Культурно-історична антропологія як наближення до живої людини

Плани семінарських занять

(спеціалісти)

Тема 1. ІСТОРІЯ ЯК НАУКА (2 год.)

План

1. Ознаки і риси сучасної науки.

2. Наукові засади історичного дослідження.

Література

Поппер К. Открытое общество и его враги. – Т.ІІ. – М.,1992. – С.250–258.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.,1991. – С.101–105.

Колінгвуд Р. Ідея історії. – К.,1996. – С.328–332.

Тема 2. ПРЕДМЕТ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ (2 год.)

План

1. Р.Колінгвуд про призначення історії і мету історичного пізнання.

2. Res gestae: cпіввідношення між дією і актом, подією і дією. Роль думки і пристрасті в історії.

3. Предмет дослідження у “практикуючих істориків”:

а) предмет дослідження в “Історії України-Русі” М.С.Грушевського;

б) еволюція предмета історичних досліджень у французькій історіографї ХХ – початку ХХІ ст.

Література

Колінгвуд Р. Ідея історії. – К.,1996. – С.62–64, 176–180, 388–397.

Грушевський М. Iсторiя України-Русi. – Т.I. – К.,1991. – С.16–20.

Бессмертный Ю.Л. Как же писать историю? Методологические веяния во французской историографии 1994–1997 гг. // Новая и новейшая история. – 1998. – № 4.

Ревель Ж. История и социальные науки во Франции. На примере эволюции школы “Анналов” // Новая и новейшая история. – 1998. – № 5,6.

Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія ХХ століття. – Львів, 2001.

Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007. – С.79–98.

Фукуяма Ф. Конец истории?

Тема 3. СУБ'ЄКТНО-ОБ'ЄКТНІ ВІДНОШЕННЯ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ

І СПЕЦИФІКА ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ (2 год.)

План

1. Реконструктивний характер історичного знання.

2. Проблема подолання дистанції між суб’єктом і об’єктом історичного пізнання.

3. Трактування специфіки історичного пізнання в добу постмодерністського виклику.

Література

Репина Л.П., Зверева В.В., Парамонова М.Ю. История исторического знания. – М.,2004.–С.242–254.

Колінгвуд Р. Ідея історії. – К.,1996. – С.176–180, 216–233, 274–277, 336–340.

Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999. –212–216.

Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія. – Львів, 2007. – С.39–78.

Тош Д. Стремление к истине: Как овладеть мастерством историка. – М.,2000. – С.151–184.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.,2007. – С.215–225.

Репина Л.П. Вызов постмодернизма и перспективы новой культурной и интеллектуальной истории // Одиссей. Человек в истории. 1996. – М.,1996 (http://www.tuad.nsk.ru/~history)

Тема 4. ІСТОРИЧНИЙ ФАКТ

ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА КАТЕГОРІЯ ІСТОРИЧНОГО ЗНАННЯ(2 год.)

План

1. Розширення поняття історичного факту школою “Анналів”. Критика позитивістського трактування категорії історичного факту.

2. Значення “критичного методу” в історіографії.

3. Теоретична складова фактів: факти-конструкції і факти-проблеми.

Література

Колінгвуд Р. Ідея історії. – К.,1996. – С.189–197, 338–341.

Февр Л. Бои за историю. – М.,1991. – С.11–15.

Про А. Двенадцать уроков по истории. – М.,2000. – С.57–80.

Тош Д. Стремление к истине: Как овладеть мастерством историка. – М.,2000. – С.131–149, 157–163.

Яковенко Н. Вступ до історії. – К.,2007. –С.238–242.

Тема 5. ІСТОРИЧНИЙ ЧАС

ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА КАТЕГОРІЯ ІСТОРИЧНОГО ЗНАННЯ(2 год.)

План

1. Темпоральність і історія. Специфіка історичного часу.

2. Операції над історичним часом: хронологія. Переміщення історика в часі як пізнавальний метод. Історичні часи: минуле теперішнє, минуле майбутнє і минуле минуле.

3. Операції над історичним часом: періодизація.

Ф.Бродель про множинність історичних часів.

Література

Про А. Двенадцать уроков по истории. – М.,2000. –С.103–125.

Бродель Ф. Средиземное море и средиземноморский мир в эпоху Филиппа II. – Ч.1: Роль среды. – М.,2002.

Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV–XVIII ст. – К.: Основи, 1995–1998.

Козеллек Р. Минуле майбутнє: Про семантику історичного часу. – К.,2005. – С.23–25, 135–148, 354–375.

Тема 6. ПРИНЦИПИ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ (2 год.)

План

1. Принцип історизму.

2 Принцип об’єктивності. К.Поппер про загальнозначимість наукового знання, засади наукової об’єктивності і про “богоодкровенну” та “крузоніанську” науку. П.Рікер про об’єктивність і суб’єктивність в історії.

3. Проблема цінності і оцінки в історії. Об’єктивна цінність і суб’єктивна оцінка історичного знання.

Література

Колінгвуд Р. Ідея історії. – К.,1996. – С.333–351.

Поппер К. Открытое общество и его враги. – Т.ІІ. – М.,1992. – С.250–258, 264–268, 275–277.

Рікер П. Історія та істина. – К.,2001, – С.29–49.

Тош Д. Стремление к истине: Как овладеть мастерством историка. – М.,2000. – С.15–21, 151–184 (178–184).

Про А. Двенадцать уроков по истории. – М.,2000. –С.301–306.

Тема 7. НОВІТНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ:

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА АНТРОПОЛОГІЯ (2 год.)

План

Культурно-історична антропологія як наближення до живої людини.