Ii. правопис складних прислівників

Лекція 7. Прислівник як самостійна частина мови.

Прийменник як службова частина мови

1. Прислівник. Розряди прислівників за значенням та за походженням.

2. Правопис складних прислівників разом, окремо та через дефіс.

3. Прийменник. Морфологічні групи прийменника.

4. Правопис прийменників.

5. Чергування прийменників З / ЗІ / ІЗ / ЗО.

6. Чергування прийменників У / В

I. Прислівник. Розряди прислівників за значенням та за походженням

Прислівником називається самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стану або іншої ознаки і доповнює значення дієслова, виражаючи різні обставини, за яких відбувається дія.

Напр.:

Прислівник – незмінна частина мови. Деякі прислівники мають лише ступені порівняння.

За значенням прислівники поділяються на

– означальні

Напр.:

– обставинні.

Напр.:

Означальні прислівники виражають якісну або кількісну ознаку дії чи стану, ступінь або міру вияву іншої ознаки.

Означальні прислівники поділяються на:

– якісні: добре, красиво, люто, весело, дрібно;

Напр.:

– кількісні: досить, достатньо, дуже, ледве, трохи;

Напр.:

– способу дії: пішки, підстрибом, верхи, по-дружньому, по-європейськи.

Напр.:

Обставинними є прислівники, що означають

– зовнішніобставини – просторові, часові: там, тут, знизу, зсередини, потім, опісля, згодом, зранку;

Напр.:

– внутрішні обставини – причини і мети: на щастя, на жаль, зопалу, наперекір, навмання, спросоння, зозла;

Напр.:

За походженням і способом творення прислівники поділяються на первинні й вторинні.

Первинні (їх називають ще займенниковими) – прислівники, в яких важко встановити первісну форму (їх незначна кількість): де, куди, тут, там, туди, сюди, коли, тоді, як, так.

Напр.:

Вторинні (похідні) – прислівники, утворені від первинних (основна частина): звідси, догори, щохвилини, всмак, звідусіль, по-дружньому, двічі, поночі тощо.

Напр.:

II. Правопис складних прислівників

РАЗОМ пишуться складні прислівники, утворені сполученням:

1) прийменника з прислівником: занадто, наскрізь, надовго, отуди, позаторік, удвічі, подекуди;

2) прийменника з іменниковими формами (в т.ч. дієслівного та прикметникового походження):

безвісти, (у)вдалечині, (у)вволю, (у)впору, (у)вгорі, (у)внаслідок;додолу, докупи, заочі, запівніч, засвітла,; зроду, зрештою; навідріз, наздогад, назустріч; опівночі, опліч; підряд, підстрибом; поночі, посередині, поряд; скраю, спочатку.

3) прийменника з прикметниковоми формами: вручну, досуха, зрідка, напевне, сповна, спроста.

4) Прийменника з числівником: удвоє, надвоє, утрьох, заодно, поодинці.

5) Кількох прийменників з будь-якою частиною мови: завбільшки, навкулачки, нвстіж, попідруки, спідлоба.

6) Кількох основ (із прийменником чи без нього): натщесерце, втридорога, повсякчас, самохіть, чимдуж.

7) Часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, деколи, щовечора, якраз. АЛЕ: аби тільки, дарма що, чи що, як коли, як слід, як треба.

ОКРЕМОпишуться прислівникові сполучення

1) утворені від прийменника з іменником, в яких іменник зберігає своє лексичне значення і граматичну форму:

без (наміру, ліку, мети, просипу, упину)

в (у) (ногу, обмін, позику);

до(смаку, снаги, смерті);

за(кордон, рахунок)

з (відома, маху, переляку, розгону);

на(біс, відмінно, зло, мить, око);

під (гору, силу, вечір);

по (суті, черзі, щирості).

2) у яких повторюються основи, розділені прийменниками та сполучення, утворені поєднанням іменника в називному відмінку та в орудному: з боку на бік, з ранку до вечора; кінець кінцем, честь честю, одним одна.

ЧЕРЕЗ ДЕФІСпишуться

1) прислівники, у яких повторюються основи: без кінця-краю, в решті-решт, ледве-ледве, видимо-невидимо.

2) прислівники, утворені від прикметників і займенників на –ОМУ, та -КИ за допомогою прийменника ПО: по-господарському (-ки), по-сусідському (-ки), по-іншому;

3) прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою прийменника ПО: по-перше, по-третє,

4) А ТАКОЖ:

по-латині, на-гора, геть-чисто, десь-інде, десь-інколи, десь-колись.

ЧЕРЕЗ ДВА ДЕФІСИпишуться

Складні прислівники, утворені повторенням часток або повторенням слова зі службовими компонентами всередині: будь-що-будь, віч-на-віч, (у)всього-на-всього???, де-неде, коли(сь)-не-коли(сь), ледве-не-ледве, пліч-о-пліч, хоч-не-хоч, як-не-як.