Уроки № 6, 7

Тема: Головні і другорядні члени речення.

Мета:повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про члени речення; удосконалювати вміння визначати члени речення – головні й другорядні, вміння здійснювати різні види мовного розбору; виховувати любов і повагу до рідної мови; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

Тип уроків:комбіновані уроки (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).

Обладнання:підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1   Переписати, уставляючи пропущені літери. Пояснити вживання розділових знаків. Визначити, якою частиною мови є кожне зі слів. Ми повинні дбати про зб..гачення нашої лексики, не л..ше заглядаюч.. в словники, а пр..слухаюч..сь до народу. (М.Рильський.) Куди і з чим, в яку ми йдемо еру, чи гордість роду нашого ж..ва, коли бруднять озон..у атмосферу г..дотні, чорні викиди-слова? (В.Гей.)

Картка 2   Переписати, уставляючи пропущені букви. В кожному з речень назвати частини мови – самостійні та службові.   Осінь гл..бокая знов серцю в..сною здалась. (М.Рильський.) Блак..тна осінь сяє в бер..гах, і пом..дори спіють, як пожари; буй-тури вітру мчат..ся на лугах, рогами заплітаюч..ся в хмари. (А.Малишко.) Л..ше з-над хмар часом пр..лине прощання з літом журавлине. (П.Тичина.) Любо зустрітися з осін..ю в лузі. (М.Сигнаївський.) Осін..ій холодок над спраглою землею шатро гаптоване ш..роко розіп’яв. (М.Рильський.)

Картка 3   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми.   Ліс, покритий краплями блискучими, сміється. Над сріблом води лісової знімаючись, щиглик дзвенів. І світ стрепенувся, мов збуджений птах. Виводок качиний полощеться, забравшись у гущак. О! Дивися! Крижні, в повітрі блиснувши разком перловим, на озерце спустились польове! З творів М.Рильського.

Картка 4   Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення), пояснити їх вживання. Вказати дієслова та їх особливі форми. Підкреслити дієприкметникові та дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки при них. Голубіє з..мля, оповита прозорим серпанком. (О.Ольжич.) І сонячна злива золотить колоссям усіяну твердь. (В.Марсюк.) Повіяв легкий вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі. (Панас Мирний.) Гори сплять, повиті млою. (Олександр Олесь.) Сяйвом зір залиті сплять лани кругом. (В.Сосюра.) Щербатий місяць сяє у зеніті, сльозаві хмари беручи на глум. (Н.Петренко.)

* Попереджувальний диктант.У кожному з речень визначити частини мови.

Зелений подих теплої пшениці доносить розшум Кобзаревих слів. (В.Симоненко.) У безжурнім небі над країною ходять зорі тисячу віків. А сьогодні гомонять з людиною, перейнявши звичаї людські. (М.Сингаївський.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Повторення ключових питань теми.

* Бесіда.

· Що становить граматичну основу речення?

· Які члени речення називаються головними?

· Які бувають присудки за будовою?

· Який присудок називається складеним дієслівним? складеним іменним?

· Що таке дієслово-зв’язка? Яка частина іменного присудка виражає його лексичне значення?

· Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком?

· У яких випадках між підметом і присудком ставиться тире?

· Які члени речення належать до другорядних?

· Який член речення називається означенням?

· Яке означення називається узгодженим? неузгодженим?

· Який член речення називається додатком? обставиною?

ІV. Виконання вправ на матеріалі повторення вивченого.

* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному граматичну основу. Що становить граматичну основу речення? Вказати простий присудок та складені присудки. Що таке група підмета й група присудка? Назвати відомі вам другорядні члени речення, визначити їх у записаних реченнях.

Груди Дніпрові у праведнім гніві горять. Доки ж ми будем по власній землі чеберять? (М.Шевченко.) Я хотів би літати, як птах. (Д.Павличко.) Ні, дрібніти я не мушу! Я з низького вирву душу! (Б.Грінченко.) Був Славута від бур величавим. (Л.Забашта.) Ми у борні були хоробрими. (Н.Вапцаров.)

V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Опрацювання таблиці.

ТИПИ ПРИСУДКІВ

Простий присудок	Складений присудок
дієслівний	іменний
Чим виражається
Дієсловом	допоміжним дієсловом + неозначена форма дієслова	дієсловом-зв’язкою + іменна частина
В степу вже літорозмовляло з верес нем. (Л.Костенко.) Усміхалисьчорнобри вці карими очима. (Б.Олійник.)	Яперестаю боятися вітру. (Є.Гуцало.)   Мине покинем працювать. (Б.Грінченко.)	Деньбув зітканий із жайворонкових пісень. (Є.Гуцало.) Маленький хлопчикстав дорослим. (Л.Костенко.)

VІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Прочитати. В кожному з речень визначити граматичну основу.Вказати присудки прості й складені.

І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з яких покосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примир’я, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)

ІІ. Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обов’язково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)

* Переписати, вставляючи пропущені літери.В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання тире.

І. А ж..ття – це поле несходиме. (Д.Білоус.) А край краси і правди – Україна. (А.Казка.) Дніпро – дорога срібна. (Л.Костенко.) Я – українець, а не малорос. (В.Кочевський.) Справжня ганьба – це пл..кати раба. (М.Руденко.) І Богдан, і Богун, і Довженко - слави нашої гідні сторінки. (Д.Луценко.) А правда – піт т..рпкий, солоний. (А.Григоренко.) Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна! (М.Рильський.)

ІІ. Хліб і сонце – найцін..іше в світі. (Д.Луценко.) Мене без мого краю не впізнати. Г..рячий степ – мій батько. Тирса – мати. Чумацький шлях – п..лок з моїх квіток. У битві не оступит..ся мій крок. (І.Гайворон.) Співоче поле – ось моя з..мля. (В.Кочевський.) Каменю один закон – л..жати. Вітрові один закон – л..тіть! (Є.Плужник.) Я – полтав..ць, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.)

Словник. Тирса – трав’яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і і зібраними в пухнасту волоть квітками; ковила волосиста.

* Робота з підручником.Виконання вправи 42 (усно).

* Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.

І. А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)

ІІ. Немає краю без звичаю. Нема лісу без вовка. Хата з піску довго не стоїть. У саду гуляки не прив’язують собаки. У сім’ї рибалки голодна родина, в сім’ї шевця – роззута дитина. Борщ без каші – удівець, каша без борщу – вдова.

Народна творчість.

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити, чи є членами речення виділені слова і словосполучення?Чому? Пояснити вживання розділових знаків.

І. Згадалась, мамо, давня казка. (П.Перебийніс.) Тіш моє серце, любе джерельце. (В.Дворецька.) Це рідне і знайоме вам, їй-богу. (М.Сингаївський.)

ІІ. Де ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) Товариство моє! Станьмо тут повносило! (М.Хижняк.) Справді, все буде добре! (М.Шевченко.)

ІІІ. Веселись, життя! Дзвени, дорого! (М.Федунець.) Рано встав я до роботи, разом з ранком, річ ясна. (М.Рильський.) Райдуго, насип мені дощу! (М.Сингаївський.) Але як, бува, не вистачає лиш єдиного слова, слівця... (П.Перебийніс.)

ІХ. Підбиття підсумків уроків.

Х. Домашнє завдання.П.4, вправа 39.