Занять, завдання для самостійної роботи
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Юридичний факультет
Кафедра історії права і держави
Укладач: доцент Н. Є. Толкачова
ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
для студентів спеціальності 6.030401 «Право»
Затверджено:
на засіданні кафедри
історії права і держави
Протокол № _________
від «____» ________________2014 р.
Декан юридичного факультету
д.ю.н. І. С. Гриценко
__________________________
Київ - 2014
Робоча навчальна програма з дисципліни
«ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН»
Історія держави і права зарубіжних країн. Робоча навчальна програма // Н. Є. Толкачова. – Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, юрид. ф-т. – К., 2014. - 64 с.
Укладач:
к.філос.н., доцент Наталія Євгенівна Толкачова
Лектор:
к.філос.н., доцент Н. Є. Толкачова
Рецензент:
доцент Ю. В. Цвєткова
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 2014 р.
__________________________
© Н. Толкачова, 2014
ЗМІСТ
Вступ ______________________________________________________4
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
СТУДЕНТІВ _________________________________________________6
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ________________9
ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ
ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ) _________ 12
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ
СТУДЕНТІВ ________________________________________________44
ТЕМИ ДЛЯ НАПИСАННЯ РЕФЕРАТІВ _______________________48
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ___________________________51
СПИСОК СТАТЕЙ ДЛЯ АНОТАЦІЙ __________________________56
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА
ОФОРМЛЕННЯ РЕФЕРАТІВ _________________________________59
Вступ
Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» (ІДПЗК) є нормативним курсом, обов’язковим для студентів усіх форм навчання на юридичному факультеті і становить методологічну основу подальшої фахової підготовки юристів з інших правових дисциплін. Історія держави і права зарубіжних країн покликана ознайомити студентів із закономірностями розвитку держави і права як явищ соціальних, а також юридичних, та виявити найбільш характерні тенденції їх розвитку.
Головне завдання курсу в системі юридичної освіти – сприяти підготовці фахівців високої кваліфікації, здатних брати участь у забезпеченні та охороні прав людини і громадянина, у розбудові правової держави України.
Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» («Загальна історія держави і права») вивчає історію зарубіжних країн із стародавніх часів до сучасності та має на меті підготувати студентів до вивчення основних юридичних й спеціально-юридичних дисциплін, розширити їх знання світової історії як елементу загальної культури.
Історія держави і права зарубіжних країн належить до суспільно-політичних наук, які прийнято називати історико-правовими, оскільки вони мають безпосередній зв’язок з науками історичними та з науками про державу та право. Історія вивчає загальні закономірності та специфічні риси виникнення, розвитку і функціонування держави і права у різних народів з найдавніших часів до наших днів.
Історія держави і права зарубіжних країн розкриває конкретні процеси розвитку державно-правових інститутів та явищ, що минають у хронологічній послідовності й проявляються у певному історичному просторі. А це означає, що при вивченні цієї дисципліни доводиться мати справу з величезним обсягом інформації, яка стосується державно-правового розвитку багатьох зарубіжних країн і охоплює проміжок часу приблизно у п’ять-шість тисячоліть.
Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна вивчається студентами першого курсу юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом першого та другого семестрів й завершується складання іспиту наприкінці навчального року. Планом навчального процесу для вивчення ІДПЗК для студентів денної форми навчання передбачено 216 годин учбових занять та складання іспиту у другому семестрі навчального року. З них на лекції відведено - 68 годин, на практичні заняття – 34 години, на самостійну роботу – 114 годин. Дисципліна вивчається із застосуванням кредитно-модульної системи (КМС) і складається з чотирьох змістовних модулів.
З найбільш важливих тем курсу проводяться семінарські заняття. На них можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: доповіді, експрес-опитування, доповнення до основної доповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних повідомлень, розв’язання казусів, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання тощо. Протягом семінарських занять студенти повинні самостійно визначити тенденції розвитку держав світу та права, виявити чинники, що вплинули на їхню еволюцію, ознайомитися й проаналізувати відомі пам'ятки права. Рівень знань, підготовленість, ерудиція, активність студентів на семінарах оцінюється викладачем самостійно.
Завершується вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» проведенням іспиту. До іспиту допускаються всі студенти, які виконали учбовий план протягом навчального року, набрали мінімальну кількість балів та успішно склали змістовні модулі.
КРЕДИТНО-МОДУЛЬНА СИСТЕМА
КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Навчальна нормативна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).
Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, ритмічної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).
Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:
- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, формування системних та стійких знань;
- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;
- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;
- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.
ІДПЗК вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістовних модулів (ЗМ). По завершенню вивчення курсу ІДПЗК студенти наприкінці другого семестру складають іспит.
Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (ЗМ 1, ЗМ 2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.
Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовних модулів студентам виставляються бали.
Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит) (КПМ).
Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.
У першому семестрі студент отримує за перших два модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на заліку. За другий семестр студент отримує за третій та четвертий модулі 40 балів (по 20 за кожний ЗМ) та 60 балів на іспиті.
Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:
- доповідь (виступ на задану тему) – до 3 балів;
- доповнення доповіді – до 2 балів;
- експрес опитування – до 2 балів;
- колоквіум – до 4 балів;
- самостійна робота – до 3 балів;
- домашня робота – до 3 балів;
- есе (творчі короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;
- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;
- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 5 балів;
- участь у дискусії – до 2 балів;
- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.
У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він можевідпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються невиконаними і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії відпрацювання невиконаних занять припиняються.
Таким чином, за навчальну дисципліну ІДПЗК студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці, за шкалою оцінювання, що наведена нижче. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.
Шкала оцінювання:
За шкалою університету 100-бальн. система | Оцінка за національною шкалою та шкалою університету | |
90 – 100 | відмінно | |
75 – 89 | добре | |
60 – 74 | задовільно | |
0 – 59 | незадовільно |
Приклад розрахунку оцінки знань студента:
12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ = 76 бал – оцінка знань студента за семестр.
За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – „добре”.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ
№№ | Назва теми | Кількість навчальних годин (денна форма навчання) | |||||
Всього | Лекції | Семінари | Самост. робота | ||||
Модуль 1 | |||||||
1. | Предмет, метод дослідження та історіографія Історії держави і права зарубіжних країн. Походження держави та права. | – | |||||
2. | Становлення та розвиток держави і права у країнах Стародавнього світу. Держава і право Стародавнього Вавилону | ||||||
3. | Держава і право Стародавньої Індії | ||||||
4. | Загальна характеристика античних держав. Держава і право Стародавньої Греції | ||||||
5. | Державний та суспільний устрій Стародавнього Риму | ||||||
Модуль 2 | |||||||
6. | Загальна характеристика держави і права феодального періоду | - | |||||
7. | Становлення держави і права франків. Держава і право Франції періоду Середньовіччя | ||||||
8. | Держава і право Візантії | - | |||||
9. | Держава і право Англії у Середньовіччі | ||||||
10. | Держава і право Німеччини у Середньовіччі | – | |||||
11. | Держава і право Арабського Халіфату. | ||||||
12. | Держава і право Московії у Середньовіччі | - | |||||
За І семестр | |||||||
Модуль 3 | |||||||
13. | Загальна характеристика держави і права буржуазного періоду | - | |||||
14. | Держава і право Англії нового періоду | ||||||
15. | Держава і право США нового періоду | ||||||
16. | Держава і право Франції нового періоду | ||||||
17. | Держава і право Німеччини нового періоду | - | |||||
18. | Держава і право Японії нового періоду | ||||||
Модуль 4 | |||||||
Загальна характеристика держави і права новітнього періоду. Революція 1917 року в Росії та виникнення й розвиток Радянської держави і права | - | ||||||
Держава та право Німеччини новітнього періоду | |||||||
Держава та право США новітнього періоду | |||||||
Держава та право Англії новітнього періоду | - | ||||||
Держава та право Франції новітнього періоду | |||||||
За ІІ семестр | |||||||
Разом | |||||||
Форма контролю: іспит – семестр 2 | |||||||
ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНОГО КУРСУ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ
ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
РОБОТИ СТУДЕНТІВ (ДЕННА ФОРМА НАВЧАННЯ)
МОДУЛЬ 1