Речення з відокремленими обставинами

Відокремлюватися можуть обставини, виражені одиничним дієприслівником, дієприслівниковим зворотом та іменниково-прийменниковими конструкціями.

Поспішаючи і не роздумуючи, ми діємо в скрутних обставинах

…Полохливі язики полум’я то здіймалися в повітря, то падали ниць, розвихрюючись, випалюючи довкола усе до чорного тла (П.Оровецький).

Подивись тепер на матір, на свою Вкраїну, що, колишучи,співала про свою недолю,що,співаючи,ридала,виглядала волю (Т.Шевченко).

А ти стоїш на березі, а ти стоїш вагаючись(В.Гуртовенко).

Хлопчик сам собі посміхнувся, зупинившись.

І коли дуне вітер, то дерева, нагинаючись, здаються живими (Є.Гуцало).

Не відокремлюється

Відокремлюється

Умови відокремлення обставини, вираженої дієприслівником

Одиничний дієприслівник

Перед дієсловом-присудком

Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії

Якщо після дієслова є два і більше дієприслівників, які виконують функцію обставини способу дії, то і перед першим дієприслівником кома ставиться

Після дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії

Якщо одиничний дієприслівник стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться

Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться

Дієприслівниковий зворот

Відокремлюються	Не відокремлюються
Завжди перед дієсловом-присудком А молодим бувши, хто не захоплювався? (Іван Ле)
Після дієслова-присудка, якщо не є обставиною способу дії і не входить до складу фразеологізму Перед ним відкривалась та жорстока і складна правда, яку часом він особисто відчував,вдумуючись у зловісний і не завжди передбачуваний хід подій (Натан Рибак).
Після дієслова-присудка, якщо є обставиною способу дії або входить до складу фразеологізму Годі вже панами сидітизгорнувши руки(І.Нечуй-Левицький).
Якщо дієприслівниковий фразеологічний зворот віддалений від дієслова присудка іншими словами, або стоїть перед ним, то комами виділяється Чіпка пішов додому, повісивши голову, про все, що чув, роздумуючи (Панас Мирний). І зовсім інша річ, коли він сам, позичивши в Сірка очей, поспішає до тебе на берег (О.Гончар).
	Якщо на початку стоїть підсилювальна частка і(й), то кома після неї не ставиться І вибігши з хати, пішов у садок (М.Коцюбинський).
Якщо дієприслівниковий зворот стоїть після сполучника, що стосується інших членів речення, то кома перед ним ставиться Настечка засвічує каганець і, прикривши рукою, несе його до столу (М.Стельмах)	Якщо дієприслівниковий зворот приєднується за допомогою сполучників мов, немов, наче, неначе, нібито Спокійно, наче зважуючи кожне слово, гетьман заговорив(Натан Рибак)
	Якщо дві обставини з’єднані єднальним сполучником, то між ними кома не ставиться Ховаючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе (О.Гончар)

Якщо ж подібні обставини не мають уточнювального значення, то вони не відокремлюються: Там далеко під горами смужкою блищить Дніпро (І.Нечуй-Левицький).

Можуть відокремлюватися обставини, які уточнюють значення попередньої обставини: На протилежному боці долини, попід горбами, чорнів обрідний безлистий ліс, а внизу, в затишку, жовтів широкий луг (В.Малик).

Відокремлені обставини, виражені іменниково-прийменниковими конструкціями

Обставини відокремлюються тоді, коли їх треба виділити серед інших членів речення і надати їм особливої смислової ваги: Часом зривалися і глухо падали в тиші яблука й замерзали там, між мокрої трави (В.Шевчук).

Завжди відокремлюються обставини з допустовим зна­ченням, виражені іменником з прийменником незважаючи на: Незважаючи на дідову обіцянку, перевіз не прибував (М.Коцюбинський).

Обставини, виражені іменниками з прийменниками у зв’язку з, залежно від, на відміну від, завдяки, внаслідок, з причин, за браком, згідно з, за згодою, відповідно до, на випадок можуть відокремлюватися і не відокремлюватися, залежно від стилістичної функції звороту та наміру автора: Всупереч тим віщуванням проходили грози (М.Рильський); Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (О.Гончар).

Візьми олівець замість ручки; Почергуй сьогодні замість мене.

І ніхто того не чув, не знав й не бачив, опріч Марка маленького (Т.Шевченко); Замість єднання та братерства між двома народами, єзуїти в колегіях посіяли пекельну ненависть та ворогування (І.Нечуй-Левицький)

Відокремлені додатки

Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням виключення, включення, заміщення, доповнення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо

Якщо прийменник замість синонімічний до прийменника за або взамін, то зворот не відокремлюється

УВАГА!

ВІДОКРЕМЛЕНІ УТОЧНЮВАЛЬНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Дніпро несе Тарасові здаля з усіх-усюд – поклони і привіти (П.Ребро).

Де-не-де поміж отими купинами розкидані блакитні люстерка – то над силу дихають до неба замулені джерела (О.Гижа).

З-за пагорба виднілись невисокі дерева чи кущі

Предметом вивчення лексикології є лексика, або словниковий склад мови

А Джусиха – їхня сусідка – через дорогу сидить (Є.Гуцало)

Село Шевченкове, Глухівського району, Сумської області

Цілий світ – великий, до того незнаний– розкрився тоді перед Ольгою (М.Олійник).

Весела, хоч і втомлена, Оксана радо зустрічала гостей

Останній сніг, там бурий, там блакитний, іще лежить в окопах і ярах (М.Рильський).

Великої шкоди завдають айсберги, тобто плавучі крижані гори.

З уточнюваними словами пов’язуються лише інтонаційно або інтонацією й пояснювальними словами

Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов’язані однією синтаксичною функцією

Тобто, або, себто, зокрема, а саме, навіть, як-от, притому, наприклад тощо

Відокремлюються

Означення, що виступають уточненням до попереднього означення

Уточнювальні означення можуть приєднуватися за допомогою сполучників підрядності хоч, навіть, якщо

Назви міст, сіл, областей, районів, що означають місцезнаходження або адресу, незалежно від порядку слів

Уточнювальні означення можуть виділятися і за допомогою тире для надання їм більшої смислової ваги

Уточнювальне значення можуть мати і прикладки. Вони відокремлюються комами або тире

Уточнювальні прикладки, що приєднуються сполучниками чи, або (в значенні тобто)

Якщо сполучниками чи, або поєднують два однорідні члени речення, то між ними кома не ставиться

Уточнювальні обставини, виражені іменниками з прийменниками або прислівниками, виділяються комами або тире

Якщо подібні обставини не мають уточнювального значення, то комами не відокремлюються

РЕЧЕННЯ, УСКЛАДНЕНІ