Блок 2. Процеси державотворення Нового часу

Тема 5. Війна за незалежність та утворення США (4 години)

Заняття 1: Війна за незалежність та утворення США

1. Особливості соціально-економічного розвитку та політичного устрою колоній Великобританії в Північній Америці на середину ХУІІІ ст.

2. Суспільно-політичні погляди мислителів та державних діячів:

а) Б. Франклін, Т. Джефферсон, Т. Пейн;

б) Д. Адамс, Д. Медісон, О. Гамільтон.

3. Дж. Вашингтон та його роль у становленні американської державності.

Джерела та література:

Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера, А.В.Ефимова. – М., 1963. – Т.1. – С.393-419.

Американские просветители: Избр. произв.: В 2 т. – М., 1968-1969. – Т.1. – С.69-85, 100-105, 136-154; Т.2. – С.7-33.

Автобиография Б.Франклина. – М., 1988.

Адамс Г. Воспитание Генри Адамса. – М., 1988

Владимиров В.Н. Франклин. – М., 1934.

Война за независимость и образование США /Под ред. Г.Н.Севостьянова. – М., 1976. – С.43-113.

Иванов Р. Франклин. – М., 1972.

Невикс С. Комманджер Г. История США. – Нью-Йорк, 1991.

История США: В 4 т. – М., 1983-1987. – Т.1. – С.81-96.

Севостьянов Г.Н., Уткин А.И. Томас Джефферсон. – М., 1976.

Согрин В.В. Джефферсон. Человек, мыслитель, политик. – М., 1989.

Согрин В.В. Бенджамин Франкллин – выразитель антиколониальной идеологии //США: экономика, политика, идеология. – 1975. - № 10. – С.36-45.

Согрин В.В. Идейные течения в американской революции ХУШ в. – М., 1980.

Согрин В.В. Основатели США: исторические портреты. – М., 1983.

Джефферсон Т. Автобиография. – Л., 1990.

Радовский М.И. Б.Франклин. – М., 1965.

Яковлев Н.Н. Вашингтон. – М., 1973.

Заняття2: Проголошення незалежності та оформлення американської державності.

1. Проголошення незалежності. Декларація незалежності.

2. Конституція 1787 року. Біль про права 1791 року.

3. Особливості війни за незалежність як першої американської революції

Джерела та література:

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран /Под ред. З.М. Черниловского. – М., 1984. – С.182-185.

Хрестоматия по истории международных отношений. Вып.1. Европа и Америка. – М., 1963. – С.41-49.

Хрестоматия по новой истории /Под ред. А.А.Губера, А.В.Ефимова. – М., 1963. – С.419-445.

Аптекер Г. История американского народа: В 12 т. – М., 1962. – Т.2.

Война за независимость и образование США /Под ред. Г.Н. Севостьянова. – М., 1976. – С.137-151, 447-493.

Декларация независимости 4 июля 1776 г. //Баботов С.В., Желочев И.Ю. Введение в правовую историю США. – М., 1997.

Иванов Р. Франклин. – М., 1972.

История США: В 4 т. – М,, 1983-1987. – Т.1. – С.131-204.

Иванов Р.Ф. Дипломатия Авраама Линкольна. – М., 1987.

Иванов Р.Ф. Президентство в США. – М., 1991.

Конституция США: история и современность /Под ред. А.А.Мишина, Е.Ф.Язькова. – М., 1983.

Каленский В.Г. Билль о правах в конституционной истории США. - М., 1983.

Маныкин А.С. Наследие американской революции: консервативная интерпретация //Проблемы американистики. – М., 1990. Вып.8. – С.130-157.

Печатнов В.О. Гамильтон и Джефферсон. – М., 1984.

Потєхін О.В. Конституція 1787 р. і сучасна зовнішня політика США //Укр.іст.журн. – 1987. - № 9. – С.114-123.

Степанова О.Л. 4 июля 1776. – М., 1976.

Фурсенко А.А. Американская революция и образование США. – Л., 1978. – С.201-310.

Фурсенко А.А. Конституционный конвент //США: экономика, политика, идеология. – 1987. - № 7. – С.64-72.

Ушаков В.А. Америка при Вашингтоне. – Л., 1983.

Яковлев Н.Н. Вашингтон. – М., 1973.

Тема 6. Об’єднання Німеччини (2 години)

1. Характерні особливості розвитку промисловості та сільського господарства в Пруссії в 50-60-і роки ХІХ ст.

2. Всезагальний німецький робітничий союз. Ф. Лассаль.

3. Демократичні студентські ліберальні організації, їх програми та дії.

4. Отто фон Бісмарк – депутат, дипломат, союзний та імперський канцлер.

Джерела та література

Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV – 50-60-і роки ХІХ ст.)// Під ред. Н.С.Папенко – К., 2001. – С. 101-104, 108-111,114-116

Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.195-203.

Бисмарк О. Мысли и воспоминания. В 3 т. – М., 1940-1941. – Т.1-3.

Лассаль Ф. Сочинения. В 3 т. – М., 1925. – Т.1-3.

Бобилєва С.Й. Історія Німеччини з давніх часів до 1945 р. - Дніпропетровськ, 2003.

История Германии: в 3-х томах. Т. 1 С древнейших времен до создания Германской империи - Кемерово, 2005.

Баев В. Бисмарк и Конституция Германской империи 1871 года // Вопросы истории. – 2005. - № 8. – с. 113 – 121.

Биографическая серия 1890-1915. Бисмарк. – Челябинск, 1995. – С.419-511.

Бочарова Н.В. Всеобщее избирательное право: опыт чартизма и политическая программа Ф.Лассаля //Вопросы германской истории. – Днепропетровск, 1998. – Т.2. – С.55-65.

Воробьева А.К. Из истории рабочего движения Германии и борьбы Маркса и Энгельса против Лассаля и лассальянства в 1862-1864 гг. //Из истории борьбы Маркса и Энгельса за пролетарскую партию. Сб.статей. – М., 1956. – С245-260.

Галкин И.С. Обьединение Германии. – М., 1951.

Галкин И.С. Создание Германской истории. – М., 1952.

Ганус С.О. До питання про політичні погляди Л. фон Ранке та вирішення істориком проблеми співвідношення історії політики //Науковий Вісник УжДУ. Серія історія, 1998. - № 1. – С.187-193.

Ерусалимский А.С. Бисмарк: дипломатия и милитаризм. – М., 1968.

Ивонин Ю.Е. Абсолютизм в Германии в ХУП – Х1Х вв. //Новая и новейшая история. 1990. - № 4. – С.65-75.

Кан С.Б. Обьединение Германии. – М., 1957.

Людвиг Э. Бисмарк. – М., 1999.

Папенко Н.С. О. фон Бісмарк //Історичний журнал - № 4. – К., 2004 – С. 39-47.

Сергеев В.А. Англия и обьединение Германии в 1848-1971 гг. – Л., 1986.

Ревуненков В.Г. Приход Бисмарка к власти. – Л., 1941.

Чубинский В.В. Бисмарк. Политическая биография. – М., 1988.

Хилльгрубер А. Отто фон Бисмарк. Основатель великой державы – Германской империи. – Ростов-на-Дону, 1998.

Шнеерсон Л.М. Австро-прусская война 1866 г. и дипломатия великих европейских держав. – Минск, 1962.

Тема 7. Об’єднання Італії (2 години)

1. Політичний та економічний стан Італії в 50-60-і рр. XIXст.

2. Боротьба двох течій в національно-визвольному русі. К. Кавур, Д. Мадзіні. Д. Манін.

3. Д.Гарібальді – борець за національну єдність Італії.

4. Створення Італійського королівства та його внутрішня і зовнішня політика.

Джерела та література

Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.187-195.

Гарибальди Д. Мемуары. – М., 1966.

Варцев М. Д. Мадзіні: мадзінізм і Україна.- К, 2005

История Европы – Т.5 – М., 2000.

История Италии. В 3 т. – М., 1970. – Т.2. – С.210-251.

Кирова К.Э. Жизнь Джузеппе Мадзини. – М., 1981.

Лурье А.Я. Гарибальди. – М., 1957.

Мадзиано К.Ф. Итальянское рабочее движение на рубеже Х1Х-ХХ вв. – М., 1976.

Невлер В.Е. Джузеппе Мадзини и создание первых организаций итальянских рабочих в 40-х гг. Х1Х в. //Новая и новейшая история. – 1980. - № 6. – С.47-63.

Невлер В.Е. Гарибальди и освободительное движение в Италии в 1859-1860 гг. //Вопросы истории. – 1966. - № 4. – С.78-81.

Невлер В.Е. Джузеппе Гарибальди. – М., 1961.

Невлер В.Е. Демократические силы в борьбе за обьединение Италии. – М., 1981.

Невлер В.Е. Эхо гарибальдийских сражений. – М.,1963.

Ковальская М.И. Обьединение Италии в оценке русского ученого П.И.Чихачева (50-60-е гг. Х1Х в.) //Италия и Европа. – М., 1990. – С.70-91.

Ковальская М.И. Италия в борьбе за национальную независимость и единство. – М., 1981.

Пантюхина Т.В. Позиция правящих кругов Великобритании во время революции 1860 г. в Сицилии и экспедиции Гарибальди //Италия и Европа. – М., 1990. – С.231-259.

Пантюхина Т. Позиция правящих во время революции 1860 г. В Сицилии и экспедиции Гарибальди // Италия и Европа. – М., 1990. – с. 231 – 239.

Цомакион А.И. Дж.Гарибальди. Жизнь замечательных людей. – Челябинск, 1995. – С.371-470.

Языкова В. К.Б. Кавур и «римский вопрос». 1860 – 1861 годы // Новая и новейшая история. – 2007. - № 4. – с. 172 – 181.

Тема 8. Утворення Австро-Угорщини (2 години).

1. Історичні обставини утворення Австро-Угорської імперії.

2. Роль Австро-Угорщини у Європі Нового часу.

3. Національні рухи Австро-Угорської імперії, їх вплив на розвиток держави.

Джерела та література:

Кондрашюк К. Утворення Австро-Угорщини: причини та умови. // вісник Львівського ун-ту ім. І. Франка: Львіл, 2005. – Вип. 41. – с. 85 – 92.

Папенко Н.С. Деякі аспекти розвитку Габсбурзької монархії в З0-40-і роки ХІХ ст.//Вісник Міжнародного університету. Серія Міжнародні відносини. Вип. 3 – К., 2004 – С. 122 – 132.

Папенко Н.С. До питання про розвиток Австрійської монархії та створення Австро-Угорщини (40-60-і рр. ХІХ ст.) // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка. Сер. Історія. – 2005. - № 80-81. – с. 41 – 47.

Папенко Н.С. Зовнішня політика Австрії на початку ХІХ ст.: стратегія і тактика //Історичний журнал - № 2 – К., 2003 – с. 72-77.

Пристер Е. Краткая история Австрии – М., 1952

Тейлор Дж. А. Габсбурзька монархія 1809- 1918: [Історія Австрійської імперії та Австро-Угорщини]: Львів, 2002. – С. 80-134

Травин Д. Новый мир старой империи. Модернизация в Австро-Венгрии // Звезда. – 2002. - № 8. – с. 163 – 184.

Урьяс Е.Л. Рабочее движение в Австро-Венгрии в 1867 – 1914 гг.: М., 1959. – 63 с.

Уська У.Р. Реформування системи управління Австро-Угорщини у період «конституційної ери»: компроміс між централізмом і федералізмом // Збірн. Наук. Праць Львівського держ. Ін-ту новітніх технологій та управління: Львів, 2006. – Випю 1. – с. 53 – 68.

Цьольнер Е. Історія Австрії – Львів, 2001

Тема 9. Громадянська війна у США (2 години)

1. Суперечності між капіталістичною Північчю та плантаторським Півднем напередодні громадянської війни.

2. Конституційний період війни (1861-1862 рр.).

3. Другий період громадянської війни.

4. Політика європейських держав щодо США в 1861-1865 рр. Дипломатія А. Лінкольна.

Джерела та література:

Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.211-230.

Художественная литература в преподавании новой истории. Хрестоматия. – М., 1978. – С.112-127.

Богина М.А. Иммиграция в США накануне и в период Гражданской войны (1850-1865). – М., 1965.

Болховитинок Н.Н. Русско-американские отношения и продажа Аляски, 1834-1867. – М., 1990.

Болховитинов Н.Н. Русские эскадры в США в 1863-1864 гг. //Новая и новейшая история. – 1996. - № 5. – С.195-216.

Болховитинов Н.Н. США: проблемы истории и современная историография. – М., 1980.

Буржуазные политические партии США и американская внешняя политика (Х1Х-ХХ вв.): Сб.обзоров. – М., 1986.

Бурин С.Н. Конфликт или согласие? Социальные проблемы колониального Юга США. – М., 1980.

Бурин С.Н. Марш Шермана к морю// Вопросы истории. – 1987. - № 5. – С.100-113.

Бурин С.Н. На полях сражений гражданской войны в США. – М., 1988.

Война В.А. Кондуктор «тайной железной дороги». – М., 1965.

Гаджиев К.С. Американская нация: национальное самосознание и культура. – М., 1990.

Грехем Ш. Фредерик Дуглас. – М., 1959.

Дементьев И.П. Джон Браун. – М., 1960.

Ефимов А.В. Очерки истории США. От открытия Америки до окончания Гражданской войны (1492-1870 гг.) – М., 1958.

Захарова М.Н. Народное движение в США против рабства, 1831-1860. – М., 1965.

Алентьева Т. Восстание Джона Брауна в оценке современников: [16.10.1859 г. В городке Харнерс – Ферри, США] // Вопросы истории. – 2005. - № 10. – с. 98 – 109.

Алентьева Т. Роль общественного мнения в конце гражданской войны в США: [1860 – 1861 гг.] // Новая и новейшая история. – 2005. - № 4. – с. 42 – 57.

История США: в 4-х т. Т. 1 (1607 - 1877): Москва, 1983. – 687 с.

Исэров А.А. «Техасский вопрос» в американской политике в 1815 – 1821 гг. / А.А. Исэров // Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 8: История. – 2006. - № 1. – с. 25 – 43.

Иванов Р.Ф. Авраам Линкольн и гражданская война в США. – М., 1964.

Иванов Р.Ф. Гражданская война в США (1861-1865). – М., 1960.

Иванов Р.Ф. Дипломатия Авраама Линкольна. – М., 1987

Иванов Р.Ф. Черные пасынки Америки. – М., 1978.

История США в 4-х т. – М., 1983-1987.

Кормилец А.А. Демократическая партия на Севере США в первый период Гражданской войны (1861-1862) //Вестник Моск.ун-та. – Сер.8.История. – 1982. - № 6. – С.55-68.

Коршунов Ю. Флаг США на кронштадском рейде //Ленингр.панорама. – 1990. - № 8. – С.22-24.

К столетию Гражданской войны в США. Под ред. А.Ф.Ефимова и Л.И.Зубока. – М., 1961.

Куропятник Г.П. Вторая американская революция. – М., 1961.

Куропятник Г.П. Россия и США: экономические, культурные и дипломатические связи, 1867-1881. – М., 1981.

Левитас Я.И. Гражданская война в Соединенных Штатах Америки (1861-1865) и русское общество. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук. – М., 1965.

Маныкин А.С. История двухпартийной системы США (1789-1980). – М., 1981.

Марш Шермана к морю: [К истории Граж. Войны в США 1861 – 1865 гг.: Ист. очерк] // Вопр. Истории. – 1987. - № 5. – с. 100 – 113.

Насанов А. История рассказанная долларами: Уилс Симпсон Грант: (Война Севера и Юга) //Рыночная площадь. – 1994. - № 44. – С.4.

Нарочницкий А.Л. Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке, 1860-1895. – М., 1956.

Орлова Р. Поднявший меч. – М., 1975.

Очерки новой и новейшей истории США. В 2 т. – М., 1960.

Петров Д.Б. Авраам Линкольн – великий гражданин Америки. – М., 1960.

Сентберг К. Линкольн. – М., 1961.

Согрин В.В. «Американская исключительность»: мифы и реальность. – М., 1986.

Согрин В.В. Мифы и реальности американской истории. – М., 1986