Поживні речовини та їх значення
Харчові продукти складаються з білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів і води. Кожен з цих продуктів відіграє велику роль у житті людського організму. У їжі є білки, особливо тваринні, без білків неможливе життя людини. При недостатній кількості білків знижується кровотворення, затримується розвиток організму, що росте, порушується діяльність нервової системи, печінки та інших органів, уповільнюється відновлення клітин після тяжких захворювань.
Рослинні продукти (злаки, бобові, картопля) являють собою цінне і важливе джерело забезпечення організму білками. Однак необхідно, щоб у денному раціоні рослинні білки складали не більше 40 відсотків.
Добова норма білків для дорослої людини, залежно від характеру праці, становить від 110-160 г, з них тваринних - 50-60 відсотків. Діти п'яти-семи років повинні одержувати на добу 72-75 г білків, від восьми до одинадцяти років - 75-95 г, від 12 до 14 років - до 110г, від 15 до 17 років- 100-120г.
Діти при хронічному дефіциті білка в їжі протягом перших трьох років відстають у фізичному та психічному розвитку. Нормальну добову потребу в тваринних білках можна задовольнити за допомогою півлітра молока або кисломолочних продуктів, 100 г сиру або стравами з м'яса, риби чи одним-двома яйцями.
Більше половини енергії, необхідної для нормальної життєдіяльності, організм людини отримує з вуглеводів. Вони знаходяться переважно в продуктах рослинного походження, а також у молоці та печінці. Чисті вуглеводи (крохмаль і цукор) отримують шляхом промислової переробки продуктів. Натуральним продуктом, що складається виключно з вуглеводів, є мед. Велика кількість вуглеводів у вигляді крохмалю зустрічається в хлібі, крупах, картоплі, а у вигляді цукру - у цукрі, кондитерських виробах, солодких плодах і ягодах. Вуглеводи відіграють велику роль у процесі обміну речовин та необхідні для нормального засвоєння жирів. Через відсутність вуглеводів харчові жири засвоюються не повністю, що шкідливо впливає на здоров'я. Але переповнення організму вуглеводами теж шкідливе, воно сприяє розвитку цукрового діабету, атеросклерозу. У дітей нерідко виникає порушення обміну речовин, карієс. Добову потребу дорослої людини у вуглеводах можна задовольнити включенням до раціону двох блюд з круп, макаронів чи бобових, 400-500 грамів хліба, 90-100 грамів цукру та солодощів.
Добова потреба дітей у вуглеводах залежно від віку буде такою: у 5-7 років - 250-300 г, від 8 до 11 років - 350-380 г, від 12 до 14 років -380-400 г, від 15 до 17 років - 420-450 г. У нормальному харчовому раціоні вуглеводів повинно бути приблизно в 4 рази більше, ніж білків.
У рослинних продуктах поряд з вуглеводами є і нехарчові вуглеводи - клітковина, що засвоюється лише на 25 відсотків. Клітковина сприяє нормальній функції кишечнику.
Жири. Жири являють собою готовий матеріал для згорання, який забезпечує організм людини енергією. Жири необхідні для забезпечення нормального засвоєння організмом білків, деяких мінеральних солей, а також жиророзчинних вітамінів. Наявність жирів у їжі надає різним стравам високих смакових якостей, сприяє збудженню апетиту, що має важливе значення для нормального травлення.
Оптимальний у біологічному відношенні баланс створюється при включенні в добовий раціон 70-80 відсотків тваринних жирів і 20-30 відсотків рослинних.
Важливе значення має якісний склад жирів, що входять до харчового раціону. У їжу вживають жири різних тварин, птахів та риб, молочний жир (головним чином, вершкове чи топлене масло), а також жири рослинного походження (соняшникова, сойова, оливкова олія).
Рослинні жири слід щоденно включати до раціону по 20-25 г. Разом з рослинними жирами в харчовий раціон слід включати яловичі та свинячі жири, вершкове масло. Тваринних жирів повинно бути біля 75-80 г (з них 40 грамів у натуральному вигляді), а решта в різних харчових продуктах.
Добова потреба в жирах для дітей п'яти-семи років складає 75-80 г, від восьми до 11 років - 80-95 г, від 12 до 14 років - 90-100 г, від 15 до 17 років- 90-100 г.
Мінеральні солі. Мінеральні речовини входять до складу всіх тканин нашого тіла і постійно витрачаються в процесі життєдіяльності організму. Добова потреба людини в мінеральних солях різна. Так, добова потреба в хлористому натрії (кухонній солі) вираховується в грамах, добова потреба в солях міді, марганцю, йоду вираховується в міліграмах. Зрештою, є такі мінеральні солі, добова потреба в яких вираховується в тисячних долях міліграма - мікрограмах. Потреба організму в мінеральних солях повністю забезпечується при різноманітному харчуванні. Серед різноманітних солей, які людина отримує з їжею, значне місце займає кухонна сіль. Прісна їжа швидко приїдається. Крім того, ця сіль необхідна для підтримання нормальної кількості рідини в крові та тканинах, вона впливає на сечовиділення, діяльність нервової системи, кровообігу, бере участь в утворенні соляної кислоти в залозах шлунка.
Усього в організмі міститься майже 300 г солі, а за рік людина з'їдає майже 5,5 кг солі. У середньому за день слід споживати до 12 г солі.
Важливу роль відіграють солі кальцію. Скелет людини складає біля 1/5 - 1/7 ваги людського тіла, а кістки на 2/3 складаються з мінеральних солей. До складу кісткової тканини входить майже 99 відсотків усього кальцію, який є в організмі людини. Остання частка кальцію відіграє важливу роль в обміні речовин. Солі кальцію є майже у всіх харчових продуктах, але не завжди засвоюються. Багаті на кальцій молоко, сир, яєчний жовток, молочнокислі продукти.
Фосфор відіграє важливу роль у забезпеченні життєдіяльності організму. Він бере участь в утворенні кісткової тканини, у значній кількості входить до складу нервової тканини, отже, він необхідний для нормальної діяльності нервової системи. Солі фосфору містяться у всіх продуктах як рослинного, так і тваринного походження. Багато фосфору міститься в горіхах, хлібі, м'ясі, рибі, сирі, молоці.
Солі магнію мають важливе значення для нормальної діяльності серцево - судинної системи. Особливо вони важливі в похилому віці, бо сприяють виведенню з організму зайвої кількості холестерину. Багато солей магнію міститься у висівках, хлібі грубого помолу, гречці, морській рибі.
Калій теж забезпечує нормальну діяльність серцево-судинної системи, бо він посилює сечовиділення. Баштанні культури (кавуни, гарбузи, кабачки), яблука, родзинки містять багато солей калію.
Потреба організму в залізі та міді дуже невелика і виражається тисячними долями грама на добу, але ці елементи організму відіграють виключно важливу роль у кровотворенні. Потреба в йоді теж незначна, але відсутність його в харчових продуктах призводить до порушення діяльності щитовидної залози і розвитку важкої хвороби - зобу.
Вода належить до речовин, які не утворюють енергії при використанні в організмі, але без води життя неможливе.
Добова потреба у воді в середньому становить 35-40 мл на 1 кг ваги тіла, тобто майже 2,5 літра. Значна частина цієї норми (майже 1 літр) міститься в харчових продуктах: у кашах - до 80 відсотків води, у хлібі - майже 50 відсотків, в овочах та фруктах - до 90 відсотків. Вода, що входить до складу супів, компотів, молока, чаю чи кави, повинна складати 1,2 л в загальній вазі денного раціону. Кількість води, що вводиться в організм з їжею і питтям змінюється в залежності від кліматичних умов і рівня інтенсивності фізичної праці.
Вітаміни є обов'язковою і незамінною складовою частиною раціону. Вони забезпечують нормальну життєдіяльність організму, беруть участь у процесі засвоєння інших харчових речовин, сприяють підвищенню опору організму впливу шкідливих умов середовища, підвищують працездатність людини.
Різноманітний склад харчових продуктів у раціоні та правильна кулінарна обробка їжі сприяють збереженню вітамінів.
Вітамін С регулює процеси обміну речовин, підвищує працездатність, знижує втому, підвищує опір різним захворюванням. Джерелом вітаміну С є плоди і овочі.
Вітамін А сприяє росту кісток у дитини, необхідний для нормального зору (відсутність призводить до курячої сліпоти), росту і розмноження клітин організму, підвищення стійкості проти заразних хвороб. Він міститься в моркві, петрушці, печінці, вершковому маслі, яйцях.
Вітамін Д регулює в організмі обмін кальцію і фосфору. При його нестачі діти хворіють на рахіт. Міститься у печінці риби і ссавців, жовтку яєць.
Найбільш відомі вітаміни В]? В2 і PP. Вітамін В} має важливе значення для нервової системи. Нестача його в організмі призводить до втрати апетиту, зниження працездатності, сонливості, підвищеної роздратованості.
Вітамін В2 відіграє велику роль у процесі кровотворення і є чудовим профілактичним і лікувальним засобом проти гнійно - запальних процесів і недокрів'я.
Нестача вітаміну РР призводить до головного болю, безсоння, послаблення пам'яті, а відсутність його - до тяжкого захворювання, при якому вражається шкіра, спостерігається психічний розлад.
Вітамін В1 міститься в хлібі, крупах (гречаній, вівсяній, перловій, пшоні та кукурудзі). В2 міститься в нирках, печінці, яєчному жовтку, пивних та хлібопекарських дріжджах, крупах (манній, перловій, пшеничній), РР міститься в пшеничному та житньому хлібі, нирках, печінці, м'ясі, бобових, пивних і хлібопекарських дріжджах.