Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Цілі та завдання курсової роботи

Працюючи над курсовим твором, студент повинен здобути навички наукового дослідження, оволодіти методикою роботи з критичними джерелами та художніми текстами, ознайомитися з історіографією науки, різними типами та жанрами літературознавчої та перекладацької роботи.

У процесі виконання студент має можливість поглибити знання теорії та історії літератури та перекладознавства, набути уміння професійно досліджувати художні твори в широкому контексті – соціокультурному та історико-літературному, навчатися розмірковувати логічно, послідовно, аргументовано.

Письмове оформлення роботи зобов'язує студента поліпшувати культуру письмової мови, грамотно доводити свою точку зору, чітко визначати свою концепцію.

Головні вимоги до курсової роботи.

Курсова робота повинна бути чітко структурованою, логічною, аргументованою і самостійно завершуватися висновками.

У курсовому творі студент повинен продемонструвати наступні вміння:

1) скласти бібліографію за темою твору;

2) відібрати та проаналізувати джерела, що мають відношення до проблеми;

3) виділити дискусійні аспекти теми та вузлові моменти, що роблять тему актуальною;

4) скласти чіткий план роботи;

5) послідовно викласти зміст роботи, переконливо обґрунтувати свої спостереження та думки.

Методичні вказівки допоможуть студентові у роботі над основними розділами курсового твору.

Вибір теми курсової роботи

Тематика, розроблена на кафедрі зарубіжної літератури, підказана тими історико-літературними та теоретичними курсами, які вже є засвоєними другокурсниками або вивчаються протягом III семестру, тому це, насамперед, класична література, ті її аспекти, які дозволяють студентові виявити самостійність.

У запропонованій тематиці курсових робіт для другого курсу романо-германського відділення вирізняються декілька напрямків досліджень.

Перший напрямок пов’язаний з описом історії перекладацької діяльності на Україні, пов’язаний с перекладами найвизначніших українських письменників, які перекладали кращі зразки західноєвропейської і американської літератури.

Студент повинен познайомитися з перекладацькою творчістю І.Франка, Л.Українки, М.Коцюбинського та інших.

Завданням студента є не тільки опис перекладацької спадщини українських письменників минулого, але й аналіз їх актуальності, художньої цінності, яка відчувається і сьогодні.

У курсових роботах такого роду студенти повинні проілюструвати свої спостереження підбором найбільш репрезентативних творів, які б розкривали у достатній мірі майстерність перекладача. При цьому обов’язковою є порівняльна робота з оригіналом, власним підрядковим перекладом, який повинен довести філологічне та історико-літературне осмислення твору-об’єкта анлізу.

Другий напрямок в тематиці курсових робіт пов’язаний з аналізом доробку сучасних українських перекладачів західноєвропейської та американської літератури. В цьому випадку студент повинен критично оцінювати переклади, виявляти їх гідність та недоліки. При цьому обов’язковим є зіставлення як із власними варіантами перекладу найбільш складних фрагментів тексту, так і з канонічними перекладами, виконаними майстрами художнього перекладу минулих років і століть.

У третьому напрямку тематики курсових робіт пропонуються роботи теоретичного характеру, де з’ясовуються складні та досі актуальні проблеми перекладу художнього тексту. До таких відносяться проблема адекватного перекладу, співвідношення у перекладі жанрових та стильових прийомів, майстерність у відтворенні ключових слів та образів, антропоніміці, назв творів, у яких нерідко концентрується задум всього твору.

І, нарешті, до четвертого, останнього, напрямку в тематиці курсових робіт відносяться ті роботи, де студент повинен сам спробувати себе у ролі перекладача художнього тексту. Студентам пропонується вибрати той текст (класичний або сучасний), який йому до вподоби.

Задачею студента є не тільки знайти адекватні художні форми відтворення іншомовної форми твору в українській мові, а й пояснити увесь хід його роздумів щодо вибраного варіанту перекладу. Бажано в цьому випадку зіставити з тими перекладами твору, що вже існують.Окремі теми – за бажанням студента – можуть бути уточнені або частково змінені.

Починати роботу слід з вдумливого, багаторазового читання твору (творів), старанного, детального вивчення існуючої критичної літератури, уточнення термінологічного апарату та визначення бібліографії. Не менш важливим є вибір методології дослідження (з різними типами сучасних методологій та методик студент обізнаний з курсу „Вступ до літературознавства” та дисципліни, у межах якої виконується курсова робота). Найбільш зручною формою роботи з джерелами та текстом є картки, на яких і робляться виписки з обов'язковим зазначенням теми та вихідних бібліографічних даних та сторінок.

Структура курсової роботи та вимоги до кожного компоненту структури.

Після вибору теми і опрацювання рекомендованої літератури студент починає роботу над вступною частиною. В ній повинні бути присутні:

1) визначені мета та завдання, які ставить перед собою автор;

2) мотивована актуальність або важливість теми, визначений ступінь дослідженості;

3) обґрунтована методика дослідження, мотивована структура курсової роботи.

Працюючи над першим, оглядовим розділом, студент повинен пам'ятати про вимоги до цієї частини: повнота та репрезентативність літературознавчих джерел (монографії, проблемні наукові статті, в тому числі написані мовою, що вивчається); хронологічна послідовність і проблемний принцип їх аналізу; зіставлення концепцій, підходів, точок зору, обґрунтованість переваг. Завершується огляд висновками: в яких аспектах вивчалася творчість письменника, в якій мірі приділялася увага проблемі, над якою працює автор курсової роботи.

Другому – аналітичному – розділу передує теоретичний підрозділ, у якому уточнюється літературознавча термінологія, теоретичне наповнення категорій: конфлікт, композиція, жанр, метод, поетика і т.ін. У ньому можуть бути представлені сталі уявлення, закріплені в довідковій літературі (словниках літературних термінів, літературознавчих енциклопедичних словниках, підручниках з теорії літератури), – це мінімум, або залучені спеціальні науково-теоретичні дослідження. Студент у цьому підрозділі з'ясовує свій інструментарій, уточнює зміст термінів, якими буде оперувати.

Старанно і уважно прочитаний художній текст студент самостійно аналізує в аспекті проблеми, визначеної у темі курсової роботи. Твір розглядається у соціокультурному контексті, у співвідношенні з літературними тенденціями, у зіставленні з іншими творами письменника та його попередників та сучасників. Спостереження спеціалістів-дослідників, використані студентом, повинні супроводжуватися посиланням на автора та коментарем (це спостереження є влучним чи сумнівним). Цитуючи твір, студент обов'язково має вказати, за яким виданням він це робить.

Студент аналізує оригінальний текст, звертається і до перекладів для з'ясування їхньої адекватності оригіналові. Наводячи цитати, обов'язково їх коментує, виявляє художню природу тексту.

Завершують курсову роботу висновки – конкретні, чіткі, такі, що відповідають темі та складовим дослідження. Список використаної літератури складається у алфавітному порядку – спочатку російські та українські джерела, потім видання іноземними мовами.

До роботи додається реферат за встановленою формою, анотація або résumé, написані мовою, що вивчається (зразок див. у „Додатку”). У роботі філолога неприпустимі орфографічні ті стильові помилки, недбалість у оформленні.

Додаток

Зразки оформлення титульного листа, реферату, анотації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ