Контрольні питання до іспиту

Інститут мов світу

Кафедра перекладу і теоретичної та прикладної лінгвістики

Заліковий та екзаменаційний матеріал з навчальної дисципліни

“Порівняльна типологія”

Напрям підготовки: 6.020303 Філологія

інститут, факультет: факультет іноземних мов інституту мов світу

Одеса – 2014

Метою навчальної дисципліни є виявлення відмінних та спільних особливостей української мови у порівнянні з іншими мовами, а саме:

- виявлення збігів та розбіжностей у використанні мовних засобів різними мовами;

- вивчення конкретних особливостей української мови і мов, які вивчаються;

- установлення загальних закономірностей і фактів, властивих різним мовам, виявлення мовних універсалів і можливостей їх реалізовувати у конкретних мовах.

Завдання навчальної дисципліни:

Головним завданням навчальної дисципліни «Порівняльна типологія» є навчання студентів виявляти найбільш суттєві типологічні характеристики (ознаки) іноземних, які вивчаються, і української мови, розкрити методи і прийоми, за допомогою яких можна зіставляти структури конкретних мов, які є відсутніми в українській мові, а також засоби, які використовуються для їх передачі в українській мові.

Відпрацювання навчального матеріалу реалізується в межах запропонованої тематики (див. п. 3 Програма навчальної дисципліни). В процесі формування професійної комунікативної компетенції майбутнього перекладача важливе значення мають вправи з порівняння української та іноземних мов. По закінченню курсу 3-го року навчання студенти повинні

знати:

• особливості типологічного дослідження української та іноземних мов;

• сутність методів типологічного аналізу;

• спільні та відмінні ознаки мов, що відносяться до однієї мовної родини та до різних мовних родин;

• структурно-типологічні збіги й розбіжності іноземних мов, що вивчаються, та засобів, за допомогою яких відбувається підбір і використання еквівалентних відповідників під час здійснення перекладу українською мовою.

вміти:

• виділяти спільні та відмінні ознаки української та іноземних мов на всіх рівнях мовної структури;

• мати елементарні навички розпізнавання мов;

• виступати з підготовленими індивідуальними презентаціями щодо кола тем, пов’язаних із навчанням (Див. Навчальну програму);

• використовувати навички типологічного аналізу у професійній діяльності.

Порівняльна типологія використовується як засіб оволодіння іноземними мовами, як прийом розвитку вмінь і навичок вивчення іноземних мов, як ефективний спосіб контролю повноти та точності розуміння особливостей рідної та іноземних мов.

Дисципліна «Порівняльна типологія української та іноземних мов» розрахована на вивчення студентами ІІІ курсу протягом навчального року, відповідно 240 годин згідно навчального плану: - денна форма навчання у І семестрі – 40 годин лекційних занять, 56 годин практичних занять, 56 годин самостійної роботи (28 години з них відводиться на ІНДЗ) і 16 годин лекційних занять, 16 годин практичних занять, 18 години самостійної роботи (10 години з них відводиться на ІНДЗ) у ІІ семестрі відповідно; - заочна форма навчання у І семестрі - 2 години лекційних занять, 6 годин практичних занять, 52 години самостійної роботи (18 годин з них відводиться на ІНДЗ) і 10 годин лекційних занять, 12 годин практичних занять, 158 годин самостійної роботи (52 години з них відводиться на ІНДЗ) у ІІ семестрі відповідно. По закінченні навчального року передбачено проведення підсумкового контролю за рівнем практичної та теоретичної підготовки студентів: у І семестрі - залік та у ІІ семестрі - іспит.

ЗАЛІКОВІ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

І СЕМЕСТР

Теоретичні питання:

1. Типологія мов як особливий розділ мовознавства. Розділи типології мов.

2. Історична типологія як одне з обґрунтувань періодизації історії мови.

3. Зміст терміну «типологія мов». Поняття про мовний тип та тип мови.

4. Рівні типологічного дослідження. Поняття ізоморфізму та алеломорфізму.

5. Поняття про універсалії та про значення типології для їх визначення.

6. Поняття про мову-еталон. Зв'язок типології з іншими лінгвістичними дисциплінами.

7. Передумови зародження типології мов як науки. Історія розвитку типології мов.

8. Зіставлення як основний метод типологічних досліджень. Метод типологічного індексу.

9. Поняття фонологічного рівня мови. Відбір показників для встановлення типології фонологічних систем іноземних мов (російської, англійської, німецької, турецької, китайської).

10. Типологічні показники підсистеми голосних фонем у мовах, які вивчаються (російській, англійській, німецькій, турецькій, китайській).

11. Типологічні показники підсистеми приголосних фонем у мовах, які вивчаються (російській, англійській, німецькій, турецькій, китайській).

12. Типологічні показники наголосу. Типологічні властивості інтонації.

13. Типологія на рівні складу.Типологія складових структур. Основні типи складових структур в українській та іноземних мовах.

14. Поняття морфологічного рівня мови. Відбір констант, що необхідні для встановлення типології морфологічних систем мов (російської, англійської, німецької, турецької, китайської).

15. Основні типологічні відмінності морфологічних систем української та іноземних мов.

16. Типологія частин мови. Різноманітний підхід до визначення поняття «частина мови».

17. Типологічні критерії, що є суттєвими для зіставлення частин мови.

18. Типологія граматичних категорій у мовах, які вивчаються (російській, англійській, німецькій, турецькій, китайській).

19. Поняття синтаксичного рівня. Типологія словосполучень. Критерії виділення типів словосполучень.

20. Типи атрибутивних словосполучень в українській та іноземних мовах.

21. Типи об’єктних словосполучень в українській та іноземних мовах.

22. Типологія речення. Типологія членів речення.

23. Структурно-семантичні типи підмета.

24. Структурно-семантичні типи присудка.

25. Структурно-семантичні типи додатка.

26. Структурно-семантичні типи визначення.

27. Структурно-семантичні типи обставин.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

ІІ Семестр

Теоретичні питання:

1. Слово як основна типологічна одиниця словарного складу мови.

2. Морфологічна структура слова. Типологія словотвірних систем.

3. Типологія безафіксального словотвору.

4. Типологія словотвірних засобів.

5. Словоскладання та типи складних слів.

6. Типи складних слів в українській та іноземних мовах.

7. Зіставити типологію ідіоматичних словосполучень на прикладі української, російської, англійської, німецької мов.

8. Порівняти типологічні характеристики емотивних слів (вигуків) в українській, англійській, турецькій та китайській мовах.

9. Зіставити типологічні характеристики модальних слів і фраз в українській, російській, англійській, німецькій, турецькій та китайській мовах.

10. Труднощі двостороннього перекладу у мовних парах: українська ↔ англійська, українська ↔ німецька, українська ↔ турецька, українська ↔ китайська.

11. Зіставна характеристика фонетичних явищ в аспекті консонантизму в українській, російській, англійській, німецькій, турецькій та китайській мовах (позиційна обумовленість глухого та дзвінкого вимовляння приголосних, палаталізація, асиміляція, акомодація).

12. Зіставна характеристика фонетичних явищ в аспекті вокалізму в українській, російській, англійській, німецькій, турецькій та китайській мовах (елізія, редукція, наголос, назалізація).

13. Морфологічний рівень: структура слова, словоформа, парадигма на прикладі української, російської, англійської, німецької, турецької і китайської мов.

14. Частини мови: займенники, числівники, прислівники у мовах, що вивчаються.

15. Просте і складне речення в українській, російській, англійській, німецькій, турецькій та китайській мовах.

16. Семантичні і стилістичні особливості лексики (полісемія, синонімія, омонімія) в українській, російській, англійській, німецькій, турецькій та китайській мовах.

17. Особливості відмінка іменників у порівнювальних мовах.

18. Загальна характеристика дієслова в українській, російській, англійській, німецькій, турецькій та китайській мовах.

19. Загальна характеристика словарного складу української, російської, англійської, німецької, турецької і китайської мов.

20. Знання основ порівняльної типології при викладанні іноземної мови.