Проведення модульних контролів і семестрових екзаменів

(ІІ семестр). Розподіл балів модульних контролів (МК)

	Максимальна оцінка в балах
Модульний контроль	Поточний контроль (ПК) Робота на практ. заняттях	Контрольний захід (КЗ)	Модульна оцінка (ПК + КЗ)
1-й МК	15**
2-й МК
Усього

** Максимальна оцінка за ПК кожного з МК – 15 балів, з котрих:

5 балів – максимальна оцінка за словник лінґвістичних термінів;

10 балів – сумарна оцінка за відповіді на практичних заняттях, виконання індивідуальних практичних завдань.

Контрольні заходи (КЗ) модульних контролів і семестрові екзамени відбуваються у письмовій формі.

Екзамен перед комісією студент складає в усній формі з фіксацією запитань та оцінок відповідей на екзаменаційному листі.

Шкала оцінок на практичних заняттях (I, II семестр):

10 балів– “ 5”	5 балів – “ 3+ ”
9 балів – “ 5 -”	4 бали – “ 3 ”
8 балів – “ 4+”	3 бали – “ 3 - ”
7 балів – “ 4”	2 бали – “ 2+”
6 балів – “ 4 -”	1 бал – “ 2 ”

7. Запитання на модульний контроль, іспит / комісію

7.1. Перелік запитань, що входять до семестрової контрольної роботи

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Мовознавство загальне і часткове, теоретичне і прикладне. Найважливіші проблеми мовознавства.

2. Зв’язок лінґвістики із суміжними дисциплінами.

3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, типологічний, структурний (дистрибутивний аналіз, аналіз за безпосередніми складниками, компонентний аналіз, трансформаційний аналіз).

4. Поняття синхронії та діахронії.

5. Погляди на природу і сутність мови.

6. Функції мови.

7. Гіпотези походження мови.

8. Взаємозв’язок мови та мислення. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.

9. Мова, мовлення та мовленнєва діяльність. Проблема відмінності мови від мовлення.

10. Загальнонародна мова і її сучасні варіанти. Поняття про літературну мову, територіальні та соціальні діалекти. Просторіччя, койне, суржик.

11. Стилістична диференціація літературної мови.

12. Закономірності розвитку мов. Процеси диверґенції та конверґенції. Мовна політика.

13. Субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

14. Піджини та креольські мови.

15. Білінґвізм (двомовність) та диглосія.

16. Явище штучних мов.

17. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Мовознавство і семіотика.

18. Відмінності мовного знака від інших знаків.

19. Семантичний трикутник як схема мовного знака.

20. Одиниці мови і знаки. Мова як особлива знакова система.

21. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи (типи зв’язків, що виформовують мовну систему).

22. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мовної системи.

7.2.Перелік тем, що складають перший модульний контроль

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Найважливіші проблеми мовознавства. Зв’язок лінґвістики з суміжними дисциплінами.

2. Методи дослідження мови.

3. Проблема відмінності мови від мовлення.

4. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Знакова ситуація. Поняття про денотат, референт, сигніфікат.

5. Одиниці мови і знаки. Відмінність мови від штучних знакових систем.

6. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мови.

7. Предмет фонетики, її теоретичне та практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна.

8. Три аспекти вивчення звуків мовлення.

9. Основні поняття акустики (тони, шуми, висота, тембр, резонанс).

10. Будова мовленнєвого апарату і функції його окремих частин.

11. Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.

12. Класифікація голосних звуків у мовах світу.

13. Класифікація приголосних звуків у мовах світу.

14. Позиційні звукові зміни (редукція голосних, оглушення приголосних, протеза).

15. Комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція та їх види, діереза, епентеза, метатеза, гаплологія).

16. Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу.

17. Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.

18. Орфоепія. Транскрипція та транслітерація.

19. Поняття про фонему, її функції. Варіанти та варіації фонем.

20. Загальне поняття про опозиції. Типи опозицій фонем.

7.3. Перелік тем, що складають другий модульний контроль

1. Сутність природи мови (визначення мови за її біологічною, психічною та соціальною природою).

2. Гіпотези походження мови.

3. Загальнонародна мова та її диференціація. Основні ознаки літературної мови. Територіальні та соціальні діалекти.

4. Закономірності розвитку мов. Поняття про субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

5. Лексикологія. Розділи лексикології.

6. Слово як одиниця мови. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат. Типи лексичних значень слів.

7. Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

8. Омонімія, її відмінність від полісемії. Типи омонімів.

9. Поняття про синонімію. Типи синонімів.

10. Поняття про антонімію. Типи антонімів.

11. Поняття про гіпонімію, конверсію, енантіосемію.

12. Лексикографія, типи словників.

13. Фразеологія, ознаки та типи фразеологізмів.

14. Відмінність граматичного значення від лексичного. Типи граматичних значень.

15. Синтетичні та аналітичні способи вираження граматичних значень.

16. Поняття про граматичну категорію. Граматичні категорії у мовах світу.

17. Поняття про частини мови. Принципи виділення частин мови.

18. Поняття про морфему. Типи морфем.

19. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних зв’язків.

20. Поняття про словосполучення. Типи зв’язків у словосполученні.

21. Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

22. Поняття про речення. Основні ознаки речення.

23. Генеалогічна класифікація мов світу.

24. Типологічна класифікація мов світу.

7.4. Запитання на іспит / комісію

1. Предмет, об’єкт і завдання науки про мову. Найважливіші проблеми мовознавства. Зв’язок лінґвістики з суміжними дисциплінами.

2. Методи дослідження мови.

3. Сутність природи мови (визначення мови за її біологічною, психічною та соціальною природою).

4. Функції мови.

5. Гіпотези походження мови:

· біблійне тлумачення;

· античність про походження мови;

· звуконаслідувальна гіпотеза;

· гіпотеза вигукового (афективного) походження мови;

· гіпотеза соціального договору;

· гіпотеза жестів;

· гіпотеза трудових вигуків та суспільних регуляторів;

· новітні теорії теоантропологічного тлумачення походження і природи мови.

6. Взаємозв’язок мови та мислення. Мовознавці про мову та мислення. Типи мислення: чуттєво-образне, технічне (практично-дійове), поняттєве.

7. Проблема відмінності мови від мовлення.

8. Поняття про знак. Основні ознаки знака. Знакова ситуація. Поняття про денотат, референт, сигніфікат. Одиниці мови і знаки. Відмінність мови від штучних знакових систем.

9. Поняття про систему і структуру. Способи організації мови як системи. Основні мовні одиниці та їх функції. Рівні мови.

10. Загальнонародна мова та її диференціація. Основні ознаки літературної мови.

11. Територіальні та соціальні діалекти. Просторіччя, койне, суржик.

12. Закономірності розвитку мов. Процеси диверґенції та конверґенції. Поняття про субстрат, суперстрат, адстрат, мовний союз.

13. Основні ознаки піджинів та креольських мов.

14. Відмінність між білінґвізмом (двомовністю) та диглосією. Явище штучних мов.

15. Предмет фонетики, її теоретичне та практичне значення. Фонетика описова, історична, експериментальна. Три аспекти вивчення звуків мовлення.

16. Основні поняття акустики (тони, шуми, висота, тембр, резонанс).

17. Будова мовленнєвого апарату і функції його окремих частин.

18. Артикуляція звука та її фази. Поняття про артикуляційну базу.

19. Класифікація голосних звуків у мовах світу.

20. Класифікація приголосних звуків у мовах світу.

21. Позиційні звукові зміни (редукція голосних, оглушення приголосних, протеза).

22. Комбінаторні звукові зміни (акомодація, асиміляція, дисиміляція та їх види).

23. Членування мовленнєвого потоку. Склад. Теорії складоподілу.

24. Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи.

25. Поняття про фонему, її функції. Варіанти і варіації фонем. Загальне поняття про опозиції. Типи опозицій фонем.

26. Лексикологія. Розділи лексикології.

27. Слово як одиниця мови. Слово в мові та мовленні. Поняття про лексему.

28. Слово і поняття. Базові поняття семантики слова: концептуальне ядро, емоційно-стилістичні конотації, денотат, або референт (загальна та часткова предметна відповідність), сигніфікат. Типи лексичних значень.

29. Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант. Шляхи розвитку полісемії: метафора, метонімія, синекдоха, функційне перенесення.

30. Омонімія, її відмінність від полісемії. Типи омонімів.

31. Поняття про синонімію. Типи синонімів.

32. Поняття про антонімію. Типи антонімів.

33. Поняття про гіпонімію, конверсію, енантіосемію.

34. Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про історизми. Відмінність між архаїзмами й історизмами.

35. Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про неологізми. Різновиди неологізмів.

36. Лексика з погляду активного та пасивного вжитку. Поняття про архаїзми. Типи архаїзмів.

37. Запозичення. Різновиди запозичень.

38. Найважливіші поняття фразеології. Основні ознаки та шляхи виникнення фразеологізмів. Класифікація фразеологізмів.

39. Лексикографія, типи словників.

40. Відмінність граматичного значення від лексичного. Типи граматичних значень.

41. Синтетичні способи вираження граматичних значень.

42. Аналітичні способи вираження граматичних значень.

43. Поняття про граматичну форму. Аналітичні та синтетичні граматичні форми.

44. Поняття про граматичну категорію. Граматичні категорії у мовах світу.

45. Поняття про частини мови. Принципи виділення частин мови.

46. Поняття про морфему. Типи морфем.

47. Предмет синтаксису. Типи синтаксичних зв’язків.

48. Поняття про словосполучення. Типи зв’язків у словосполученні.

49. Типи словосполучень у залежності від головного члена. Типи семантико-синтаксичних відношень між компонентами словосполучення.

50. Поняття про речення. Основні ознаки речення. Речення та судження.

51. Комунікативні та структурні типи речень.

52. Поняття про актуальне членування речення.

53. Генеалогічна класифікація мов світу.

54. Типологічна класифікація мов світу.

8. Зразки контрольних, залікових, модульних, екзаменаційних завдань

8.1.Зразок залікової контрольної роботи

1. Розкрийте сутність і завдання описового методу (7 балів).

2. Поясніть, що таке парадигматичні зв’язки і мові. Наведіть приклади (7 балів).

3. Чим відрізняється мова як знакова система від інших знакових систем (7 балів)?

4. Гіпотезу жестів представляли:

а) В. Вундт, М. Марр; б) В. Гумбольдт, О. Потебня; в) Ф. де Соссюр, Ж. Вандрієс (5 балів).

5. Проміжними рівнями мови є:

а) лексико-семантичний, морфологічний, синтаксичний;

б) фонологічний, морфологічний, фразеологічний;

в) морфонологічний, словотворчий, фразеологічний (5 балів).

6. Об’єкт, позначений знаком, називається:

а) сигніфікатом; б) денотатом; в) семантичним трикутником; г) ваш варіант відповіді (5 балів).

7. Вивченням штучних мов займається:

а) паралінґвістика; б) соціолінґвістика; в) інтерлінґвістика; г) етнолінґвістика (5 балів).

8. Як психічне явище мову трактували:

а) Ф. де Соссюр, Ж. Вандрієс; б) В. Гумбольдт, О. Потебня; в) Ш. Баллі, А. Сеше; г) ваш варіант відповіді (5 балів).

9. Штучно створювана таємна говірка вузької замкненої соціальної або професійної групи – це:

а) койне; б) жарґон; в) арґо; г) сленґ (4 бали).

8.2. Зразок модульної контрольної роботи

1. Охарактеризуйте основні функції мови (5 балів)

2. Поясніть, чим відрізняється загальна фонетика від конкретної, описова від історичної. Які експериментальні методи дослідження звуків ви знаєте? (5 балів)

3. Запишіть слово у фонетичній транскрипції, охарактеризуйте фонетичні процеси, що відбулися у ньому: щастя (5 балів)

4. Поясніть, які звукові зміни відбулися у словах: срібро – срібло, осел – віслюк (6 балів)

5. Визначіть фонемний склад слів: студентство (3 бали)

6. Назвіть фонему, головний вияв якої має такі ознаки: задній ряд, середнє підняття, огубленість (3 бали)

7. Визначіть типи складів за структурою: onion (3 бали)

8. Гіпотезу жестів представляли:

а) О. Потебня, М. Кочерган;

б) Ф. Бопп, Р. Раск;

в) В. Вундт, М. Марр (5 балів)

8.3. Зразок екзаменаційної контрольної роботи

1. Наголос і його типи у мовах світу. Інтонація та її елементи (7 балів).

2. Багатозначність (полісемія) слова. Поняття про лексико-семантичний варіант (7 балів).

3. У котрому рядку всі переносні значення є метонімічними:

а) золото (колір), ведмідь (“незґрабний”), легко (на серці), трон (влада);

б) спинка (крісла), сліпий (неосвічений), спідниця (про жінку), зірка (“знаменитість”);

в) золото (гроші), бронза (пам’ятник), ніж (операція), соління (продукти харчування)? (4 бали)

4. У якому рядку наведені тільки комбінаторні зміни:

а) асиміляція, дисиміляція, акомодація;

б) акомодація, редукція, оглушення у кінці слова;

в) дисиміляція, гаплологія, редукція? (3 бали)

5. Вказати, яке граматичне значення і яким граматичним засобом виражене у наведеній парі слів: to risk – a risk (4 бали).

6. У чому полягає різниця між фонемою та звуком:

а) фонема — соціальне явище, звук — індивідуальне;

б) фонема — індивідуальне явище, звук — соціальне;

в) фонема — соціальне явище, звук — національне? (3 бали)

7. Визначити тип зв’язку і тип семантико-синтаксичного відношення у словосполученні: гілка верби (4 бали).

8. У котрому рядку правильно представлено типи афіксів:

а) префікс, суфікс, флексія, інтерфікс, інфікс, циркумфікс (конфікс), трансфікс;

б) префікс, основа, інфікс, конфікс, суфікс, радікс;

в) префікс, корінь, суфікс, флексія, інфікс, трансфікс, конфікс? (3 бали)

9. Рекомендована література

9.1. Підручники й посібники

Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М., 1991.

Введение в языкознание. Хрестоматия. / Сост. Б.Ю.Норман, Н.А.Павленко. – Минск, 1984.

Головин Б.Н. Введение в языкознание: 4-е изд. – М., 1983.

Дорошенко С.І. Загальне мовознавство. – К., 2006.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К., 1974.

Калинович М.Я. Вступ до мовознавства. – К.-Львів, 1947.

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006.

Кодухов В.И. Введение в языкознание: 2-е изд. – М., 1987.

Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1987.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. – М., 1996.

Ющук І.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.

Milewski T. Językoznawstwo. – Warszawa, 1972.

Yule G. The study of language. – Cambridge, 2003.

9.2. Збірники вправ і завдань

Доленко М.Т. Вступ до мовознавства: Збірник вправ і завдань. – К., 1975.

Донець Л., Мацько Л. Вступ до мовознавства. Практикум. – К., 1989.

Зиндер Л.Р. Введение в языкознание: Сборник задач. – М.,1987.

Калабина С. Практикум по курсу “Введение в языкознание”. – М.,1985.

Норман Б.Ю. Сборник задач по Введению в языкознание. – Минск, 1989.

Тестові завдання зі Вступу до мовознавства. / Укл. Ф.С.Бацевич, Л.Ю.Сваричевська. – Львів, 2004.

9.3. Додаткова наукова література

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. – К., 1996.

Брайчевський М. Походження слов’янської писемності. – К., 1998.

Блумфильд Л. Язык. – М., 1968.

Булаховський Л. Загальне мовознавство. Вибір праці у 5-ти томах. – т.1. – К., 1975.

Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1996.

Гайдеґґер М. Дорогою до мови. – Львів, 2007.

Загнітко А.П. Сучасні лінгвістичні теорії. – Донецьк, 2006.

Звегинцев В. История языкознания ХІХ и ХХ веков в очерках и извлечениях. – М., 1960.

Звегинцев В. Мысли о лингвистике. – М., 1996.

Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність. – Львів, 2002.

Курилович Е. Очерки по лингвистике. – М., 1962.

Лайонз Дж. Язык и лингвистика. – М., 2004.

Леонтьев А.А. Мир человека и мир языка. – М., 1974.

Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969.

Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.

Петров М.К. Язык, знак, культура. – М., 1991.

Пирс Дж. Символы, сигналы, шумы. – М., 1967.

Потебня А. Мысль и язык. – К., 1993.

Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналітичний огляд). – К., 1999.

Семиотика / Под ред. Ю.С.Степанова. – М., 1983.

Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии. – М., 1993.

Соссюр Ф. де. Курс загальної лінґвістики. – К., 1998.

Степанов Ю.С. Язык и метод. К современной философии языка. – М., 1998.

Радевич-Винницький Я. Від мови до нації. – Дрогобич, 1996.

Тищенко К. Метатеорія мовознавства. – К., 2000.

Трубецкой Н. Основы фонологии. – М., 1960.

Федик О. Мова як духовний адекват світу (дійсности). – Львів, 2000.

Хомський Н. Роздуми про мову. – Львів, 2000.

Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974.

Этнопсихолингвистика. – М., 1988.

Якушин Б.В. Гипотезы о происхождении языка. – М., 1985.

Fauconnier G. Mental Spaces. – Сambridge, 1994.

Jackendoff R. Patterns in the Mind. Language and Human Nature. – N.Y., 1994.

Lakoff G. Metaphors we live by. – Chicago, 1980.

Lakoff G. Talking Power: The Politics of language in our lives. – N.Y., 1990.

Language:An Invitation to Cognitive Science / ed. by D.N.Osherson, H. Lasnik. – Vol.1. – Cambridge, Mass., 1990.

Lieberman P. Uniquely Human. – Cambridge, Mass., 1991.

Linguistics: The Cambridge Survey / ed. by F.Newmeyer. – Cambridge, 1988.

Meaning and Mental Representation / ed by U.Eco, M.Santambrogio, P.Violi. – Bloomington – Indianapolis, 1988.

Pinker S. The Language Instinct. – N.Y., 1994.

Sampson G. Schools of Linguistics. – Stanford, 1980.

The Emergence of Language. Development and Evolution / ed.by W.S.-Y.Wang. – N.Y. – San Francisco, 1991.

Thirty Years of Linguistic Evolution / ed. by M.Pűtz. – Amsterdam – Philadelphia, 1992.

Universals of Language / ed. by J.H.Greenberg. – Cambridge, Mass., 1963.

9.4. Довідкова література

Ахманова О. Словарь лингвистических терминов. – М., 1969.

Вахек Й. Лингвистический словарь Пражской лингвистической школы. – М., 1964.

Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г. Краткий словарь когнитивных терминов. – М., 1996.

Левицький Ю.М. Мови світу: Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

Левицький Ю.-М. Мови світу. Енциклопедичний довідник. – Львів, 1998.

Марузо Ж. Словарь лингвистических терминов. – М., 1960.

Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов. – М., 1976.

Селіванова О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава, 2006.

Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000.

Хэмп Э. Словарь американской лингвистической терминологии. – М., 1964.

Crystal D. The Cambridge Encyclopedia of Language. – N.Y., 2010.

Encyklopedia językoznawstwa ogólnego. – Wroclaw – Warszawa – Kraków, 1993.

Matthews P. The Concise Oxford Dictionary of Linguistics. – Oxford, 1997.

The Encyclopedia of Language and Linguistics. – Oxford – New York – Seul – Tokyo, 1994.

www.linguistlist.org

www.linguide.com.ua

www.wikipedia.org

www.ulif.org.ua

10. Термінологічний мінімум

абрубтивні (зімкнено-гортанні) приголосні

абсолютні (повні) синоніми

авторські неологізми

аглютинативні мови

адстрат

акомодація

активна лексика

актуальне членування речення

акумулятивна функція

аломорф

алофон

алфавіт

альвеолярні звуки

аналіз за безпосередніми складниками

аналітичні мови

антонім

антропоніміка

апікальні приголосні

арамейське письмо

арґо

арґотизми

артикуляційна база

артикуляція

архаїзми

асиміляція

аспірати (придихові приголосні)

атрибутивні словосполучення

афазія

афікс

афіксація

африкати (зімкнено-щілинні приголосні)

багатозначність (полісемія)

білабіальні (губно-губні) приголосні

білінґвізм

буквено-звукове письмо

валентність

варваризми

варіанти фонем

варіації фонем

векторні антоніми

вербоїди

вершина складу

висота звука

вібранти (дрижачі приголосні)

відкритий склад

вільне значення

власна назва

внутрішня флексія

внутрішня форма слова

вокалізм

вторинна номінація

вульгарна лексика

гаплологія

генеалогічна класифікація мов

гетерогенні омоніми

гіперонім

гіпонім

глухі приголосні

гносеологічна функція

головні члени речення

голосні звуки

гомогенні (етимологічні) омоніми

градуальна опозиція

граматика

граматична категорія

граматична форма слова

граматичне значення

графіка

грецьке письмо

губні (лабіальні)приголосні

двоскладне речення

дедукція

денотативне значення

дентальні (зубні) приголосні

дериватологія (словотвір)

дзвінкі приголосні

диверґенція

диглосія

дисиміляція

дистрибутивний аналіз

дистрибуція

диференціація мов

диференційні ознаки фонем

дифтонг

діалект

діалектизм

діахронія

діереза

дієслово

довгі звуки

довгота звука

додаток

дорсальні приголосні

другорядні члени речення

евфемізми

еквіполентна опозиція

екзотизми

екскурсія (приступ)

експіраторний (динамічний) наголос

експлозивні (вибухові) приголосні

експресивна функція

емотивна функція

емфатичний наголос

енантіосемія

енкліза

енклітики

енциклопедичні словники

епентеза

епістолярний стиль

ергативні мови

естетична функція

етимологія

етнолінґвістика

єгипетське письмо

жарґон

жарґонізми

живі (актуальні) фонетичні зміни

задньоязикові приголосні

займенник

закритий склад

закриті голосні

звуження значення слова

звук

зв’язане значення

зв’язаний (фіксований) наголос

зімкнено-проривні приголосні

зімкнено-прохідні (напіввідкриті) приголосні

зіставне (типологічне) мовознавство

знак

ідіома

ієрогліфи

ізафет

ізолятивні (кореневі) мови

іменник

індукція

ініціаль

інкорпорація

інкорпоративні (полісинтетичні) мови

інтегральні ознаки фонем

інтердентальні приголосні

інтернаціоналізми

інтерфікс

інтонація

інфікс

інфіксація

інформативна функція

історизми

історичні фонетичні зміни

кальки

калькування

квазісинонімія

квантитативний (кількісний) наголос

керування

кількісна редукція

когнітивна функція

койне

комбінаторні зміни звуків

комплементарні антоніми

компонентний аналіз

комунікативна функція

конверґенція

конверсиви

конверсія

конкорданси

конотативне значення

консонантизм

контекстуальне значення

контрадикторні антоніми

контрарні антоніми

конструктивно зумовлене значення

контекстуальне значення

конфікс

конфіксація

концептуальне значення

координація

корелятивна опозиція

корінь

креольські мови

кульмінація (витримка)

лабіалізовані (огублені) голосні

лабіо-дентальні (губно-зубні) приголосні

ларингальні (гортанні) приголосні

латеральні (плавні, бокові) приголосні

лексема

лексика

лексико-граматичні розряди (категорії)

лексикографія

лексикологія

лексико-семантична група

лексико-семантичне поле

лексико-семантичний варіант

лексичне значення

лінґвістичні словники

лінґвогеографія

лінґвосеміотика

лінґвоцид

літературна мова

логічний наголос

математична лінґвістика

мелодика мовлення

метатеза

метафора

метод

метамовна функція

метонімія

мислення

мислетворча функція

міжмовні омоніми

міжнародні мови

мовлення

мовна сім’я

мовний союз

модальність

модус

монофтонг

морф

морфема

морфеміка

морфологія

морфонема

морфонологія

морфосилабема

музикальний (мелодійний, тонічний) наголос

наголос

назальні (носові) приголосні

народна етимологія

національна мова

нейролінґвістика

нейтралізація фонем

неологізми

неприкритий склад

нерелевантна опозиція

нерухомий (постійний) наголос

несегментна морфема

нефіксований (вільний) наголос

номінативне значення

носові голосні

нульова морфема

обертони

об’єкт

об’єктні словосполучення

обставина

оглушення приголосних

односкладне речення

означення

оказіоналізми

оказіональні значення

оксиморон

омографи

омоніми

омонімія

омофони

омоформи

ономасіологія

ономастика

описовий метод

опозиція

орфографія

орфоепія

основа слова

осцилографія

офіційно-діловий стиль

палаталізовані (м’які) приголосні

палатографія

палеографія

парадигма

парадигматичні зв’язки

паралінґвістика

пасивна лексика

пауза

первинне значення

передньоязикові звуки

переносні значення

перерозклад

письмо

піджин

підмет

підрядний зв’язок

піктографія

план вираження

план змісту

повнозначні слова

позиції фонем

поліфтонг

поняттєве (словесно-логічне) мислення

порівняльно-історичний метод

постфікс

постфіксація

похідне значення

прагматична функція

предикат

предикатив (категорія стану)

предикативність

предметність

префікс

префіксація

привативна опозиція

прикладне мовознавство

прикметник

прикритий склад

прилягання

прислівник

прислівникове словосполучення

присудок

прокліза

проклітики

пропозиція

просодика

просте речення

просторіччя

протеза

прототип

професіоналізми

прямі запозичення

пряме значення

психолінґвістика

публіцистичний стиль

пуризм

редукція голосних

редуплікація

резонанс

рекурсія

релевантна опозиція

релятивні словосполучення

рема

рентґенографія

репрезентативна функція

речення

рівні мови

розмовно-побутовий стиль

розповідне речення

розширення значення слова

ротові голосні

рухомий наголос

самостійні частини мови

свистячі приголосні

сема

семема

семантика

семантико-стилістичні синоніми

семантичні (ідеографічні) синоніми

семасіологія

семіотика

середньоязикові звуки

сигніфікативне значення

сила звука

силабема

силабічне письмо

сильна позиція фонеми

сингармонізм

синекдоха

синонім

синонімічний ряд

синонімія

синтагма

синтагматичні зв’язки

синтаксема

синтаксис

синтаксично зумовлене значення

синтетичні мови

синхронічне мовознавство

синхронія

сирконстанти

система мови

склад

складне речення

слабка позиція фонеми

сленґ

словесний наголос

словники антонімів

словники багатомовні

словники асоціативних норм

словники інверсійні

словники ідеографічні

словники іншомовних слів

словники-мінімуми

словники мови письменників

словники неологізмів

словники омонімів

словники орфографічні

словники орфоепічні

словники синонімів

словники фразеологізмів

словники частотні

слово

словоскладення

словосполучення

словотвірний аналіз

словоформа

слот

службові слова

сонорні приголосні

соціальний діалект

соціолінґвістика

спіранти (щілинні, фрикативні приголосні)

сполучник

спонтанні фонетичні зміни

спонукальне реченння

споріднені мови

способи вираження граматичних значень

стилістично забарвлена лексика

стилістично нейтральна лексика

структура мови

структурна схема речення

структурна схема словосполучення

структурний метод

суб’єкт

субституція

субстрат

суперсегментна морфема

суперстрат

суплетивізм

суржик

сурядний зв’язок

суфікс

суфіксація

схрещення мов

табу

такт

тверді приголосні

твірна основа

тезаурус

текст

тема речення

тембр мовлення

темп мовленя

теонім

теоретичне мовознавство

територіальний діалект

термін

термінологія

технічне (практично-дійове) мислення

типологічна класифікація мов

тлумачні словники

тон

топонім

топоніміка

транскрипція

транслітерація

трансфікс

трансфіксація

трансформаційний аналіз

трифтонг

тяжіння

увулярні (язичкові) приголосні

узгодження

універсалії

ускладнення

фарингальні (глоткові) приголосні

фатична функція

фіналь

фінікійське письмо

флексія

флективні (фузійні) мови

фонема

фонематична транскрипція

фонетика

фонетична транскрипція

фонетичні процеси

фонографія

фонологічна система

фонологія

форманта

формотворчий афікс

фраза

фразема

фразеологізм

фразеологія

фразовий наголос

фрейм

фрикативні (щілинні) приголосні

фузія

функційна лінґвістика

функційні стилі

хрононім

циркумфікс

частини мови

частка

часткові синоніми

чергування звуків

числівник

члени речення

чуттєво-образне (наочно-образне) мислення

шиплячі приголосні

штучні мови

шум

язикові приголосні

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З ДИСЦИПЛІНИ «ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА»

для студентів 1–го курсу базового напряму 6.020303 «Філологія»

Укладач: Назарчук Роксолана Зіновіївна

Редактор:

Комп’ютерне верстання: