ТЕМА III. Основи Web-дизайну 1 страница

World Wide Web

Поддержка стилей

Термин стиль определяет особенности отображения элементов, например начертание шрифта, цвет фона, цвет гипертекстовых ссылок, расположение объектов на Web-странице и т.д. Стили HTML-, XHTML- и XML-документов задаются с помощью каскадных листов стилей (CSS - Cascading Style Gheets). CSS предоставляют разработчику следующие возможности.

· Вместо того чтобы отдельно кодировать каждую Web-страницу, разработчик может создать один файл, содержащий листы стилей, и ссылаться на него из всех HTML-документов.

· Листы стилей обеспечивают дополнительную степень контроля над шрифтами, цветом фона и другими характеристиками, влияющими на отображение документа.

· Листы стилей позволяют достаточно быстро и просто изменять внешний вид Web-страниц.

· Объем документов уменьшается, соответственно уменьшается время их копирования.

Существует четыре способа использования листов стилей в HTML-документе: встраивание, включение, связывание и импортирование. В составе документа можно одновременно использовать различные типы листов стилей. При этом действуют правила каскади-рования: встраиваемые стили приоритетнее включаемых, включаемые стили приоритетнее связываемых и связываемые стили имеют преимущество перед импортируемыми.

Встраиваемые стили

Встраиваемые (inline) стили определяются в составе HTML-дескриптора и оказывают влияние только на этот дескриптор. Использование встраиваемых стилей предоставляет разработчику максимальный уровень контроля над особенностями отображения Web-страницы. Разработчик может задавать отдельные стили для каждого абзаца, заголовка, горизонтальной линии, ячейки таблицы и других элементов. Ниже приведен фрагмент кода, в котором встраиваемый стиль задается для дескриптора абзаца.

<p style="font: 13pt verdana"> Текст цього абзацу відображатиметься шрифтом verdana розміром 13 пунктів.</р>

Включаемые стили

Включаемые стили, которые также называют внутренними стилями, применяются ко всей Web-странице. Дескриптор <style> помещается в заголовок HTML-документа Стили определяются для различных типов HTML-документов. Так, например, вы можете задать отображение всех элементов <hl> серым цветом с использованием шрифта Verdana размером 14 пунктов (соответствующий код приведен ниже) Стиль будет применен к каждому элементу <hl> в составе данного документа. Если вы захотите, чтобы все заголовки первого уровня отображались другим цветом, вам достаточно изменить соответствующее свойство в определении стиля.

Как видно из приведенного ниже кода, внешний вид HTML-документа, в котором используются листы стилей, несколько отличается от документа, который соответствует традиционному стандарту HTML. В данном примере заданы цвет фона, цвет текста, шрифт для отображения заголовков H1, а также стили абзацев и гипертекстовых ссылок Заметьте, что для заголовка первого уровня <hl> указаны начертание и размер шрифта в пунктах. Это одна из дополнительных возможностей, предоставляемых CSS. Вы можете задавать размер не только в пунктах, но и в пикселях (рх), процентах
(75 percent) и сантиметрах (cm).

<title>Использование включаемых листов стилей. Пример 1</title>

<style>

<!--

body{background:#FFFFFF;color:#000000;}

h1{font: 14pt verdana;color: #CCCCCC;}

P {font: 13pt times;}

A {color: #FF0000; text-decoration: none;}

-->

</style>

</head>

<body>

<h1>B. Шекспир. Перевод С. Маршака</h1>

Твоя душа противится свиданьям.<br>

Но ты скажи ей, как меня зовут.<br>

Меня прозвали <a href ="william.html ">"волей"</a>

иль <a href ="william.html">"желаньем"</a><br>

А воле есть в любой душе приют.<br><br>

Она твоей души наполнит недра<br>

Собой одной и множествами <a href =" william.html" > воль</a>.<br>

А в тех делах, где счет ведется щедро,<br>

Число "один" - не более чем ноль. <br><br>

</body>

</html>

Связываемые стили

Связываемые, или внешние, стили реализуют механизм для создания стилей, которые применяются ко всему Web-узлу. Создайте с помощью любого текстового редактора документ, содержащий только определения стилей, и сохраните его в файле с расширением *.css. Эти стили можно с одинаковым успехом применить как к одной, так и к тысячам Web-страниц. Добавьте ссылку на созданный файл стилей в раздел заголовка HTML-документа, в результате чего стили будут использоваться при отображении элементов этого документа. Теперь, если вы внесете изменения в файл стилей, эти изменения отразятся в каждом документе, который был связан с этим файлом. Раздел заголовка, содержащий ссылку на файл стилей, выглядит следующим образом:

<html>

<head>

<title>Linked Style Sheet Example</title>

</head>

<body>

3.6.4. Импортируемые стили и правило @import

В настоящее время импортируемые стили поддерживаются не всеми браузерами, поэтому, применяя их, следует соблюдать осторожность. При импортировании стилей используется правило @import.

Правило - это выражение, которое указывает браузеру на то, как следует отображать конкретный элемент или Web-страницу. Правило состоит из двух частей: селектора и декларации. Селектор идентифицирует, или выбирает элементы Web-страницы, на которые должно воздействовать правило. Декларация сообщает браузеру, как должны отображаться элементы, выбранные с помощью селектора.

Правило @import сообщает браузеру, что файл стилей должен быть загружен с указанного адреса и использован в сочетании с текущими стилями.

Правило @import задается в одном из следующих форматов:

@import url(http://www.yourwebsitename.com/styles/style1)

или

@import "http://www.yourwebsitename.com/styles/style1"

URL может быть либо абсолютным, либо относительным. Относительный URL указывается в том случае, если файл стилей находится на том же сервере, что и Web-страница. В приведенных выше примерах задан абсолютный URL.

4.1. Формати графічних файлів Web-сторінок

Для розміщення в Інтернеті потрібно вибрати формат файла, в якому буде зберігатися графічне зображення. Незважаючи на те що сьогодні існують десятки різних графічних форматів, практично для оформлення документів HTML використовуються тільки два. Перший формат - це формат обміну графікою GIF (Graphics Interchange Format), другою - JPEG. Розглянемо особливості цих форматів, не заглиблюючись в неістотні технічні подробиці.

Формат JPEG

Історично формат GIF з'явився раніше у порівнянні з форматом JPEG. Цей формат має особливості, що роблять привабливим його використання в документах HTML, особливо для відображення багатоколірних фотографій.

Передусім формат JPEG допускає стиснення графічної інформацію з втратами. При підготовці файла в форматі JPEG можна указати допустимий процент втрати якості. Чим більше цей процент, тим менший об'єм дискового простору зажадається для зберігання файла і, що саме головне, тим менший час зажадається видаленому користувачеві для завантаження зображення.

Мінімізація розміру графічного зображення без істотних втрат якості - дуже важлива процедура Справа тут в тому, що в середньому інформація передається через мережу Internet з швидкістю приблизно 1-3 Кбайта в секунду, тому на завантаження великих зображень може піти дуже багато часу. Тому навіть і не думайте про те, щоб розмістити в документі HTML кольорову фотографію, що займає на диску 1 Мбайт: полічіть самі, скільки часу ця фотографія буде передаватися користувачеві.

Реальні об'єми зображень, які можливо використати, лежать в межах від декількох кілобайт до декількох десятків кілобайт. Якщо ж існує принципова необхідність розміщення в документі HTML графічного зображення високого дозволу, що займає багато місця, можна створити в документі посилання на це зображення у вигляді невеликої піктограми. Про те, як це зробити, буде розказано пізніше.

Інша перевага формату JPEG полягає в тому, що він дозволяє зберігати зображення з високим колірним дозволом (наприклад, утримуючі 16 млн. кольорів).

Чи є у формату JPEG недоліки? Звичайно, а як же без них. Найбільш помітний недолік алгоритму стиснення з втратою якості позначається при спробі стиснути зображення з великою кількістю чітких контурів, наприклад списів екрана або штріхових малюнків. Навіть при невеликих втратах якості контури розмиваються, що може виявитися абсолютно неприйнятно. Тому рекомендується застосовувати формат JPEG тільки для зберігання фотографій або малюнків з плавними переходами кольорів і яскравості.

Формат GIF

Незважаючи на те, що зображення, що зберігаються в цьому форматі, не можуть мати більше за 256 кольорів, формат GIF володіє можливостями, які роблять його незамінним в цілому ряді випадків.

По-перше, в форматі GIF використовуються алгоритми стиснення зображення без втрат якості. Тому цей формат як не можна краще підходить для зберігання списів екранів або штріхових малюнків, що містять великі однотонні площі.

По-друге, можна істотно зменшити розмір графічного файла, записавши в нього скорочену колірну палітру замість повної 256-кольорової.

По-третє, розміщуючи в документах HTML спеціальним образом підготовлені зображення GIF, можна отримати ефект прозорості. Частини зображення можуть бути прозорими, тому видима форма зображення може відрізнятися від квадратної або прямокутної.

По-четверте, формат GIF і тільки формат GIF дозволяє створювати анімаційні графічні зображення, оживляючі зовнішній вигляд документа HTML.

І нарешті, по-п'яте, формат GIF дозволяє створювати файли з черезстрочним (interlaced) зображенням.

Що це таке? Рядки черезстрочних зображень GIF розташовуються не підряд, а по черзі. Спочатку в цьому файлі знаходяться рядки, номери яких кратні восьми, потім - чотирьом і т. д. Чересстрочноє зображення виявляється на екрані навігатора поступово, збільшуючи свою чіткість по мірі отримання нових порцій даних. Це дає користувачеві можливість оцінити вміст графічного зображення до моменту його повного завантаження. Якщо зображення не потрібне, можна відмовитися від його завантаження до повного завершення процесу і тим самим зекономити час.

Як влаштований файл GIF? Файл в форматі GIF версії 89а складається з блоків декількох типів, два з яких є обов'язковими, а інші - додатковими. Обов'язкові блоки - це блоки заголовка і блоки зображення. Додатково файл GIF може містити блоки коментаря, текстові і керуючі блоки, а також блоки даних, що містять довільну інформацію.

У блоці заголовка розташована палітра і відомості про розміри області, в якій бажано відображати вміст файла. Що ж до палітри, то в файлі GIF може бути визначена одна глобальна палітра, яка використовується для всіх графічних зображень, записаних в файлі, або декілька локальних палітр для окремих зображень.

У одному файлі GIF може бути один або декілька блоків зображень. Якщо створюються прозорі або анімационі зображення, буде треба підготувати декілька зображень і записати їх в файл.

У блок коментаря можна записати текст, що описує зображення, або відомості про права на зображення. Вміст блоку коментаря не з'явиться на екрані під час відображення файлу GIF, однак його можливо побачити безпосередньо в файлі, наприклад за допомогою програми перегляду файлу.

Що ж до текстових блоків, то розташований в них текст буде виведений на екран понад зображення. При підготовці текстового блоку можна указати колір і розташування тексту.

Створюючи керуючі блоки, можна визначити колір в зображенні або тексті як прозорий. При відображенні такого зображення прозорі фрагменти не будуть закривати малюнок, який використовується як фон.

Додаткові блоки даних з довільною інформацією можуть використовуватися додатками, що відображають зображення.

4.1.3. Вибір палітри

Палітрою називається таблиця кольорів, яка є в графічному файлі і містить всі кольори, використані в зображенні. Формат GIF дозволяє вказувати точний розмір таблиці кольорів, необхідний для зображення.

На що впливає цей розмір? Кількість елементів в таблиці кольорів самим безпосереднім образом впливає на розмір файлу, що містить графічне зображення, оскільки від нього залежить кількість біт даних, що використовуються для представлення кольору.

Наприклад, якщо палітра (тобто таблиця кольорів) містить тільки 2 елементи, в зображенні є 2 кольори (наприклад, чорний і білий або червоний і жовтий). При цьому для представлення кольору кожного пікселя досить використати 1 біт. Якщо ж палітра містить 256 кольорів, для представлення кольору пікселя необхідно використати 8 біт даних.

Багато які графічні редактори дозволяють вказувати точний розмір палітри або задавати кількість біт, що використовуються для представлення кольору. Як приклад можна назвати графічний редактор Adobe Photoshop. Докладний опис цього редактора, однак, виходить за рамки курсу.

При виборі палітри для графічного зображення потрібно враховувати можливі обмеження колірної роздільної здатності відеоадаптер видаленого користувача. Якщо відеоадаптер здатний відображати одночасно тільки 256 кольорів, можуть виникнути колірні спотворення.

Якщо в файлі GIF є декілька зображень, треба вирішити, чи потрібно використати для них одну глобальну палітру або підготувати для кожного зображення свою локальну палітру. Якщо створюється анімаційне зображення з декількох кадрів, в яких застосовуються схожі кольори, доцільно підготувати одну глобальну палітру. Помітимо також, що на завантаження нової палітри може піти багато часу, що приведе до сповільнення процесу відображення.

Як вже говорилося, формат GIF дозволяє зберігати в одному файлі декілька графічних зображень. При відображенні такого файлу навігатори можуть показувати ці зображення по черзі, як кадри звичайного кінофільму. Підготувавши достатню кількість кадрів, можна створити невеликий фільм (або мультфільм) і розмістити його в документі HTML. Для створення анімаційних графічних файлів GIF використовується спеціальне програмне забезпечення, наприклад, створений корпорацією Microsoft програмний продукт називається Microsoft GIF Animator.

Детальніше про використання палітр в операційній системі Microsoft Windows можна дізнатися з 14-го тому "Бібліотеки системного програміста", який називається "Операційна система Microsoft Windows для програміста. Графічний інтерфейс GDI".

Який формат краще

Сучасні навігатори дозволяють працювати з форматами GIF, JPEG, PCX, BMP і ХВМ, однак формати PCX і BMP не володіють розвиненими коштами компресії, тому вони практично не використовуються. Формат ХВМ народився в світі операційної системи UNIX з оболонкою X-Windows і застосовується тільки для зберігання чорно-білих зображень. При розміщенні в документі HTML графічного зображення треба буде зробити вибір між форматами GIF і JPEG.

Якщо розміщується в документі HTML копія екрана або інше аналогічне зображення (наприклад, зображення вікна додатку або діалогової панелі), вибір зробити легко. У цьому випадку доведеться використати формат GIF, оскільки стиснення з втратою якості приведе до незадовільного результату.

Аналогічно, якщо потрібно отримати ефект прозорості або аніації, вибору також немає - тільки формат GIF дозволить вам створити необхідні зображення.

Важче усього зробити вибір для фотографічних зображень або для малюнків з плавними змінами кольорів, оскільки важко заздалегідь сказати, який з форматів дозволить досягнути мінімального розміру файлу при достатній якості зображення. Можливо, що доведеться провести експерименти, вибираючи різні міри втрати якості для формату JPEG. При цьому не виключено, що формат GIF дасть кращі результати, особливо якщо врахувати можливість використання скороченої палітри.

Анімаційні зображення, виконані у вигляді файлів GIF, використовуються в документах WWW досить широко, оскільки для їх підготовки можливо застосовувати недорогі або навіть безкоштовні програми. Однак таким чином можна зробити тільки "німе кіно". Повноцінні озвучені відеофрагменти можливо розмістити в документах HTML як посилання на файли в форматі Microsoft Video for Windows (файл AVI).

Звук в документах HTML

Після попадання на головну сторінку сервера WWW корпорації Microsoft в кінці 1996 року можна почути запрошення в Internet (на чистій англійській мові). Сторінки сервера також можливо озвучити, використовуючи спеціальні оператори мови HTML, призначені для вставки звукових файлів WAV і музичних файлів MIDI.

На жаль, навігатори Microsoft Internet Explorer і Netscape Navigator використовують різні способи для вставки звуку в документи HTML

Для того щоб вставти звуковий файл в документ HTML, призначений для перегляду навігатором Microsoft Internet Explorer, треба скористатися оператором <BGSOUND>. Цей оператор має два параметри - SRC і LOOP.

Параметр SRC вказує адресу URL звукового файла, яка може бути в форматі WAV, AU або MIDI. За допомогою параметра LOOP можливо указати, скільки разів необхідно програти звуковий файл при завантаженні сторінки. Якщо файлу має бути програватися в нескінченному циклі, параметр LOOP повинен мати значення INFINITE.

Нижче приведений приклад оператора, за допомогою якого виконується звукове оформлення документа HTML:

При завантаженні сторінки відбувається однократне програння файла kaas.wav.

Навігатор дозволяє використати інший спосіб вставки звукових фрагментів, заснований на застосуванні оператора <EMBED>:

Оператор <EMBED> призначений для вставки довільних об'єктів OLE. Технологія OLE працює тільки в середовищі операційної системи Microsoft Windows, тому вказаний оператор розпізнається не всіма навігаторами.

Є і ще один, третій, спосіб озвучення документів HTML, який працює тільки з навігатором NCSA Mosaic. Цей спосіб полягає у використанні оператора <SOUND>:

Призначення параметрів SRC і LOOP аналогічне призначенню однойменних параметрів оператора <BGSOUND>. Параметр DELAY дозволяє затримати початок програння звукового файла на задану кількість секунд.

Який же з перерахованих трьох способів можливо порекомендувати для звукового оформлення ваших сторінок - перший, другий або третій?

Відповідь буде такий - потрібно використати комбінацію першого і другого методу, як це зроблене в документі, початковий текст якого приведений в лістинг 4.8.

Лістинг 4.8. Файл chap4\wave\wave.htm

<!"DOCTYPE HTML PUBLIC -//W3C//DTD HTML 3.2//EN">

<HTML>

<HEAD>

<TITLE>Вставка файла WAVE</TITLE>

</HEAD>

<BODY>

</BODY>

</HTML>

Дана комбінація буде успішно працювати з навігаторами Microsoft Internet Explorer і Netscape Navigator. Що ж до навігатора NCSA Mosaic, що послужив прообразом навігатора Microsoft Internet Explorer, то він здатний розпізнавати оператор <BGSOUND>. Тому документ буде звучати і в тому випадку, якщо користувач працює з навігатором NCSA Mosaic.

Навігатор Microsoft Internet Explorer версії 3.0 успішно програє звукові файли WAV і музичні файли MIDI, вбудовані за допомогою оператора <EMBED>, тому можна також обмежитися тільки цим оператором. У документі, початковий текст якого представлений в лістинг 4.9, так і зроблено. На жаль, цей документ "не звучить" в навігаторе NCSA Mosaic.

Лістинг 4.9. Файл chap4\midi\midi.htm

<!"DOCTYPE HTML PUBLIC -//W3C//DTD HTML 3.2//EN">

<HTML>

<HEAD>

<ТITLE>Вставка файла MIDI</TITLE> </HEAD>

<BODY>

</BODY>

</HTML>

Невелике зауваження відносно навігатора NCSA Mosaic. Якщо вставляється в документ HTML файл MIDI за допомогою оператора <BGSOUND>, то для програння цього файла буде запущений відповідний додаток, зареєстрований для програння файлів MIDI, наприклад Media Player.

Додатки CGI

До дійсного моменту ми розповідали вам про те, як розмістити в документах HTML різноманітну статичну інформацію. Статичну в тому змісті, що вона не змінюється в часу без втручання адміністратора серверу WWW. Якщо сервер WWW містить тільки статичні документи HTML, те такий сервер ми будемо називати статичним або пасивним.

Поза всяким сумнівом, пасивні сервери дуже потрібні, тому що далеко не всяка інформація змінюється динамічно. Проте є додатки, у яких потрібні сервери, що не відображають просто мультимедийную інформацію, але і спроможні звістки діалог із користувачем в інтерактивному режимі, виконувати обертання до баз даних, а також чинити іншу аналогічну роботу. Наприклад, якщо навіть інформація зі свого характеру є статичної, але її обсяг надзвичайно великий, пошук по гипертекстовым посиланнях може відняти занадто багато часу. Було б зручніше в цьому випадку організувати запитальний режим для пошуку по ключових словах.

Сервери, що ведуть діалог із віддаленим користувачем або виконують опрацювання даних користувача, ми будемо називати активними.

Найбільше відомий засіб створення активних серверів WWW полягає у використанні так називаних додатків CGI. У вітчизняній літературі, присвяченої серверам WWW, часто зустрічається транслітерація CGI-скрипты, що відбулася від оригінального терміна CGI Scripts.

Що криється за абревіатурою CGI?

CGI - це стандартний шлюзовий інтерфейс (Common Gateway Interface) для запуску зовнішніх програм під керуванням серверу WWW. Відповідно додатками CGI називаються програми, що, користуючи цим інтерфейсом, одержують через протокол HTTP інформацію від віддаленого користувача, опрацьовують її і повертають результат опрацювання обернено у виді посилання на вже існуючий документ HTML або інший об'єкт (наприклад, графічне зображення) або у виді документа HTML, створеного динамічно.

Передача інформації від віддаленого користувача додатку CGI звичайно виконується в такий спосіб.

У документі HTML, що створюється для запровадження інформації, призначеної для опрацювання, розміщається форма запровадження. Ця форма складається з необхідних органів керування: поляж редагування текстової інформації, перемикачів, списків і т.д. Більше усього форма запровадження схоже на звичні вам діалогові панелі операційної системи Microsoft Windows. Кожному органу керування присвоюється довільне ім'я. Крім того, у цій формі повинна бути кнопка, що варто натиснути після заповнення форми.

Коли користувач заповнює форму і натискає зазначену кнопку, дані передаються додатку CGI, шлях до якого задається в заголовку форми. Цей додаток одержує через протокол HTTP дані з полів форми у виді пар значень ім'я поля/значення.

Після опрацювання отриманих даних додаток CGI створює документ HTML і записує його в стандартний устрій висновка stdout. Цей документ автоматично передається віддаленому користувачу.

Всі описані процедури ми роздивимося в цій главі більш докладно. Крім того, ми призведемо вихідні тексти різноманітних додатків CGI. Зауважимо, що можливі й інші сценарії роботи з програмами CGI.

Тому що додаток CGI є не чим іншим, як програмою, ви повинні оттранслировать її для тієї операційної системи, під керуванням якої працює ваш сервер WWW. У деяких випадках ви можете знайти більш зручним створювати програми CGI із використанням спеціально призначених для цього інтерпретаторів, таких, як Peri, або мови пакетних завдань. Наприклад, ви можете створити програму CGI для серверу Microsoft Information Server як звичайний пакетний файл *. bat. У нашій книзі ми сконцентруємо увагу на використанні для створення програм CGI мобільної мови програмування С. Транслятор цієї мови ви можете знайти в будь-який операційній системі.

Створення форм

Частіше усього програми CGI застосовуються для опрацювання даних, уведених віддаленими користувачами за допомогою форм. Тому вивчення програм CGI ми почнемо зі створення форм.

Кожна форма містить органи керування, за допомогою яких користувач може вводити текстові або числові значення, вибирати рядка зі списків. У формі можуть розташовуватися перемикачі, звичайні або графічні кнопки.

Опис форми

Для того щоб зробити форму в документі HTML, ви повинні скористатися оператором <FORM>. Цей оператор застосовується в парі з оператором </FORM>, що завершує опис форми. Між оператора

ми <FORM> і </FORM> знаходяться описи органів керування у виді операторів <INPUT>, <TEXTAREA> і <SELECT> із відповідними параметрами.

От приклад визначення найпростішої форми:

<TABLE>

<TR>

</TR>

<TR>

</TR>

<TR>

</TR>

</TABLE>

</FORM>

Тут органи керування розміщаються в таблиці, що складається з одного стовпчика і трьох рядків. У верхніх двох рядках ми розмістили поля для запровадження і редагування тексту, в останньому рядку - кнопку з назвою Send.

Перерахуємо припустимі параметри оператора <FORM>:

Параметр Опис

ACTION Адреса URL для виконання дій над формою

METHOD Засіб передачі даних із форми в сервер WWW

ENCTYPE Тип MIME переданих даних

Параметр ACTION визначає, яке дія буде виконано над формою, після того як користувач її заповнить і передасть серверу WWW. У прикладі, приведеному вище, у якості значення для параметра ACTION ми зазначили шлях до програми CGI, що буде виконувати опрацювання даних.

За допомогою параметра METHOD ви можете вибрати один із двох методів передачі даних із форми серверу WWW. Якщо значення цього параметра дорівнює GET (як у нашому прикладі), програма CGI, зазначена в параметрі ACTION, одержить дані з форми через переменную середовища з ім'ям QUERY_STRING. У тому випадку, коли значення параметра METHOD дорівнює POST, програма CGI одержить дані з форми через стандартний потік запровадження. Пізніше ми роздивимося розходження між цими методами більш докладно.

І нарешті, третій параметр - ENCTYPE використовується дуже рідко і тільки для методу POST. Він дозволяє зазначити тип переданих даних і по умовчанню має значення application/x-www-form-urlencoded.

5.1.2. Створення органів керування для форми

Для створення у формі різноманітних органів керування (поляж запровадження, перемикачів, кнопок і т.д.) використовуються оператори <INPUT>, <TEXTAREA> і <SELECT>.

Оператор <INPUT>

Оператор <INPUT> призначений для вставки у форму таких органів керування, як поля запровадження текстової інформації, перемикачі, кнопки (звичайні й у виді графічних зображень), а також органи керування для передачі локального файла через навігатора у віддалений сервер WWW.

Перерахуємо параметри оператора <INPUT>:

Параметр Опис

TYPE Тип органа керування. У залежності від значення цього параметра будуть створюватися різноманітні органи керування (кнопки, перемикачі і т.д.)

NAME Ім'я органа керування. Це ім'я посилається програмі опрацювання форми і використовується для визначення стана органа керування (для перемикачів) або одержання інших даних (наприклад, для одержання рядка, введеної в текстовому полі)

VALUE Початковий стан або початкове значення для органа керування. Використовується для ініціалізації органа керування при початковому відображенні форми

CHECKED Цей параметр використовується для установки початкового значення перемикачів

SIZE Ширина поля для запровадження текстової інформації в символах. По умовчанню поле має ширину 20 символів

MAXLENGTH Максимальна кількість символів, що можна ввести в поле редагування текстової інформації. По умовчанню таке обмеження відсутніх