Заняття 2. Розвиток історичної думки, науки та культури під час Французької революції
1. 1.Ж.Кондорсе, А.Барнав, К.Вольней.
2. 2.Розвиток культури : живопис, графіка, поезія та драматургія.
3. 3.Наука та техніка під час революції.
4. 4.Соціальні погляди Г.Бабефа та бабуфістів.
Джерела та література:
Аркин Д.Е. Архитектура французской революции ХУШ в.//»Архитект. СССР». – 1939. - № 7. – С.70-78.
Березина В. Жак Луи Давид. – М., 1963.
Блуменау С.Ф. Религия и революция 1789 г. во Франции. Смена вех в историографии страны. // Новая и новейшая история. – 1998. - № 3. – С.78-90.
Буонаротти Ф. Заговор во имя равенства, именуемый заговором Бабефа. – Т.1-2. – М., 1948.
Вавилов С.И. Наука и техника в период французской революции// Под знаменем марксизма. – 1939. - № 8. – С.42-54.
Великовский С. Поэтическое наследие участников «Заговора равных» Г.Бабефа.//Вопросы литературы. – 1959. - № 2. – С.197-208.
Гремяцкий М.А. Жан Батист Ламарк (к 150-летию выхода в свет «Философии зоологии»).//Вопросы антропологии. – Вып.1. – 1960. – С.3-14.
Далин В.М. «Вандомский процесс». (о гибели Бабефа 27 мая 1797 г.) //Французский ежегодник. Статьи и материалы по истории Франции. 1978 – М., 1980 – С.187-198.
Далин В.М. Из истории социальной мысли во Франции. – М., 1984.
Далин В.М. Гракх Бабеф накануне и во время Великой французской революции (1785-1794). – М., 1963.
Далин В.М. Новые документы об отношении Бабефа к Дантону.//Вопросы истории. – 1959. - № 4. – С.156-160.
Далин В.М. Первый отзыв Бабефа о Робеспьере.//Новая и новейшая история. – 1960. - № 3. – С.120-121.
Далин В.М. Робеспьер и Бабеф. //Новая и новейшая история. – 1958. - № 6. – С.88-97.
Деборин А.М. Социально-политическая доктрина Гракха Бабефа.//В кн.: Из истории общественных движений и международных отношений. В память кад.Е.В.Тарле. – 1957. – С.224-243.
Делон М. Революція і письменство (до 200-річчя Великої французької революциї) //Всесвіт. – 1989. - № 7. – С.161-163.
Державин К.Н. Театр французской революции. – Л.-М., 1937.
Добролюбский К.П. Граркх Бабеф и термидорианская реакция. – Одесса, 1947.
Дорфман Я.Г. Ллавуазье (1743-1794) – М., 1948.
Жак Луи Давид (Автор-составитель В.Прокофьев). – М., 1960.
Зотов Ю.К Французский портрет ХУШ в. – М., 1968.
Иоаннисян А.Р. Из истории идей утопического коммунизма во Франции в период Директории. //Вопросы истории. – 1957. - № 6. – С.115-125.
Калитина Н.Н. Великая французская революция и создание национальных, художественных музеев Франции (1789-1799).//Вестник Ленинградского университета. Серия 2. История, языкознание, литературоведение. – Л., 1992. – Вып.2. – С.15-21.
Каргин Д.И. Гаспар Монж – творец начертательной геометрии. 1746-1818. – М., 1947.
Князева В.И. Жак Луи Давид. 1748-1825. – М.-Л., 1948.
Кудрявцев П.С. Революционная организация науки и техники во Франции.//В кн.: Кудрявцев История физики. – Т.1. – От древности до Менделеева. – М., 1956. – С.361-381.
Кузнецова И.А. Историческая живопись эпохи французской революции. //Труды Гос.Музея изобразительных искусств им.А.С.Пушкина. – М., 1960. – С.261-298.
Левандовский А.П. Первый среди равных: повесть о Гракхе Бабефе. – М., 1986.
Немилова И.С. Французская живопись ХУШ в. – М., 1985.
Неопубликованные письма Г.Бабефа (к 200-летию со дня рождения) //Новая и новейшая история. – 1960. - № 5. – С.97-111.
Обломиевский Д.Д. Литература французской революции 1789-1794 гг. – М., 1967.
Огурцов А.П. Великая французская революция и наука. //Вопросы философии. – 1989. - № 3. – С.37-48.
Попов Ю.В. Публицистика Великой французской революции. – М., 1988.
Пузанов И.И. Жан Батист Ламарк. – М., 1959.
Раскин Н.М. Николай Леблан (1742-1806): Основатель фабричного производства соды.//В кн.: Пионеры индустрии. – М.-Л., 1937. – С.113-135.
Редонди П. Французская революция и история науки.//Природа. – 1989. - № 7. – С.82-91.
Рославец Е.Н. Живопись Франции ХУП-ХУШ вв. – К., 1990.
Старосельская-Никитина О.А. Очерки по истории науки и техники периода французской буржуазной революции 1789-1794 гг. /Под ред. С.И.Вавилова и В.П.Волгина. – М., 1946.
Черткова Г.С. Гракх Бабеф во время термидорианской реакции. – М., 1980.
Якимович А.К. Шарден и французское Просвещение. – М., 1981.
Тема 12. Філософія та історія в просвітницькій думці Німеччини (4 години)
1. Соціально-політичні умови розвитку історичної науки.
2. Історико-філософська думка німецького просвітництва: Г.Лессінг, І.Кант, Й.Гете, Й.Шиллер.
3. Історична концепція Й.Гердера.
4. Ю. Мозер та зародження романтизму.
5. Розвиток Геттінгенської школи: Й.Гаттерер, А.Шльоцер.
6. Німецьке якобінство: К.Кноблаух, Г.Форстер, А.Айнзидель.
Джерела та література:
Немецкие демократы ХУШ века. Шубарт, Форрстер, Зейме. Сборник произведений. – М., 1956.
Гете В. Избранные произведения. – М., 1964.
Кант І. Відповідь на питання: що таке просвітництво //Всесвіт. – 1989. - № 4. – С.135-138.
Баскин М.П. Философия немецкого просвещения. – М., 1954.
Бабурин С.Н. Политическое учение Г.Форстера и его исторические судьбы //Просвещение, 1986. – № 6. – С.33-40.
Гадамер Х.-Г. Гете и философия //Философская и социологическая мысль. – 1991. - № 6. – С.77-93.
Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества. – М., 1977.
Гердер И. История философии разных эпох. – Рига, 1990. – С.128-130.
Гринишин Г.М. Иммануил Кант. – Л., 1976.
Гринишин Г.М. Иммануил Кант – ученый, философ, гуманист. – Л., 1984.
Каменников А.А. Проблема философии истории в системе Канта. – Л., 1978.
Мелещенко З.Н. Из истории идейно-философской борьбы за единство Германии в ХУШ и начале Х1Х вв. – Л., 1958.
Могильницкий Б.Г. О генезисе немецкого идеалистического историзма //Методологические и историографические вопросы исторической науки. – Томск, 1982.
Мотрошилова Н.В. Социально-исторические корни немецкой классической философии. – М., 1990.
Мошковская Ю.Я. Георг Форстер – немецкий просветитель и революционер ХУШ в. – М., 1968.
История философии. – Ростов-на-Дону, 1999. – С.175-218.
Перцев В.Н. Очерк истории Германии ХУШ века. – Минск, 1959.
Парсаданов Н. Гений Лессинга //Искусство. – 1979. - № 1. – С.38-42.
Свасьян К.А. Философское мировоззрение Гете. – Ереван, 1984.
Шеретюк В. Релігійне питання у зовнішній політиці Прусії і Росії середини ХУГ ст. //Історія України. – 1999. - № 35. – С.9-10.
Шмелев В.Д. Кантовское понимание высшей сущности //Философские науки. – 1988. - № 4. – С.61-69.
Штейнберг В.А. Кант и современность //Вопросы философии. – 1982. - № 5. – С.151-155.
Шульц Л. Лессинг и наше время. //Художник, 1979. - № 6. – С.28, 30-32.
Тема 13. Чартистський рух (2 години)
1. Економічний розвиток Англії в першій половині ХІХ ст.
2. Боротьба за парламентську реформу 1832 р. та початок чартистського руху.
3. Народна хартія. Етапи чартизму та його особливості.
4. Причини поразки та значення чартистського руху в соціально-політичній історії Англії.
Джерела та література:
Хрестоматия по новой истории. В 3 т. – М., 1965. – Т.2. – С.12-34.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.106-139.
Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990. – С.185-202.
Валлич Э. Законы о бедных в английской публицистике конца ХУШ века и теория нищеты Чарльза Холла. – М., 1990.
Ерофеев Н.А. Чартистское движение. – М., 1961.
Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1963.
Кунина В.Э. Чартистское движение в Англии. – М., 1959.
Мортон А.Л. История английского рабочего движения. – М., 1959.
Рабочее движение Великобритании. Сб. статей. – М., 1979.
Рожков Б.А. Чартистское движение. – М., 1960.
Рожков Б.А. Общие принципы чартизма. //Вопросы истории. – 1987. - № 9. – С.36-49.
Чартизм. Сборник статей. – М., 1961.
Тема 14. Утопічний соціалізм (2 години).
1. Причини поширення утопічного соціалізму на поч. ХІХ ст., його відмінність від утопічного соціалізму ХVIIІ ст.
2. Загальне і особливе в соціалістичних системах А. Сен-Сімона, Ш. Фур’є, Р.Оуена.
Джерела та література:
Оуэн Р. Избранные сочинения – М., 1950
Сен-Симон А. Избранные сочинения – в 2 т. – М., Л., 1948
Фурье Ш. Избранные сочинения – М., Л., 1954
Волгин В.Л. Очерки истории социалистических идей. – М., 1976.
Володин А.И. О понятии «утопический социализм»//История общественной мысли – М., 1972
Гердер И. История философии разных эпох. – Рига, 1990
История Европы – Т. 4 – 5 – М., 1994, 2000
История философии. – Ростов-на-Дону, 1999
Тема 15. Культура європейських країн кінця XVII –першої половини ХІХ століття (2 години)
1. Класицизм. Ж.-Д. Давид, Ф. Шиллер, В.Гете
2. Романтизм на початку ХІХ століття, його соціальні передумови та художні принципи. В. Гюго, Г.Гейне, Д. Байрон, А. Міцкевич, Е. Делакруа, Ф. Шопен, Ф. Шуберт.
3. Реалізм середини ХІХ століття. Стендаль (А.-М. Бейль), Ч. Діккенс, О. Бальзак, Г. Курбе, О’Дам ’є
Джерела та література
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.274-287.
Зарубежная история Х1Х века. Романтизм. Хрестоматия. – М., 1976.
Андропов С.А. Рембрант: о социальной сущности творчества художника. – М., 1981.
Булгаков М.А. Жизнь господина де Мольера. – М., 1980.
Всемирная история. – Т.6. – М., 1959. Гл.ХХХП.
Всеобщая история искусств. – Т.4,5. – М., 1964.
Гастев А.А. Делакруа. – М., 1966.
Гликман И.Д. Мольер: критико-биографический очерк. – М., 1966.
Герман М.Г. Дамье. – М., 1962.
Дейг А. Гарри из Дюссельдорфа: повесть о Генри Гейне. – М., 1980.
История Х1Х века. Под ред. Лависса и Рамбо. В 8 т. – Т.4. – М., 1938.
История зарубежной литературы ХУШ в. – М., 1990.
История зарубежной литературы Х1Х в. Ч.1. – М., 1979.
Елистратова А.А. Байрон. – М., 1956.
Лист Ф. Шопен. – М., 1956.
Лосинская Л. Фридрих Шиллер. – М., 1960.
Михальская Н.П. Чарльз Диккенс. Очерки жизни и творчества. – М., 1959.
Муравьева Н.И. Оноре де Бальзак. Очерк творчества. – М., 1958.
Евнина Е.М. Виктор Гюго. – М., 1976.
Паевская А.В. Бальзак. – М., 1965.
Колпинский Ю.Д. Франсиско Гойя. – М., 1965.
Кузнецов И.А. Луи Давид. – М., 1965.
Оржеховская Ф.М. Воображаемые встречи. Повесть о Шумане, Шопене, Листе, Вагнере. – М., 1964.
Ромм А.С. Джордж Ноел Гордон Байрон. – М.-Л., 1961.
Сумман Т.Г. Диккенс. Очерки творчества. – М., 1970.
Соловцова Л.А. Джузеппе Верди. – М., 1981.
Урнов Д.М. Робинзон и Гулливер. – М., 1973.
Чернин Г.В. Моцарт. – Л., 1979.
Тема 16. Становлення індустріального суспільства (2 години)
1. Промисловий переворот в Англії.
2. Фабрично-індустріальний капіталізм у Франції, Німеччині та США.
3. Соціально-політичні умови розвитку капіталістичної індустріалізації.
4. Вплив природноекономічних, демографічних, зовнішньополітичних процесів на розвиток індустріального суспільства.
Джерела та література
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.106-139.
Художественная литература в преподавании новой истории. Хрестоматия. – М., 1978. – С.89-97.
Вильямс Э. Капитализм и рабство /Исторический материал ХУШ – Х1Х вв./ - М., 1950. – 215 с.
Германская история в новое и новейшее время. В 2 т. – М., 1970. – Т.1. – С.203-206, 323-327.
Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1963. – С.184.
Ефимов А.В. США: пути развития капитализма. – М., 1969.
История Франции. В 3 т. – М., 1973. – Т.2. – С.185-194, 342-353.
История США. В 4 т. – М., 1983. – Т.1.
Кривогуз И.М. Основные периоды и закономерности международного рабочего движения до Октября 1917 г. – М., 1976. – С.16-31.
Кертман Л.Е. География, история и культура Англии. – М., 1979.
Кучинский Ю. Положение рабочего класса в Англии. – М., 1958.
Лекмер К. Основные черты промышленного переворота в Германии //Ежегодник германской истории. 1987. – М., 1988. – С.38-49.
Лавровский В.М. Исследования по аграрной истори Англии ХШ - Х1Х вв. – М., 1966.
Потемкин Ф.В. Промышленная революция во Франции. В 2 т. – М., 1971.
Штопов П.М. Промышленный переворот в США: В 2 ч. – М., 1991.
Черняк Е.Б. Демократическое движение в Англии 1816-1820. – М., 1957.
Тема 17. Виникнення та розвиток робітничого руху у Західній Європі та США (2 години)
1. Робітничий рух у Франції та ідеї республіканізму.
2. «Союз справедливих». Виступи німецьких робітників. В. Вейтлінг.
3. Чартизм: програма та тактика руху.
4. Особливості робітничого руху США.
Джерела та література
Хрестоматия по новой истории. В 3 т. – М., 1965. – Т.2. – С.12-34.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.106-139.
Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990. – С.185-202.
Брюа Ж. История рабочего движения во Франции: В 4 т. – М., 1958. – Т.1.
Валлич Э. Законы о бедных в английской публицистике конца ХУШ века и теория нищеты Чарльза Холла. – М., 1990.
Ерофеев Н.А. Чартистское движение. – М., 1961.
Ерофеев Н.А. Промышленная революция в Англии. – М., 1963.
Кунина В.Э. Чартистское движение в Англии. – М., 1959.
Кучинский Ю. История условий труда в США с 1789 по 1947 гг. – М., 1948.
Кучинский Ю. История условий труда во Франции с 1700 по 1843 г. – М., 1950.
Мортон А.Л. История английского рабочего движения. – М., 1959.
Рабочее движение Великобритании. Сб. статей. – М., 1979.
Рожков Б.А. Чартистское движение. – М., 1960.
Рожков Б.А. Общие принципы чартизма. //Вопросы истории. – 1987. - № 9. – С.36-49.
Чартизм. Сборник статей. – М., 1961.
Штопов Б.М. Формирование рабочего класса в период промышленной революции в США //Новая и новейшая история. 1988. - № 4. – С.57-70.
Тема 18. Революції 1848 року в Європі(2 години)
1. Особливості революцій 1848-1849 рр. у Франції, Німеччині, Австрійській імперії та Італії.
2. Соціальний фактор в революції: буржуазія, інтелігенція, робітники, селяни.
Джерела та література
Всесвітня історія. Хрестоматія з нової історії (XV – 50-60-і роки ХІХ ст.)// Під ред. Н.С.Папенко – К., 2001.- С. 103-114
Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки. – М., 1990. – С.202-240
Художественная литература в преподавании новой истории. Хрестоматия. – М., 1978. – С.104-112.
Хрестоматия по новой истории. – М., 1990. – С.152-187.
Авербух Р.А. Революция в Австрии (1848-1849 гг.) – М., 1970.
Авербух Р.А. Революция и национально-освободительная борьба в Венгрии. 1848-1849 гг. – М., 1965.
Анненков П.В. Парижские письма. – М., 1983.
Блайбер Г., Шмидт В. Европейские революции 1848-1849 гг. в историческом сравнении //Новая и новейшая история. – 1988. - № 5. – С.77-91.
Галкин И.С. Создание Германской империи. 1815-1871. – М., 1986. – С.37-75.
История Франции. В 3 т. – М., 1972-1973. – Т.2.
Кирова К. Заговорщики и народ. – М., 1991.
Молок А.И. Революция 1848 г. и Вторая республика во Франции. – М., 1949.
Михайлов М.И. Идейная борьба вокруг германской революции 1848 г. //Новая и новейшая история. – 1984. - № 4. – С.33-45.
Михайлов М.И. Проблемы германской революции 1848 г. – М., 1985.
Нерсесов Г.А. Революция 1848 г. – М., 1957.
Невлер В.Е. Политическая борьба в Венгрии в первые месяцы республики 1848 г. //Вопросы истории, 1976. - № 5. – С.84-99.
Невлер В.Е. Мартовское восстание в 1848 г. в Венгрии //Новая и новейшая история. – 1976. – № 2. – С.105-119.
Невлер В.Е. Даниэль Манин и Венецианская республика 1848-1849 гг. – М., 1978.
Невлер В.Е. Джузеппе Мадзини и создание первых организаций и итальянских рабочих 40-х гг. Х1Х вв. //Новая и новейшая история. – 1980. - № 6. – С.47-63.
Очерки истории Германии с древнейших времен до 1918 г. – М., 1959. – С.119-197.
Освободительные движения народов Австрийской империи: возникновение и развитие. – М., 1980.
Пристер Е. Краткая история Австрии. – М., 1952. – С.286-399.
Потемкин Ф.В. Рабочее и национально-освободительное движение во время революции 1848-1849 гг. – М., 1957.
Революции 1848-1849 гг. В 2 т. – М., 1952.
Цомакион Л.И. Дж.Гарибальди. Жизнь замечательных людей. – Челябинск, 1995.
Цьольнер Е. Історія Австрії – Львів, 2001
Штоурц Г. Проблеми вирішення конфліктів в поліетнічних державах: висновки з історичного досвіду Австрії 1848-1918 рр. //Європейська політика: від регіональних конфліктів до першої світової війни. – Чернівці, 1995. – С.59-75.