Тема 1. Іменник як частина мови

Вправа 1. Спишіть, долаючи до кожного пропонованого слова те, від якого воно походить, і визначте твірну основу та словотворчий суфікс чи префікс.

Дорожній, наліт, моряцький, перебігти, закапати, степовий, лісок, річниця, рукавиця, перебудова, фабричний.

Вправа 2. Із підкресленими словами складіть і запишіть питальні речення.

Словосполучення: сердечна вдячність, сердешні подорожні, серцеві ліки ввести до самостійно складених речень.

Вправа 3. Замініть подані словосполучення іменником із суфіксом -ин (а).

Сумська область, Великописарівський район, Харківська область, Кролевецький район, Хмельницька бласть, Конотопський район, Охтирський район, Тростянецький рай он, Глухівський район, Лебединський район.

Вправа 4. З утвореними іменниками складіть і запишіть речення зі складеним іменним присудком. Допишіть першу частину слів.

....база, ...зірка, ...любитель, ...сес- ра, ...пункт, ...каса, ...ком, ...зна- ець,... маг,...сад, ...гес.

Вправа 5. Перекладіть українською повою.

Вездеход, водопад, ветврач, скоро-шиватель, пол-Киева, пол-огурца семилетний, педсовет, почтальон, новостройка, физвоспитание, земледелие, полуфабрикат.

Вправа 6. Визначте правильні формулювання. Якщо є неправильні, виправте їх.

- Іменником називається частина мови, яка має значення предметності, вираженої в категоріях роду, числа, відмінка.

- Іменники бувають власні і загальні.

- Власні іменники пишуться з великої букви.

- До власних іменників належать тільки імена та прізвища людей.

- Збірні іменники означають сукупність однорідних предметів як кількісно неозначене і неподільне ціле.

- Іменники поділяються на категорію істот і категорію неживих предметів.

Вправа 7. Перекладіть на українську мову. Порівняйте правопис вищого ступеня порівняння прикметників у російській і українській мовах.

Чем более понятно произведение искусства, тем оно выше.

Чим зрозуміліший твір мистецтва, тим він вищий. Искусство тем более общедоступно, чем оно проще, кратче и потому яснее передаёт чувство. Мистецтво тим доступніше для всіх, чим воно простіше, коротше й тому ясніше передає почуття. В детстве горячее солнце, гуще трава, обильнее дожди, темнее небо и смертельно интересен каждый человек. У дитинстві гарячіше сонце, густіша трава, рясніші дощі, темніше небо й смертельно цікава кожна людина.

Вправа 8. Розподіліть слова у три колонки: 1- іменники, що можуть вживатись у множині і в однині; 2 – що вживаються тільки в однині; 3 – що вживаються лише у множині.

Вода, гроно, сум, робота, висівки, гроші, провесінь, дорога, горе, професор, прогрес, вершки, входини, позов.

Вправа 9. Доберіть із довідки потрібні множинні іменники і поставте їх на місці про-пусків у наведених прислів’ях і приказках.

1) Не в свої... не сідай..

2) Оце так пани – на трьох одні....

3) ... псують людину.

4) Видно, що Гапка млинці пекла, бо всі... у тісті.

5) Як прийшли..., то і жінка крива.

Для довідки: цимбали, груди, граблі, кліщі, вила, сани, двері, штани,

лінощі, люди, ворота, жнива.

Вправа 10. Поставте іменники в родовому відмінку.

Миколаїв, факультет, університет, студент, менеджмент, менеджер, облік, Інгул, адрес, контракт, акт, кредит, авторитет, ріелтор, бюджет, маркетолог, папір, сертифікат, овес, юрист, ваучер, приклад, підпис, термін, договір, ячмінь, конус, коллектив, ринок, вексель, план, пункт.

Вправа 11. Провідміняйте слова:

Річ, речі, сім, семеро, синій, сині, ніж, ножі, вісім, восьмеро, фіолетовий, фіолетові, розкіш, розкоші, шість, шестеро, сріблястий, сріблясті, питання, п'ять, п'ятеро, бузковий, бузкові, край, краї, чотири, четверо, рожевий, рожеві, стаття, статті, дев'ять, дев'ятеро, коричневий, коричневі.

Вправа 12. Поставте іменники в орудному відмінку. З окремими словами складіть речення.

Даль, мить, свіжість, печаль, велич, вічність, папороть, деталь, юність, блакить, сіль, повість, міць, кров, мати, любов.

Вправа 13. Запишіть слова з частинами пів, напів. Поясніть їх написання.

Пів/року, пів/літа, пів/метра, пів/аркуша, пів/Києва, пів/апельсина, пів/Європи, пів/Львова, пів/дня, напів/сон, напів/проводник, пів/місяця, пів/яблука, пів/аркуша, пів/кілометра, пів/Харкова.

Вправа 14.Запишіть правильно графічні скорочення

Наприклад, квартира, сільськогосподарський, генератор, район, видавництво, департамент, стаття, рік, область, тонна, місто, кілограм, міліметр, сантиметр, вулиця, академік, мале підприємство, народногосподарський, сільська рада, товариство, завідуючий господарства, література, абонентна скринька, народне господарство, агропромисловий комплекс, виробниче об’єднання, сторінка, гривня, цього року.

Вправа 15. Запишіть слова, знявши риску.

Військово/полонений, військово/морський, військово/зобов’язаний, радіо/технічний, з діда/прадіда, кінець/кінцем, день/другий, повік/віки, вербо/ліз, 100/річниця, сто/річчя, дизель/мотор, Непий/пиво, термо/гідро/динаміка, Віта/Поштова, без батька/матері, Рава/Руська, хитра Лисичка/Сестричка, гуляй/поле, унтер/офіцер, ордено/носні, біло/сніжні, культурно/побутове, морально/стійкий.

Вправа 16. Іменники поділіть на три групи таким чином:

а) ті, що мають форми однини й множини;

б) тільки однини;

в) тільки множини.

Пожежа, двері, блокнот, ножиці, заздрість, рукавиці, крейда, країна, дитинство, шафа, Дніпро, шахи, чагарник, батьківщина, день, зілля, насіння, пироги, ліхтар, крупинка, людство, студентство, тісуо, людина, відлуння, гомін, виделка, погода, сировина, кожух, морква, ножиці, веселощі, рапсодія, звук, порох, консерви, черевики, листя, кисіль, маса, лінощі, гроші.

Вправа 17. І.У поданому тексті виділіть повнозначні і неповнозначні частини мови (вкажіть їх). За якою ознакою вони розрізняються? Поясніть правопис виділених слів. За яким принципом вони пишуться?

Відомий селекціонер рослин І.В. Мічурін широко використовував у своїй роботі плодові дерева з різних країн світу.

«Я почав, - писав він, - висаджувати у своєму розсаднику рослини мало не з усіх кінців земної кулі. У розсаднику налічувалося близько восьмисот видів вихідних рослинних форм.»

Коли за вікном сніг, можна виростити квітучий сад у кімнаті, на вікнах, прикрасивши своє житло. Підвіконня з кількома кімнатними рослинами може стати чудовою лабораторією. Працюючи в ній, можна навчитися виховувати рослини, керувати їхнім розвитком; розмножувати насіння, відсадками і живцями, прищеплювати їх, а головне, навчитися спостерігати й розуміти життя рослин і любити їх. На кімнатних рослинах успішно можна вивчати багато закономірностей життя природи, які були відкриті видатними вченими-ботаніками.

М.Верзилін

ІІ.Випишіть з тексту (див. вище) в одну колонку іменники з конкретним значенням, в другу – з абстрактним значенням.

Вправа 18.Наведені іменники поставте у формах називного, родового і знахідного відмінків однини. Визначте, які з них відмінюються як іменники категорії істот, а які – не істот.

Натовп, покійник, учитель, студент, студентство, народ, бактерія, кінь, загін, табун, брат, город, лялька, липа, селянство, винищувач, Марс, кожух, мікроб, буквоїд, оселедець,чисельник, супутник, будильник, пальма, змій, юнак.

Вправа 19.Запишіть збірні іменники. Доберіть слова спільного кореня, які мають обидві форми граматичного числа - однини і множини. Виділіть суфікси, за допомогою яких утворюються збірні іменники.

Зразок: вороння – ворона – ворони.

Віття, листя, соняшничиння, лозняк, птаство, жінота (жіноцтво), чоловіцтво, робітництво, братія, рідня, мушва, мишва, адвокатура, агентура, секретаріат, юнь, молодь, людство.

1. Вправа 20.Випишіть із тексту іменники, вкажіть їх відміну, групу та відмінок.

Мовний дивосвіт

Кожна мова по-своєму прекрасна. Вона, мов неповторний самоцвіт, виграє всіма барвами веселки, має своє звучання, свою ваговитість, власну наповненість і красу.

Кожне слово – це ніби діамантова намистинка на величезному разку нашої пребагатої мови. Ще великий Микола Гоголь захоплено говорив про мову нашого народу.

Мова наша є ще таємницею . В ній всі тони і відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших… Дивуєшся дорогоцінності мови нашої: в ній що не звук, то подарунок, все крупно, зернисто, як самі перла. Кожне слово має свій сенс, красу свою… Народжується велике почуття радості, при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»… А скільки таких слів існує, і за кожним – глибинна суть і краса! (І. Цюпа)