Розділ 3.Зовнішня критика джерела (структура твори)

Форма № Н-6.01

ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра всесвітної історії та міжнародних відносин

Курсова Робота

З Всесвітньої історії____________________________________________

(назва дисципліни)

На тему: Четвертий хрестовий похід_________________________________

Студента (ки) 4 курсу ______ групи

напряму підготовки: Історія

спеціальності: Історія

_{Чістальов Артем}

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Старобільськ - 2015

План роботи.

Вступ:

Розділ 1.Особистісний мотив вибору теми………………………1

Розділ 2.Історіографія……………………………………………..5

Розділ 3Характеристика джерела (зовнішня критика)………….6

Розділ 4.Походження хроніки Робера де Кларі…………………9

Розділ 5.Соціально-ідейна спрямованість хроніки…………….12

Розділ 6.Роль Венеції в чотвертому хрестовому поході………15

Висновки………………………………………………………….16

Список використаної літератури………………………………..17

Розділ 1.Особистісний мотив вибору теми.

Вже майже вісім століть пройшло з того часу, коли лицарі із західної Європи вирішили прямувати в похід за християнську віру. Ця компанія отримала назву – 4 хрестовий похід (1202-1204гг.). Я зібрав цей історичний факт по хроніці Робера де Кларі «Завоювання Константинополя». Це - твір написано простим французьким лицарем і тому його погляд, є дуже яскравим джерелом з побуту, мораллі та соціально – політичному влаштуванні середньовічного суспільства. До того ж Робер де Кларі є рядовим учасником хрестового походу - й тому його хроніка відображає похід очима невимушеного і не зацікавленого у чомось чоловіка. Також у цьому заході прийняла активну участь Венеція. Але, нажаль, початкова мета походу була не досягнута - замість звільнення «Гробу Господнього» у Єрусалимі, хрестоносці зробили грабіжницький набіг на Константинополь, столицю Візантії.Одну із головних ролей 4 хрестового походу зіграв венеціанський флот, наданий західноєвропейським лицарям за умов, які ми розглянемо надалі. На мій погляд, саме Венеція вплинула на зміни початкових цілей хрестового походу.

Розділ 2.Історіографія.

По цій проблемі є багато наукових робіт, але збираюся розглянути лише найбільш, на мою думки, об'єктивні. Ці праці дуже різноманітні за складом і діляться на 2 категорії: хроніки учасників походу - й дослідження сучасних вчених- істориків:

Робер де Кларі.

Хроніка «Завоювання Константинополя» Робера де Кларі, створена на початку 13століття, поруч із однойменним твором Жоффруа Виллардуэна належить до першорядних джерел з історії захоплення Константинополя лицарями- хрестоносцями в 1203-1204годах. Разом з тим вона становить собою чудовий пам'ятник історичної думки феодальної епохи. На жаль, не можемо похвалитися фактографічної добротністю, хронологічною і логічною впорядкованістю свого оповідання. Хоча він намагався дотримуватися історичної точності у викладі перебігу подій, але, будучи простим французьким лицарем, Робер де Кларі не знав прихованого, закулісного боку походу - й тільки з чуток був інформований про його перебіг.

Жоффруа де Віллардуен.

Він був чудовим сеньйором, одним з ватажків хрестоносного походу, який брав участь переважно у всіх дипломатичних акціях і перипетіях походу. У його «Завоюванні Константинополя» маршал Шампані викладає свою версію подій, покликану явити у найвигіднішому світлі непорядні вчинки, і самих «воїнів божих» і особливо їх ватажків. Не офіційний історіограф походу, маршал Шампані нехтує життєвими подробицями,підміняючи їх діловими елементами оповідання,переможною риторикою.

Огорож Михайло Абрамович.

Його наукові роботи проводилися в 60-х роках 20-го сторіччя. У 1956 році була видана його книга “Хрестовий похід”. Особливу увагу він приділяє в своїх наукових працях саме 4 хрестовому походу.Неохідність походів він бачить не в боротьбі за релегійну святиню, а в звичайних грабіжницьких потребах феодалів Західної Європи. Він дуже різко критикує хроніки де Кларі і Віллардуена. Першого хроніста він критикує за непоінформованість, а другого - за небезпристрастність.

Э. Лависс і А.Рамбо.

У 1914г. була видана книга “ Епоха хрестових походів” під редакцією

Э. Лависса і А. Рамбо.

4-му хрестовому походу вони приділяють дуже мало уваги (всього три сторінки). У їх творі дається тільки короткий опис подій.

А.А. Васильев.

Його твір “ Історія Візантійської імперії ” було видано в 1923р, а друге повне видання було написане вже в еміграції. Цілком може бути, що саме це вплинуло на його об'єктивність. Він розглядає 4 хрестовий похід і як духовний порив хрестоносців, і як погоню за наживою. Але все - ж автор відзначає переважання матеріальних інтересів над духовно-релігійними мотивами. Васильев дуже барвисто описує хрестовий похід, але в той же час дуже скрурпульозно відображає факти і події.

Успенський Федір Іванович.

Його дослідження були опубліковані на початку 20 століття. Одне з опублікованих досліджень – “Історія хрестових походів” дуже чітко відображає причини і дійсну суть походів. Його роботи відрізняються науковістю і об'єктивністю. У своїх дослідженнях він намагається виявити дійсні причини завоювання Константинополя.

Розділ 3.Зовнішня критика джерела (структура твори).

Хроніка Робера де Кларі, в оригіналі, виданий 1924р. Ф. Лоэром, підрозділяється на 120 глав; будь-які інші формальні одиниці структурного поділу відсутні. Проте, логіка викладу матеріалу дає можливість окреслити декілька частин. Найбільш переконлива схема, висунута А.М. Нада Патроне, на думку якої записки розпадаються чотирма частини.

Перша (гол. 1-18) повністю присвячена підготовчої стадії хрестового походу. Тут також розповідається про відплитті його з Венеції і захопленні ними Задара. Закінчується ця частина розповіддю про рішення ватажків походу повернути військо убік Константинополя під виглядом надання допомоги візантійському царевичу.

Друга частина – історія (19-80 гол.) відхилення хрестоносців від Україниі, у результаті монголо-татари захопили Константинополь.

У третій частині (82-112 гол.) Робер де Кларі передає захоплене на здивування хрестоносців Константинополем, розповідає про конфлікти в воїнстві у зв'язку з поділом видобутку, про обрання імператора, про поділ території Візантії і створенні Латинської імперії.

Четверта, заключна частина хроніки (гол. 113-120) – найбільш лаконічна і фрагментарна: події 11 років (1205-1216гг.) висвітлені у восьми розділах. Розповідь ведеться квапливо і недбало. Тут викладаються події, яких сам Робер де Кларі не був учасником, ні свідком,і про які дізнався від сподвижників.