Пристрої|устрої| захисту телефонних апаратів

При організації захисту телефонних ліній необхідно враховувати наступні|слідуючі| чинники|фактори|:

1) телефонні апарати можуть використовуватися для підслуховування переговорів, які ведуться в приміщенні|помешканні|, де вони встановлені|установлені|;

2) прослуховування|прослухувати| телефонних розмов можливе через безпосереднє підключення до телефонного апарату;

3) можливе прослуховування|прослухувати| шляхом прийому і обробки випромінювання електромагнітних хвиль, що випромінюються телефонним апаратом в простір|простір-час|, в телефонну або енергетичну лінію;

4) можливе використання мікрофонного ефекту і ефекту високочастотного нав'язування для зняття інформаційного сигналу з телефонного апарату при покладеній трубці|люльці|.

Крім того, телефонні лінії, прокладені в приміщенні, можуть використовуватися в якості:

■ ліній для передачі отриманої|одержувати| інформації;

■ джерела живлення|харчування| для пристроїв|устроїв| зняття інформації;

■ засобів|кошти| дистанційного керування пристроями|устроями| зняття інформації.

У наслідок цього, методи і засоби|устрої| захисту телефонних апаратів та телефонних ліній мають бути направлені|спрямовані| на виключення|виняток| наступних|слідуючих| чинників|факторів|:

■ використання телефонних апаратів і ліній для прослуховування|прослухувати| переговорів, які ведуться в приміщенні|помешканні|;

■ безпосереднього прослуховування|прослухувати| телефонних апаратів;

■ несанкціонованого використання телефонних ліній.

Для захисту телефонного апарату від просочування мовної інформації використовуються пасивні і активні методи і засоби|устрої|. До пасивних методів відносяться:

■ амплітудне обмеження небезпечних сигналів;

■ фільтрація небезпечних сигналів;

■ відключення джерел небезпечних сигналів.
Амплітудне обмеження засноване на використанні схем амплітудних обмежувачів на діодах. Як відомо, вольтамперна| характеристика діодного обмежувача має вигляд|вид|, представлений|уявляти| на рис. 9.9.

Рис 9.9-Вольтамперна характеристика діодного обмежувача

При такій ВАХ| сигнали з|із| амплітудами до 0,65 В обмежуються і тому сильно ослабляються. Таким чином будується захист від сигналів, що наводяться викличним дзвінком ТА і самою схемою апарату.

Як будь-який електронний пристрій|устрій|, телефонний і факсимільні апарати, концентратор і сполучаючі|з'єднувати| лінії створюють у відкритому|відчиняти| просторі|простір-час| рівні випромінювання в діапазоні частот аж до 150 МГц, які можуть бути перехоплені супротивником|противником|.

Для того щоб повністю|цілком| подавити всі види випромінювань, що створюються те­лефонними| апаратами, необхідно відфільтрувати випромінювання в лінійних проводах, що відходять від апаратів, і в проводах мікротелефону мікротелефонної трубки, а також забезпечити достатній захист внутрішньої схеми телефонного апарату. Це можливо тільки|лише| при значній схемній переробці телефонних апаратів і зміні їх електричних параметрів. З|із| сказаного випливає|, що для того, щоб захистити телефонний апарат, необхідно захистити ланцюг|цеп| мікрофону, ланцюг|цеп| дзвінка, двопровідну лінію телефонного зв'язку.

При створенні схеми захисту телефонного апарату необхідно знати умови роботи, тобто, — чи виходять лінії телефонного зв'язку за межі контрольованої зони чи ні. Так, схема, приведена на мал. 4.2 а), дозволяє вносити згасання не менше 65 дБ при Uвх = 0,1 В в смузі частот 300— 3400 Гц.

Схема, показана на мал. 4.2 би), призначена для комплексного захисту телефонних апаратів. Ослаблення сигналу, наведеного на обмотці дзвінка, — не менше 120 дБ в смузі частот 300-3400 Гц.

На рис.9.11 представлені|уявляти| конкретні схемні рішення|розв'язання| для захисту елементів телефонного апарату від підслуховування при покладеній мікротелефонній трубці.

Рисунок 9.11- Приклади|зразків| захисту: а) - телефонної лінії (пристрій КД-102),

б) - ланцюгів|цепи| дзвінка і в) - ланцюга|цепу| мікрофону

Для захисту концентраторів, автонабірних пристроїв, пультів зв'язку, факсимільних апаратів і так далі необхідно використовувати схеми, показані на рис. 4.2 а) і 9.11 а).

Проста схема захисту ланцюгів|цепів| дзвінка для нейтралізації мікрофонного ефекту представлена|уявляти| на рис.9.12.

Рисунок 9.12 - Схема захисту ланцюгів|цепів| дзвінка для нейтралізації мікрофонного ефекту|уявляти|

Для захисту від високочастотного нав'язування використовуються фільтри і амплітудні обмежувачі. Проста схема захисту мікрофону при покладеній| телефонній трубці (слухавці)|люльці| включає конденсатор ємністю|місткістю| 0,01-0,05 мкФ| рис. 9.13). Глибина паразитної модуляції при цьому зменшується в 10000 і більше разів, що робить|чинить| неможливою обробку такого сигналу.

Рисунок 9.13 - Схема захисту мікрофону при покладеній трубці|люльці|

Як приклад|зразок| таких пристроїв|устроїв| можна привести пристрій|устрій| захисту "Барьер-м1", який автоматично відключає телефонний апарат (ТА) від лінії при покладеній трубці|люльці|. При подачі в лінію сигналів виклику він ав­томатично підключає ТА до лінії, але|та| через блокуючі фільтри.

Найбільш ефективним способом захисту при проведенні конфіденційних| переговорів є|з'являється| відключення ТА від лінії.

Активні методи захисту ТА від просочування інформації включають подачу в телефонну лінію при покладеній трубці|люльці| маскуючої низько­частотної| шумової перешкоди (100 Гц - 10 кГц|). Пристрої|устрої|, що формують такі перешкоди, називають пристроями|устроями| лінійного зашумлення|. При піднятій трубці|люльці| ТА подача перешкоди в лінію припиняється. Прикладом|зразком| реалізації та­кого| пристрою|устрою| є|з'являється| пристрій|устрій| МП-1А (для аналогових ТА) і МП-1 Ц (для цифрових ТА).

Телефонні фільтри зазвичай|звично| вбудовуються в схему ТА або в телефон­ну| розетку і працюють по своєму призначенню (захист приміщення|помешкання| від витоку з|із| нього звуковій інформації) при покладеній мікротелефонній трубці (МП). Схемна реалізація таких пристроїв|устроїв| представлена|уявляти| на рис. 9.11.

Пригнічення диктофонів

Сучасні диктофони характеризуються різким зменшенням габаритів, підвищенням чутливості і переходом на цифрові методи запису.

Для пригнічення диктофонів використовують пристрої|, що є генераторами просторових шумових сигналів дециметрового діапазону частот. Імпульсні завадові| сигнали впливають на вхідні мікрофонні ланцюги|цепи| і підсилювальні пристрої|устрої| диктофонів, внаслідок чого виявляються|опиняються| записаними разом з корисними сигналами, що і викликає|спричиняє| сильні спотворення інформації. Зона пригнічення визначається потужністю випромінювання, направ­леними| властивостями антени, а також видом | сиг­налу зашумлення,| і зазвичай|звично| є сектором шириною від 30 до 80 гра­дусів| і радіусом до 5 м.

Дальність придушення залежить| від декількох чинників|факторів|:

- типу корпусу диктофона (металевий, пластмасовий);

- який мікрофон використовується - виносний або вбудований;

- габаритів диктофона;

- орієнтації диктофона в просторі|простір-час|.

За типом застосування|вживання| пригнічувачі диктофонів підрозділяються на портативні і стаціонарні. Портативні пригнічувачі («Шумотрон-3», «Шторм», «Штурм»), як правило, виготовляються у вигляді кейсів, мають пристрій|устрій| дистанційного керування, а деякі («Шумотрон-3») ще й пристрої|устрої| дистанційного контролю. Стацио­нарні («Буран-4», «Рамзес-дубль|») найчастіше, виконуються у вигляді окремих модулів: модуль генератора, модуль блоку живлення|, антенний модуль. Таке рішення|розв'язання| дозволяє оптимально розмістити пригнічувач на конкретному об’­єкті|. Оскільки пригнічувач має обмежену площу|майдан| придушення|, то для формування необхідної зони покриття можливе застосування|вживання| декількох| пригнічувачів. При попаданні диктофона в зону дії пригнічувача| в його |слаботочних| вхідних ланцюгах|цепах| (мікрофон, кабель виносного мікрофону, мікрофонний підсилювач) наводиться шумовий сигнал, яким модулюється несівна частота пригнічувача. Величина цих наведень знаходиться|перебуває| в прямій залежності від геомет­ричних| розмірів цих ланцюгів|цепів|. Чим менше габарити диктофона, тим менше ефективність придушення.

Проведені дослідження з придушення диктофонів в лабораторних умовах дозволили зробити такі висновки|висновки|:

- у|біля| екранованих| диктофонів дальність придушення невисока і дорівнює 0,1...1,5 м. Ефективність придушення диктофонів в пластмасовому корпусі вища і лежить в межах|: 1,5...4 м;

- отримана|одержувати| дальність придушення диктофонів не забезпечує необхідний ступінь|міру| захисту від витоку мовної ін­формації| і тому найбільш ефективними залишаються організаційно-технічні| заходи, в основі яких лежить недопущення в контрольоване приміщення| у момент проведення важливих|поважних| переговорів осіб|облич| з|із| диктофонами;

- в даний час|нині| з'явилися|появлялися| пристрої|устрої| придушення диктофо­нів|, що є генераторами ВЧ сигналу із|із| спеціальним видом модуляції. Впливаючи на вхідні ланцюги|цепи| диктофона|устрою|, сигнал завади, обробляється в ланцюгах|цепах| АРП спільно з|із| інформативним сигналом, значно перевершуючи його по рівню і, відповідно|, спотворює його або взагалі блокує режим запису. Одним з таких пристроїв|устроїв| є|з'являється| пригнічувач| диктофонів «Сапфір» (Росія).

Головною відмінною особливістю «Сапфіра» є|з'являється| використання| високочастотного сигналу, що модулюється мовоподібним| шумом, який забезпечує|спромо погану розбірливість| навіть при високому співвідношенні сигнал/шум. Також осо­бливістю| цього пригнічувача є|з'являється| можливість|спроможність| формувати оптимальну зону придушення за рахунок розподіленої антенної системи пригнічувача. «Сапфір» має три типи антен з|із| різними| діаграмами спрямованості, сумісне|спільне| використання яких дозволяє сформувати необхідну діаграму спрямованості| для захисту кімнати переговорів, або для використання в переносному варіанті з|із| автономним джерелом живлення|харчування|.

Встановлюється «Сапфір» або під стільницею| столу переговорів, або за підвісною стелею, або за драпіровкою|задраповувати| стін в кімнаті переговорів.

«Сапфір» застосовують в мобільному варіанті. В цьому випадку його розміщують (рис. 9.14) в кейсі (а) або в сумці (б). Працює він від автономного живлення з антеною зпотрібною діаграмою спрямованості. Може також застосовуватися і стаціонарний варіант (в). Управління здійснюється скритно за допомогою малогабаритного брелка радіокерування.

Рисунок 9.14 - Розміщення пригнічувача «Сапфір»

Виявлення диктофонів може здійснюватися за допомогою металошукачів, які встановлюються на входах до приміщень або при зовнішньому огляді осіб і предметів , які вони проносять з собою (портфелів, сумок, одягу). Ці прилади можуть бути двох типів: стаціонарні і переносні.

Проте|однак| чутливість| таких приладів виявляється|опиняється| недостатньою| для виявлення сучасних диктофонів.

Нелінійні локаториздатні виявляти диктофони на значно більших відстанях, у порівнянні з металодетекторами, і, в принципі, можуть використовуватись для контролю за пронесенням пристроїв звукозапису на вході в приміщення. Проте при цьому виникають такі проблеми, як рівень безпечного випромінювання, ідентифікація відгуку, наявність "мертвих" зон, сумісність з навколишньою електронною технікою.

За своїми характеристиками більшу перевагу має нелінійний локатор "Циклон".

Пристрої рентгеноскопіїдозволяють надійно виявити наявність диктофонів, але тільки в предметах, що проносяться. Очевидно, що сфера застосування цих засобів контролю украй обмежена, оскільки вони практично не можуть використовуватися для цілей особистого огляду і особливо прихованого контролю.

Диктофони, які здійснювали запис на мікрокасети, мали іншу структуру, оскільки до їх складу входив стрічкопротяжний механізм і генератор підмагнічування. Такі апарати виявлялись завдяки чутливим реєстраторам електромагнітного поля, що створюється працюючим електродвигуном стрічкопротяжного механізму а також слабким випромінюванням генераторів підмагнічування в діапазоні 40-80 кГц. |однак| Спектр електромагнітного поля мікродвигунів лежить в діапазоні дуже низьких частот, тому основною перешкодою для виявлення сигналу відповідними пристроями|устроями| подібного типу|типа| є|з'являється| електромагнітне поле промислових завад як на основних частотах, так і на їх гармоніках|гармошках| (аж до 9-ої), що істотно|суттєвий| обмежує застосування|вживання| таких пристроїв виявлення|.

Сучасні диктофони не мають електродвигунів і генераторів підмагнічування, тому виявлення факту застосування|вживання| цифрових диктофонів являється|опиняється| принципово неможливим окрім|крім| їх придушення або виявлення за допомогою нелінійних локаторів або рентгенівських установок.