На каффу

Весь день простояли козацькі чайки на височині каффських берегів. Чорним маком розсипалися вони по хвилях в сліпучому блиску сонячних іскор. А коли сонце схилилось до заходу і стало море бузковим, як оправлений у золото аметист, почали козаки повільно підтягуватися до берегів.

Гетьман Сагайдачний не сходив з палуби і не випускав із рук зорової труби. За день він вивчив положисті гори навколо Каффи, що дивовижно нагадували житні хлібини, далеко висунутий у море мис, чорний кряж Кара-Дагу, дрібні бухточки й затоки під кучерявою хмарою садів.

З північного заходу Каффу широкою блакитною затокою обмивало море. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. З півдня обступали гори, а по той бік затоки – розкинувся степ.

Каффа поділялася на три частини: фортецю, місто й передмістя. Фортецю збудували ще генуезці, оточивши її високими мурами з величезних кам’яних брил з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. Вежі були чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим верхом та кількома бійницями для гармат. Стіни між вежами також мали зубчастий карниз. Сухий рів оточував стіни не так для оборони, як щоб стікали в море гірські потоки після дощу. Місто було оточене такими ж мурами з вежами й брамами. Передмістя потопало в садах.

Каффа довгий час була генуезькою колонією. Року 1475 її сплюндрували турки, і з того часу вона втратила свій колишній блиск і розкіш. Керував Каффою султанський намісник, баша, якому скорялося, крім Каффи, все південне узбережжя Криму. У Каффі було багато вірмен, греків, турків, євреїв, італійців та караїмів. Різномовна юрма заповняла порт, де пахтіло вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами.

Але головний товар тут були невільники. Звідси їх вивозили у всі порти Середземного моря, а потім гнали караванами до Персії, Індії та Аравії.

Густішали присмерки. Море хвилювалося широкими рівними хвилями, важко й ритмічно гойдаючи козацькі байдаки.

Віддаючи накази, Сагайдачний продовжував час від часу поглядати в зорову трубу. Тихо занурювалися у воду весла. Навіть люльок не палили завзяті курці запорожці, щоб ворог не помітив вогників. Все ближчав рокіт прибою.

Загін Сагайдачного тихо посувався в темряві, але, не дійшовши прибою, зупинився. За годину-дві стемніє, Каффа порине у глибокий сон, і тоді помчать байдаки до зубчастих мурів. Поведуть запорожців старі козаки, колишні каффські невільники.

Сагайдачний підведеться і скаже неголосно, але так, що почує його кожен козак: “Вперед, панове! На Каффу!” (За З.Тулуб; 367 сл.)

· Пояснити значення слів чайка (бойовий човен запорізьких козаків з вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога), байдак (великий човен), мис (частина суходолу, яка гострим кутом врізається у водний простір – море, озеро, річку), кряж (пасмо невисоких гір, горбів; гірський хребет), фортеця (укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням, запасами, призначений для тривалої оборони), генуезці (тут: мешканці седеньовічного міста-держави Генуї), карниз (виступ, що завершує горішню частину стіни), колонія (тут: поселення переселенців з іншої країни).

· Дібати синоніми до слів вежа, брама, положистий, юрма.

· Скласти план вибікового переказу - опису місцевості (орієнтовний: Як розташоване місто. 1. З північного заходу - море. 2. Зі сходу – затоку замикав мис Святого Іллі. 3. З півдня - подібні до житніх хлібин гори. 4. По той бік затоки - степ. ІІ. З яких частин складалося місто. ІІІ. Якою була фортеця. 1. Мури з з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. 2.Чотирибокі, двоповерхові, із зубчастим верхом та бійницями вежі. 3. Стіни із зубчастим карнизом. 4. сухий рів навколо стін. ІV. Навколо міста – мури. V. Передмістя потопало в садах.)

· На дошці записати: широка блакитна затока; фортеця, місто й передмістя; мури з величезних кам’яних брил; кучерява хмара садів.

· Усно переказати опис місцевості: місце розташування Каффи та саме місто.