Право на проведення загальних зборів акціонерів на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства.

Тема 4. Корпоративні правовідносини в акціонерному товаристві.

1. Підстави виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві:

1) первісні підстави виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві;

Похідні підстави виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві.

Момент виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві.

3. Особисті немайнові корпоративні правовідносини в акціонерному товаристві:

1) корпоративні правовідносини, які виникають у зв’язку з участю в управлінні акціонерним товариством;

2) корпоративні правовідносини, які виникають у зв’язку із здійсненням контролю за діяльністю виконавчого органу товариства;

3) корпоративні правовідносини, які виникають у зв’язку з одержанням інформації про діяльність акціонерного товариства;

Інші особисті немайнові корпоративні правовідносини.

4. Майнові корпоративні правовідносини в акціонерному товаристві:

1) корпоративні правовідносини, які виникають в зв’язку з розподілом прибутку акціонерного товариства;

2) корпоративні правовідносини, які виникають в зв’язку з розподілом активів акціонерного товариства у разі його ліквідації;

Інші майнові корпоративні правовідносини.

Припинення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві.

1.- Первісними підставами виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві є:

1) створення або участь у створенні акціонерного товариства;

2) придбання акцій нової емісії (додаткового випуску);

3) набуття акцій в акціонерного товариства, раніше викуплених ним в акціонерів;

4) накладення стягнення на акції за вимогами кредиторів;

5) конфіскація акцій.

- До похідних підстав виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві належить:

1) набуття акцій в інших акціонерів.

Первісні підстави

- Створення або участь у створенні акціонерного товариства.

- Відповідно до ч.ч.1 та 4 ст. 153 ЦК України акціонерне товариство може бути створене однією або більше особами.

Якщо засновником акціонерного товариства є одна особа, то вона вважається такою, що створює його. При чому, відповідно до ч.4 ст. 153 ЦК України акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа.

- Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами (стадіями):

1) прийняття зборами засновників (засновником) рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне розміщення акцій);

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про акціонерні товариства» у разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення; публічне розміщення акцій може здійснюватися лише після отримання свідоцтва про державну реєстрацію першого випуску акцій.

2) реєстрація випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку);

3) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

4) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;

5) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників (відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний засновникк акціонерного товариства повинен оплатити повну вартість придбаних акцій до дати затвердження результатів розміщення першого випуску акцій);

6) проведення установчих зборів товариства

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про акціонерні товариства» установчі збори акціонерного товариствамають бути проведені протягом 3 місяців з дати повної оплати акцій засновниками.

Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання:

а) засновують товариство;

б) затверджують оцінку майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій;

в) затверджують статут товариства;

г) утворюють органи товариства;

ґ) обирають членів наглядової ради акціонерного товариства, голову колегіального виконавчого органу товариства (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу товариства), членів ревізійної комісії (ревізора);

д) затверджують результати розміщення акцій;

е) уповноважують представника (представників) на здійснення подальшої діяльності щодо утворення товариства;

є) приймають інші рішення щодо вчинення дій, необхідних для створення товариства.

Рішення на установчих зборах приймаються шляхом голосування з розрахунку: одна акція – один голос.

За загальним правилом рішення на установчих зборах приймаються простою більшістю голосів засновників(якщо інше не передбачено засновницьким договором). Однак з таких питань, як:

а) про заснування товариства;

б) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій;

в) затвердження статуту товариства

рішення повинні бути прийняті всіма засновниками товариства.

7) реєстрація товариства в органах державної реєстрації;

8) реєстрація звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій та отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій (здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку);

9) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції (відбувається у 10- денний строк з дня отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій).

- Придбання акцій нової емісії (додаткового випуску).

-Відповідно до ч.1 ст. 156 ЦК України акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів акціонерів збільшити статутний капітал шляхом додаткового випуску акцій.

Додатковий випуск акцій допускається після повної сплати всіх раніше випущених акцій за вартістю не нижче номінальної.

Згідно з ч.2 ст. 155 ЦК України додатковий випуск акцій може бути реалізовано шляхом проведення публічного розміщення акцій.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його статутного капіталу (ч.4 ст. 15 закону).

У разі придбання акцій додаткового випуску приватного розміщення законом може бути встановлено переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством.

Таке право передбачено у ст. 27 закону про акціонерні товариства.

- Набуття акцій в акціонерного товариства, викуплених ним в акціонерів.

- Відповідно до ст. 66 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство має право викупити в акціонерів оплачені ними акції за згодою власників цих акцій для їх наступного:

1) перепродажу;

2) анулювання.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про викуп акцій, якщо:

1) на дату викупу акцій товариство має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій;

2) товариство є неплатоспроможним або стане неплатоспроможним внаслідок викупу акцій;

3) власний капітал товариства є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу.

Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями.

Акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Викуплені товариством акції не враховуються у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів.

Вказані акції повинні бути реалізовані у строк не більше одного року з моменту викупу.

Ціна продажу викуплених товариством акцій не може бути меншою за їх ринкову вартість, визначену шляхом здійснення незалежної оцінки.

Похідні підстави

- Набуття акцій в інших акціонерів.

- Набуття акцій в інших акціонерів можливе з таких підстав:

1) придбання акцій в акціонера за цивільно-правовим договором;

2) набуття акцій від акціонера в порядку спадкування;

3) набуття акцій від акціонера при реорганізації акціонера-юридичної особи.

2.- Момент виникнення корпоративних правовідносин в акціонерному товаристві залежить від підстави їх виникнення.

- У разі виникнення корпоративного правовідношення в акціонерному товаристві на підставі створення чи участі у створенні акціонерного товариства, моментом його виникнення є момент державної реєстрації акціонерного товариства.

Саме з моменту державної реєстрації акціонерне товариство вважається створеним.

- У разі виникнення корпоративного правовідношення в акціонерному товаристві з інших підстав, моментом його виникнення вважається момент виникнення прав з акції у нового власника.

Чинне акціонерне законодавство поділяє права, що пов’язані із акцією, на два види:

1) права на акцію (зокрема, право власності);

2) права з акції або такі, що посвідчуються акцією (корпоративні права).

Відповідно до ч.2 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» усі акції товариства іменними.

Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі (вступає в дію через 2 роки після опублікування).

Можливість існування акцій виключно у бездокументарній формі означає, що моменти виникнення прав на акцію (право власності) та прав, що посвідчуються нею (корпоративні права) співпадають.

- Право власності на акції, випущені у бездокументарній формі, переходять до нового власника з моменту зарахування акцій на рахунок власника у зберігача (ч.3 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року).

З цього ж моменту виникають і корпоративні права, посвідчені акцією.

Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року підтвердженням права власності на акцію, випущену у бездокументарній формі, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов’язаний надавати власнику цінних паперів.

Порядок видачі виписок з рахунків у цінних паперах регулюється Положенням про депозитарну діяльність, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р.№ 999.

Відповідно до Глави 3 цього положення виписка про стан рахунку у цінних паперах є підтвердженням права власності на цінні папери на дату стану рахунку, вказану у цій виписці.

Це означає, що єдиним документом, який може підтвердити виникнення корпоративних прав з акції, випущеної у бездокументарній формі, є виписка про стан рахунку у цінних паперах.

Виписки з рахунку у цінних паперах надаються періодично, у строк, передбачений договором про відкриття рахунку у цінних паперах або за запитом депонента. Зберігачзобов’язаний на вимогу депонента протягом до трьох робочих днів з моменту отримання такого запиту депонента надавати йому відповідну виписку. Виписки можуть надаватися депоненту у письмовій формі особисто, надсилатися поштою, факсимільним або телексним повідомленням, електронною поштою, іншими засобами зв’язку (з додержанням відповідних заходів захисту і кодування).

З наведених законодавчих положень випливає, що момент зарахування прав, посвідчених акцією, випущеною у бездокументарній формі, на рахунок власника у зберігача та момент видачі депоненту (власнику) виписки з рахунку у цінних паперах можуть не співпадати.

- Окрім того, з моменту виникнення права власності на іменну акцію, випущену у бездокументарній формі, її власник ще не може здійснити своїх корпоративних прав.

Актами цивільного законодавства України встановлено різні моменти виникнення права власності на акцію, а з ним і прав, що посвідчуються нею, і здійснення цих прав.

Права з іменної акції можуть бути здійснені пізніше моменту виникнення цих прав.

Згідно з абзацом 3 ч.1 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 року права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

Така відмінність у моментах виникнення права власності на іменну акцію, а разом з ним і прав, що посвідчуються нею, та можливості здійснення корпоративних прав з іменної акції може істотно вплинути на правовий статус акціонера.

Відповідно до п. „б” ст. 10 Закону України „Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 року право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

В акціонерному товаристві особа стає його учасником (акціонером) з моменту набуття права власності на акцію. Разом з тим, з цього моменту акціонер не має можливості здійснити своє право на отримання частки прибутку (дивідендів), оскільки згідно з абзацом 3 ч.1 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” право на одержання доходу, яке випливає з іменної акції, може бути реалізоване лише з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів.

А ці моменти, як відомо, не співпадають. Зміни до реєстру вносяться пізніше моменту виникнення права власності на іменну акцію. У цьому проявляється невідповідність між Законом України „Про господарські товариства” та Законом України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Ця невідповідність має бути усунена на користь акціонера.

Законом України „Про внесення змін до статті 9 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 22 червня 2004 року цей недолік частково виправлено. Тривалість часу між моментами набуття права власності на акцію та виникнення можливості здійснення корпоративних прав із неї, дещо впорядковано. Зокрема, ч.4 ст. 9 вказаного закону доповнено абзацом третім, відповідно до якого реєстратор зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати прийняття документів у порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, внести зміни до реєстру або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.

Незважаючи на момент, з якого можуть бути здійснені корпоративні права, посвідчені іменною акцією, виникнення права на отримання дивідендів залежить не від моменту внесення змін до реєстру акціонерів, а від моменту набуття права власності на акції. Саме з цього останнього моменту особа стає учасником акціонерного товариства, і у неї виникає право на отримання дивідендів.

З цих міркувань спірною є точка зору, висловлена у збірнику аналізу законодавства України з питань корпоративних відносин. На думку його авторів особа, яка стала власником акцій товариства, може реалізувати права, що витікають з таких акцій, в тому числі право на отримання частки прибутку (дивідендів), тільки після внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Відповідно до цього акціонери, які внесені до реєстру власників іменних цінних паперів на початок строку виплати дивідендів, що визначений у статуті акціонерного товариства, мають право на отримання таких дивідендів.

Спірність цієї позиції полягає в ототожненні моментів з якого виникає право на отримання дивідендів і з якого воно може бути здійснено (реалізовано). Ці моменти не співпадають. Право на отримання дивідендів виникає ще до того моменту, з якого воно може бути здійснено. Це право, відповідно до ст. 10 Закону України „Про господарські товариства”, виникає з моменту, коли особа стає учасником товариства. Учасником акціонерного товариства особа стає з моменту набуття права власності на акцію, який як уже стверджувалося, передує моментові внесення змін до реєстру. Тому не можна відмовляти у виплаті дивіденду особі, яка стала учасником товариства на момент виплати дивідендів, однак, ще не була внесена до реєстру власників іменних акцій.

3. - Корпоративні правовідносини, які виникають у зв’язку з участю в управлінні акціонерним товариствомподіляються на два види:

1) корпоративні правовідносини, що виникають у зв’язку з участю в діяльності вищого органу управління – загальних зборах акціонерного товариства;

2) корпоративні правовідносини, що виникають у зв’язку з участю в діяльності інших органів управління акціонерного товариства.

Відповідно до ч.1 ст. 159 ЦК України у загальних зборах мають право брати участь усі акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

У ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» не передбачено поділу акцій на види. Відповідно до ч.3 ст. 20 акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів – простих та привілейованих. У свою чергу, залежно від обсягу прав, що посвідчуються акціями, привілейовані акції можуть поділятися на класи.

З урахуванням положень закону про акціонерні товариства, участь у діяльності вищого органу управління товариства, залежить не від виду, а типу акцій.

Зокрема, власники простих акцій мають безумовне право на участь в діяльності загальних зборів акціонерного товариства. Власники привілейованих акцій мають право голосу лише у випадках, встановлених законом «Про акціонерні товариства» та статутом приватного товариства.

Акціонери- власники привілейованих акцій певного класу мають право голосу під час вирішення загальними зборами таких питань:

1) припинення товариства, що передбачає конвертацію привілейованих акцій цього класу у привілейовані акції іншого класу, прості акції або інші цінні папери;

2) внесення змін до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів- власників цього класу привілейованих акцій;

3) внесення змін до статуту товариства, що передбачають розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, або збільшення обсягу прав акціонерів- власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають такі ж переваги.

Статутом приватного акціонерного товариства акціонеру- власнику привілейованих акцій може бути надано право голосу також з інших питань.

Рішення загальних зборів акціонерного товариства, що приймається за участю акціонерів- власників привілейованих акцій, які мають право голосу, вважається прийнятим у разі, якщо за нього віддано ¾ голосів акціонерів- власників привілейованих акцій, які брали у часть у голосуванні з цього питання, якщо статутом товариства з кількістю акціонерів 25 осіб і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення.

Під час голосування акціонерів- власників кількох класів привілейованих акцій голоси за такими акціями підраховуються разом, якщо інше не передбачено статутом товариства.

- Здійснюючи своє право на участь в загальних зборах акціонерного товариства (право участі – ст. 100 ЦК України), акціонер має такі правомочності:

1) право на проведення річних загальних зборів та скликання позачергових зборів акціонерного товариства;

Акціонерне товариство зобов’язане щороку скликати загальні збори (річні загальні збори), які проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Позачергові загальні збори акціонерного товариства скликаються наглядовою радою:

1) з власної ініціативи;

2) на вимогу виконавчого органу – в разі порушення провадження про визнання товариства банкрутом або необхідності вчинення значного правочину;

3) на вимогу ревізійної комісії (ревізора);

4) на вимогу акціонерів (акціонера), які на день подання вимоги є власниками 10 і більше відсотків простих акцій товариства;

5) в інших випадках, встановлених законом або статутом товариства.

Акціонери, які володіють у сукупності 10 і більше відсотками простих акцій, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 10 днів наглядова рада не виконала зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори.

2) право на своєчасне та повне повідомлення про скликання загальних зборів акціонерного товариства;

Повідомлення про скликання загальних зборів акціонерів повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

У повідомленні має бути зазначено:

1) повне найменування та місцезнаходження товариства;

2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;

3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

5) перелік питань, що виносяться на голосування;

6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

Загальні збори не мають права приймати рішень з питань, не включених до порядку денного. Рішення про зміни в порядку денному повинні бути доведені до відома всіх акціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів.

Письмове повідомлення про скликання загальних зборів надсилається персонально кожному акціонерові в порядку, визначеному статутом. Крім того, товариство з кількістю акціонерів понад 1000 осіб також публікує загальне повідомлення в офіційному друкованому органі.

3) право на ознайомлення з матеріалами, пов’язаними з порядком денним загальних зборів акціонерів;

Від дати надіслання повідомлення про проведення загальних зборів до дати їх проведення акціонерне товариство повинно надати акціонерам можливість ознайомитися з документами, необхідними для прийняття рішень з питань порядку денного, за місцезнаходженням товариства у робочі дні, робочий час та в доступному місці, а вдень проведення загальних зборів – також у місці їх проведення.

4) право вносити пропозиції та вимагати їх включення до порядку денного загальних зборів;

Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо порядку денного загальних зборів не пізніш як за 20 днів до їх проведення. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймається наглядовою радою товариства не пізніш ніж за 15 днів до дати проведення загальних зборів.

Пропозиції акціонерів, які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, вносяться до порядку денного обов’язково. У такому разі пропозиція вважається включеною до порядку денного, а рішення наглядової ради про її включення не вимагається.

Рішення про відмову у включенні пропозиції до порядку денного загальних зборів акціонерного товариства може бути прийнято лише у разі:

1) недотримання акціонерами строку, встановленого для подання пропозицій:

2) неповноти даних, що має містити пропозиція.

право на проведення загальних зборів акціонерів на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства.

Винятком з цього правила є випадок, коли на день проведення загальних зборів 100 відсотків акцій товариства належать іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам, а також міжнародним організаціям.