Нафтогазогеологічне і географічне районування території україни

КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ НА НАФТУ І ГАЗ В УКРАЇНІ

Перші дані про рельєф, географію, а також про природні багатства України, а саме східної її частини були приведені в пояснюючій записці до карти Російської держави і прилягаючих земель ще в 1627 році. Але особливий інтерес до .корисних копалин України виник в середині XIX століття в звязку з розвитком капіталізму в Росії і виникненням в ній прообразів металургійної промисловості.

В 1882 році в Росії був створений Всеросійський геологічний комітет. Велику підготовчу роботу для його утворення в цей час провели кафедри геології Київського, Харківського і Одеського університетів. Був опублікований цілий ряд геологічних робіт, а саме Н.Д. Борисяка, К.М. Феофілактова, А.С. Рогачева, І.Ф. Ліваківського та інших.

Паралельно в цей час починається геологічне вивчення західної частини України, а саме Карпатського регіону. В цей час були опубліковані геологічні праці з описом родовищ солей, нафти і озокериту в Карпатах. Авторами публікацій були: К. Клука, С. Сташиця, К. Пауля, Є. Кітця, Г. Запаловича, А. Альта та інших.

В 1889-1911 роках групою австрійських геологів А. Альтом, Ш. Беняшом, Р. Зубером, М. Ломницькою та іншими була створена геологічна карта в масштабі 1:75000 території Галіції і тим самим закладені основи вивчення літолого-стратиграфічного розрізу Карпат і Передкарпатського прогину. Геологічні дослідження на території Криму і Керченського півострова проводились наприкінці ХХ століття І.Ф. Сінцовим, Н.А. Соколовим, Н.І. Андрусовим та іншими. Висновки, які стосуються літолого-стратиграфічного розрізу території півдня України Н.І.Андрусова не втратили теоретичного значення до наших днів. В цей час розпочав проводити геологічні дослідження А.Н. Архангельський, який вніс цінний вклад в розуміння тектонічної будови Криму, Керченського півострова і прилягаючих до них територій.

Наприкінці XIX століття і на початку XX століття в Україні були відкриті родовища нафта і газу в основному в західному її регіоні, де плодотворно займались геолого-науковою і пошуково-розвідувальною роботою такі геологи як В. Уліг, Д. Андрусов, Я. Нова, Б. Свіцорський, К. Толвінський, Ю. Токарський та інші. В складчатій зоні Карпат були відкриті в цей час такі значні родовища вуглеводнів як Бориславське, розробка якого почалась в 1893 році; Битків-Вабчинське, розробка якого почалась в 1899 році; Рипнянсько, Нагуєвицьке, розробка яких почалась відповідно в 1887 і 1892 роках. В 1909 році в Західному регіоні України видобуток нафти досяг 1.92 млн.тон. Але в наступних десятиріччях рівень видобутку нафти тут значно знизився і в 1939 році він дорівнював 321 млн. тон.

В 1923-1939 роках на Передкарпатті проводилось пошуково-розвідувальне буріння на площах Косів, Дашава, Опари, Калуш, Старуня, Хідновичі, що привело до відкриття газових накопичень в неогенових відкладах на цих площах, а також одного нафтового покладу у відкладах юри (родовище Хідновичі), розробка якого почалась в роки другої Світової війни (1943р.). В 1939 році видобуток газу на Прикарпатті досяг 315 млн.м³ за рік.

Після другої Світової війни в Україні почали дуже інтенсивно проводитись геологічні наукові дослідження, а також пошуково-розвідувальні роботи як на західній, так і східній її частинах.

Наукові дослідження проводились вченими Академії наук України, Українським науково-дослідним геологорозвідувальним інститутом УкрНДГРІ, інститутом Геології і геохімії горючих копалин Академії наук України, Геологорозвідувальними факультетами Львівського політехнічного інституту і Львівського державного університету, інститутом Геологічних наук академії наук України, а також науковими колективами з Росії (ВНДГРІ, ВНДГНІ та іншими). Пошуково-розвідувальні роботи проводились трестами "Львівнафтагеологорозвідка", "ІІолтаванафтагазрозвідка", "Укрнафторозвідка", "Укрнафтагеофізика", та іншими.

В цей час в Україні були зроблені відкриття значних родовищ нафти, газу і газоконденсату. Це було можливим завдяки детальному вивченню геологічної будови тектоніки нафтогазоносних регіонів республіки.

В західному регіоні України було зроблено уточнення геологічної будови Зовнішньої і Внутрішньої зон Передкарпатського прогину, було підтверджено шаряжна будова Карпат, але питання величини амплітуди насуву Карпатських складок на платформенну частину Передкарпатського прогину було ще дискусійним. В ці роки в Карпатському нафтогазоносному регіоні були відкриті Косівське, Гринівське, Кавське, (Пинянське, Залужанське та інші газові родовища (Зовнішня зона Передкарпатського прогину). В складчатій зоні Передкарпатського прогину (Внутрішня зона) в ці роки були відкриті Долинськє, Спаське, Струтинське, Північно-Долинське, Гвіздецьке нафтові родовища і Пнівське, Космачське, Росільнянське газові і газоконденсатні родовища. В межах Бориславського і Битківського родовищ були відкриті нові тектонічні поверхи, в яких були виявлені нові промислові поклади вуглеводнів.

В Дніпрово-Донецькій западині (ДДз) в післявоєнні роки були досліджено повздовжні і поперечні тектонічні зони цього регіону (це­нтральний грабен ДДз, бортові Зони, поперечні депресії і підняття), була висвітлена роль сольової тектоніки ДДз в її тектонічній бу­дові, а також роль процесу формування сольових куполів у форму­ванні пасток для нафти і газу. В ці роки в ДДз були відкриті та­кі значні родовища вуглеводнів як Шебелинське (газ), Радченківське (нафта і газоконденсат), Солохівське (газоконденсат), Єфремовське (газ), Гницінцевське (нафта, газоконденсат), Леляківськє (на­фта) та інші .

В Криму і на Керченському півострові пошуково-розвідувальні роботи після другої світової війни привели до відкриття родовищ вуглеводнів в межах Скіфської плити, таких як Октябрське (нафта), Західно-Октябрське (газоконденсат), Краснополянське (газ), Карлавське (газоконденсат), Джанкойське (газ) та інші. На Керченсь­кому півострові почалось вивчення структурних форм ускладнених грязевим вулканізмом, була дана оцінка перспектив нафтогазонос­ності Індольського прогину, а на ряді площ були відкриті поклади, вуглеводнів (Мошкарівсько-Куйбишеськє нафтове родовище та інші).

В період з 70-тих по 90-ті рр. текучого століття в Україні про­довжувалось інтенсивне вивчення геологічної будови нафтогазоносних регіонів, У всіх трьох нафтогазоносних регіонах широко впро­ваджувалось буріння глибоких і надглибоких параметричних і опорних свердловин, геофізичні і геохімічні дослідження. Одержані результати геологорозвідувальних і пошукових досліджень дозволи­ли деталізувати уявлення про геологічну будову Карпат і Передкарпатського прогину, Дніпрово-Донецької западини, а також Південного нафтогазоносного регіону України, який охопив не тіль­ки площі в межах Степового Криму і Керченського півострова, але й шельфові зони акваторій Чорного і Азовського морів. Значний вклад, в геологічне вивчення нафтогазоносних регіонів України в ці ро­ки зробили В.В. Глушко, Г.Н. Доленко, Я.О. Кульчицький, Р.М. Новоселецький, В.В. Колодій, В.К. Гавраш, С.С. Круглов, П.Ф. Шпак, В.О. Краюшкін, В.П. Клочко, Б.П. Кабишев, та інші. Вагомий вклад у вивчення геологічної будови і нафтогазоносних регіонів, а також у підготовці національних кадрів для нафтогазопромислової галузі України внес­ли в ці роки науковці Івано-Франківського інституту нафти і газу, який був створений в 1967 році і функціонує по даний час. Слід також згадати про велику роботу, яка була здійснена в ці роки працівниками нафтогазорозвідувальних і нафтогазовидобувних підприємств в Україні. Це інженери П.В. Анцупов, Ю.В. Крупський, Т.Т. Трушевич, В.В. Крот, В.В. Мясников та інші.

За минулі 25 років в Україні було відкрито більш як 150 нафтогазових родовищ. Основні із них: в Дніпрово-Донецькій западині: Хрестищенське, Яблунівське, Софіївськє, Тимофіївське, Красновське, Глибокінське, Боготовське, Юльївське та інші; в Карпатському регіоні: Пасічнянське, Бистрицьке, Малайське, Луквінське, Чечвінське, Семегинівське, Заваднаївське, Ковалівське, Чорногузське, Лопушнянське та інші; в Південному нафтогазоносному регіоні України: Татьяновське, Голіцинське, Південно-Голіцинське, Шмідтівське та інші.

Динаміка зміни запасів і прогнозних ресурсів нафти і газу в Україні за період 1980-1990 рр., а також дані про розміщення запа­сів вуглеводнів в Україні по окремих регіонах та деякі ві­домості про видобуток вуглеводнів в головних родовищах відображе­но в таблицях: 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Картина загальної зміни показників розвитку нафтової і газо­вої промисловості України ілюструється на графіку по П.Ф.Шпаку (малюнок 1.1).

ОГБ– Об’єми глибокого буріння;

ЗГВіР– Запаси газу вільного і розчиненого;

ВГВіР– Видобуток газу вільного і розчиненого;

ЗНіК–Запаси нафти і конденсату;

ВНіК–Видобуток нафтиі конденсату;

КР–Кількість родовищ.

Малюнок 1.1 Графік зміни основних показників розвитку нафтової і газової промисловості України (по П.Ф.Шпаку, 1991р.)

За 100 років розробки родовищ вуглеводнів України видобуто 315,1 млн.т. нафти (включно з конденсатом) і 1565,8 млрд.м³ газу. Максимальний рівень видобутку нафти (з конденсатом) був в 1972 році.

Найбільші видобутки вуглеводнів в Україні були досягнуті в 1972 році - 14,4 млн.т нафти з конденсатом і в 1975 році - 68,3 млрд.м³ газу. Але, починаючи з кінця 70-х років видобуток вуг­леводнів в Україні почав зменшуватись і в 1990 році було видобуто нафти 5,2 млн.т, а газу 28,1 млрд.м³. Як видно з графіку на мал.1 максимальний об’єм глибокого буріння в Україні припадає на 1963-1965 роки. В цей же час майже досягнуто максимум відкритих запасів нафти і конденсату в Україні, а запаси газу поча­ли збільшуватись. Найбільші рівні видобутку вуглеводнів в Україні, в роки вказані на графіку, також, можна думати, пов’язані з попе­реднім інтенсивним бурінням свердловин.

На даний час забезпеченість потреб України у вуглеводнях, вра­ховуючи існуючу кількість енергоємкісних підприємств досягає для нафти не більш як 10% і для газу не більш як 25%.

Завданням сьогоднішнього дня є необхідність пошу­ків нових родовищ нафти і газу в Україні, підвищення ефективності викорис­тання існуючих запасів вуглеводнів і проведення науково-дослідних робіт по підвищенню коефіцієнту нафтовіддачі пластів.

Таблиця 1.1 Динаміка зміни запасів та ресурсів нафти і конденсату в Україні за період 1980-1990 рр. і видобуток нафти за період 1986-1990 рр.

В чисельнику показані геологічні запаси (ресурси),

знаменнику – видобувні запаси (ресурси).

Рік	Балансові запаси	За балансові запаси	Прогнозні ресурси	Видобуток по Україні, тис.т
А+В+С1	С2
	883274/			356158/
	906324/			278116/
	932583/			241191/
	874209/			460834/
	879760/			518114/
	879309/			615585/
	869731/			727395/
	890056/			752690/
	904223/			637015/
	913923/			619737/
	815604/			720220/

Таблиця 1.2 Розміщення запасів і видобуток нафти в Україні на 01.01.1991 рік

Область	Кількість родовищ	Балансові запаси на 01.01.91р.	забалансові запаси	Видобуток за 1990р.	Видобуток з початку розробки
А+В	А+В+С1	Залишок запасів А+В+С1	всього	% до видобутку України	зміна видобутку за 1990р.
всього	% до запасів республіки	зміна запасів	С2
Західний нафтогазоносний регіон
Львівська		9,6	20,1	13,1	+0,1	5,4	11,2	44,6	0,231		-0,012	42,461
Івано-Франківська		12,1	29,2	19,0	-4,2	9,8	7,9	4,6	0,651	5,9	-0,058	56,186
Чернівецька		-	5,0	3,3	2,1	1,8	-	-	0,039	0,9	-0,001	0,162
Всього:		1,7	4,3	5,4	2,0	7,0	9,0	9,2	0,921	2,4	-0,071	98,809
Східний нафтогазоносний регіон
Сумська		7,2	5,9	0,0	0,8	8,6	0,6	0,9	1,933	47,1	+0,046	38,894
Полтавська		3,5	4,4	5,9	1,0	8,4		30,9	0,196	4,8	+0,009	21,387
Харківська		-	7,1	4,6	0,2	8,1	3,2	-	0,134	3,2	+0,049	0,992
Дніпропетровська		0,1	0,8	0,5	0,1	0,1	0,7	-	0,012	0,3	-0,001	0,460
Чернігівська		9,8	7,6	1,5	1,3	1,5	14,2	-	0,897	21,9	-0,047	103,34
Всього		0,6	5,8	2,5	-1,4	26,7	5,7	1,6	3,172	7,3	+0,056	165,07
Південний нафтогазоносний регіон
Одеська		-	1,9	1,2	-	2,4	-	-	-	-	-	-
Крим		-	1,3	0,9	+0,1	2,5	-	0,2	0,010	0,3	+0,004	0,038
Всього		-	3,2	2,1	+0,1	4,9	-	0,2	0,010	0,3	+0,004	0,038
Всього по Україні		52,3	153,3		-3,3	48,6	4,8	1,0	4,103		-0,011	263,92

Таблиця 1.3 Розподіл родовищ по величині балансових видобувних запасів нафти категорій А+В+С₁+С₂ на 01.01.1991 рік по Україні

Група родовищ	Кількість родовищ	Запаси нафти	Видобуток за 1990 р.
А+В+С1	С2	добуток	% до видобутку республіки
всього	% до запасів республіки
Дрібне (менше 10 млн.т)		122,2	79,7	47,2	3,6	87,8
Середнє (10-30 млн.т)		31,1	20,3	1,4	0,5	12,2
Всього		153,3		48,6	4,1

Таблиця 1.4 Запаси та ресурси газу України за період 1980-1990 рр.

(Р – газ розчинений в нафті, ГШ – газ нафтових шапок, СВ – вільний газ)

За рік	Стан газу	Запаси	Забалансові запаси	Прогнозні ресурси, С3	Видобуток, млн.м3
А+В+С1	С2
	Р ГШ СВ			-	245889- С2
	Р ГШ СВ			-	256949- С2
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-
	Р ГШ СВ			-

Таблиця 1.5 Розпділ запасів і видобуток газу в Україні на 01.01.91 р.

Область	Кількість родовищ	Балансові запаси на 01.01.91р.	С2	Залишок запасів А+В+С1	забалансові запаси	Видобуток за 1990р.	Видобуток і втрати з початку розробки
А+В	А+В+С1	всього	% до видобутку України	зміна видобутку за 1990р.
всього	% до запасів республіки	зміна запасів на 1990 р.
Західноукраїнський нафтогазоносний регіон
Львівська		5,803	76,011	7,0	+2,601	14,796	55,875	-	0,501	1,9	-0,104	176,21
Закарпатська		-	2,562	0,2	-0,209	0,598	-	-	0,001	-	-	0,004
Івано-Франківська		4,318	23,247	2,1	-0,007	7,094	13,507	-	0,509	1,9	-0,039	53,492
Чернівецька		-	1,101	0,1	-0,006	0,162	-	-	0,006	-	+0,001	0,029
Волинська		-	6,972	0,6	-	0,683	6,134	-	-	-	-	-
Всього:		0,121	109,89	10,0	+2,379	23,333	75,516	-	1,017	3,8	-0,142	229,74
Східноукраїнський нафтогазоносний регіон
Сумська		11,931	89,173	8,2	-1,299	9,861	67,677	-	0,916	3,4	-0,009	34,059
Полтавська		19,851	461,46	42,2	+11,132	142,487	280,42	1,008	10,417	38,6	-0,317	198,14
Харківська		94,723	351,46	32,1	-4,085	73,948	266,59	0,300	13,224	48,9	-1,980	975,13
Дніпропетровська		1,322	27,718	2,5	+1,322	13,136	10,190	-	0,380	1,4	-0,110	28,875
Донецька		-	2,20	0,2	-	-	2,207	-	-	-	-	-
Луганська		-	8,210	0,7	-0,293	2,001	1,911	-	0,292	1,1	-0,034	13,959
Чернігівська		4,939	9,866	0,9	+1,431	3,307	6,550	-	0,120	1,4	-0,014	10,140
Всього		132,766	950,10	86,8	+8,208	244,740	635,484	1,308	25,349	93,8	-2,464	1260,3
Південноукраїнський нафтогазоносний регіон
Запорізька		-	2,260	0,2	-	0,727	-	-	-	-	-	-
Кримська		1,410	32,475	3,2	+3,953	44,865	6,793	33,314	0,645	2,4	-0,168	15,753
Всього		1,410	4,735	3,2	+3,953	45,592	6,793	33,314	0,645	2,4	-0,168	15,753
Всього по Україні		144,297	1094,7		+14,54	313,665	717,793	34,622	27,011		-2,774	1505,8

Таблиця 1.6 Розподіл родовищ по величині балансових запасів вільного газу категорій А+В+С₁+С₂ на 01.01.1991 рік

млрд.м³

Група родовищ	Кількість родовищ	Запаси нафти	Видобуток за 1990 р.	Втрати газу при видобутку
А+В+С1	С2	добуток	% до видобутку республіки
	% до запасів республіки
Крупні (30-500 млрд.м3)		388,8	35,5	88,5	13,5	50,0
Середні (10-30 млрд.м3)		403,2	36,8	120,7	9,0	33,0
Дрібні (менше 10 млрд.м3)		302,7	27,7	104,5	4,5	16,7

НАФТОГАЗОГЕОЛОГІЧНЕ І ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

На території України виділяють три нафтогазоносні регіони:

- Західноукраїнський;

- Східноукраїнський;

- Південноукраїнський.

У Західноукраїнському регіоні виділяють наступні нафтогазоносні області (НГО): Волино-Подільську, Передкарпатську, Складчастих Карпат, Закарпатську.

Волино-Подільська НГО розташована в межах Львівського палеозойського прогину Волино-Подільської плити, що відноситься до древньої Східно-Європейської платформи. Згідно деяких літературних джерелах Волино-Подільська НГО відноситься до Балтійсько-Переддобрудзької нафтогазоносної провінції. На даний час тут відкрито газові родовища: Великомостівське, Локачівське.

Українську частину Карпатської провінції складають Передкарпатська нафтогазоносна область, НГО Складчастих Карпат та Закарпатська газоносна область. В тектонічному відношенні вони відповідають Предкараптському прогину, власне Складчастим Карпатам та Закарпатському прогину. У Передкарпатському прогині виділяють:

- Внутрішню зону Передкарпатського прогину (геосинклінальний схил цього прогину);

- Зовнішню зону Передкарпатського прогину (платформний схил цього прогину).

У Складчастих Карпатах видобуток нафти і газу незначний. Тут виявлено понад 10 родовищ нафти, які знаходяться в Скибовій та Кросненській зонах.

Закарпатська НГО розміщена в межах однойменного прогину, виповненого потужною товщею неогенових відкладів і туфогенних утворень. Тут відкрито чотири газових родовищ і встановлено декілька перспективних на газ площ.

Східноукраїнський нафтогазоносний регіон приурочений до Дніпровсько-Донецької западини (ДДз), яка разом з Прип’ятським прогином належить до Дніпровсько-Прип’ятської нафтогазоносної провінції. На території України ДДз являє собою нафтогазоносну область. В межах Дніпровсько-Донецької западини виділяють наступні основні повздовжні тектонічні елементи: борти западини, які є схилами Воронезького масиву (на північному сході) і Українського кристалічного щита (на південному заході).

У центрі западини з північного заходу на південний схід простягається Дніпровсько-Донецький грабен, який на південному сході через ділянку, яка називається Перехідною зоною, контактує з зануреною Донецькою складчастою спорудою, що відома як Донбас.

Східний нафтогазоносний регіон України є наймолодший за часом відкриття промислових родовищ вуглеводнів і найбільшим за обсягом розвіданих запасів і прогнозних ресурсів.

Південноукраїнський нафтогазоносний регіонмає складну гетерогенну будову і не менш складне нафтогазогеологічне районування. Серед українських вчених є різні погляди на нафтогазогеологічне районування південного регіону. Г. Н. Доленко та інші (1985) у межах Південноукраїнського нафтогазоносного регіону виділяють Причорноморсько-Кримську нафтогазоносну провінцію, яка в геотектонічному відношенні охоплює південний схил Східноєвропейської платформи, західну частину Скіфської плити і облямувальні елементи складчастих споруд Добруджі і Криму, а також Чорноморську западину.

У межах Причорноморсько-Кримської провінції виділяють такі нафтогазоносні області: Переддобрудзьку, Північночорноморсько-Кримську, Азовську (Азовсько-Березанську), Ідольську (Індоло-Кубанську), Чорноморську (перспективну). Всі вони пов’язані з найбільшими структурно-тектонічними елементами регіону.