Основні етапи розвитку англійської п.с

І етап до 1066 року. Англо-Саксонський період до Норманського завоювання. Діє звичаєве право:

-консерват.

-локальність

- усний характер

-символізм

-казуїстичність

-символізм

ІІ етап


В історії становлення і розвитку сучасного права Англії можна виокремити чотири основні етапи.


Етап І: англійське право до норманського завоювання (до 1066р.), або англосаксонський період.
Протягом кількох століть до норманського завоювання Англія була об'єднана англосаксонськими королями в аморфне державне утворення, яке не можна було назвати централізованим. Природно, що в цей період в Англії була відсутня централізована правова система. Право цього періоду складається лише з місцевих звичаїв патріархальних англосаксонських племен, що мали локальний характер та істотно різнилися між собою. Місцеві суди у своїх рішеннях могли спиратися тільки на норми місцевих звичаїв і традицій.
Найвідоміші пам'ятники стародавньої англійської правової системи — так звані англосаксонські правди — здебільшого обмежуються лише закріпленням чи забезпеченням виконання стародавніх звичаїв. їм зовсім не відоме розмежування матеріального і процесуального права, цивільного і кримінального, приватного й публічного. Вони стосуються не всієї Англії, а тільки деяких її частин, і, скоріше, окремих племен і родів.



Етап II: формування системи загального права завдяки діяльності королівських суддів (1066р. — друга половина XIV ст.)
Праву цього періоду притаманні п'ять основних якостей: воно є королівським (створене за сприянням короля), судовим (створене судовою практикою), загальним (є єдиним для всієї країни), процесуальним (пріоритет надано не матеріальному, а процесуальному праву) та публічним (основну увагу в той час надають публічному праву і майже повністю ігнорують приватне право).
Завершується цей період першою кризою системи загального права, що привела до появи суто англійського феномена — права справедливості.


Етап ІІІ: реформування архаїчного загального права і перехід до сучасного права (друга половина XIV cm. — середина XIX ст.)
На цьому етапі норми загального права пристосовуються до вимог Нового часу. У боротьбі між правом справедливості та загальним правом перемагає справедливість: у 1616 році король Яків І наказав зберегти суди совісті, хоча суди загального права наполягали на тому, що робота судів совісті, які спиралися на право справедливості, підриває основу системи загального права і їх треба ліквідувати. Отже, норми права справедливості дістають перевагу, коли вони суперечать нормам загального права. Наприкінці XVII — на початку XVIII століття проводяться реформування й систематизація правил права справедливості, унаслідок чого право справедливості набуває формальних рис загального права, а суди совісті починають дотримуватися принципу прецедентного права. У XVIII столітті відносини між судами совісті і загального права нормалізуються.
Для III етапу характерне також зростання ролі статутів (законів Парламенту) як джерела права. У цей період остаточно визнається принцип правового суверенітету (верховенства) Парламенту, який полягає, зокрема, в тому, що Парламент має право видавати і скасовувати будь-які закони з будь-якого питання.
Етап IV: подальший розвиток системи загального права, набуття нею сучасних рис (середина XIX cт. — нинішні часи)
Для цього періоду характерні такі процеси:
- злиття загального права і права справедливості в єдину систему права, а також об'єднання судів совісті та судів загального права в єдину судову систему (як наслідок судової реформи 1873—1875 pp.);
- втрата загальним правом статусу єдиного провідного джерела права;
- перенесення акценту з процесуального на матеріальне право;
- посилення ролі законодавства як основного джерела права;
- активна робота щодо очищення права від архаїчних, давно не діючих актів і щодо систематизації нормативних актів (так, з 1870 до 1934 року парламент приймає 109 законів консолідації, які модернізують положення старих статутів);
- серйозні намагання кодифікувати деякі сфери англійського права (які, однак, були невдалими).
Після 1914 року відбувається розквіт адміністративного права, продовжуються реформи судової системи. У 1965 році створюється Комісія з правової реформи. Важливе значення для розвитку правової системи має вступ Великобританії в 1972 році до Європейських співтовариств.

2005 рік- акт про реформування права за яким за яким було скасовано палати лордів і поділ влади в Англії.

Наши рекомендации