Короткий зміст тем лекцій змістових модулів курсу та посилення на джерела інформації

Модуль № 1. – Суднобудування в стародавні та античні часи.

Тема 1.1. Вступ. Суднобудування з стародавніх до наших часів - 2 години.

Мореплавство, вивчення та використання океану, їх зв'язок з суднобудуванням. Суднобудівна промисловість та суднобудівна наука. Центри суднобудування в світі. Перспективи розвитку суднобудування.

Література: [1], ч.1, вступ; [3], гл.1.

Тема 1.2. Виникнення судноплавства та суднобудування в стародавні часи - 2 години.

Виникнення судноплавства по рікам в районах стародавніх цивілізацій: Єгипет, Месопотамія, Китай та інш. Будівництво плотів, весельних суден (6-4 тис. років до н.е.). Винахід паруса. Перші морські каботажні плавання єгиптян, фінікійців (5 - 4 тис. років до н.е.). Морські сполучення у древньому Китаю (2,2 - 1,5 тис. років до н.е.). Виникнення судноплавства на території України та країн СНД. Конструкції перших суден Єгипту, Фінікії, Китаю.

Література: [1], ч.1, гл.1, гл.2; [3], гл.1.

Тема 1.3. Суднобудування в античні часи - 2 години.

Розвиток морської торгівлі в часи античності, поява грецьких колоній на узбережжі Середземного моря, Північночорноморського узбережжя та в Криму (VІІ ст. до н.е.).

Розвиток військового морського суднобудування. Винахід залізного якоря. Судна Стародавньої Греції. "Секційний" метод монтажу суден, що запропонував полководець Неарх в часи походу Олександра Македонського до Індії. Суднобудування у стародавньому Римі. Римські судна. Винахід вантажного стрілового пристрою. Поява трикутного "латинського" вітрила.

Література: [1], ч.1, гл.3; [3], гл.1.

Модуль № 2. – Суднобудування Середньовіччя та Київської Русі.

Тема 2.1. Суднобудування Середньовіччя (VIII-ХIII ст. н.е.) - 2 години.

Візантійські судна. Вдосконалення рангоуту та біжучого такелажу (косий рей, гафель). Закінчення формування середземноморської галери. Суднобудування народів Північної Європи. Судна вікінгів.

Розквіт суднобудування в Полінезії та Океанії (Х-ХП ст.). Винахід катамаранів. Суднобудування в Китаї.

Розширення морської торгівлі. Мандрівки Марко Поло (1271 р.). Потреба в більш досконалих суднах (нефи, коги). Винахід ахтерштевня та руля, встановлення носової щогли з вітрилом (ХП ст.). Використання шпилів для підіймання якорів. Перші правила по будуванню та безпеці мореплавства "Збірка морських правил" (Венеція, 1271 р.).

Література: [1], ч.1, гл.4; [3], гл.2.

Тема 2.2. Суднобудування у Київській Русі - 2 години.

Морські походи східних слов'ян. Шлях "з варяг до греків". Суднобудування в Київський Русі. Челни (моноксили), лодьї (набійні, палубні), учани (торговельні судна). Інструменти та технологія побудови суден. Новгородське суднобудування: шитики, ушкуї (промислові судна, судна балтійського типу). Поширення новгородців на Північ.

Поморські судна: карбас, раньшина та інші.

Література: [1], ч.1, гл.5; [3], гл.4.

Тема 2.3. Історія якоря - 2 години.

Стародавні пристосування для фіксації суден в заданому місці акваторії - якірні каміння (3 тис. років до н.е.). Вдосконалення якірних каменів. Шлях до конструкції якоря: дерев'яні жердини, що просунуті через отвори в якірних каміннях, дерев'яні крюки. Дерев'яні якоря у різних народів. Формування конструкції якоря зі штоком. Залізні якоря Стародавньої Греції та Риму. Поширення штокових якорів до кінця ХVІІІ ст. Спеціальні іспити якорів в Англії 1852 р. Адміралтейський якір, безштокові якоря, якір Хола. (1885 р.). Якоря підвищеної тримаючої сили другої половини XX ст.

Література: [1], ч.1, гл.6.

Модуль № 3. – Вітрильне суднобудування ХV-XIX сторіч.

Тема 3.1. Суднобудування в Україні ХУ-ХУП ст. - 2 години.

Боротьба українського, російського та інших слов'янських народів супроти кримських татар-загарбників та Туреччини. Виникнення українського козацтва. Морські походи запорізьких козаків. Запорізькі судна: чайки, палубні кораблі. Специфічні риси цих суден. Технологія побудови чайок.

Запорізькі козаки - спадкоємці суднобудівної культури Київської Русі.

Література: [1], ч.1, гл.7; [9], гл.”Сухопутные и морские походы запорожских казаков”.

Тема 3.2. Вітрильне суднобудування в ХІV - першій половині XIX ст. - 2 години.

Історичний огляд тактики військово-морського флоту та її вплив на конструкцію військових кораблів (до ХIV ст. - абордаж, рукопашний бій, з XV ст. - поява артилерії, лінійна тактика морського бою). Епоха великих географічних відкриттів. Прискорення розвитку міжнародної торгівлі. Каравели (ХIII-ХVII ст.), караки (ХIII-ХVI ст.). Подальший розвиток вітрильного флоту - зростання розмірів суден, поява нових типів, вдосконалення вітрильного озброєння. Іспанські, англійські, французькі галіони, лінійні кораблі, фрегати та ін. Шедеври заключного етапу розвитку вітрильного флоту – американські швидкісні та англійські чайні кліпери ("Катті Сарк", "Фермопіли"). Поява парового двигуна на суднах.

Література: [1], ч.1, гл.8, гл.9; [3], гл.2.

Тема 3.3. Виникнення міцного центру суднобудування на півдні України - 2 години.

Створення російського регулярного військово-морського флоту Петром І (1696 р.). Війни Росії з Туреччиною за вихід до Чорного моря. Активна участь українських козаків у цієї боротьбі. Заснування Херсонського (І778р.), Севастопольського (1783 р.) адміралтейств. Виникнення (1788 р.) і становлення Миколаївського адміралтейства.

Перші кораблі миколаївської побудови. Кримська війна 1854-1856 рр. Кінець епохи військового вітрильного суднобудування.

Література: [1], ч.1, гл.10, гл.11; [3], гл.4.

Модуль № 4 – Розвиток парового і металевого суднобудування та суднобудівної науки.

Тема 4.1. Розвиток парового і металевого суднобудування - 2 год. Перші парові судна Фултона (1803 р., Париж; 1807 р.-"Клермон", Нью-Йорк - Олбані). Перший російський пароплав "Єлизавета"(І8І5р.).Перші парові судна на Чорному морі миколаївської побудови: "Везувій" (1820 р., 20 к.с.), "Одеса" (1826 р., 2x70 к.с.) та інші. Винахід гвинтового рушія (чех Йозеф Рессель, 1825 р.). Перший перехід на гвинтовому паровому судні США - Європа (1836 р.). Поява металевих суден (Англія), перша баржа 1787 р., пароплав "Аарон Мангбі", 1822 р. Англійські металеві пароплави "Грейт Істерн" і "Грейт Вестерн" (1858 р.).

Закладання в миколаївському адміралтействі найбільших парових гвинтових вітрильників 135-гарматного рангу "Сіноп" І "Цесаревич" (1852, 1853 рр.). Поразка Росії в Кримській війні. Заборона на російський військово-морський флот у Чорному морі.

Початок панцерного суднобудування в Росії. Побудова в Миколаєві броньованих батарей круглої форми "поповок" (І87І р.). Успішне завершення російсько-турецької війни 1877-1878 рр., затвердження 20-річноі суднобудівної програми (для Чорного моря: 8 панцерників, 2 крейсери першого рангу, 3 лінійних кораблів, 6 канонерських човнів, 13 міноносців).

Література: [1], ч.2, гл.1; [3], гл.3.

Тема 4.2. Будівництво панцерного флоту в Миколаєві на кінці XIX- початку XX ст. - 2 години.

Панцерний флот в світі і в Росії. Будівництво в 1884-1904 рр. п'яти панцерників в Миколаєві, 3 - в Севастополі. Спорудження в Миколаєві великого суднобудівного заводу широкого профілю "Наваль" (1896-1897 рр.). Перші кораблі цього заводу. Перший підводний постановник мін "Краб". Коротка історія розвитку підводних човнів в світі. Будування підводних човнів в Миколаєві на початку XX ст. Англійський панцерник нового типу "Дредноут", 1906 р., - лінкор XX сторіччя. Будівництво на миколаївських суднобудівних заводах лінкорів нового типу "Императрица Мария", "Император Александр Ш", "Императрица Екатерина Великая", сучасних міноносців та крейсерів.

Література: [1], ч.2, гл.3, гл.4.

Тема 4.3. Розвиток суднобудівної науки - 2 години.

Становлення суднобудівної науки: Архімед (287-212 рр. до н.е.), Ісаак Ньютон (І642/І643-І727 рр.), Даніїл Бернуллі (1700-1782рр.). Розвиток теорії корабля Леопардом Ейлером (1707-1783 рр.) та П'єром Бугером (І699-І758рр.). Параболічний метод проектування суден шведського кораблебудівника Чапмана (І72І-І808 рр.). Застосування цього метода адм. А.С.Грейгом при будуванні в Миколаєві вітрильного флоту.

Розробка теорії остійності Едвардом Рідом (1830-1906 рр.). Створення теорії качки А.Н.Криловим (І86З-І945 рр.). Наукові результати С.Й.Макарова. Розвиток І.Г.Бубновим, Ю.А.Шиманським, П.Ф.Папковичем будівельної механіки корабля. Сучасні методи проектування суден, комплексний їх характер.

Література: [1], ч.2, гл.4.

Модуль № 5 – Історія МКІ-НУК ім. адмірала С. Макарова .

Тема 5.1. Історія Миколаївського кораблебудівного Інституту (виникнення та становлення) - 2 години.

Учбові заклади Миколаєва в часи вітрильного суднобудування. Спроби заснування вищого учбового закладу в Миколаєві: Новоросійського університету (1862-1864 рр.), Новоросійського політехнічного інституту (1868-1879 рр.), технологічного інституту (1902 р.). Відкриття середнього механіко-технічного училища (1902 р.). Спроба відкриття технологічного інституту (І9І6-І9І8). Індустріальний технікум на засадах вищого учбового закладу(І920-1925 рр.). Кораблебудівний технікум - кораблебудівний інститут (1926-1930 рр.). Невдала спроба закриття інституту (1933 р.). Формування кафедр. Перші професори МКІ. Підсумки діяльності МКІ за 20 років.

Література: [2], гл.2,3.

Тема 5.2. Торговельна суднобудування в першій половині XX ст. та в другій світовій війні - 2 години.

Основні суднобудівні тенденції в першій половині XX ст.: застосування нових типів головних двигунів (ДВЗ, парових турбін), спеціалізація суден, ріст тоннажності та розмірів. Пасажирські перевезення початку сторіччя. Загибель "Титаніка" (1912 р.). Міжнародні конвенції по охороні життя людини на морі (1913, 1929, 1948, 1960, 1974 рр.). Роль класифікаційних організацій в забезпеченні безпеки на суднах. Міжнародна морська організація (ІМО)

Пасажирські гіганти 30-х років ("Нормандія", "Куїн Мері").

Застосування електрозварювання в суднобудуванні - революційний крок в технології. Друга світова війна, утрати світового торговельного флоту. Нова технологія поточного будівництва торговельних суден типа "Ліберті" (США).

Література: [2], ч.2, гл

Тема 5.3. Історія МКІ (воєнні роки та післявоєнний період) -2 години.

Директор доц. Є.Ф.Чубов (з 1940 до 1965 р.) МКІ в роки війни. Повернення в Миколаїв з Пржевальська (1944 р.), відбудова інституту (1945-1950 рр.). Присвоєння МКІ імені С.Й.Макарова (1949 р.). Будова "нового" корпусу на пр. Леніна (1963-1967 рр.) Ректор проф. Бузнік В.М. (1965-1969 рр.). Початок будівництва комплексу споруд інституту в районі парка Перемоги (І971р.). Ректор доц. В.А.Степанов (1969-1975 рр.). Ректор М.М.Александров (1975-1993 рр.). Побудова споруд нового комплексу в районі парка Перемоги. Інтенсивний розвиток інституту. Наукова робота, зростання професорсько-викладацького составу. Перетворення інституту на Український державний морський технічний університет (УДМТУ) (1994 р.), Національний університет кораблебудування (2004 р.). Університет сьогодні.

Література: [2],гл.4-7.

Модуль № 6 – Суднобудування та океанотехніка після другої світової війни .

Тема 6.1. Суднобудування після другої світової війни - 2 год.

Зростання морського торговельного флоту. Інтенсивне вдосконалення суднобудування, зникнення парової машини. Будівництво на Україні заводів "Океан" (1951 р.), ПТЗ (1953 р.) - Миколаїв, Херсонського суднобудівного (1951 р.), Керченського суднобудівного "Залив", Феодосійського "Море". Поява ЦКБ "Черноморсудопроект" (1956 р.), "Прогрес" (1957 р.), філії ЦНДІ ТС - Миколаїв, ЦКБ "Ізумруд" (1958 р., Херсон), ЦКБ "Корал", Севастополь, ЦКБ "Ленінська кузня", Київ. Застосування газотурбінних головних двигунів у ВМФ і торговому флоті (роль ПТЗ, СПБ "Машпроект", ЦКБ "Чорноморсудопроект" в цьому).

Поява нових типів суден: судна з атомними двигунами, на підводних крилах, повітряній подушці. Масове будівництво спеціалізованих суден: контейнеровозів, ліхтеровозів, навалочників (нафторудовозів), супертанкерів, науково-дослідних суден. Поява автоматизованих суден.

Література: [2], гл.3,5,6.

Тема 6.2. Сучасний розвиток засобів океанотехніки та будівництво морських споруд - 2 години.

Історія становлення основних напрямків океанотехніки. Глибоководні апарати. Технічні системи для добування мінеральних ресурсів океану. Техніка для освоєння шельфових родовищ нафти та газу. Стаціонарні, самопіднімальні, напівзаглибні бурові установки, бурові судна, судна для прокладки підводних трубопроводів.

Література: [1], ч.3, гл.3.

Тема 6.3. Перспективи розвитку суднобудування - 2 години.

Основні напрямки удосконалення суден в майбутньому. Збільшення швидкості, ріст розмірів суден на нових принципах піддержання, розвиток екранопланів, розширення областей їх застосування. Зниження опору при русі під водою - підводні транспортні судна, судна для освоєння високоширотних районів Землі. Транспортні системи майбутнього, складені судна для систем освоєння океану. Розвиток океанотехніки та засобів охорони зовнішнього середовища.

Лабораторні роботи

Не передбачені.

Практичні роботі

Не передбачені.