Структура та обсяг годин за темами курсу

№ з/п	Тема	Кількість годин	Форма контролю знань
Усього	Аудиторні	Самостійна робота	Індивідуальна робота
Лекції	Практичні	Семінари	Контрольні	Усього

Змістовий модуль 1. ЯЗИЧНИЦТВО
1.	Світогляд та релігійні уявлення українців (історичний аспект)
	Разом
Змістовий модуль 2. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
2.	Образ Баби-Яги в усній народній творчості						Модульна контрольна робота
3.	Образ Кощія Безсмертного в усній народній творчості				-
4.	Малі форми фольклору			-	-
5.	Ритуал в традиційній культурі			-
6.	Традиційний етикет			-
	Разом
Змістовний модуль 3.ТРАДИЦІЙНА ІГРОВА КУЛЬТУРА
7.	Традиційні ігри: від ритуалу до театру
8.	Гра в жмурки як метафора смерті
	Разом
Змістовний модуль 4. ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНЦІВ. ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО.
	Орнаментальна символіка української вишивки				-		Модульна контрольна робота
	Житло як модель космосу		-
	Разом
Всього						Залік

2.3. Тематика та зміст лекційного курсу.

Змістовий модуль 1. ЯЗИЧНИЦТВО

Тема 1. Світогляд та релігійні уявлення українців (історичний аспект)

Традиційна культура як історичний феномен. Світоглядна система часів Київської Русі: час / простір. Пантеон Володимира: порівняльна характеристика давньоруських богів, історичні паралелі, символіка. Збруцький ідол.

Змістовий модуль 2. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Тема 2. Образ Баби-Яги в усній народній творчості

Міфологічна експозиція казки, індоєвропейські паралелі. Сюжет казки. Усні й літературні джерела. Символіка основних мотивів: господарка лісу, викрадення дітей. Обряд ініціації. Споріднені близькосхідні й західноєвропейські сюжети.

Тема 3. Образ Кощія Безсмертного в усній народній творчості.

Історія образу. Писемні й усні джерела. Астрономічна символіка образів Анастасії (Василиси) і Кощія в усній народній творчості. Билина про Івана Годиновича – переспів архаїчного міфу про зміну річних сезонів.

Тема 4. Малі форми фольклору

Міф як моделювальна система. Бінарні опозиції, метод їхнього застосування. Міфологічне програмування в традиційній культурі. Рівні кодифікації міфологічної інформації в малих формах фольклору, міфологічні інтенції

Змістовий модуль 3. ТРАДИЦІЙНА ІГРОВА КУЛЬТУРА

Тема 5. Традиційні ігри: від ритуалу до театру

Історична семантика образу блазня. Семантична пара «цар горох» / «шут гороховий». Тотемізм, жертвоприношення. Паралелі з традиційними віруваннями Західної Європи. Семантика ляльки (традиція і сучасність). Поховальні і весільні обряди.

Тема 6. Гра в жмурки як метафора смерті

Співвідношення сліпоти і смерті. Міфологія сліпоти. Поховальні ігри українців Карпат.. Міфологема смерть / доля. Гра як ворожіння на майбутню долю. Гра і весільна обрядовість. Обрядова ситуація обернення / доторкання.

Змістовий модуль 4. ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО. ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО.

Тема 7. Орнаментальна символіка української вишивки

Семантика кольору. Орнаментальна символіка української вишивки як метафора життя і воскресіння (історичний аспект). Орнаментика традиційного житла в контексті міфологічної традиції.

2.4. Зміст семінарських занять

Змістовий модуль І. ЯЗИЧНИЦТВО

Семінарське заняття № 1 (2 год.)

Світогляд та релігійні уявлення українців (історичний аспект)

План

1. Персонажі центрального індоєвропейського міфу (Велес, Перун).

2. Небесно-солярні Божества (Даждьбог, Ярило, Хорс, Сварог).

3. Інші божества (Мокош, Семаргл).

Рекомендована література

1. Ишутин А.А. восточнославянские боги и их имена

2. Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М., 1987.

3. Hидеpле Л. Славянские древности Пеp. с чешек. Т. Ковалевой, М. Хазанова, pед. А.Л. М

4. онгайта М.: Алетейа, 2000.

5. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Во времена Збручского идола // Вопросы истории, 1990 г., № 8. - С. 153-157.

6. Кирпичников А.Н. Древнерусское святилище у Пскова // Древности славян и Руси. - М.: Наука, 1988. - с. 34-37.

7. Каменев С.С. Древнеславянские боги. «Theos» и «daimon». http://www.drevnosti.org/pagan/37-myth

8. Языческие мотивы древнерусского летописания
Франчук В.Ю. // Древности славян и Руси. - М.: Наука, 1988. - С. 154-157.

9. Лукинова Т.Б. Лексика славянского язычества http://www.drevnosti.org/pagan/37-myth

Змістовий модуль 2. УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ

Семінарське заняття № 2 (2 год.)

Образ Баби-Яги в усній народній творчості

План

1. Чарівні дари.

2. Викрадання дітей.

3. Господарка лісу.

4. Міфологічні й археологічні паралелі.

Рекомендована література

1. Пропп В.Я. Исторические корни Волшебной Сказки. – СПб, 1997.

2. Хоменко С. Досвід пояснення семантики палеонтологічних «венер» у світлі східнослов’янських етнографічних матеріалів // Археологічні дослідження. Львівського університету. – 2008. – Вип.. 11. – С. 7-24.

Семінарське заняття № 3 (2 год.)

Ритуал в традиційній культурі

План

1. Ритуал як культурний феномен.

2. Ритуал в традиційній культурі східних слов’ян.

3. Традиційні вірування і ритуал.

Рекомендована література

1. Байбурин А.К. Ритуал в традиционной культуре // Структурно-семантический анализ восточнославянских обрядов. СПб.: Наука, 1993.

2. Менцей М. Славянские народные верования о воде как границе между миром мертвых и миром живых воде как границе между миром мертвых и миром живых. / Пер. со словенского С.М. Толстая, А.А. Плотникова). // Славяноведение. – 2000, № 1.

3. Рахно К.Ю. Гончар-целитель в фольклоре украинцев Черниговщины // Пытанні мастацтвазнаўства, этналогіі і фалькларыстыкі. Вып. 4 / Ін-т мастацтвазнаўства, этнаграфіі і фальклору імя К. Крапівы НАН Беларусі; навук. рэд. А.І. Лакотка. – Мінск: Права і эканоміка, 2008. – 527 с.

Семінарське заняття № 4 (2 год.)

Традиційний етикет

План

1. Жести і символіка тіла.

2. Традиційний етикет.

3. Застольний етикет.

Рекомендована література

1. Байбурин А, Топорков А. У истоков этикета. – М., 1990.

2. Барт Р. Империя знаков. – М., 2004, с. 81-86. Пер. с франц. Я.Г. Бражниковой

3. Богданов К. Чиханье: явление, суеверие, этикет // Богданов К.А. Повседневность и мифология: Исследования по семиотике фольклорной действительности. – СПб., 2001, с.181-241.

4. Кукиш Е.Е. Левкиевская // Славянские древности. Этнолингвистический словарь под ред. Н.И.Толстого. Т.3. – М., 1994, с.26-27.

5. Власова М. Новая абевега русских суеверий. Иллюстрированный словарь. – СПб, 1995

Змістовий модуль 3.ТРАДИЦІЙНА ІГРОВА КУЛЬТУРА

Семінарське заняття № 5 (2 год.)

Гра в жмурки як метафора смерті

План

1. Співвідношення сліпоти і смерті.

2. Поховальні ігри. Гра / ворожіння

3. Міфологія блазня

4..Традиційна народна іграшка.

Рекомендована література

1. Богданов К.А. Повседневность и мифология: Исследования по семиотике фольклорной действительности. - СПб.: «Искусство-СПБ», 2001, с. 109-180.

2. Юрков С. Е. Под знаком гротеска: антиповедение в русской культуре (XI-начало ХХ вв.). СПб., 2003, с. 36-51.

3. Маховськк С. Міфологічна семантика традиційної народної іграшки // Наукові виклади . – 2009. – №1. – С. 66-67.

4. Игры в живописи (часть 10 - игра в жмурки (№2 любовно обрядовый аспект игры) http://www.liveinternet.ru/ users/2010239 /post108909706/

Змістовий модуль 4. ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНЦІВ. ТРАДИЦІЙНЕ БУДІВНИЦТВО

Семінарське заняття № 6 (2 год.)

Житло як модель космосу

План

1. Будівельна обрядовість східних слов’ян.

2. Семантика внутрішнього простору традиційного житла.

3. Вертикальна структура житла.

4. Допоміжні будови.

Рекомендована література

1. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. – Ленинград., 1983.

2. Темченко А.І. Млин у міфологічних уявленнях слов’ян.

3. Китова С.А. Полотняний літопис України. – Черкаси, 2004.

4. Толстая С.М. Дверь // Славянские древности. – М., 1999 – Т. 2..

3. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

3.1. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи

Самостійна роботастудентів має за мету більш глибоке засвоєння ними теоретичних та аналітичних основ курсу, розвиток творчого мислення, набуття навиків та вмінь у самостійному виборі різних методів пізнання. Самостійна робота тісно узгоджується з лекційним і практичних курсом і проводиться за всіма основними темами.

Самостійна робота передбачає конкретні, визначені викладачем, питання та теми, які студент готує самостійно. Наслідки самостійної роботи студенти викладають у рефератах, повідомленнях та у співбесідах з викладачем.

Працюючи самостійно, варто використовувати підручники, посібники, рекомендовану літературу, науково-довідникові видання, можливості Інтернету. Обов’язковою умовою самостійної роботи є застосування знань, набутих при вивченні інших курсів та історичних дисциплін. Важливим є правильне оформлення посилань на історичні джерела та наукову літературу.

Написання рефератів.Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі, на основі опрацювання наукової та методичної літератури, розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми.

Реферат складається з плану, до якого входять такі складові частини: вступ, основна частина (включає розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури.

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми.

Основна частина може складатися з кількох розділів. В одному з них, як правило, розглядаються рівень дослідження проблеми, характеризуються різні точки зору. В інших розділах розкривається зміст обраної теми, дається опис та аналіз опрацьованого матеріалу, оцінка тих чи інших культурних процесів і явищ, робляться узагальнення щодо окремих аспектів проблеми.

Важливою структурною частиною реферату є висновки. В них лаконічно робляться узагальнення та формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень.

В кінці реферату наводиться список використаної літератури.

Оформлення реферату.

Обсяг реферату: 10 – 15 сторінок друкованого тексту.

Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.

3.2.Зміст самостійної та індивідуальної роботи

Теми самостійного опрацювання:

По змістовому модулю 1. 4 год.

1. Збруцький ідол: семантика, міфологічні паралелі.

2. Хроника Уильяма Мальмсберийского «Gesta regum anglorum» («Діяння англійських королів»).

3. Відунство у слов’ян.

Рекомендована література

1. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Во времена Збручского идола // Вопросы истории. – 1990. – 0 №8. – С. 153-157.

2, Каменев С.С. Уильям Мальмсберийский о Славянских Языческих Оракулах (обзор статьи) // Leszek Paweł Słupecki and Roman Zaroff - William of Malmesbury on Pagan Slavic Oracles: New Sources for Slavic Paganism and its two Interpretations.STUDIA MYTHOLOGICA SLAVICA – 2, - 1999, 9-20. (http://www.drevnosti.org/pagan/35-kult/64-2009-02-21-09-42-01).

3.Терновская О.А. Ведовство у славян. II. Бзык (мухи в голове) // Славянское и балканское языкознание. Язык в этнокультурном аспекте. – М., 1984. – С. 118–130.

По змістовому модулю 2: 22 год.

1. Уявлення про дорогу у східнослов’янській міфології.

2. Гончар-цілитель у фольклорі українців.

3. Семантична опозиція «той світ» / «цей світ» у міфологічних уявленнях українців.

4. Ознайомлення з працею А.Ю. Кримського «Зенигородщина Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного» (розділ за вибором)

5. Етнічні гендерні стереотипи.

6. Міфологічні уявлення про воду.

Рекомендована література

1. Жуйкова М.В.Происхождение выражения туда и дорога! и славянские народные представления о двух видах смерти // Антропологический форум. – 2004. – № 1. – С. 267–276.

2. Рахно К.Ю. Гончар-целитель в фольклоре украинцев Черниговщины http://www.drevnosti.org/pagan/37-myth

3. Темченко А.І. «Смерте, чорну руку одведи» («Потойбічний світ» та розуміння смерті у світоглядних уявленнях українців) // Берегиня. – 2004. – № 3. – С. 22-32.

4. Кримський А.Ю. Зенигородщина Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного – К., 1930.

5. Кісь О. Етнічні гендерні стереотипи та джерела їх конструювання // Український жіночий рух: здобутки і проблеми: Зб. наук. праць. Вип. перший. – Дрогобич, 2002, – С.26-43.

6. Бобров А.Г. «Катание по росе» как языческое таинство // Традиционные модели в фольклоре, литературе, искусстве. В честь Н.М. Герасимовой. – СПб., 2002, – С. 45-59.

По змістовому модулю 3: 8 год

1. .Ігрова концепція культури.

2. Лялька в системі культури.

Рекомендована література

1.Хейзинга Й. Homo Ludens. – М , 1992.

2. Лотман Ю.М. Куклы в системе культуры // Избранные статьи. В 3-х т.т. – Таллинн. – Т. I., 1992, – С. 377-380.

3. Смолянская Н. Символ нашего времени // Горалик Линор. Полая женщина: Мир Барби изнутри и снаружи – М., 2005, – С.300-314.

По змістовому модулю 4: 8 год

1. Спільні мотиви в образотворчому мистецтві індоєвропейців.

2. Давньоруські «зміївики».

3. Семантика кольору.

4. Образ дракона в міфології східних слов’ян.

Рекомендована література

1. Цагараев В. Искусство и время. – Владикавказ, 2003 (Розділи з книги)

2. Велецкая Н.Н. О генезисе древнерусских «змеевиков» // Древности славян и Руси. – М., 1988. – С. 206-211.

3. Югай Е.Ф. «По тому свету по белому» // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Т.20, 2007. С. 370-373.

4. Таран Я.В. Образ дракона в міфологічному просторі східних слов’ян // Магістеріум. – Вип..26. Культурологія. – С.66-73.

5. Даркевич В.П. Символы небесных светил в орнаменте Древней Руси // Советская археология. – 1960. – № 3. – С.56-67.

Тематика рефератів

1. Міфологічні уявлення часів Київської Русі.

2. Семантичні паралелі билинного епосу й українські дум.

3. Пантеон Володимира.

4. Семантика чарівної казки.

5. Календарно-обрядові пісні (зимовий цикл).

6. Календарно-обрядові пісні (цикл пробудження природи).

7. Календарно-обрядові пісні (літньо-осінній цикл).

8. Традиційне весілля: семантика обряду.

9. Обряди народження.

10. Обрядова комунікація обряду сватання.

11. Лімінальні обряди.

12. Українська демонологія.

13. Традиційні ігри.

14. Історія вертепу.

15. Семантика українського рушникового орнаменту.

16. . Орнаментика народного костюму.

17. Символіка архітектурного оздоблення.

4. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Форми контролю

Контроль знань здійснюється з метою встановлення рівня засвоєння студентами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені навчальною програмою дисципліни і включають такі форми:

- поточний контроль;

- модульний контроль;

- підсумковий контроль;

- ректорський контроль.

Поточний контроль передбачає перевірку знань на семінарах (обговорення, повідомлення, реферати, тести тощо).

Модульний контроль передбачає проведення контрольних робіт (тестів) за наслідками вивченого матеріалу навчальних тем.

Підсумковий контрольпередбачає іспит.

Система, форми та критерії оцінювання знань

Оцінювання знань з дисципліни здійснюється на основі результатів поточного і підсумкового контролю знань за 100-бальною шкалою. Завдання поточного контролю здійснюються в межах від 0 до75 балів, а завдання що виносяться на залік – в25 балів.

Впродовж вивчення дисципліни студент має брати активну участь у обговоренні програмних питань на семінарських заняттях, виконанні модульних контрольних робіт, завдань для самостійного вивчення дисципліни.

Рівень знань студентів з усіх тем курсу «Традиційна обрядова культура українців» оцінюється методом усного опитування на семінарських заняттях, а також за наслідками виконання контрольних робіт, написання рефератів та індивідуального складання тем самостійного опрацювання. Основними підсумковими формами оцінювання знань з усієї програми курсу є врахування роботи студентів впродовж семестру (за модульно-рейтинговою системою) та співбесіди з ними при допущенні до іспиту та рівень знань, виявлений під час складання іспиту. Оцінюється також наукова робота студентів (участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах, написання статей).

На залік виносяться питання, які охоплюють теоретичні та фактологічні основи навчального курсу.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами всіх видів робіт упродовж вивчення курсу на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:

Таблиця 1.

Університетська шкала оцінювання (100-бальна)	Національна шкала оцінювання (5-бальна)	Оцінка за шкалою ECTS (7-бальна)	Критерії визначення оцінки
90 – 100	(відмінно)	А	“відмінно” – студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем дисципліни, повністю засвоїв теоретичні основи курсу, ґрунтовно з’ясував закономірності історичного процесу
82 – 89	(добре)	В	“дуже добре” – студент у цілому добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання з окремими неточностями (у визначенні дат, характеристиці особистостей, подій та явищ)
75 – 81	С	“добре” – студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього, втім, із декількома суттєвими помилками
68 – 74	3 (задовільно)	D	“задовільно” –студент непогано засвоїв теоретичний матеріал і набув практичних навичок, але це дозволяє йому посередньо виконувати завдання, оскільки кількість суттєвих помилок є значною
60 – 67	Е	“задовільно” – студент у загальних рисах орієнтується у теоретичному матеріалі і має практичні навички, достатні для виконання завдань на рівні мінімальних вимог
35 – 59	(незадовільно)	FХ	“незадовільно” – студентмає уявлення про теоретичний матеріал дисципліни, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і складати предмет
1 – 34	F	“незадовільно” – студент не засвоїв матеріал навчальної дисципліни “Історія української культури”, не розуміє теоретичного матеріалу та не має практичних навичок для виконання поставлених завдань. Рекомендується обов’язкове повторне опрацювання курсу

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

(на заліку)

До залікового білета входять 2 проблемних питання з дисципліни, які мають узагальнений комплексний характер: 1-е – з першого або другого змістовного модулю, 2-е – з третього або четвертого змістовного модулю. Відповідь на кожне питання білета оцінюється окремо з диференціацією оцінки: за 1-е питання – від 1 до 12 балів, за 2-е питання – від 1 до 13 балів, що в сумі дає не більше 25 балів.Оцінка визначається на підставі критеріїв, що наведені в таблиці:

Таблиця 2.

шкала оцінювання	критерії визначення оцінки
12-13 балів – для другого питання 11-12 балів – для першого питання	студент глибоко і досконало знає матеріал усіх тем, повністю засвоїв теоретичні основи, володіє інформацією щодо сучасного стану етнографічних досліджень
10-11 балів – для другого питання 9-10 балів – для першого питання	студент добре засвоїв теоретичний матеріал і здобув практичні навики, достатні для виконання завдань на рівні вище середнього з окремими неточностями
7-9 балів – для другого питання 6-8 балів – для першого питання	студент добре засвоїв теоретичний матеріал дисципліни і здобув практичні навики на рівні, який дає можливість виконувати завдання на рівні вище середнього, втім, із декількома суттєвими помилками
4-6 балів – для другого питання 3-5 балів – для першого питання	студент ознайомлений в загальних рисах з теоретичним матеріалом і має практичні навички, достатні для виконання завдань на рівні мінімальних вимог
Менше 4 балів – для другого питання Менше 3 балів – для першого питання	студентмає уявлення про теоретичний матеріал, але при виконанні практичних завдань допускається дуже грубих помилок. Необхідно повторно опрацьовувати матеріал і повторно складати екзамен

5. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

5.1 Основна література

1. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1994.

2. Рыбаков Б.А. Язычество древней Руси. – М., 1988.

3. Славянская мифология. Энциклопедический словарь. – М., 1995.

4. Попович М.В. Мировоззрение древних славян. – К., 1985.

5. Николаева Н.А. Сафронов В.А. Истоки славянской и евразийской мифологии. – М., 1999.

6. Костомаров Н. Славянская мифология. Исторические монографии и исследования. – М., 1995.

7. Чмыхов Н.А. Истоки язычества Руси. – К., 1990.

8. Миллер Вс. Кощей // Энциклопедический словарь / Под ред. профессора И.Б.Андреевского (Блокгауза и Эфрона). – СПб, 1891. – Т.2. – С. 589.

9. А. Я. Кощунство // Энциклопедический словарь / Под ред. профессора И.Б.Андреевского (Блокгауза и Эфрона). – СПб, 1891. – Т.2. – С. 589.

10. Пропп В.Я. Исторические корни волшебной сказки. – СПб., 1996.

11. Баба Яга // Энциклопедический словарь / Под ред. профессора И.Б.Андреевского (Блокгауза и Эфрона). – СПб, 1891. – Т.2. – С. 591.

12. Иванов В. Топоров Н. Жива // Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. / Гл. ред. С.А. Токарев.– М., 1991. – Т. 1. – С.440.

13. Потебня А.А.Слово и миф. – М., 1989.

14. Цивьян Т.В. Мифологическое программирование повседневной жизни // Этнические стереотипы поведенья. – Ленинград, 1985.

15. Байбурин А. К. Полярности в ритуале (твердое и мягкое) // Полярность в культуре / Сост. В.Е. Багно, Т.А. Новичкова. (Альманах "Канун". Вып. 2). СПб., 1996, с. 157-165.

16. Кирилюк О. Блазень як звір, тотем, цар, раб та жертва
(Універсально-культурний стадіальний аналіз фігури циркового клоуна) //: Δόξα / Докса. Зб. наукових праць з філософії та філології. – Вип. 9. – Семантичні й герменевтичні виміри сміху. Одеса: ОНУ ім. І. Мечнікова; Одеська гуманітарна традиція. – 2006. – с. 8 – 17.

17. Иванова-Георгиевская Н.А. Клоун в цирковом представлении, или смешно ли смешное? // Докса. Зб. наук. праць з філософії та філології. – Вип. 7. Людина на межі смішного і серйозного. – Одеса: ОНУ / Одеська Гуманітарна Традиція. – 2005. – С. 94-103.

18. Богданов К.А. Повседневность и мифология: Исследования по семиотике фольклорной действительности. - СПб.: «Искусство-СПБ», 2001.

19. Афанасьев А. Н. Поэтические воззрения славян на природу: В 3-х т. Т. 3. М., 1994.

20. Байбурин А. К. Ритуал в традиционной культуре. СПб., 1993.

21. Китова С.А. Птахи у фольклорі та вишивці Середнього Подніпров’я. – Черкаси, 1993.

22. Китова С.А. Полотняний літопис України. – Черкаси, 2004.

23. Амброз А.К. Раннеземледельческий культовый символ („ромб с крючками”) // Советская археология. – 1965. – № 3. – С. 14-28.

24. Амброз А.К. О символике русской крестьянский вышивки архаического типа // Советская археология. – 1966. – № 1. – С. 61-76.

25. Даркевич В.П. Символы небесных светил в орнаменте Древней Руси // Советская археология. – 1960. – № 4. – С. 56-67.

26. www. ruthenia/ru/folklore/index.htm.

27. www. eu.spb.ru/ethno/index.htm.

28. www. ethnonet.ru.

29. www.drevnosti.org/

5.2. Додаткова література

1. Літопис Руський. За Іпатівським списком: Пер. з давн. руськ. – К., 1990.

2. Історія релігії в Україні. Т.1 / За редакцією Б.Лобовика. – К., 1996.

3. Успенский Б.А. Филологические разыскания в области славянских древностей. – М., 1982.

4. Славянские древности: этнолингвистический словарь: В 5т / Под ред. Н.И. Толстого. – М., 1999-2004.

5. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2-х т. / Гл. ред. С.А. Токарев.– М., 1991.

6. Велецкая Н.Н. Языческая символика славянских архаических ритуалов. – М., 1978.

7. Былины. В двух томах. – М., 1958.

8. Калевала. – М., 1977

9. Хомяков А.С. Записки о всемирной истории. Часть первая // Полное собрание сочинений Алексея Степановича Хомякова. – М., 1904. – Т. 5. – С. 178-179.

10. Потебня А.А. О мифическом значении некоторых обрядов и поверий. – СПб, 1865. – С. 85-232.

11. - Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. В 4-х томах. Пер. с нем. и доп. О.Н. Трубачёва / Под ред. и с предисл. Б.А. Ларина. – М., 1986-1987.

12. Баба, в славянских поверьях // Энциклопедический словарь / Под ред. профессора И.Б.Андреевского (Блокгауза и Эфрона). – СПб, 1891. – Т.2. – С. 589.

13. Штернберг Л. Шабаш // Энциклопедический словарь / Под ред. профессора И.Б.Андреевского (Блокгауза и Эфрона). – СПб, 1891.

14. Цветаева М. Мать и музыка // Сочинения в 2-х томах. – М., 1980. – Т.2.

15. Фрейденберг О.М. Миф и литература древности (Введение в теорию античного фольклора). – М., 1978.

16. Паремиологический сборник – М., 1978.

17. Неклюдов С. Ю. О кривом оборотне: К исследованию мифологической семантики (фольклорного мотива // Проблемы славянской этнографии. Л.. 1979. С. 133—140;

18. Бушкевич С. П. Об одном немотивированном эпическом сюжете // Фольклор: Проблемы сохранения, изучения и пропаганды. М., 1988. Ч. 1. С.125-127.

19. Иванов Вяч. Вс., Топоров В. II. К истокам славянской социальной терминологии: семантическая сфера социальной организации, власти, управления и основных функций // Славянское и балканское языкознание: Язык в этнокультурном контексте. М., 1984. С. 91.

20. Успенский Д. И. Родины и крестины, уход за родильницей и новорожденным (но материалам, собранным в Тульском, Випевском и Каширском уездах Тульской губ.) // Этнографическое обозрение. 1985. Вып.4. С. 73.

21. Попов Г. Русская народно-бытовая медицина. СПб., 1903. С. 69.

22. Кирилюк О.С. Універсалії культури і семіотика дискурсу. Казка та обряд. – Одеса: ЦГО НАНУ / Автограф. – 2003.

23. Курочкин А. В. Растительная символика календарной обрядности украинцев. // Обряды и обрядовый фольклор. – М., 1982. – С. 146-155.

24. Лаврентьєва Л.С. Символические функции еды в обрядах. // Фольклор и этнография. Проблемы реконструкции фактов традиционной культуры. – Л.: Наука. – 1990.

25. Фрейденберг О.М. Поэтика сюжета и жанра. Подготовка текста, справочно-научный аппарат, предварение, послесловие Н В. Брагинской. – М.: Лабиринт. – 1997.

26. Полесские заговоры. – М., 2003.

27. Покровский Е. А. Детские игры, преимущественно русские. СПб., 1994.

28. Эльконин Д. Б. Из научных дневников // Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды. М., 1989.

29. Хюбнер К. Истина мифа. М., 1996.

30. Толстой Н. И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. М., 1995. С. 189—194.

31. Иванов Вяч. Вс. Высшие формы поведения человека в свете проблемы доминантности полушарий // О человеческом в человеке. М., 1991.

32. Богатырев П. Г. Игры в похоронных обрядах Закарпатья // Секс и эротика в русской традиционной культуре. М., 1996.

33. Элькопин Д. Б. Психология игры. М., 1987.

34. Несанелис Д. А., Шарапов В. Э. Тема смерти в детских играх: опыт этносемиотического анализа (по материалам традиционной культуры коми) // Смерть как феномен культуры. Сыктывкар, 1994

Питання для повторення з курсу «Традиційна обрядова культура українців»

1. Персонажі центрального індоєвропейського міфу (Велес, Перун).

2. Небесно-солярні Божества (Даждьбог, Ярило, Хорс, Сварог).

3. 3. Інші божества (Мокош, Семаргл).

4. Образ Баби-Яги (мотиви чарівних дарів, викрадання дітей)

5. .Баба-Яга – господарка лісу.

6. Міфологічні паралелі з іншими культурами.

7. Історичні паралелі образу Кощія.

8. Астрономічна символіка образів Анастасії (Василіси) і Кощія в усній народній творчості.

9. Билина про Івана Годиновича – переспів архаїчного міфу про річні сезони.

10. Ритуал як культурний феномен.

11. Ритуал в традиційній культурі східних слов’ян.