Образ «свого» – «чужого» в етнокультурі українців

81. ПІБ (якщо людина погоджується назватися)

82. Стать.

83. Вік.

84. Місце проживання.

85. Національність (етнічна приналежність).

86. Освіта.

87. Професія.

88. Хто для Вас є ворогом?

89. Чи може ворог стати своїм? За яких обставин?

90. «Хто» і «що» є для Вас «чужим» («своїм»)? Чим Ви керуєтесь, визначаючи «чужого» («свого»)?

91. За яких обставин «чужий», «чуже» стає «своїм»?

92. За яких обставин «свій», «своє» стає «чужим»?

93. Що є для Вас «чужиною?»

94. Що є для Вас «своєю землею»?

95. Чи завжди «чужий» є для Вас ворогом?

96. Коли «чужий» стає ворогом?

97. Чи є для Вас чужою людина іншої раси? Чому?

98. Чи є для Вас чужим представник іншого етносу? Чому?

99. Назвіть представників інших етносів, яких, на Вашу думку, найбільше не люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

100. Назвіть представників інших етносів, яких, на Вашу думку, найбільше люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

101. Назвіть представників інших етносів, які, на Вашу думку, найбільше не люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

102. Назвіть представників інших етносів, які, на Вашу думку, найбільше люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

103. Чим, на Вашу думку, українці схожі на представників інших національностей?

104. Чим, на Вашу думку, українці відрізняються від представників інших національностей?

105. Чи є чужим для Вас представник іншої релігії? Чому?

106. Назвіть представників інших релігій, яких, на Вашу думку, найбільше не люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

107. Назвіть представників інших релігій, яких, на Вашу думку, найбільше люблять українці? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

108. Назвіть представників інших релігій, які, на Вашу думку, найбільше не люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

109. Назвіть представників інших релігій, які, на Вашу думку, найбільше люблять українців? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

110. Чи є чужою для Вас людина, яка розмовляє іншою мовою? Чому?

111. Чи є чужим для Вас представник іншої соціальної верстви населення? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

112. Чи є чужими для Вас люди, в якої більші матеріальні статки?

113. Чи є чужими для Вас люди, в якої менші матеріальні статки?

114. Чи спостерігається в суспільстві ставлення до людей із фізичними та психічними вадами як до «чужих»?

115. Чи спостерігається в суспільстві ставлення до людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією як до «чужих»?

116. Чи можете Ви назвати своїх сусідів чужими для Вас людьми? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

117. Чи можете Ви назвати чужими для Вас людей із інших кутків села (районів міста)? Чому? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

118. Чи можете Ви назвати Ваших односельчан (мешканців одного міста) чужими для себе людьми? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

119. Чи є чужими для Вас жителі сусідніх сіл/міст? Чому?

120. Чи є чужими для Вас жителі сіл/міст Вашого району/області?

121. Якщо Ви сільський/міський житель, чи є чужими для Вас міські/сільські жителі? Чому?

122. Чи є чужими для Вас етнічні українці, які проживають в інших областях України?

123. Чи є чужими для Вас громадяни, які проживають в інших областях України?

124. Чи є для Вас чужими Ваші земляки (односельці, з одного міста) за кордоном ? Чому?

125. Чи є для Вас чужими для Вас українці, які живуть за кордоном? Чому?

126. Чи є для Вас чужими для Вас українці, які працюють за кордоном? Чому?

127. Чи були (є) чужими для Вас учні з інших класів? Чому?

128. Чи були (є) чужими для Вас учні з інших шкіл? Чому?

129. Чи були (є) чужими для Вас студенти з інших навчальних закладів? Чому?

130. Чи є чужими для Вас студенти інших факультетів Вашого університету? Чому?

131. Чи є чужими для Вас представники інших груп Вашого факультету. Чому?

132. Чи є Ви членом молодіжної субкультури? Чи є чужими для Вас представники інших субкультур? Чому?

133. Чи є Ви членом якоїсь організації? Чи є чужими для Вас представники інших організацій? Чому?

134. Чи є для Вас чужою людина іншої професії? Чому?

135. Чи є для Вас чужою людина з іншими життєвими інтересами та цінностями? Чому?

136. Чи є для Вас чужою людина іншого покоління ? Чому?

137. Чи є чужими один для одного представники протилежних статей?

138. Чи називали(-ють) дівчат та хлопців із інших компаній «чужими»? Що треба було зробити, щоби прийняти їх до свого гурту? Коли їх починали називати «своїми»?

139. Коли, живучи в парі, чоловік та жінка стають «своїми»?

140. Після якого обряду на весіллі представники двох родів вважалися вже «своїми»? Які Ви взагалі знаєте обряди та ритуали на їх зближення?

141. Чи можуть бути члени сім’ї (родини) «чужими»? За яких обставин це стається? Чи знаєте перекази, легенди, примовки, анекдоти тощо, в яких розповідається про це?

142. Чи можуть бути «своїми» представники родів розлучених чоловіка та жінки?

143. Чому кажуть, що «невістка – чужа кістка»? Коли вона перестає (-ла) бути чужою?

144. Чому кажуть, що «приймак – чужак»? Коли він перестає (-ав) бути чужим?

145. Чому кажуть, що вітчим та мачуха – «чужі»? Коли вони перестають (-ли) бути «чужими»?

146. Чому кажуть, що свекруха/свекор та теща/тесть – «чужі»? Коли вони перестають (-ли) бути «чужими»?

147. Чи називають «чужим світом» місце, з якого приходить дитина? Як у Вас його називали чи називають? Хто чи що, за народними уявленнями, приносили дитину батькам?

148. Що робили (-ять) для того, аби полегшити прихід дитини у «цей світ»? Які ви знаєте звичаї, обряди, спрямовані на полегшення пологів? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

149. Чому чоловік, за народними уявленнями, раніше не мав права бути присутнім під час пологів жінки?

150. Чому раніше на родини не можна було приходити чоловікам?

151. Чому матері не можна було бути присутньою на хрестинах власної дитини? Що таке обряд «виводу»?

152. Чому дитину до хрещення називають «чужою» для цього світу?

153. Чому нехрещених дітей не можна було хоронити разом з усіма на кладовищі?

154. Чи називають покійників «чужинцями»? Чому? Які обряди полегшували шлях покійника на «той світ»? Які Ви знаєте пісні, перекази, історії тощо, де б згадувався «шлях» покійника в «чужий світ»?

155. Чому потойбічний світ люди називають «чужим»? Про яких представників цього світу Ви чули? Чи знаєте перекази, легенди, примовки, анекдоти тощо, в яких розповідається про це?

156. Чи є чужими для живих людей представники демонічного світу (відьми, упирі, русалки, лісовики, мавки та ін.)? Чому? Як від них захищатися? Що треба робити, щоби не накликати з їхнього боку на себе біду?

157. Які місця для живої людини вважаються «чужими»? Чи є вони небезпечними? Як людина має там поводитися? Чи може вона щось зробити, аби зробити ці місяця «своїми»? Чи знаєте Ви історії, перекази, анекдоти, пісні, примовки тощо, в яких розповідається про це?

158. Чому межу називають «нічиєю» землею? Чому сварку за межу вважають одним із найстрашніших гріхів?

159. Чому перехрестя доріг вважається «чужою» територією?

160. Чи вважаєте Ви, що громадська чи державна власність є для українців «нічиєю»? чи є крадіжкою такі речі?

“Праця за трудодні в повоєнному колгоспі”

Опитуються особи, які працювали або були свідками роботи в колгоспах кінця 1940-1950-х рр.

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

1. Назва населеного пункту (стара, нова).

2. Прізвище респондента, дата народження, професія і місце роботи в зазначений період.

3. Назва колгоспу, його спеціалізація.

4. Як відбулися перевибори правління колгоспу після приходу радянських військ?

5. Чи реквізовувалась у селян худоба, реманент та збіжжя для потреб колгоспу?

6. Чи використовувались для польових робіт корови?

7. Які культури вирощувались господарством?

8. Інтенсивність праці колгоспників, заробітки на трудодень.

9. Присадибне господарство: овочі, фрукти, ягоди; худоба.

10. Податки на присадибне господарство.

11. Державні позики. Яким чином проводилася підписка на них?

12. Оргнабори в трудову армію. Куди і на скільки років посилали працювати молодих людей?

13. Наведіть конкретні приклади відправлених з села молодих людей. Їхня подальша доля.

14. Повернення молоді з робіт у Німеччині. Ставлення до репатріантів влади та односельців.

15. Яким чином випускники шкіл могли поїхати на навчання до міста?

16. Кримінальна злочинність у повоєнні роки. Чи були у селі її прояви?

17. Чи діяла у селі в повоєнні роки церква?

18. Як селяни святкували традиційні (релігійні) свята та радянські?

19. Де і як селяни могли отримати медичну допомогу?

20. Коли у повоєнному колгоспі з'явились трактори і автомашини? Які саме і скільки?

21. Чи було село електрифіковане? Коли з’явилася електрика? Де саме?

22. Чи була у селі радіоточка? Коли і як її слухали? Що саме?

23. Прізвища перших голів колгоспу у повоєнні роки. Вони були місцеві чи приїжджі?

24. Сільський магазин, що в ньому продавалось?

До кожного інтерв’ю бажано додавати додаткову інформацію про респондента – біографію, фото.

“Життя подільського села в період окупації”

І. Дослідник (ПІБ).

ІІ. Місце і час бесіди.

1. Прізвище, ім’я, по-батькові.

2. Рік народження.

3. Місце проживання. Назва населеного пункту (стара, нова).

4. Професія, місце роботи в зазначений період.

5. Коли і де Ви почули звістку про війну? Які почуття вона у Вас викликала?

6. В якій зоні окупації був Ваш населений пункт (німецька, румунська)?

7. Коли і як Ви вперше побачили окупантів? Як вони виглядали?

8. Як населення села зустрічало німців (румунів)?

9. Чи перебували в селі окупанти постійно?

10. Як ставились окупанти до місцевого населення?

11. Як ставились німецькі (румунські) воїни до жінок села?

12. Чи була в селі сільськогосподарська община, як називалася?.

13. Яким чином відбулося перетворення колгоспу в сільськогосподарську общину, чи були якісь видимі зміни при цьому?

14. Прізвища голів с/г общини. Коротка інформація про них. Були місцеві, чи з інших сіл?

15. Хто був сільським старостою? Розкажіть про нього. Яка його доля після війни?

16. Чи були в селі поліцаї? З місцевих, чи прийшлі?

17. Як вони ставилися до місцевого населення?

18. Чи роздавався селянам у приватну власність с/г реманент, худоба, тягло тощо? Чи розбирали селяни самовільно зазначене майно після відступу Червоної Армії?

19. Які с/г культури вирощувалися у общині і яка розводилась худоба? Як реалізовувались продукти праці?

20. Які заробітки мали селяни? Якою була інтенсивність праці?

21. Добробут селян. Чи змінився його рівень з новою владою? Яким чином?

22. Як проводилася відправка молоді на роботи до Німеччини? Чи були спроби уникнути такої долі?

23. Участь місцевої адміністрації та поліції у справі відправки молоді на роботи в Німеччину.

24. Наведіть конкретні приклади відправлених у Німеччину людей, їхні долі.

25. Ставлення місцевого населення до тих, хто повернувся з Німеччини.

26. Чи діяла в селі під час окупації школа? Хто були учителі, які дисципліни читались?

27. Доля вчителів після приходу радянських військ.

28. Чи діяла під час окупації церква?

29. Звідки був священик?

30. Як люди ставились до церкви? Чи масово відвідували її?

31. Чи отримували допомогу від окупаційних властей розкуркулені під час колективізації та родичі репресованих в 1937-1938 рр.?

32. Чи видавало місцеве населення окупаційній владі радянських активістів? Тих з них, як приймали участь у колективізації та організації Голодомору?

33. Чи діяли в районі села партизанські загони, коли, (радянські, оунівські)?

34. Чи зазнавали мешканці села репресій з боку фашистів у зв'язку з діями партизанів?

35. Ставлення селян до партизанів.

36. Чи проживали у селі під час окупації євреї? Ставлення до них селян. Доля євреїв.

37. Чи було в селі гетто?

38. Чи приганяли євреїв з інших місць. Як місцеві до них ставились?

39. Чи рятували українці єврейські родини?

40. Чи зазнало село руйнувань під час боїв у 1941 та 1944 роках. Яких саме?

41. Чи гинули у селі воїни різних армій? Які, коли, де їх ховали?

42. Чи було перепоховання радянських воїнів після війни? Коли і куди.

43. Як населення села зустрічало радянські війська?

44. Як відбувалося відновлення радянської влади в селі?

45. Як ставились радянські воїни до жінок села?

До кожного інтерв’ю бажано додавати додаткову інформацію про респондента– біографію, фото.

Наши рекомендации