Запуск програми. Робоче середовище програми та його налагодження.

1С: Підприємство – програмний засіб, призначений для вирішення широкого кола задач по автоматизації підприємств різних видів діяльності. Програма 1С: Підприємство має компонентну структуру. Всього існує три основні компоненти:

1) „1С: Бухгалтерія”,

2) „1С: Оперативний облік” /Торгівля і склад/,

3) „1С: Розрахунки” /Зарплата та кадри/.

Конфігурація 1С:Бухгалтерія – типовий представник програм із сімейства 1С. Вона призначена для рішення кола задач по веденню бухгалтерського обліку.

Для запуску цієї програми необхідно виконати такі шляхи:

Пуск → Программы → 1С: Предприятие 7.7

Програма має однокористувацьку та мережеву версії.

На екрані з’явиться вікно, в якому необхідно вибрати відповідний режим.

Дана програма може працювати в в чотирьох режимах:

1. 1С: Предприятие - режим роботи користувача, в якому ведеться облік господарської діяльності підприємства, створюються документи та бухгалтерські операції.

2. Конфигуратор – режим роботи адміністратора. Забезпечує налагодження системи під виконання конкретних умов роботи підприємства. Можна створити нові та змінити існуючі методи обліку, що описані в системі.

3. Отладчик – призначений для пошуку та усунення помилок при роботі певної конфігурації програми. Використовується програмістами.

4. Монитор – режим роботи користувача. Використовується для отримання інформації про те, хто (користувач), коли (дата, час) і що (об’єкт системи) виконав в процесі роботи з системою 1С: Предприятие.

Необхідно вибрати конфігуратор 1С: Предприятие і потрібну інформаційну базу, яких може бути декілька в залежності від того по скількох підприємствах ведеться облік в даній інформаційній базі.

Після завершення завантаження на екрані з’являється вікно програми.

Верхній рядок вікна називається заголовком вікна. У ній видається назва програми, а також ім’я активного вікна, відкритого в програмі.

Під рядком заголовка вікна розташоване Головне меню програми. Головне меню служить для виконання команд, необхідних для роботи з програмою. Команди об’єднані в групи, назви груп і складають рядок Головного меню програми. Вибір мишею якого-небудь з пункту Головного меню відкриває список команд, що входять у це меню.

Під рядком Головного меню програми розташовуються панелі інструментів. Вони служать для швидкого виклику часто використовуваних команд.

Нижній рядок вікна називається рядком стану. Цей рядок використовується для видачі різної інформації в процесі роботи з програмою.

Простір між рядком меню і рядком стану називається робочим столом, на ньому відкриваються вікна журналів проводок, операцій, документів і т.д.

Налагодження програми складається з двох частин: налагодження облікових параметрів та налагодження інтерфейсу.

До облікових параметрів програми належить:

Структура Плану рахунків (кількість рахунків, довжина та вид подання шифрів рахунків, розміри полів для введення назв рахунків, рівні аналітичного обліку);

Структуру довідників аналітичних об’єктів (їх кількість, реквізити, порядок кодування);

Перелік валют, їх курси;

Структура та порядок заповнення журналів програми: загальних журналів операцій і проводок та журналів з різних ділянок обліку;

Налагодження документів, які будуть використовуватись для автоматизації облікових процедур;

Опис необхідних констант та їх властивостей (кількість констант, ідентифікатор та тип значення).

Налагодження інтерфейсу полягає в налагодженні зовнішнього вигляду програми та встановленні параметрів, що забезпечують зручну роботу користувача з програмою, а саме:

- панелі інструментів;

- меню програми;

- представлення чисел, колір шрифтів тощо.

Більшість параметрів можна змінювати при бєзпосередній роботі користувача в режимі "'1С: Предприятие 7.7". Для цього необхідно виконати дії:

"Сервис"- "Параметры" або "Панели инструментов".

Решта параметрів визначаються в режимі запуску програми "Конфигуратор ".

На початку роботи з програмою необхідно, в першу чергу, налагодити робочий період. Налагодження робочого періоду складається з трьох частин:

1)встановлення робочої дати;

2)визначення часового інтервалу, в якому вводяться oпepaції;

3)встановлення робочого періоду розрахунку підсумків.

Робоча дата використовується в тих випадках, коли конкретна дата здійснення операції не вказана. При запуску програми "1С: Бухгалтерия 7.7" робоча дата за замовчуванням відповідає системній даті комп'ютера.

Робоча дата вводиться у вікні "Настройка параметров системы”, яке викликається за допомогою команд:

"Сервис"- "Параметры"- "Общие".

Для зміни робочої дати в полі "Рабочая дата" необхідно ввести нову дату в форматі ДД.ММ.РРРР (день, місяць, рік). Bи6ip дати також можна здійснити за допомогою календаря, що викликається кнопкою праворуч від поля введення дати.

Визначення часового інтервалу, в якому вводяться операції (виконуються записи в журналах документ, onepaцій i проводок), що одночасно є інтервалом видимості onepaцій в журналі операцій здійснюється за допомогою команд:

"Сервис"- "Параметры"- "Журналы".

У вікні "Настройка параметров системы" обираються початкова i кінцева дати в групах "Начало интервала" i "Конец интервала". Поточною датою вважається робоча дата, визначена в закладці "Журналы". Місяць, квартал i piк визначаються відповідно до робочої дати. Початкова i кінцева дати інтервалу можуть бути обрані довільними i задані за допомогою календаря, що викликається екранною кнопкою, розташованою праворуч від поля введення дати .

Період, за який розраховуються підсумки, встановлюється в режимі ведення бухгалтерського обліку через виконання команд:

"Операции"- "Управление бухгалтерскими итогами".

У вікні, що з'являється користувачеві надано можливість визначати поточний період актуальності бухгалтерських підсумків.

Бухгалтерські підсумки формуються програмою "1С: Бухгалтерия 7.7" за piзнi проміжки часу: день, місяць, квартал, piк. Програма автоматично підтримує їх в актуальному стані за будь-яких змін, викликаних введенням нових проводок i бухгалтерських операцій.

Поточне обмеження актуальності результатів зазначено у верхньому рядку вікна "Расчет итогов установлен по:". Цей інтервал може бути змінений. Для нього необхідно в полi, розташованому нижче, зазначити piк i квартал нового nepioдy підтримки актуальності підсумків i натиснути екранну кнопку "Установить расчет". Через те, що період розрахунку підсумків в nporpaмi "1С: Бухгалтерия 7.7" дор1внюс кварталу, слід обирати квартал, якому належить визначена дата початку обліку. Kpiм того, у вікні є екранна кнопка "Полный пересчет итогов", призначена для повного перерахунку вcix бухгалтерських підсумків від початку введення бухгалтерських операцій до встановленого періоду підтримки актуальності підсумків. Примусовий перерахунок результатів може знадобитись для того, шоб відновити результати розрахунків після збою комп'ютера, а також після внесення змін в налагодження Плану рахунків у частині ведення аналітичного, кількісного або валютного обл1ку.

3. План рахунків в системі 1С:Бухгалтерія.

План рахунків є основою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій, що відбуваються на підприємстві.

Поняття „план рахунків” у системі 1С:Бухгалтерія – це назва списку бухгалтерських рахунків, на яких буде групуватися інформація про наявність і рух засобів підприємства, а також відображення подій податкового обліку.

План рахунків відкривається при виборі в Головному меню „Операции” пункту „План счетов” або за допомогою піктограми на панелі інструментів із зображенням літери Т.

У верхньому рядку вікна виводиться назва поточного плану рахунків.

Якщо при конфігуруванні системи було призначено кілька планів рахунків, то у верхній частині таблиці розташовуються закладки з назвами планів рахунків.

План рахунків являє собою таблицю, кожен рядок якої відбиває визначений рахунок чи субрахунок бухгалтерського обліку.

У списку рахунків виводяться стовпчики, що відбивають різні дані рахунка:

Код – повний код рахунка, що включає всі коди вищевказаних рахунків;

Найменування – найменування рахунка (субрахунка);

Вал. – ознака ведення валютного обліку. Використовується, якщо в конфігурації установлене ведення валютного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться валютний облік, то в графі „В” ставиться „+”.

Кіл. – ознака ведення кількісного обліку. Якщо по рахунку чи субрахунку ведеться кількісний облік, то в графі „К” ставиться „+”.

Заб. – ознака за балансового рахунка. Якщо рахунок є за балансовим, то в графі „З” ставиться „+”.

Акт. - ознака активності рахунка, яка може мати значення: „А” – активний, „П” – пасивний, „АП” – активно-пасивний.

Субконто - об’єкт аналітичного обліку. До кожного бухгалтерського рахунку дозволяється приєднати три субконто. Наприклад до рахунку 20 „Виробничі запаси” можуть бути приєднані такі види субконто: за місцями зберігання, за видами товарно-матеріальних цінностей, за партіями.

Для пошуку необхідного рахунка у плані рахунків існує два способи:

1) швидкий пошук: необхідно клавішами чи мишею помістити курсор у той стовпчик списку рахунків, у якому слід знайти яке-небудь значення, і просто набирати на клавіатурі шукане значення.

2) Довільний пошук: виконується стандартним для всіх списків чином.

4. Довідники та порядок їх формування.

У програмі 1С: Бухгалтерія довідники служать для збереження умовно-постійної інформації. Також довідники звичайно використовуються для формування списків можливих значень субконто, тобто для організації аналітичного обліку.

Викликати на екран форму довідника можна такими способами:

1) меню „Справочники” (вибрати необхідний довідник);

2) меню „Операции” → „Справочники”,

3) через піктограму на панелі інструментів

Справочник „Номенклатура”

Справочник „Контрагенты”

Справочник «Валюты»

Розглянемо довідники по черзі:

1) Номенклатура

Даний довідник призначений для збереження списку ТМЦ (товарів, продукції, матеріалів та ін.), послуг, що виконуються і одержуються. Він використовується для заповнення документів, так і для ведення аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках 20,22,26,28 та ін.

Для зручності пошуку інформації довідник реалізований трирівневим, тобто ТМЦ у ньому можна поєднувати в довільні групи і підгрупи. У нижній частині вікна довідника виводяться ціни з ПДВ і без нього для обраного елемента.

За допомогою кнопки „Открыть партии” можна переглянути список усіх ТМЦ, на яких в даний момент встановлений курсор.

Кнопка „Печать” дає змогу сформувати друковану форму всього довідника ТМЦ чи його частини. Якщо курсор у списку ТМЦ встановлений на групі чи елементі верхнього рівня, то в друковану форму буде виведений весь каталог. Якщо курсор вказує на підгрупу чи елемент більш низького рівня, то буде сформований тільки один розділ каталогу ТМЦ.

2) Необоротні активи

Довідник призначений для збереження списку об’єктів основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, інших необоротних активів і використовується як при редагуванні документів, так і для ведення аналітичного обліку за трирівневою структурою, що дає змогу поєднувати його елементи в довільні групи і підгрупи.

У довіднику рекомендується створити групу об’єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, групу об’єктів нематеріальних активів і групу об’єктів інших активів.

Для кожного необоротного активу варто внести такі дані: повне найменування, первісну вартість, шифр. Інвентарний номер, дату введеня в експлуатацію при заповненні документа „Ввод в єксплуатацию”, одиниці виміру і рахунок заносить в довідник автоматично.

На відміну від довідника „Номенклатура”, для елементів якого можна використовувати кілька одиниць виміру, для елементів дійсного довідника існує тільки одна одиниця виміру.

3) Склад продукції

Довідник підлеглий довіднику „Номенклатура”. Для кожного ТМЦ із встановленим видом „Продукція” довідник „Склад продукції” містить список матеріалів та інших витрат, що звичайно йдуть на виробництво зазначеного ТМЦ.

4) Партії ТМЦ

Довідник підлеглий довіднику „Номенклатура”. У ньому зберігається список партій ТМЦ. У разі використання методу обліку „По партиям” записи в довіднику створюються автоматично – при проведенні прибуткових документів, таких як „Приходная накладная” чи „Калькуляция”. Для обліку ТМЦ за середньозваженою ціною в довіднику існує тільки одна партія „Партия по умолчанию”, по якій і ведеться весь облік.

5) Одиниці виміру

Для збереження одиниць виміру ТМЦ у типовій конфігурації використовується довідник „Единицы измерения”, підлеглий довіднику „ТМЦ”. Для редагування довідника спочатку варто відкрити довідник „ТМЦ”, і вибрати ТМЦ, одиниці виміру якого потрібно редагувати, а потім відкрити довідник „Единицы измерения”.

Важливим реквізитом одиниці виміру є „Коефіцієнт”. Цей реквізит задає коефіцієнт перерахування із зазначеної одиниці виміру в базову одиницю виміру (в якій враховуються залишки товарів). Наприклад, якщо деякий товар враховується в штуках і упаковках, причому в упакуванні знаходиться 5 штук, то для цього товару можна встановити базову одиницю „шт.” (у самому довіднику „ТМЦ”), і в довіднику „Единицы измерения» створрити додаткову одиницю «уп.», для якої вказати коефіцієнт перерахування, що дорівнює 5.

6) Валюти

Довідник призначений для збереження списку валют та їхніх курсів, а також використовується при формуванні бухгалтерських проводок по рахунках, для яких встановлена ознака ведення валютного обліку.

Довідник має однорівневу структуру. На закладці „Основні” для кожного елемента довідника необхідно вказати найменування, коротке найменування, курс НБУ і кратність.

7) Контрагенти

У довідники міститься інформація про всіх постачальників, покупців та інших, тобто про всіх контрагентів підприємства. У програмі цей довідник використовують для виписування різноманітних документів та організації аналітичного обліку на рахунках 36, 37, 63.

8) Грошові рахунки

Довідник підлеглий довіднику „Контрагенты” і призначений для збереження списку рахунків контрагента для здійснення розрахунків у безготівковому порядку. Довідник реалізований як трирівневий. Для кожного елемента довідника „Денежные счета” слід визначити:

- найменування – «внутрішню» назву банківського рахунка контрагента: «головний», «додатковий», «валютний» іт.д.,

- валюту, в якій враховуються засоби на данному рахунку, а також його банківського реквізита.

9) Фірми

Містяться головні відомості про організацію, облік якої ведуть у конфігурації. Сучасна конфігурація дає змогу вести облік декількох організацій. За такої умови в довіднику буде зберігатися список фірм, а також усі відомості, потрібні для ведення обліку. Діалогове вікно введення чи редагування реквізитів фірм побудовано за принципом картотеки: воно має декілька закладок, що містять потрібні реквізити.

Щоб мати змогу вести облік приватного підприємця треба задати прапорець Приватна особа.

У разі ведення обліку кількох фірм потрібно запровадити для них префікс номера документа. Це дасть змогу організувати окрему нумерацію документів для кожної з фірм.

9) Місця збереження

Передбачений для ведення списку місць збереження матеріально-виробничих запасів (основних засобів, нематеріальних активів, матеріалів).

Даний довідник використовується як при виписці первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку на рахунках 10, 11, 12, 20, 26, 28 та ін.

Кожен елемент довідника характеризується типом місця збереження – склад чи матеріально-відповідальна особа, за якою числиться конкретний об’єкт обліку, а також власне найменування місця збереження.

10) Рахунки нашої фірми

Довідник „Счета нашей фирмы” призначений для збереження списку всіх місць, де зможуть зберігатися готівкові і безготівкові кошти, тобто містить інформацію про всі розрахункові рахунки організації, валютні рахунки і каси (тобто наявні рахунки).

Довідник використовується як для редагування документів, так і для ведення аналітичного обліку по наступних рахунках бухгалтерського обліку: 30, 31.

11) Співробітники

Довідник призначений для збереження інформації про співробітників, що працюють в організації. Він використовується як при виписці первинних документів, так і для аналітичного обліку по рахунках 372, 377, 66.

Реквізити діалогової форми перегляду і редагування відомостей про конкретного співробітника згруповані на декількох закладках.

На закладці „Общие” містяться основні дані про співробітника: табельний номер (він же код), прізвище, ім’я, по батькові, стать, посада.

На закладці „Дані по ЗП” вводяться дані, необхідні для нарахування співробітнику заробітної плати й утримання прибуткового податку: сума місячного окладу (чи погодинного тарифу), розмір авансу, кількість дітей і кількість пільг по прибутковому податку, а також рахунок і стаття витрат, по якій буде списуватися сума нарахованої співробітнику заробітної плати.

Паспортні дані співробітника: серія, номер, ким і коли виданий, а також адреса місця реєстрації (чи фактичного проживання) співробітника, контактний телефон вносяться на закладці „Паспортные данные”.

У реквізити закладки „Налоговые данные” вводяться індивідуальний податковий номер співробітника, назва й адреса податкової інспекції за його місцем проживання.

12) Валові доходи / витрати

Довідник використовується для ведення аналітичного обліку по за балансових рахунках ВВ „Валові витрати” і ВД „Валові доходи”.

13) Види витрат

Довідник містить список видів витрат. Довідник використовується як при редагуванні документів, так і для ведення аналітичного обліку по рахунках: 23, 39, рахунки 8 і 9 класів.

14) Податки і відрахування

Довідник містить список податків, відрахувань, зборів у різні державні цільові фонди, а також додаткову інформацію про кожен вид відрахувань і податків: ставку, межу, організацію-одержувача, її розрахунковий рахунок, типовий зміст платежу, рахунок обліку розрахунків та ін. Довідник використовується для автоматичного розрахунку сум податків і відрахувань, при редагуванні документів, а також для ведення аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках 17, 54, 64, 65.

15) Призначення платежів

Довідник використовують для зберігання списку типових призначень платежів. Цей довідник містить стислу і повну назви платежу.

16) Цінні папери

Зберігається список цінних паперів, що належать організації. Довідник використовують для аналітичного обліку на бухгалтерських рахунках 33, 34, 51, 52, 62 та ін..

17) Бланки суворої звітності

18) Інвестиції

У цьому довіднику зберігають список об’єктів капітального будівництва, капітальних вкладень, інвестування, видів довготермінових фінансових вкладень тощо.

19) Банки

Призначений для зберігання списку банків України, де відкрито рахунки контрагентів, які використовують безготівкову форму розрахунків.

20) Інші:

- Види діяльності

- Доходи майбутніх періодів

- Кредити

- Гарантії

- Контрактні зобов’язання