Головне меню Windows і використання стандартних програм.

В нижній частині Робочого столу знаходиться Панель задач. На ній розміщені кнопка «Пуск», індикатори режимів спеціальних програм-додатків, які, як правило, використовують ті чи інші апаратні засоби, годинник тощо. У проміжку між кнопкою “Пуск” та індикаторами режимів розташовуються кнопки активних об’єктів, наприклад, відкрити папок, документів тощо. Наявність Панелі задач дозволяє завжди бачити, які додатки працюють, та швидко перемикатись між ними.

Праворуч від кнопки “Пуск” знаходиться панель інструментів “Быстрый запуск” з кнопками додатків, що найчастіше використовуються в роботі. Але користувач має можливість вивести інші панелі інструментів, навіть створити власну. Для цього слід клацнути правою кнопкою “миші” на вільному місці Панелі задач і вибрати потрібну команду з контекстного меню.

За допомогою кнопки «Пуск» відкривається Головне меню, яке має декілька стандартних пунктів:

· «Программы». Містить пункти програм, які встановлені в системі Windows-98. Послідовно вибираючи пункти, можна знайти необхідну програму і запустити її. Велику групу стандартних програм об’єднує однойменний пункт «Стандартные». Нові Windows-програми, що встановлюються на комп’ютері, дописують свої пункти в меню «Программы».

· «Избранное». За допомогою цього пункту можна отримати доступ до Web-сторінок, посилання на які знаходяться у однойменній папці «Избранное» ОС Windows-98.

· «Документы». Виводить на екран список останніх 15 документів, з якими працював користувач. Якщо клацнути «мишею» на потрібному документі, то автоматично буде запущена програма-додаток і автоматично завантажиться в неї цей документ для подальшої роботи.

· «Настройка». Дозволяє проводити настройку операційної системи, керувати роботою принтерів, настроювати панель задач та ін.

· «Поиск». Можна знаходити папки і файли, а також можна знайти потрібний комп’ютер, який працює в одній групі локальної мережі.

· «Справка». Призначений для виклику довідкової системи Windows-98.

· «Выполнить». Дозволяє запустити будь-яку програму, яка не встановлена у системі меню Windows-98. Для цього необхідно знати точне ім’я файла, який запускає дану програму.

· «Завершение сеанса». Ця команда закриває всі програми, відключає комп’ютер від локальної мережі (якщо він був підключений), і готує його для іншого користувача. Сеанс роботи у Windows-98 при цьому не завершується.

· «Завершение работы». Цим пунктом необхідно користуватись завжди, коли завершується робота у Windows-98. Просто вимкнути комп’ютер кнопкою живлення не рекомендується. Такі дії можуть призвести до того, що деяка інформація буде безнадійно втрачена. А в деяких випадках це може призвести до пошкодження файлової системи, і тоді взагалі будуть втрачені цілі файли з інформацією. При виборі цього пункту відкривається діалогове вікно і користувачу пропонуються можливі варіанти дій.

Всі пункти, які позначені значком “ ”, мають додаткові меню, які відкриваються автоматично, коли на них встановити курсор «миші».

Файлова структура ОС.

Вся інформація в комп’ютері записана на диски: гнучкі, тверді, лазерні, магнітооптичі. Інформація на дисках зберігається в файлах.

Файл – це поіменована область диска. У файлах можуть зберігатися тексти програм, документи, а також програми, готові для виконання та інші дані.

Файлова система – це набір погоджень (правил), що визначають організацію даних на носіях інформації.

Для того, щоб ОС та інші програми могли звертатися до файлів, вони повинні мати свої ідентифікатори. Ідентифікатор складається з двох частин: імені та типу файла. Імена файлів в ОС ПЕОМ (крім ОС Windows) містять до 8-ми літер, цифр і знаків “мінус” та “підкреслення” , а тип – до трьох літер, цифр і деяких інших символів. Тип визначає користувач або програма, яка породжує файл. Ім’я відокремлюється від типу крапкою. Тип файла називають також розширенням імені. Наприклад:

Basik.com, autoexe.bat, arj.exe.

Що таке каталог?

Імена файлів реєструються на дисках в каталогах. Каталоги також називаються директоріями, в ОС Windows – папками.

Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір файлів, властивості файлів тощо.

Для файла той каталог, в якому він зареєстрований, є батьківським на кожному диску є один головний (або кореневий) каталог. В ньому можуть реєструватися файли і каталоги 1 рівня. В каталогах 1 рівня можуть реєструватися файли та каталоги 2 рівня і т.д. При цьому каталоги нижчого рівня по відношенню до каталогів вищого рівня є підкаталогами, а вищого по відношенню до нижнього надкаталогами. Назви дисководів гнучких дисків фіксовані А:, В:. Для ефективного використання дискової пам’яті програміст створює на твердому диску розділи і позначає їх: С:, D:, Е.

Шлях – це записані через бекслеші (символ\) назви підкалогів, які треба “пройти”, щоб дістатися до потрібного.

Приклад. Нехай у кореневому каталозі С:\ є, підкаталог GAMES, який складається з підкаталогів NEW та OLD. Шлях від кореневого каталогу до каталогу NEW матиме вигляд GAMES\ NEW.

Повна назва файлу має такий вигляд:

Приклад. Нехай повна назва файлу tetris.exe-c:\ GAMES\ OLD\ tetris.exe.

Це означає, що файл tetris.exe є впідкаталозі ОLD каталогу GAMES. Каталог GAMES міститься в кореневому каталозі С\: (диска С ).