Список використаних джерел. Основна частина КВКР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Основна частина
Основна частина КВКР складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням використаних методів дослідження.
У розділах основної частини представляють:
ü огляд літератури за темою та вибір напрямів дослідження;
ü виклад загальної методики й основних методів дослідження;
ü експериментальну частину (якщо є) і методику дослідження;
ü відомості про проведені теоретичні і/або експериментальні дослідження;
ü аналіз і узагальнення результатів дослідження.
В огляді літератури (перший розділ)студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки зі своєї проблеми, стисло та критично висвітлюючи роботи вчених. Автор КВКР повинен визначити ті питання, які залишилися недостатньо вивченими і, отже, визначити своє місце у вирішенні проблеми. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % від обсягу основної частини КВКР.
У другому розділі,як правило, обґрунтовуються вибір напряму дослідження, наводяться методи вирішення задач та їхні порівняльні оцінки, розробляється загальна методика проведення дослідження.
У подальших розділах(бажано не більше чотирьох в цілому) з вичерпною повнотою викладають результати дослідження з висвітленням того нового, що вносить автор КВКР у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти рішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних та зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень.
Виклад матеріалу підпорядковується одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Висновки
Подаються найбільш важливі наукові і практичні результати, отримані в процесі дослідження, які повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми (завдання), її значення для науки і практики. Далі формулюються висновки і рекомендації, які вказують на можливість наукового і практичного використання отриманих результатів. У першому пункті висновків стисло оцінюється стан питання. Далі у висновках розкриваються методи вирішення поставленої у роботі наукової проблеми (завдання), їх практичний аналіз.
У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках отриманих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
3.7. Додатки(якщо є)
До додатків за необхідністю доцільного включати допоміжний матеріал:
ü таблиці допоміжних цифрових даних;
ü протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
ü інструкції і методики, опис алгоритмів і програм рішення задачі на ЕОМ, розроблених у КВКР;
ü допоміжні ілюстрації та ін.
Список використаних джерел
Список слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.
Бібліографічний опис джерел складається відповідно до стандартів бібліотечної і видавничої справи, що діють.
Див. далі пункт 4.4.
4. Правила оформлення курсових та випускних кваліфікаційних робіт
4.1. Загальні вимоги
Обсяг основного тексту (вступ, розділи, висновки)КВКР повинен складати:
· курсова робота – 25 – 30 сторінок;
· ВКР освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) „бакалавр” – 45 – 50 сторінок;
· ВКР ОКР „спеціаліст” – 55 – 60 сторінок;
· ВКР ОКР „магістр” – 65 – 70 сторінок.
Вищезгаданий обсяг роботи розрахований на використання при їх оформленні комп’ютерів на папері формату А4 та текстового редактора Word, шрифту Times New Roman, розмір 14 з полуторним (1,5) міжрядковим інтервалом. Інтервал між абзацами та відступ загального тексту мають дорівнювати нулю (0), вирівнювання тексту має бути за шириною. Шрифт повинен мати масштаб 100 %, інтервал звичайний без зміщення та кернінгу. Абзацний відступ має становити 1,27 см.
Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи полятаких розмірів:
- ліве, верхнє і нижнє – 20 мм;
- праве – 10 мм.
Вписувати в текст роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення, якщо немає можливості здійснити набір на комп’ютері, треба чорнилом або пастою тільки чорногокольору.
Кожна робота, крім курсових, повинна бути ідентифікованою за кодом УДК.
Текстосновної частини КВКР ділиться на розділи, підрозділи, пункти і підпункти.
Заголовкиструктурних частин роботи (ЗМІСТ, СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ (якщо є), ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, ДОДАТКИ (якщо є), СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ) друкуються великими буквами жирним шрифтом симетрично до тексту без абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.
Заголовки підрозділівдрукуються рядковими (маленькими) буквами (окрім першої великої) жирним шрифтом з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка підрозділу не ставиться. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень і займає більше одного рядка, то їх розділяють крапкою, вирівнюють за шириною листа без відступу загального тексту (див. зразок 6). Текст підрозділу наводиться з нового рядка з абзацного відступу.
Заголовки пунктівдрукуються рядковими буквами (окрім першої великої) жирним шрифтом з абзацного відступу у підборі до тексту. Наприкінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, крапка ставиться (див. зразок 6). Текст пункту наводиться в тому ж рядку після крапки.
Заголовки підпунктів друкуються рядковими буквами (окрім першої великої) звичайним шрифтом з абзацного відступу у підборі до тексту. Наприкінці заголовка підпункту, надрукованого у підбір до тексту, крапка ставиться (див. зразок 6). Текст пункту наводиться в тому ж рядку після крапки.
Відстаньміж заголовком (за винятком заголовка пункту та підпункту) і текстом повинна складати 2 інтервали (інтервал „після” і „до” має дорівнювати 12 пт).
Кожну структурну частину КВКР слід починати з нової сторінки.
У загальний обсяг КВКР не входятьдодатки, список використаних джерел, таблиці і малюнки, які повністю займають площу сторінки. Проте всі сторінки вказаних елементів роботи підлягають нумерації на загальній підставі.
4.2.Нумерація
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, здійснюється арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою КВКР є титульна сторінка, проте номер сторінки на ній не ставиться. На наступних сторінках номер ставиться у правому верхньому кутку сторінкибез крапки. Номер сторінки оформлюється з використанням шрифту Times New Roman, розмір 14.
Такі структурні частини КВКР, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Звертаємо увагу на те, що всі сторінки, на яких розташовані вказані структурні частини роботи, нумеруються звичайним способом. Не нумеруються лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: „1. Вступ” або „Розділ 5. Висновки”.
Номер розділуарабськими цифрамиставиться після слова „РОЗДІЛ”. Крапка після номера не ставиться. Далі з нового рядка друкується заголовок розділу. Між номером розділу та назвою розділу не має бути інтервалу (12 пт).
Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділускладається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку через нерозривний пробіл (Ctrl – Shift – Пробіл) наводиться заголовок підрозділу, але крапка у кінці не ставиться.
Пункти нумеруютьсяв межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад, 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку через нерозривний пробіл (Ctrl – Shift – Пробіл) наводиться заголовок пункту. Пункт може не мати заголовку.
Підпункти нумеруютьсяв межах кожного пункту за такими ж правилами, як і пункти.
Ілюстрації(фотографії, креслення, схеми, графіки, карти і т. п.) і таблиці необхідно представляти безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках КВКР, включаються в загальну нумерацію сторінок. Таблиця, малюнок або креслення, розміри яких перевищують формат А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадки в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначаються словом „Мал.”і нумеруютьсяпослідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, представлених в додатках.
Номер ілюстраціїскладається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка без пробілу. Наприклад: Мал. 1.2 (другий малюнок першого розділу). Назва ілюстрації подається після номеру через пробіл. Після номеру ставиться крапка. Наприклад: Мал. 1.2. Зразки елементів декору. При посиланні в тексті крапка після номеру ілюстрації не ставиться. Наприклад: (див. мал. 1.2). Номер ілюстрації, її назва і пояснюючі підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі КВКР представлена одна ілюстрація, то вона нумерується за загальними правилами.
Таблиці нумеруютьсяпослідовно (за винятком таблиць, представлених у додатках). У правому верхньому куткунад відповідним заголовком таблиці розміщується надпис „Таблиця”із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка без пробілу, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі КВКР одна таблиця, вона нумерується відповідно до загальних правил. Кожна таблиця повинна мати назву, яка друкується жирним шрифтомі розміщується над таблицеюбез абзацного відступу симетрично до тексту. Слово „Таблиця” і її назва починаються з великої букви.
При перенесеннічастини таблиці на іншу сторінку друкують слова „Продовж. табл.” і вказують її номер, наприклад: Продовж. табл. 1.2.
4.3.Загальні правила подання ілюстрацій. Ілюструють КВКР, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст – ілюстрації.
Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис). Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі до ілюстрації. У тому місці, де викладається тема, пов’язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках (рис. 3.1) або звороти типу: „...як це видно з рис. 3.1” або „... як це показано на рис. 3.1”.
4.4. Загальні правила подання таблиць. Цифровий матеріал, коли його багато або є необхідність у зіставленні певних показників, як правило, оформлюють у таблиці. Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від іншої вертикальними та горизонтальними лініями.
Приклад побудови таблиці
Таблиця (номер)
Назва таблиці
| Головка | Заголовки граф | |||||
| Підзаголовки граф | ||||||
| Рядки | ||||||
| Боковик (заголовки рядків) | Графи (колонки) |
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку КВКР або з поворотом її за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У цьому випадку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю і великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну над одною в межах тієї самої сторінки. Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку для кожної частини таблиці повторюють її головку, в другому – боковик.
4.5.Загальні правила цитування і посилань на використані джерела
При написанні КВКР студент повинен посилатися на джерела, з яких беруться матеріали для роботи або окремі результати, на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, окремі питання КВКР. Посилатися слід на останнє видання публікації.
Якщо використовуються матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номер сторінки, ілюстрації, таблиць з джерела, на яке є посилання у КВКР.
Для підтвердження власних аргументів або для критичного аналізу того чи іншого друкарського джерела слід наводити цитати. Науковий етикет зобов’язує точно відтворювати цитований текст, бо скорочення можуть перекрутити первинний авторський зміст.
Загальні вимоги до цитування та посилання на використані джерела такі:
- текст цитати береться тільки у такі лапки „”, незалежно від мови написання КВКР, і наводиться у тій граматичній формі, у якій він представлений у першоджерелі;
- цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без спотворення думки автора. Пропускслів, речень, абзаців при цитуванні допускається без спотворення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, в середині, в кінці). Три крапки у середині цитати беруться у фігурні дужки <…>. Якщо перед опущеним текстом або після нього стояв розділовий знак, то він опускається;
- кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело (вказується порядковий номер джерела, ставиться кома (,), скорочення слова сторінка (с.) та номер сторінки; посилання подається в квадратних дужках: [7, с. 5]. При посиланні на декілька джерел одночасно ставиться крапка з комою перед порядковими номерами: [4; 6; 11]). Між елементами посилання ставиться нерозривний пробіл (Ctrl – Shift – Пробіл);
- при непрямому цитуванні (викладі думок іншого автора своїми словами) слід бути максимально точним у викладі думок автора, коректним щодо оцінки його результатів, вказувати відповідні посилання на джерело;
- якщо автор КВКР, наводячи цитату, виділяє у ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виділені слова, ставиться крапка, потім тире і вказуються ініціали студента (перші букви імені і прізвища), а весь текст застереження розміщується у круглих дужках. Наприклад: (курсив наш. – А. С.), (підкреслено нами. – А. С.), (розбиття наше. – А. С.);
- посилання на ілюстрації КВКР вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, рис. 1.2. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово „таблиця” пишуть скорочено, наприклад: ...у табл. 1.2.У повторних посиланнях вживають скорочено слово „дивись”, наприклад: див. табл. 1.3.