Методи, прийоми і способи вивчення персоналій на уроках історії

Дослідник А Пінчук для ефективного вивчення історичних персоналій пропонує такі методи і прийоми:

‒ характеристика історичної постаті доповнена уривками з оригінальних документів, описів подій, боїв, зовнішності та рис характеру історичних постатей, які містяться в художній літературі та фільмах, що супроводжується показом портрета та інших ілюстрацій. Оповідання про історичну особу складається з таких прийомів, як ,,словесний малюнок”, розповідь, сюжетне оповідання, картинне зображення, образна характеристика історичної постаті чи типового представника певної соціальної групи, прийом контрасту – протиставлення історичних особистостей; групова характеристика кількох осіб; демонстрація вчителем зразка розгорнутої оцінки видатної історичної постаті й обґрунтування цієї оцінки;

‒ драматизація чи інсценізація тексту підручника чи документа, де містяться діалоги історичних осіб, складання учнями власного сценарію такої інсценізації на основі різних джерел інформації;

‒ постановка проблемних та дискусійних питань, які дадуть підліткам можливість висловити різні погляди в оцінці історичної постаті;

‒ завдання на виконання оцінних дій різної складності щодо видатної історичної особистості не лише за результатами її діяльності та значущістю цієї діяльності для соціальної групи, народу, країни, а й за її впливом на подальший хід подій, на інших людей, на нові покоління;

‒ поетапне навчання учнів прийомів розумової діяльності, пов’язаних з усвідомленим засвоєнням матеріалу про історичні постаті та їх оцінкою;

‒ підготовка учнями доповідей чи повідомлень про історичні постаті з використанням у якості засобів конкретизації історичних документів, творів художньої та мемуарної літератури, наочності (портретів, фотографій, ілюстрацій тощо).

Для засвоєння динамічних фактів застосовується прийом оповідання, яке може бути образним або сюжетним. Якщо в оповіданні події розгортаються у часі та просторі плавно і безконфліктно, таке оповідання є образним.

Прийомом вивчення головних фактів, відтворення образів історичних діячів, подій та явищ є образна характеристика. Проілюструємо використання цього прийому уривками з тексту підручника для 7 класу: ,,Він був великий правосудець, у ратях хоробрий і вмів тут наводити лад, усім сусідам його був страшний, до підлеглих милостивий і уважний. За його часу всі князі руські жили в цілковитій тиші і не сміли один одного скривдити. Через це його всі йменували Мстислав Великий. Податі при ньому хоч були великі, але всім урівняно і через те всі це переносили без тяготи”.

Методичний прийом, який передбачає використання пам’яток у вивченні історичних осіб, називають алгоритмічним.

За алгоритмічним способом вивчення особистості здійснюється у певній послідовності: запам’ятовування прізвища, імені видатної особи, ознайомлення з етапами та змістом її діяльності, дослідження її ідей, поглядів, переконань, ідеалів, вивчення оцінок діяльності особистості її сучасниками та нинішніми дослідниками.

Найбільш часто вживаними є пам'ятки: ,,Як скласти історичний портрет? ”, ,,Як скласти характеристику?” тощо. Методисти пропонують різні види пам’яток, враховуючи вікові особливості учнів, їх пізнавальні можливості.

Для учнів середнього шкільного віку може бути пам’ятка ,,Як скласти історичний портрет? ”, яка передбачає такі питання:

1.Встановіть, коли жив історичний діяч.

2. У яких історичних умовах він розгортав свою діяльність?

3. Опишіть його зовнішність, характер.

4. Що, на вашу думку, вплинуло на формування його особистості?

5. Які його вчинки варто наслідувати, а які ви не схвалюєте?

6. Назвіть основні наслідки його діяльності.

7. Дайте оцінку його діяльності. Чи можна його вважати патріотом України?

Для учнів старших класів пам’ятка має бути складнішою, оскільки характеристика історичного діяча має бути повнішою і об’ємнішою.

,,Як скласти історичний портрет?”

І. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

1. Де і коли він народився? У яких умовах формувався?

2. Як формувалися його погляди?

ІІ. Особисті якості й риси характеру.

1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні і чому?

ІІІ. Діяльність історичного діяча.

1.Охарактеризуйте основні його досягнення у житті.

2. Чи зазнавав невдач і як з ними справлявся?

3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які-ні ,та чому?

4. Які були наслідки його діяльності?

5. Як ви особисто оцінюєте його життя і діяльність?

Політичні портрети складаються учнями на основі опрацювання різних історичних джерел. Зокрема, на ряді уроків, присвячених виникненню і діяльності Запорозької Січі, антипольських повстань, національно-визвольній боротьбі українського народу тощо, учитель може запропонувати учням за матеріалами підручника (відповідним текстом, документами, портретними зображеннями скласти історичний портрет Д. Вишневецького, П. Конашевича-Сагайдачного, П. Павлюка, Д. Гуні, Я. Острянина, Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка та інших. Про не менш важливих (за масштабами діяльності) діячів учні можуть підготувати повідомлення, реферати і у необхідний момент озвучити на уроці, доповнивши навчальний матеріал додатковою інформацією, яка, крім всього, ще й несе у собі виховний потенціал.

Якщо історичний діяч (полководець, керівник держави) займає важливе місце серед історичних персоналій і вчитель хоче зробити акцент на його діяльності, то він може запропонувати учням на повторювально-узаганювальному уроці серед інших завдань написати твір-роздум. Наприклад, після вивчення теми про Національно-визвольну війну українського народу середини XVII ст. учитель пропонує написати твір-роздум ,,Б. Хмельницький – людина, політик, дипломат, полководець”.

Такий метод називається художньо-публіцистичним.

Цікавим є оцінно-екстремальний метод вивчення історичних персоналій, за яким учні разом з учителем дають оцінку особистості за її поведінкою в екстремальній ситуації. Показовим у цьому випадку може бути приклад із історії 8 класу: ,,Повстання на Правобережній Україні С. Палія, що оцінювалось сучасниками як нова ,,Хмельниччина”, непокоїло московський уряд і він використав для його придушення війська І. Мазепи. Але пізніше гетьман І. Мазепа уклав союз із шведським королем Карлом ХІІ, перейшов на бік шведів, фактично зрадивши Петра І, інтереси якого він захищав, придушуючи повстання С. Палія”.

Учитель пропонує учням дати оцінку цим фактам і відповісти на запитання: чи можна гетьмана Мазепу вважати патріотом? Якщо так, то чому?

За частково-оцінним методом учитель разом з учнями дає оцінку особистості за окремими, але яскравими сторінками її біографії, які розкривають патріотизм, мудрість державного діяча. Прикладом може бути оцінювання діяльності останнього українського гетьмана К. Розумовського: ,,Козацький син став впливовою особою при імператорському дворі, здобув найкращу для того часу освіту. У 18 років був призначений президентом Російської академії наук, а в 22 отримав гетьманську булаву за особистим наказом імператриці Єлизавети Петрівни. І цей улюбленець долі, вихований за межами України, який ніби ніколи не прагнув повернутися до неї, раптом починає запроваджувати на Гетьманщині реформи, що мали на меті вивести його рідну землю на європейський рівень. Це коштувало йому булави й кар’єри”.

У ході бесіди учні повинні дати оцінку діяльності К. Розумовського.