Уроки 30-32

Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Розділові між однорідними членами речення з кількома рядами однорідних членів.

Мета: пояснити вживання розділових знаків між однорідними членами речення, формувати вміння ставити коми між однорідними членами, зв’язаними сполучниками єднальними, протиставними та розділовими; правильно інтонувати речення з однорідними членами; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати логічне мислення, увагу, удосконалювати навички роботи з таблицею.

Тип уроків:уроки вивчення нового матеріалу.

Обладнання:підручник.

Хід уроків

І. Перевірка домашнього завдання.

* Пояснювальний диктант.Однорідні члени речення підкреслити.

І. Хай звільняється серце чуле од туману, брехні і пут. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках, як блискавиці. (В.Симоненко.) На столі лежали розкрита Біблія, і риба на блюді, і хліб. (П.Тичина.) Чи на весіллі, чи в дні поминальні скорботи ти споконвіку на покуті, хлібе, у нас. (Б.Олійник.) Сяють камінням книги коштовні, мармури сиві, мури церковні. (В.Осадчий.)

ІІ. Білі гуси на озеро впали, тихі води кругом розгойдали, навмивалися, накупалися, нагойдалися, нагулялися, закричали, знялись і полинули, тільки пір’я на спогад покинули. (О.Орач.) На ставку купались гуси, били крилами об воду, то сварились, то кричали голосним, веселим криком. (Олександр Олесь.) До хмар оцих під небом нахололим, до цих дерев, до рідної землі, немов глухим вузлом, прощальним колом прив’язуються журні журавлі. (В.Моруга.)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Бесіда.

· Якими сполучниками можуть з’єднуватися однорідні члени речення?

· На які групи поділяються сполучники сурядності?

· Який сполучник сурядності може бути в одному випадку єднальним, а в іншому – протиставним? Навести приклади.

* Опрацювання таблиці.

СПОЛУЧНИКИ СУРЯДНОСТІ

Єднальні	Протиставні	Розділові
і; та; ні...ні; не тільки, а й; не тільки, але й; як..., так і	а, але, та, проте, зате, однак	або, чи, то...то, не то... не то, чи то... чи то
Когось учи і сам учись. Від малої сокири як гарб, так і дуб падає. Жовтень не любить ні колеса, ні полоза. (Нар.творч.)	Кує не молот, а коваль. Вийшли женці в поле жати, та забули серпи взяти. Голка мала, проте колюча. (Нар.творч.)	У шевця черевики чи то підметки гублять, чи то каші просять. Мисливець уцілить або в сучок, або в білку. (Нар.творч.)

* Робота з підручником.Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 63-64).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

*Робота біля дошки.Записати речення, визначити в кожному ряди однорідних членів. З’ясувати, до якої групи належать сполучники, якими з’єдано однорідні члени. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Пшениця і вдячність родять лише на доброму грунті. Родить не земля, а руки. Жито любить не тільки воду, а й гарну погоду. Не буває без гайки ні трактора, ні косарки. Їхав то вгору, то в долину, то в будяки, то в кропиву. Вода м’яка, проте камінь пробиває. Кішка ловить миші для свого прожитку, а не для хазяйського вжитку.

Народна творчість.

ІІ. Пшениця, жито на добрім сіялись лану. (Т.Шевченко.) Дядько Самійло не був ні професором, ні лікарем, ні інженером. Він був косар. (О.Довженко.) Не гай то був, а цілий ліс співучий! (Р.Кудлик.) Зітхають яблуні чи то шепочуть? (Г.Фалькович.) Співає чи сміється очерет? (М.Доленго.) Проміння сонця, мов прудка форель, то блисне, то зника в глибинах плеса. (Д.Луценко.) Устане ясне сонце, і зайде, і знов устане. (Панас Мирний.) Я кличу вас у відчаї не гнуться, а вибухати, як нові сонця! (В.Симоненко.)

ІІ. Чи сніг там, чи дощ ото сіє? (Б.Грінченко.) Чи то снігами дибилась дорога, чи то травою слалася в теплі? (Д.Луценко.) Розмова хоч відверта, та не щира. (Л.Золотоноша.) Знаю я дощів грайливу мову, шум полів і плюскіт ручаїв. (М.Гурець.) А по дашку прозорої веранди ходили то дощі, то голуби. (Л.Костенко.) Вітер віє, віє, мліє, навіває злотні мрії, то замовкне, то заграє, то всміхнеться, то зітхне, то біжить над море синє, то на гори тихо лине. (Олександр Олесь.)

* Робота з підручником. Виконання вправ 163, 165 (усно).

* Диктант із коментуванням.

І. Пташечка знялась, а не літає. Серце зайнялось, а не горить. (М.Шевченко.) Небо у криках ясних журавлиних людям віщує і радість, і сміх. (А.Малишко.) Журавлі несуть комусь нове життя, ім’я і слово. (Р.Лубківський.) Прокидається Україна, будить жайворонків своїх. (М.Сингаївський.) Прибережні бабки чи приснули, чи сп’яніли в хащах полину. (М.Самійленко.) Лунко перегукувались журавлі, дикі качки і чорногузи, потужно й швидко мчали на північ, назустріч кризі й вітрові. (З.Тулуб.) Летять, пливуть і сурмлять ув імлі шовкові, й жовті, й сизопері птиці у рідні гнізда, на свої криниці. (А.Малишко.)

ІІ. І бідність, і багатство не дають спати. (М.Стельмах.) Кобзарю! Ласки не шукай ні в дуків, ні в голоти. (П.Куліш.) А на серці легко, але й гірко. (М.Шевченко.) Не із очей зринає людський зір, а із душі. (П.Славейков.) Зігрілася душа, розмерзлась, ожила. (Л.Костенко.) Я глибоко в душі любов таю й ненависть. (П.Куліш.) Спадає сніг повільно й терпеливо. Біліють крила ниви і душі. (Д.Павличко.) Росте з землі душа, пшениця і спориш, залізо й дерево, Стопчатів і Париж. (Д.Павличко.) Селяни знають, а не королі, що є енциклопедія Землі. (С.Стриженюк.)

ІІІ. Схилилась і пустила коси за вітром сива ковила. (М.Доленго.) Проростали верби чи тополі у барханах срібної імли. (П.Перебийніс.) І світиться в мені тепло землі моєї, її зоря, і хліб, і вранішня роса. (Р.Лубківський.) І гречка біла пролива меди на борозни, на хати, на сади. (А.Малишко.)

*Переписати прислів’я, завершуючи їх. Однорідні члени речення підкреслити. Пояснити вживання розділових знаків.

Розумний – не хитрий, а ... . Розум приходить не тільки з роками, а й з ... . Розумний чоловік і на скелі житиме, а молоко ... . Розум розуму – не завада, а ... .

Народна творчість.

Для довідок. Мудрий. Шипами. Питиме. Відрада.

* Навчальний диктант.

Ми не найкращі, але й не гірші за інших. Матері у спадок нам передають не чваньковитість, не пиху й захланність, а почуття честі, гідності й волелюбства. Це ж чогось варто!

Професор Яворницький видовбував з небуття самий дух козацької республіки, затоптаної невігласами А нам якраз і дорогий отой дух вільності, патріотизму, що жив і широко, і весело. За цим якраз ми і зголодніли. Може, цього вітаміну тобі й бракує, козацький нащадку! А то подивись на себе, хирляве дитя віку, до чого дійшов ти на голоднім пайку песимізму! Твій пращур сокола бив на лету, нежить його не валила з ніг.А мова яка була! “Я, пане кошовий, горло своє ставлю, коли від правди й товариства відступлюсь, відмовлюсь!” Отаким штилем розмовляли твої хортицькі попередники, твої предки. Криця в людях була. Ну, в нас вона, звичайно, теж є... (За О.Гончаром; 135 сл.)

Словник. Захланність – жадібність, ненажерливість. Песимізм – світовідчут тя, пройняте зневірою в майбутньому, відчаєм.

VІ. Підбиття підсумків уроків.

VІІ. Домашнє завдання. П.10, вправа 164.