Тематика семінарських занять
Семестр: 9
Тема 1.
Історичний процес
(2 год.)
1. Типологія історичних явищ: подія, структура, процес.
2. Структурні рівні історичного процесу: минуле, сучасне, майбутнє.
3. Єдність суб’єктивного і об’єктивного в історичному процесі.
4. Роль суб’єкта в історичному процесі.
Тема 2.
Проблеми джерелознавчого аналізу в історичному дослідженні
(4 год.)
1. Онтологічний аспект розгляду історичного джерела.
2. Джерельне і позаджерельне знання.
3. Критерії істинності історичного знання.
4. Емпіричне і теоретичне знання.
5. Фіксована і нефіксована історична інформація, проблеми її достовірності.
6. Співвідношення об’єктивного і суб’єктивного в соціально-історичній інформації.
Тема 3
Методологія і методика науково-історичного дослідження
(2 год.)
1. Абстрактне і конкретне в процесі науково-історичного пізнання.
2. Інтуїція і уява та їхня роль у формуванні історичного знання.
3. Науковий опис та ідеографізм.
4. Пояснення як засіб пізнання і логічна процедура.
5. Квантифікація у вивченні історії.
6. Фальсифікація як засіб перевірки істинності історичних знань.
7. Вимір, опис, їх значення в історичному дослідженні.
8. Проблеми моделювання в історичному дослідженні.
Тема 4
Гносеологічний аспект історичного дослідження
(2 год.)
1. Гіпотеза, поняття, теорія як форми вираження історичних знань.
2. Специфіка історичного пізнання.
3. Поняття ” наукових революцій”.
4. Феномен ” кризи” в історіографії і його роль в розвитку методології історії.
Тема 5
Основні напрями і тенденції розвитку філософії історії
Від давнини до сучасності.
(2 год.)
1. Загальні тенденції розвитку філософії історії.
2. Релігійно – містична філософія історії.
3. Середньовічна історіографія, її теоретичні засади.
4. Історіографія Просвітництва.
5. Модернізм як етап у розвитку історії.
6. Нові галузі історії: історія повсякденності, усна історія, мікроісторія та інші.
7. Синтетичний і культурологічний підходи в історіографії.
8. Тенденції диференціації та інтеграції наукового знання та їхній вплив на історичну науку.
-
7. Завдання для самостійної роботи
Семестр: 9
Семестр: 1
| Термін виконання | Зміст самостійної роботи студента | Обсяг СРС (годин) | Форма контролю | Термін контролю | |
| Модуль №1 (2 кредита) НАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ. ЕТАПИ І ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ІСТОРІЇ | |||||
| верес. | Завдання на самостійну роботу до теми №2 Типологія історичних явищ: подія, структура, процес. | б | презентація реферату | перша половина вересня | |
| верес. | Завдання на самостійну роботу до теми №3 Структурні рівні історичного процесу: минуле, сучасне, майбутнє. | б | індивідуальна усна співбесіда | середина вересня | |
| верес. | Завдання на самостійну роботу до теми №4 Єдність суб’єктивного і об’єктивного в історичному процесі. | індивідуальна усна співбесіда | середина вересня | ||
| верес. | Завдання на самостійну роботу до теми № 5 Онтологічний аспект розгляду історичного джерела. | індивідуальна усна співбесіда | кінець вересня | ||
| жовтень | Завдання на самостійну роботу до теми № 6 Джерельне і позаджерельне знання. | індивідуальна усна співбесіда | початок жовтня | ||
| жовтень | Завдання на самостійну роботу до теми № 7 Критерії істинності історичного знання | індивідуальна усна співбесіда | початок жовтня | ||
| жовтень | Завдання на самостійну роботу до теми № 8 Емпіричне і теоретичне знання | тестування | середина жовтня | ||
| Модуль №2 (2 кредита) ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. МІСЦЕ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ НАУК | |||||
| жовтень | Завдання на самостійну роботу до теми № 9 Абстрактне і конкретне в процесі науково-історичного пізнання | індивідуальна усна співбесіда | середина жовтня | ||
| жовтень | Завдання на самостійну роботу до теми №10 Інтуїція і уява та їхня роль у формуванні історичного знання | індивідуальна усна співбесіда | кінець жовтня | ||
| листопад | Завдання на самостійну роботу до теми №11 Науковий опис та ідеографізм | доповнення конспекту лекцій, індивідуальна усна співбесіда | початок листопада | ||
| листопад | Завдання на самостійну роботу до теми №12 Пояснення як засіб пізнання і логічна процедура | індивідуальна усна співбесіда | середина листопада | ||
| листопад | Завдання на самостійну роботу до теми № 13 Квантифікація у вивченні історії | індивідуальна усна співбесіда | кінець листопада | ||
| грудень | Завдання на самостійну роботу до теми № 14 Фальсифікація як засіб перевірки істинності історичних знань | тестування | перша половина грудня | ||
| грудень | Завдання на самостійну роботу до теми № 15 Вимір, опис, їх значення в історичному дослідженні. | презентація реферату, оформлення звіту про виконання самостійної роботи | середина грудня | ||
| Усього годин | |||||
Методичне забезпечення
Навчальні програми, навчально-методичні комплекси,
навчальні посібники, практикуми
1. Анналы на рубеже веков: Антология. М., 1990.
2. Зашкільняк Л.О. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 2004.
3. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. – М., 1984.
4. Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 2000.
5. Бондаренко Г.В. Історичне пізнання: питання історії та практики: Навчальний посібник. – Луцьк, 1998.
6. Введение в специальные исторические дисциплины: Учебное пособие. – М., 1990.
7. Дербов А.А. Введение в изучение истории. – М., 1981.
8. Жуков Е.М. Очерки методологии истории. – М., 1987.
9. Зашкільняк Л.О. Вступ до методології історії. – Львів, 1996.
10. Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. – Львів, 1999.
11. Макарчук С.Писемні джерела з історії України: Курс лекцій. – Львів, 1999.
12. Мельник Л.Г. Предмет і методологія історичної науки: Навчальний посібник. – К., 1977.
13. Мельник Л.Г. Розвиток наукового пізнання. – К., 1983.
14. Санцевич А.В. Методика исторического исследования. – К., 1990.
15. Тойнбі А. Дослідження історії. – К., 1996.
16. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. – К., 2004.
17. Яковенко Н. Вступ до історії. – К., 2007.
Форми контролю
Оцінка з навчальної дисципліни «Теорія і методологія історії» визначається з урахуванням результатів поточної навчальної діяльності (робота на семінарських заняттях, самостійна та індивідуальна робота) студента та оцінки засвоєння ним модуля. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень є:
1. контролююча, яка передбачає встановлення рівня досягнень окремого студента, дає змогу викладачу своєчасно планувати й коригувати роботу й методику вивчення наступного матеріалу;
2. навчальна, яка передбачає таку організацію оцінювання навчальних досягнень студентів, коли його проведення сприяє удосконаленню підготовки студента;
3. діагностична, яка є основою діагностичного підходу в діяльності викладача, і допомагає йому встановлювати причини труднощів, з якими стикається студент у процесі навчання, виявлених прогалин у його знаннях та вміннях;
4. виховнавиявляється не тільки у меті і змісті завдань, але й у методиці їх реалізації викладачем, у наступному коментуванні й оцінюванні робіт.
Залежно від ступеня оволодіння навчальним матеріалом дисципліни «Історія міжнародних відносин новітнього часу» розрізняють чотири рівні його засвоєння та вміння оперувати ним: початковий; середній; базовий; високий.