Змістовий модуль 3. граматика мови

Він присвячується питанням граматичної будови мови, лексико-граматичним та граматичним категоріям; розділам граматики, зокрема, морфології та синтаксису; класифікації частин мови; вивчаються також типи словосполучень, природа і сутність речення.

Лекції № 10-11. Морфологія. Частини мови. Предмет граматики. Граматична будова мови. Формальна, контенсивна, синхронічна, діахронічна граматики. Розділи граматики: морфологія і синтаксис. Дериватологія.

Граматичне значення слова. Його відмінності від лексичного. Типи граматичних значень. Способи вираження граматичних значень (синтетичні та аналітичні).

Граматичні категорії: роду, відмінка, числа, ступеня, часу, виду та ін. Відмінність граматичних категорій від лексико-граматичних розрядів (категорій).

Морфеми. Основні типи значень морфем: речове, дериваційне, реляційне. Типи морфем.

Частини мови. Поняття частини мови. Критерії виділення частин мови. Характеристика основних частин мови. Типологія частин мови. Службові частини мови. Модальні слова. Вигуки.

Поняття та терміни: граматика (формальна, контенсивна, синхронічна, діахронічна, функціональна), морфологія, синтаксис, словотвір, дериватологія, граматичне значення, граматична категорія, категорії роду, відмінка, числа, означеності/неозначеності, ступеня якості (порівняння), часу, виду (аспектуальності), стану, способу, особи; лексико-граматичні розряди (категорії); морфема: корінь, афікс, префікс, постфікс, інтерфікс, інфікс, циркумфікс, трансфікс; морфеміка; частини мови.

Лекція № 12. Синтаксис мови. Поняття словосполучення. Валентність слова. Типи словосполучень. Синтаксичні зв’язки слів. Узгодження. Керування. Координація. Прилягання. Тяжіння. Інкорпорація. Замикання. Ізафет.

Речення як основна одиниця синтаксису. Ознаки речення: комунікативність, відносна самостійність, структурна цілісність, предикативність, модальність. Класифікація речень залежно від мети повідомлення: розповідні, питальні, спонукальні. Класифікація речень за структурою: прості, складні.

Актуальне членування речення. Тема і рема. Основні засоби актуального членування речення. Зв’язок речень у тексті.

Поняття та терміни: синтаксис, словосполучення, валентність, синтаксичні зв’язки слів (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання, ізафет); речення, ознаки речення: предикативність, модальність, інтонація; пропозиція, диктум, модус; актуальне членування речення, тема, рема.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.

ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА” ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Питання для обговорення:

1. Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства”.

2. Місце мовознавство в системі наук.

3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи.

Практичні завдання

1. Проаналізуйте підходи авторів різних підручників зі «Вступу до мовознавства» до визначення об’єкта, предмета, завдання мовознавства. Уточніть, що є спільним у постанові цих питань. Назвіть, які розбіжності існують у підході до визначення об’єкта, предмета та мети вивчення мовознавства.

2. Поясніть думку В.М.Русанівського.

“Мова – складний об’єкт пізнання. Щоб вивчити її всебічно, треба використовувати багато методів, створювати багато теорій. Але при цьому повинен зберігатися єдиний підхід до всієї сукупності мовних явищ” [Донець, Мацько 1989, с. 6].

3. Зробіть аналіз речень за безпосередніми складниками. Зверніть увагу на наявність артиклів у мовах германської та романської груп.

Укр. Семирічний хлопчик йде до нової школи.

Рос. Красивая девушка работает в модельном агенстве.

Англ. A little girl runs to her mother.

Нім. Das sechsjährige Mädchen geht langsam in die Schule.

Фр.Un jeune homme n’a pas réussi à son examen.

4. Зробіть компонентний аналіз наступних лексем.

Укр. стілець, крісло, табуретка, диван, ліжко.

Рос. пуф, канапе, кушетка, шезлонг, стул.

Англ. chair, seat, bench, foot-stool, divan.

Нiм. Sofa, Stuhl, Bett, Schemel, Ottomane.

Фр. chaise, lit, fauteuil, fauteuil-lit, escabeau.

Компоненти: 1) предмет меблів, 2) на ніжках, 3) зі спинкою,
4) для сидіння, 5) на 1 персону, 6) для декількох персон, 7) з ручками для спирання ліктів, 8) з м’яким сидінням, 9) може бути використаним для лежання.

Таблиця №1

Українська мова

№	Лексема	Предмет меблів	На ніжках	Зі cпинкою	Для сидіння	На 1 персону	Для декількох персон	З ручками для ліктів	Для лежання
	Стілець
	Крісло
	Табуретка
	Диван
	Ліжко

Таблиця №2

Російська мова

№	Лексема	Предмет меблів	На ніжках	Зі cпинкою	Для сидіння	На 1 персону	Для декількох персон	З ручками для ліктів	Для лежання
	Пуф
	Канапе
	Кушетка
	Шезлонг
	Стул

Таблиця №3

Англійська мова

№	Лексема	Предмет меблів	На ніжках	Зі cпинкою	Для сидіння	На 1 персону	Для декількох персон	З ручками для ліктів	Для лежання
	Chair
	Seat
	Bench
	Foot-stool
	Divan

Таблиця №4

Німецька мова

№	Лексема	Предмет меблів	На ніжках	Зі cпинкою	Для сидіння	На 1 персону	Для декількох персон	З ручками для ліктів	Для лежання
	Sofa
	Stuhl
	Bett
	Schemel
	Ottomane

Таблиця №5

Французька мова

№	Лексема	Предмет меблів	На ніжках	Зі cпинкою	Для сидіння	На 1 персону	Для декількох персон	З ручками для ліктів	Для лежання
	Chaise
	Lit
	Fauteuil
	Fauteuil-lit
	Escabeau

5. Перекладіть на українську мову.

“…Итак, метод сравнительной грамматики применим не для восстановления индоевропейского языка в том виде, как на нем говорили, а лишь для установления определенной системы соответствий между исторически засвидетельствованными языками” (А.Мейе) [Звегинцев 1956, с. 388].

Порівняння наступних лексем (укр. город, рос. город, чеськ. hrad, лит. gardas, гот. gards, давньосканд. gerdi, дінд. grhas) дало можливість вченим реконструювати індоєвропейську праформу *gordъ. Назвіть лексеми-кореляти у мовах, які ви вивчаєте.

6. Прокоментуйте думку вченого. Прокоментуйте її. Чи погоджуєтесь Ви з нею.

“Коли тим чи іншим методам починають надавати загально-методологічного, філософського значення, мирному співіснуванню напрямів кладеться кінець, бо інакше наукова терпимість, необхідна для прогресу, обертається на безпринципність, яка може тільки гальмувати розвиток науки” (Ф.П.Філін) [Донець, Мацько 1989, c. 78].