Утворення складних дієслів

a) З іменника і дієслова: animadverto 3 звертати увагу (animus дух, увага, adverto 3 обертати, anim(um) adverto > animadverto); manumitto 3 відпускати на волю (раба) (manus рука, mitto 3 пускати, manu mitto букв, відпускаю рукою або з-під руки, тобто з-під влади).

b) З прислівника і дієслова: maledico 3 (< male dico) лихословити; benedico 3 (< bene dico) добре відгукуватися, хвалити; malo, malle (< magis volo) більше хотіти, вважати за краще.

c) З двох дієслів: calefacio 3 нагрівати (caleo 2 бути теплим, facio 3 робити); patefacio 3 розкривати, відкривати (pateo 2 бути відкритим, facio 3 робити).

2.2. Афіксація

З різних видів афіксів в латинському словотворенні широко використовуються префікси і суфікси. Префікси не виводять слово за межі даної частини мови, утворюючи від дієслова дієслово (dico – indico говорю – оголошую), від іменника – іменник (consul – proconsul) і т. д.; суфікси можуть від даної частини мови утворювати похідні, що відносяться не тільки до даної частини мови, але і до інших (ornare – ornamentum прикрашати – прикраса).

Префікси(приставки) мають спільне походження з предлогами: і ті, та інші походять з прислівників, що уточнюють напрям дії. Прислівники, що постійно з'єднувався з певними відмінками іменників або займенників придбали значення службових слів – предлогів. Той же прислівник, з'єднуючись з дієсловами, перетворився на префікси. (Є також невелике число складних іменників недієслівного походження, утворених за допомогою префіксів.) Значення префіксів збігається в більшості випадків із значенням предлогів.

При творенні складних слів кінцеві приголосні префіксів часто асимілюються: n > m перед b і р і повністю асимілюється перед i, г, m; d зазвичай повністю асимілюється перед c, f, g, n, p, t.

Префіксація імені: pronomen (< pro + nomen) займенник; conscientia (< con + scientia) свідомість; absurdus (< ab + surdus глухий) немилозвучний, безглуздий; praeclarus (< ргае + clarus) дуже світлий, прекрасний, знаменитий.

Префіксация дієслова: praefero, praeferre,(< ргае + fero) вважати за краще; ineo, inire (< in + eo) входити; intersum, interesse (< inter + sum) знаходитися усередині.

Дієслівний префікс або зберігає своє первинне значення (місцеве), або додає дієслову видовий відтінок, як в російській мові, напр.: perficio, perficеге (< per + facio) здійснювати, доводити до кінця, закінчувати.

Найбільш споживані префікси:

a-, ab-, abs- (abs- перед t і с) означають видалення; abstraho, abstraxi, abstractum, 3 відволікати (ср.: абстракція, абстрагувати);

de – усунення, віддалення; рух зверху, вниз; depono, deposui, depositum, 3 відкладати (ср.: депонент, .депозит); demitto, demisi, demissum, 3 спускати, скидати;

е-, ех- вилучення, виключення; expono, exposui, exositum, 3 викладати, висловлювати (ср.: експонат, експонувати, експозиція);

in- рух всередину або на предмет; impono, imposui, impositum, 3 вкладати, накладати (ср.: імпонувати);

inter- знаходження між, серед, усередині; intervenio, interveni, interventum, 4 знаходитися в середині, втручатися (ср.: інтервенція);

ad- наближення приєднання; appono, apposui, appositum, 3 прикладати (ср.: лат. appositio додаток)

ob- протидія; орроnо, opposui, oppositum, 3 протиставляти (ср.: опозиція);

con- (або со-) збірне значення; compono, composui, compositum, 3 складати, складати (ср.: композиція, композитор, німий. komponieren, Komponist);

pro- рух вперед; procedo, processi, processum, 3 йти вперед (ср.: процес, процесія, процедура);

ргае- знаходження попереду, дія попереду (у місцевому і тимчасовому значенні); ргаероnо; praeposui, praepositum, 3 ставити попереду (ср.: praepositio постановка попереду, грам. привід);

trans- (часто в формі tra-) через; transpono, transposui, transpositum, 3 перекладати, переміщати (cp. транспортувати); traduco, traduxi, traductum, 3 переводити (фр. traduction);

se-', sed- відділення; separo відокремлювати (ср.: сепаратний);

dis-, di- розділення; dispono, disposui, dispositum, 3 розташовувати, розміщувати (ср.: диспозиція); discedo, discessi, discessum, 3 розходитися;

per- доведення дії до кінця; perficio, peifeci, perfectum, 3 закінчувати, завершувати (ср.: перфект);

re- рух назад; повторення, відновлення дії; reduco, reduxi, reductum, 3 відводити назад (ср.: редукція); restauro 1 відновлювати, відновлювати (ср.: реставрація).

Префікси переважно співвідносяться з омонімними предлогами; інколи останні не збереглися (напр.: dis-, di-); префікс re- - невідомого походження.

Слід зазначити також негативний префікс in- не-, без-, співпадаючий формою з префіксом-приводом in- в-, на-. При; допомозі негативного префікса in- утворюються зазвичай імена: infectum (in + factus зроблений) недосконалий (зрозуміло: вигляд)

inertia (з in + art-) бездіяльність, immortalis (in + morlalis смертний) безсмертний.

Латинські префікси широко використовуються в нових мовах для освіти з латинським або грецьким корінням слів, що не існували в класичну епоху. Напр.: продукт, продукція, реконструкція, ревізія, акліматизація, апаратура, конференція, колектив, транспорт, дефект, демілітаризація.

Суфікси в латинській мові використовуються для творення похідних слів від двох типів основ: від дієслівної основи і від іменної основи. При віддієслівному словотворенні розрізняються три типи основи, що проводить: дієслівний корінь, основа инфекта, основа супина. При відіменному словотворенні може використовуватися основа іменника і основа прилагательного. Нижче приводяться найважливіші способи суфіксальної освіти, причому суфікс указується разом з кінцевим елементом слова.

Відіменне словотворення

Від дієслівного кореня

а.) Суфікси іменників і їх значення:

1. -а. Дійова особа. Adven-a, ae m (adven-io) прибулець, іноземець; convfv-a, ae m (conviv-o) гість, співтрапезник.

2. -ium. Дія або стан. Рос. -иум або -ия; фр. -е; англ. -е, -у; нім. -ium. Praesid-ium, i n (praesid-eo) захист; aedific-ium, i n будова.

3. -mentum. Результат дії. Рос. -мент; фр., англ., нім. -ment. Frag-mentum, i n (fra-n-g-o) уламок.

4. -men. Знаряддя або результат дії. No-men, Inis n (no-sc-o) ім'я.

5. -or. Стан. Фр. -eur, англ -our. Dol-or, oris m (dol-eo) скорбота.

6. -io. Результат дії. Рос. -ион; фр., англ, нім. -ion. Leg-io, ionis f (leg-o збирати) легіон.

b.) Суфікси прикметників і їх значення:

1. -uus. Властивість бути об'єктом дії. Divid-uus (divid-o) ділимий, соn-tin-uus (contin-eo) безперервний.

2. -idus. Властивість, постійна якість. Рос. -идный; фр. -ide; англ, нім. -id. Cal-idus (cal-eo бути теплим) теплий; frig-idus (frig-eo бути холодним) холодний.

3. –ilis, -ibilis. Якість в пасивному значень. Рос. -банальный; фр. -ilе, -bile, -blе; англ. -bile, -blе; нім. -bil.: Ut-ilis (Ut-or) придатний для використання; cred-ibilis (cred-o) вірогідний

4. -ax (-acis). Здатність до дії. Фр.. racieux;, англ. v-acious. Pugn-ax, acis (pugn-o) воинственный; loqu-ax, acis (loqu-or) cловоохітливий.

с.) Суфікси дієслів і їх значення:

1. -itare. Посилення або повторення дії. Фр. -iter. Ag-itare (ago) приводити в рух.

Від основи інфекту

а.) Суфікси іменників і їх значення:

1. -mentum, men; Знаряддя дій. Medica-mentum, i n; medica-men; minis n.(medica-ri лікувати) ліки, лікувальний засіб.

b.) Суфікси прикметників і їх значення: .

1. -bilis. Якість в пасивному значенні.Ama-bilis.(ama-re) коханий, люб'язний; admira-bilis (admira-ri) що викликає здивування, дивний.

с.) Суфікси дієслів і їх значення:

1. -scere, Початок дії або настання стану. Convale-scere (vale-re) видужувати.

Від основи супіна

а.) Суфікси іменників і їх значення

1. -ura. Дія або її результат. Рос. -ура; фр., англ. -uге; нім. -ur. Pict-ura, ае, f (pingo, pict-um) живопис, картина, nat-urа, ае, f (nascor,, nat-um) природа.

2. -orium. Місце дії. Рос. -ория, ;-ррий; фр. oire, англ. оrу, нім. -orium. Audit-orium, i n (audio, audut-um) аудиторія, зал судових засідань.

3. -or, Дійова особа. Рос. -ор; фр.. -cur; англ., нім -or. Vict-or, oris m (vinco, vict-um) переможець.

4. -io (-ionis). Дія. Рос. -ция, сия; фр., англ, нім. -tion, -sion. Act-io, ionis f (ago, act-um) дія; divis-io, ionis / (divido, divis-um) ділення.

5. -us (-us). Дія, стан. Vis-us, us m (video, vis-um) зір; curs-us, us m (curro, curs-um) біг.

b.) Суфікси прикметників і їх значення:

1. -ivus. Властивість бути суб'єктом або об'єктом дії. Рос. -ивный; фр. - if; англ -ive; нім. -iv. Act-ivus (ago, act-um) діяльний; capt-ivus (capio, capt-um) пленный.

с.) Суфікси дієслів і їх значення:

1. -it-are. Посилення або повторення дії. Puls-are (pello, puls-um) сильно стукати; vent-itare (venio, vent-um) часто приходити, заходити.

Відіменне словотворення

Від основи іменників

а.) Суфікси іменників і їх значення:

1. -arius. Приналежність до професії., Рос. -арь; фр. -aire; англ. -аrу; нім. -ar, -ar. Argent-arius, i m (argent-um) міняла, банкір; bibliothec -arшus, i m (bibliothec-a) бібліотекар.

2. -arium. Місце зберігання: Рос. -ариум; фр. -aire, -airie, -ier; англ- -агу. I.ibr-arium, i n (liber, libr-i) книжкова шафа.

3. Суфікси імен зменшувальних:

-ul-а; -ul-us. Фр., англ. -ule; нім. -ele. Serv-ul-a, ае f (serv-a) молода рабиня; reg-ul-us, i m (rex, reg-is) цар.

-o1-а; -o1-us. Фр. -ole, -eul. Besti-o1-a, ае f (besti-a) звір, звірятко; fili-o1-us, i m (fili-us) синок.

-(i)-cul-a; -(i) -cul-um. Фр. -cule; англ. -cle; нім. -kel. Part-i-сul-а, ае f (pars, part-is) частка; os-cul-um, i n (os, oris) ротик.

-el-la; -el-lus . Фр., нім. -elle. Capel-la, ae f (caper козел) козочка; libel-lus, i m (liber) книжечка.

b.) Суфікси прикметників і їх значення:

1. -ius. Приналежність. Patr-ius (pater, patr-is) батьківський.

2. -arius. Приналежність, властивість. Рос. -арный; фр. -aire; англ. - аrу; нім. -ar. Agr-arius (ager, agr-i) польовий.

3. -anus. Відносне значення; походження від чого-небудь. Рос. aн; фр. -ain, -an; англ., нім. -an. Rom-anus (Rom-a) римський; mont-fanus (mons, mont-is) гірський.

4. -inus. To же значення. Фр., англ. -in. Femin-inus (femin-a) жіночий.

5. -feus. Властивість або приналежність. Рос. -ич(еский); фр. -ique; англ. -ic. Pastor-icus (pastor, or-is) пастушачий.

6. -osus. Достаток якості. Рос. -оз(ный); фр. -еux; англ -ous; нім. -os. Nerv-osus (nerv-us жила) жилавий.

7. -atus. Забезпечений чим-небудь. Dent-atus (dens, dent-is) зубастий.

8. -eus. Зроблений з якої-небудь речовини. Aur-eus (aur-um) золотий.

9. -alls. Приналежність, властивість. Рос. -аль(ный); фр. -al, -el; англ., нім. -al. Fin-alis (fin-is) кінцевий, цільовий; mort-alis (mors, mort-is) смертний.

10. -aris. Те ж значення. Рос. -яр(ный); фр. -aire; нім. -ar. Popul-aris (popul-us) народний.

Від основи прикметників

Іменники, що утворюються за допомогою суфіксів, що приводяться нижче, позначають абстрактну якість.

1. -ia, -itia. Рос. -ия; фр. -ie; англ. -y; нім. -iz. Audac-ia, ae f (audax, ac-is) відвага, сміливість; just-itia, ae f (just-us) справедливість.

2. -(nt) ia, -(ent) ia (від дієприкметників). Рос. -анция, -енция; фр., англ. -аnсе, -еnсе; нім. -anz, -enz. Consta-nt-ia, ae f (constans, consta-nt-is) постійність; pot-ent-ia, ae f (potens, pot-ent-is) могутність, сила.

3. -(i) tas (-tatis). Рос. -тет; фр. -te; англ. -ty, нім. -tat. Pauper-tas, tatis f (pauper) бідність; antiqu-itas, tatis / (antiqu-us) старовина.

4. -itudo (-itudinis). Рос. -туда; фр., англ., нім. -itude. Ampl-itudo, tudinis f (ampl-us) обширність.

3. Зв'язок латинської та української мов

Багато слів латинського походження є і в українській мові. Латинські слова потрапляли до неї на протязі багатьох століть.

Перше знайомство з античністю в Україні почалося ще з часів Київської Русі з прийняттям Християнства (988 р.) через греко-византійське посередництво.

З XV - XVI ст. латинізми потрапляли в українську мову через польську ( бестія, аркуш, пошта, костел, оренда, чинш та ін.)

За часів Просвітництва - через церковнослов'янську мову, яка в той час була літературною мовою в Україні.

У великій кількості латинізми потрапляють в українську мову протягом останніх століть, зокрема в XIX ст. як безпосередньо, так і через західноєвропейські мови, особливо через французьку та німецьку мови.

Латинське слово саера   provincia підкорена римлянами область

Німецьке слово Zwiebel Французьке слово Provence

Українське слово цибулина (бот.)   провінція

Запозичення з латини в українській мові відносяться головним чином до позначень суспільно-політичний відносин, понять науки і культури:

абітурієнт, автор, агент, акт, актор, альтернатива, аргумент, арматура, армія, артист, архів, атестат, аудиторія, бібліотека, Буковина, вентиляція, гумор, декорація, декрет, демонстрація, диктатура, диспут, доктор, доктрина, доцент, екзамен, екскаватор, експеримент, імператор, імперія, інститут, інструмент, клас, конгрес, конституція, конструкція, консультація, конференція, корпус, культура, легальний, лекція, ліберал, література, мотор, музей, нація, обсерваторія, опера, партія, президент, професор, радіо, реалізм, республіка, реформа, секція, семінар, соліст, спектакль, студент, термін, трактор, трансляція, університет.

Багато запозичених слів зустрічається на побутовому рівні:

авіація, апетит, аптека, арбітр, арешт, артикль, барвінок, велосипед, вестибуль, вірус, вітамін, гербарій, гімнастика, градус, гуманізм, гумус, дефіцит, дієта, документ, дует, ерудит, ізоляція, ініціатива, казарма, каламар, календар, кампанія, капелюх, капітан, капуста, карцер, квадрат, квартира, колір, кворум, клімат, кобила, колега, колядки, компанія, копія, критика, курс, кухар, лауреат, легенда, ляпсус, льон, мармур, меморіал, міліція, мода, мотив, натура, номер, окуляри, олія, орбіта, орден, оригінал, оркестр, парад, патріот, персона, план, пломба, ребус, редька, скриня, територія, фабрика, фабула, фортеця, фунікулер.

Латинська мова поряд з грецькою у наш час залишається джерелом створення нових наукових понять: радіація, культивація, диктофон, мультиплікація, акселерація, реанімація, мобільний, санація, калькулятор, інвестиція, спонсор, реклама, відеомагнітофон, аудіокасета, спеціалізація, інавгурація та ін.

«Новою латиною» користуються сучасні медики і юристи.

Без класичної латини не можна обійтися-при вивченні таких сучасних наук, як лінгвістика, філологія, історія, право, фармацевтика, біологія, мистецтво тощо.

Висновок

Латинська мова вважається однією з трьох священних мов біблії (відомої «Вульгати»). Красу її складають гімни людству, молитви католицького богослужіння.

Вивчати латину означає – поєднувати корисне з приємним, пити з самого джерела.

Latina est utile dulci!

Цицерон писав: Не так прекрасно знати латину, як соромно її не знати.

Non enim tam praeclarum est scire Latine, quam turpe nescire.

Список використаної літератури

1. Латинська мова: Підручник – К.: Знання, 205 р. – 541 с. – (Вища освіта ХХІ століття) Н.М.Яковенко; В.М.Миронова.

2. Латинська мова. Львів. Видавництво «Світ» 1993 р. Р.Н.Оленич.

3. Латинский язык. Учебник для пед. институтов по специальности «Ин.-яз» /: В.Н.Ярхо; З.А.Покровская. Под ред. В.Н.Ярхо, В.И.Лободы. – 7-е изд., стер – 14.; Высш. шк., 2006 – 384 с.

4. Л.Винничук. Латинский язык / изд. 1975 г.

5. Малая Советская Энциклопедия / изд. 1932 г.

6. Шкільний підручник з латин. мови. Початковий курс. К.: Видавець Карпенко В.М., 2007 р. – 248 с. Київ.