Види електронної комерції.

Поява Інтернету та його подальший розвиток значно полегшили ведення електронної комерції, а також суттєво скоротили витрати такої діяльності. Низька собівартість передачі інформації привела до появи нових її форм: «бізнес – бізнес», «бізнес – споживач», «бізнес – адміністрація» та «споживач-адміністрація».

Бізнес-до-бізнесу (business-to-business, В2В) - охоплює всі рівні взаємодії електронними засобами між компаніями, які в такий спосіб можуть ефективно будувати дво- та багатосторонні господарські зв'язки -реалізовувати продукцію, самостійно розміщувати замовлення, здійснювати моніторинг їх виконання за допомогою баз даних постачальників тощо.

Приблизно 80% електронної комерції належать до цього типу, і більшість експертів пророкує, що B2B електронна комерція продовжить поширюватися швидше ніж B2C. Більше загальні B2B приклади й кращі практичні моделі: IBM, Hewlett Packard, Cisco and Dell.

Бізнес-до-споживача (business-to-consumer, В2С) - електронна роздрібна торгівля, орієнтована на кінцевого споживача. Найхарактернішим прикладом цього напряму ЕК є роздрібна торгівля (Інтернет - магазини, замовлення квитків тощо) в Інтернеті, спрямована безпосередньо на споживачів.

Це друга по величині й найперша форма електронної комерції. Приклади B2C моделей — мережні компанії продажу в роздріб типу Amazon.com, Drugstore.com, Beyond.com. B2C електронна комерція зменшує ціну угод (особливо ціну пошуку), збільшуючи доступ споживачів до інформації й дозволяючи споживачам знайти саму конкурентоспроможну ціну за товар або послугу. B2C електронна комерція також зменшує ринкові бар'єри входу, тому що вартість створення й розкручування сайту набагато менша ніж установка структури фірми. У випадку інформаційних товарів, B2C електронна комерція ще привабливіша, тому що це зберігає фірми від факторингу в додатковій вартості фізичної мережі розподілу. Крім того, для країн із зростаючою кількістю користувачів Internet, поставка інформаційних товарів стає усе більше й більше доступною.

Споживач-до-споживача (consumer -to-consumer, C2C)— система, яка дає можливість продавати товари та послуги між споживачами. Сайт в даному випадку стає посередником між продавцем і покупцем. Як приклад можна привести ресурс olx.

OLX - один з визнаних лідерів ринку електронної комерції в Україні. Тут кожен знайде для себе все, що шукає: від товарів масового попиту до унікальних лотів.

За допомогою OLX успішно реалізують свій бізнес десятки тисяч індивідуальних продавців.

Споживач-до-бізнесу (consumer-to-business, C2B) - найменш розвинений вид електронної комерції у наш час. Ця система надає споживачам можливість встановлювати вартість для різних послуг і товарів, які пропонуються компаніями, самостійно. Хорошим прикладом є американська компанія www.priceline.com. Її покупці самі називають ціну, за яку вони хотіли б купити послугу або товар. Так здійснюється формування попиту, який, проте, не означає, що продаж відбудеться за заявленою ціною. Остаточне рішення приймає продавець, заздалегідь проаналізувавши дані поточного попиту. Можна сказати, що сайт C2B - це своєрідний посередник-брокер, що намагається знайти продавців за ціну, сформовану пропозиціями потенційних покупців.

Мобільна торгівля (m-commerce)

Мобільна торгівля — закупівля й продаж товарів і послуг через бездротову технологію, тобто, кишенькові пристрої типу мобільних телефонів і особистих цифрових помічників.

Бізнес-адміністрація (business-to-administration, В2А) - визначає взаємодію компаній з адміністративними органами. Охоплює ділові зв'язки комерційних структур з державними та міжнародними організаціями. Так, останнім часом багато відомих міжнародних організацій (Всесвітній банк, МВФ) намагаються перенести в мережу частину своєї діяльності, в тому числі закупівлю товарів, користування послугами експертів, інформаційний обмін тощо.

Споживач-адміністрація (consumer-to-administration, С2А) визначає взаємодію споживачів з адміністрацією.

Найпоширеніші операції, які дають змогу здійснювати ЕК:

• встановлення комерційних контактів та обмін інформацією у процесі ділового співробітництва;

• інформаційна підтримка товарів та послуг — надання детальних характеристик продукції, розміщення документації та відповідей на запитання споживачів;

• безпосередня купівля та продаж товарів і послуг;

• розповсюдження товарів, які можуть бути передані за допомогою електронних засобів, а також моніторинг виконання замовлень фізичних товарів;

• організація віртуальних підприємств — груп окремих спеціалістів або навіть незалежних компаній для ведення спільної комерційної діяльності;

• електронна сплата рахунків та замовлень, у тому числі за допомогою електронних платіжних систем.