Базові означення. Уявлення про мережу Інтернет
Комп’ютерна мережа Інтернет
ЛІТЕРАТУРА:
http://inf1.info/book/export/html/122
https://ru.wikipedia.org/wiki/Рабочая_станция
http://citforum.ru/operating_systems/sos/glava_4.shtml
https://ru.wikipedia.org/wiki/Протокол_передачи_данных
http://www.junior.ru/wwwexam/lok_sety/lok2.htm
http://www.avk-company.ru/articles/25/
http://remcomp.org/rem/rem0342.php
http://likbez-net.ru/chto-takoe-domen-urovni-domena.html
http://www.analytic.com.ua/Main/labs/glossary/Domen
http://freehost.com.ua/domain/domaincomuarules/
http://freehost.com.ua/domain/domainuarules/
http://greendail.ru/node/chto-takoe-dhcp-i-kak-rabotaet-obyasnenie-osnovnyh-principov
http://citforum.ck.ua/nets/tcp/dhcpcon.shtml
http://net.e-publish.ru/p235aa1.html
Вступ
Інтернет технології – це сукупність методів та засобів, що використовуються для створення та підтримки (інформаційних) інтернет-ресурсів (сайтів, електронної пошти, соціальних мереж, блогів, форумів, чатів, депозитаріїв, пошуковиків, IP-телефонії тощо).
Базові означення. Уявлення про мережу Інтернет
Головні означення комп’ютерних мереж
Електронно-обчислювальна мережа (або просто комп’ютерна мережа) – це спільне підключення декількох окремих комп’ютерів до єдиного каналу передавання даних. Основне призначення обчислювальної мережі полягає в спільному використанні ресурсів та здійсненні швидкого зв’язку як у середині організації, так й поза її межами.
Клієнт – комп’ютер, підключений до обчислювальної мережі.
Сервер – комп’ютер, що надає свої ресурси клієнтам мережі. Розрізняють наступні види серверів:
– файловий сервер призначений для зберігання та надання файлів, з якими працюють користувачі;
– сервер баз даних забезпечує доступ клієнтів до загальних баз даних;
– сервер додатків використовується для надання користувачам прикладних програм;
– сервер друку забезпечує друк на загальному друкуючому пристрої зі всіх робочих місць;
– Web-сервер забезпечує надання інформації через мережу Internet;
– поштовий сервер забезпечує циркуляцію електронної почти, як всередині організації, так й у зовнішній мережі.
Робоча станція – стаціонарний комп’ютер у складі локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) по відношенню до сервера. У локальних мережах комп’ютери розділяють на робочі станції та сервери. На робочих станціях користувачі розв’язують прикладні задачі (працюють з базами даних, створюють документи, виконують розрахунки, грають у комп’ютерні ігри). Сервер обслуговує мережу і надає власні ресурси всім її вузлам, у тому числі, й робочим станціям.
Мережевий протокол – набір правил та дій (черговості дій), що дозволяє здійснювати з’єднання та обмін даними між двома чи більше увімкненими в мережу пристроями (комп’ютерами, маршрутизаторами тощо).
Ресурси мережі (апаратні) – диски, файли, принтери, маршрутизатори, модеми та інші елементи, що використовуються при роботі в мережі.
Плата мережевого адаптера. Мережеві адаптери встановлюються в роз’єми кожної робочої станції та сервера. Зазвичай, сучасні комп’ютери випускаються із мережевим апаратним забезпеченням, вбудованим у системну плату, проте більшість мережевих адміністраторів віддають перевагу самостійному обранню мережевого адаптера. Через мережевий адаптер робоча станція надсилає запит до сервера та отримує через нього ж запитувану інформацію.
MAC-адреса(Media Access Contról – керування доступом до середовища) (інша назва: Hardware address – апаратна адреса) – унікальний ідентифікатор плати мережевого адаптера, який надається останньому заводом-виробником. За кожним із виробників зарезервований певний пул (діапазон) MAC-адрес. Визначити MAC-адресу в ОС Windows можна введенням у командному рядку команди getmac (або через Панель управління у властивостях мережевого підключення) і дивлячись на дані біля надпису «фізична адреса». MAC-адресу (за рідким виключенням) можна легко змінити, наприклад, використовуючи ці ж самі властивості мережевого підключення, або за допомогою спеціальної програми.
Залежно від розміру, всі електронно-обчислювальні мережі поділяються на:
– локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), абоненти яких зосереджені на відстані 10–15 км. Такі мережі об’єднують комп’ютери, розміщені всередині однієї будівлі або в декількох поряд розташованих будівлях;
– регіональні мережі, абоненти яких зосереджені на відстані 10–100 км. До них відносять районні, міські та обласні мережі;
– глобальні мережі, зосереджені на відстані 100 і більше км. До них відносять мережі, що об’єднують міста, області, райони, країни. Найбільш відомі серед них – Internet, Fido, Sprint, Relcom.
Уявлення про мережу Інтернет
Повідомлення, що відсилається до Інтернету, кодується комп’ютером у серію електричних сигналів і помічається спеціальним кодами отримувача та відправника, в результаті формується «електронний лист» (пакет) з прямою та оберненою адресою. З комп’ютера «лист» надходить на сервер, який звіряє адресу отримувача зі спеціальною адресною таблицею і, визначивши найближчий до нього сервер у потрібному напрямі, відправляє «лист» туди. Ця процедура повторюється доти, доки пакет не дістанеться до адресата. Комп’ютери отримувача та відправника фізично можуть бути розташовані будь-де. У мережі Інтернет вони визначаються за IP-адресами.
Інтернет не з’єднує абонентів суцільним електричним дротом, як телеграфні чи телефонні мережі. У ньому повідомлення кодуються в пакети і передаються від станції до станції. Такий спосіб з’єднання називається логічним. Він дещо повільніший за фізичний, але все одно пакет доходить із однієї до іншої точки земної кулі за долі секунди. Логічний спосіб з’єднання має незаперечні переваги. Наприклад, маршрут пакета може проходити по будь-яких з’єднаннях, які виявилися вільними. Наприклад, якщо на якійсь лінії виникла несправність або сильне перевантаження мережі, то два абоненти, що мешкають на одному континенті можуть спілкуватися один з одним через інший, нічого про це не підозрюючи. Більше того, пакет може вийти через Австралію, а повернутися через Африку, а наступний – відправитися будь-яким іншим шляхом.