість. Зворотн дія закону не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом.
50. Поняття кримінального закону, який скасовує злочинність діяння- закон скасовує злочинність діяння, якщо він декриміналізує злочин (злочини), тобто переводить діяння з розряду злочинних до незлочинних (правомірних або правопорушень іншого виду, наприклад, адміністративних проступків). Шляхи: 1) вилучення із закону певного злочину. 2) звуження змісту певної ознаки складу злочину, внаслідок чого ряд діянь, які раніше визнавалися злочином, перестають містити ознаки складу злочину.3) введення до складу злочину нової ознаки, якої немає у вчиненому особою діянні. 4)введення до КК нових обставин, що виключають злочинність діяння.5) розширення меж правомірного заподіяння шкоди у вже існуючих обставинах, що виключають злочинність діяння
51. Шляхи пом'якшення і посилення кримінальної відповідальності- Пом’якшення кримінальної відповідальності має місце у випадках пом’якшення караності діяння. Пом’якшення караності діяння відбувається через: 1) одночасного зниження верхньої і нижньої меж покарання;2) зниження тільки верхньої або нижньої межі покарання при зберіганні незмінною іншої межі;3) введення альтернативного більш м’якого основного покарання;4) вилучення альтернативного більш суворого основного покарання;5) заміни безальтернативного основного покарання більш м’яким;6) зниження верхньої і/або нижньої меж додаткового покарання;7) перетворення обов’язкового додаткового покарання на факультативне;8) заміни додаткового покарання більш м’яким видом;9) вилучення додаткового покарання; 10) внесення змін до диспозиції статті Особливої частини КК, у зв’язку з чим вчинене діяння підлягає перекваліфікації за іншою статтею (частиною статті), що передбачає більш м’яке покарання. 11) внесення змін до диспозиції статті Загальної частини, зокрема зміна меж розмірів окремих видів покарань.
52. Поняття проміжного кримінального закон- Проміжним називається такий кримінальний закон, який набув чинності після вчинення особою злочину, але втратив свою силу до моменту розслідування або розгляду справи в суді.
53.Поняття тлумачення кримінального закону- Тлумачення закону, у тому числі кримінального, - це діяльність суб*єкти тлумачення, яка полягає у з'ясуванні і всебічному розкритті його змісту, у з'ясуванні волі законодавця, усвідомленні змісту закону з метою його точного застосування
Види тлумачення кримінального закону- 1)залежно від обсягу – буквальне, поширювальне, обмежувальне.2)за суб*єктом тлумачення – автентичне, легальне(офіційне), судове (казуальне та правозастосовне), доктринальне (наукове), виділяють також професійне та буденне тлумачення.3)залежно від способу тлумачення – філологічне(граматичне), логічне, систематичне, історичне, функційне, цільове.4)залежно від стадії – тлумачення-з*ясування та тлумачення роз*яснення.
55. Тлумачення кримінального закону Конституційним судом України- Одним з повноважень КСУ є офіційне тлумачення Конституції та законів України, а отже – і кримінального закону. КСУ наділений виключним в Україні правом легального (офіційного) тлумачення законів в Україні, тобто такого, що здійснюється не тим органом, який прийняв закон, але має загальнообов*язковий характер. Підставою для тлумачення є конституційне подання або звернення. Акти тлумачення КСУ називаються рішеннями. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Одночасно даючи тлумачення, КСУ може визнати кримінальний закон повністю або в окремій частині неконституційним, що означає втрату чинності таким законом чи відповідної його частини.
56. Правові наслідки засудження особи за межами України- . Вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинили злочин на території України. Рецидив злочинів, невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового злочину, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.
57,58.Злочин- передбачене Кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
59.Суспільна небезпека- це властивість діяння заподіювати істотну шкоду або створювати загрозу її заподіяння правам і свободам фізичних і юридичних осіб чи державі і суспільству в цілому, які взяті під охорону кримінальним законом.
60. Поняття характеру суспільної небезпеки- якісна ознака, що присутня у всіх злочинах даного виду і визначається, перщ за все, значенням і важливістю (цінністю) того чи іншого суспільного відношення, яке взято під охорону кримінальним законом, якому заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода. Характер сусп. небезпеки залежить від цінності об’єкта злочинного посягання.
61. Ступінь суспільної небезпеки – показник порівняльної тяжкості злочинів одного і того ж характеру суспільної небезпеки, що визначається, виходячи з сукупності усіх обставин справи: форми і виду вини, мотиву і мети, способу обстановки вчинення злочину, кількості епізодів вчинення злочину. Наявності кваліфікуючих ознак, ролі кожного співучасника (якщо вчинений злочин групою осіб), тяжкості наслідків, що настали.
62. Суспільна небезпека як матеріальна ознака злочину-
63. Кримінальна протиправність - це така ознака злочину, яка означає, що злочином може бути визнано тільки таке суспільно небезпечне діяння, яке передбачене кримінальним законом.
64. Вина (винність) як ознака злочину- психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу абот необережності. Так не є злочином а) рефлекторні, імпульсні, інстинктивні або інші рухи тіла, які не є результатом вольової поведінки особи; б) рухи тіла або відсутність таких рухів, що є результатом тільки чужої волі чи впливу непереборної сили; в) діяння, можливість настання суспільно небезпечних наслідків якого особа не передбачала і не могла передбачати (казус).
65. Ознака малозначного діянн- 1)дія або бездіяльність,яке формально містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК.2)не становить суспільної небезпеки.3)не заподіяла істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
66. Відмінність злочину від інших правопорушень- Критеріями відмежування злочинів від інших правопорушень є: 1) суспільна небезпека (її характер – певні суспільні відносини є об*єктом охорони лише кримінального прав, ступінь – злочин завжди заподіює істотну шкоду); 2) суб'єкт правопорушення (суб’єктом злочину може бути лише фізична осудна особа, яка на момент його вчинення досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність – на відміну від суб*єктів інших правопорушень, якими можуть бути і юридичні особи); 3) винність (злочин – це завжди винне діяння, у той час як цивільно-правова відп. може наставати за відсутності вини)); 4) кримінальна протиправність.
67. Класифікація злочинів-це поділ злочинів на окремі групи за певним критерієм. 1)за родовим об’єктом злочину – така класифікація відбита в назвах розділів Особливої частини КК (злочини проти власності, життя, здоров*я,волі,четі, гідності особи, національної безпеки і т.д.).2)за ступенем тяжкості – невеликої, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини.3)за зарактером діяння – які вчиняються а)лише шляхом злочинної дії,б) лише шляхом злочинної бездіяльності,в) можуть вчинятись як шляхом дії, так і бездіяльності.4)за формою вини – які вчиняються лише умисно,лише з необережності, які можуть вчинятись як умисно, так і з необережності.5)залежно від завершеності – закінчені і незакінчені.
68. Поняття злочину невеликої тяжкості- злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання;
69. Поняття злочину середньої тяжкості- Злочин , за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років;
70. Поняття тяжкого злочину - злочин, за яккий передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років;
71. Поняття особливо тяжкого злочину- злочин, за яеий передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічне позбавлення волі
72. Поняття злочинності- це відносно масове та історичне мінливе соціальне суспільно небезпечне кримінально-правове явище, яке складається із всієї сукупності злочинів, вчинених на відповідній території за певний період часу.
73. Показники злочинності- 1)кількісні (стан, рівень ( коєфіцієнт), динаміка злочинності).2)якісні (структура, характер, *ціна*, латентність).
74. Стан злочинності- це виражена в абсолютних показниках (цифрах) уся кількість вчинених на певній території за відповідний період часу злочинів і осіб, які їх вчинили.
75. Структура злочинності- це питома вага (доля, частка) і співвідношення різних груп (видів) вчинених злочинів, виділених за тими чи іншими кримінально-правовими або кримінологічними критеріями у їх загальному числі за певний період часу на відповідній території.
76.Динаміка злочинності –зміна стану, рівня, структури злочинності за той чи інший період часу на відповідній території.
77. Рівень (коефіцієнт) злочинності- це кількість вчинених за певний період часу на відповідній території злочинів і осіб, які їх вчинили з розрахунку на ту чи іншу кількість населення.