Штормове газоконденсатне родовище

Родовище приурочене до однойменного підняття, розташованого в південно-західній частині північно-західного шельфу Чорного моря на відстані 82 км на південний захід від селища Чорноморське.

Геологічна будова площі вивчена по даних сейсмічних досліджень і буріння. Штормове родовище по покрівлі газоносних відкладів палеоцену представляє собою брахіантикліналь широтного простяган­ня з розмірами 12×2,5 км і амплітудою 175 м. Більш круті пів­денне і північне крила ускладнені скидами широтного простягання.

Рисунок 5.19 Структурна карта Кримського газового родовища по покрівлі пачки відкладів середнього майкопу і геологічний розріз по лінії І-І (по А.Л. Дергачовій).

Умовні позначення ті ж, що й на рисунку для Східно-Сарматського родовища

Рисунок 20 Структурна карта Приазовського газового родовища по покрівлі продуктивного горизонту С–І в відкладах нижнього сармату і геологічний розріз по лінії І-І ( по В.М. Костів, 1983 р.)

Умовні позначення ті ж, що й на рисунку для Східно–Сарматського родовища

Свердловина №3 пробурена до глибини 1975м, розкрила роз­різ від неогену до верхньої крейди. Відклади еоцену обводнені. Палеоценові відклади представлені сірими вапняками з домішками піщанистого матеріалу. Пористість їх 18-26% глинистість 1,5-4 % газонасиченість 55-82%.

Промислові притоки газу отримані в 1982 році з відкладів нижнього палеоцену, які були випробувані на трубах в процесі буріння в інтервалах–1807-1851 м (дебіт газу склав 140 тис, конденсату 11,4 м³/добу) і 1954-1884 м (дебіт газу 196 тис, конденсату 7,4 м³/добу). Пластовий тиск в покладі 25,6 МПа, температура 74,5 °С.

З інтервалу 1924-1975 м отримано приток газу з водою з дебітами відповідно 87 тис. і 31 м³/добу.

Кримське газове родовище

Розташоване воно в центральній частині північно-західного шельфу Чорного моря на відстані 70 км на південний захід від порту Чорноморське.

В 1964 році при площинній сейсморозвідці масштабу 1:200000 було встановлено Кримське підняття. По відкладах середнього майкопу (відбиваючий горизонт І-б) вимальовується антиклінальна складка субширотного простягання з розмірами 11,5×4,5 км по оконтурюючій ізогіпсі 1075 м і амплітудою 60 м.

В 1981 році при дослідженні свердловини № 1 з інтервалів 912 - 908 м, 894-888 м на 8-міліметровій діафрагмі дебіт газу склав 31 тис. м³/добу. З інтервалу 862-868 м отримано приток газу 62 тис. м³/добу. Газ на 98,6% складається з метану, в незначних кількостях присутні інші компоненти (в %): етану до 0,17, пропану до 0,59, бутану до 0,002, вуглекислого газу до 0,11 і азоту до 0,47. Пористість пісковиків складає 27%, пластовий тиск 7,3 МПа, температура 39°С.