IP-телефонія

1. Web–пошта. Майже усі провайдери надають користувачам поштові електронні скриньки безкоштовно. Однак, зміна провайдера веде до зміни електронної адреси. Цю проблему дає змогу вирішити Web–служба. На багатьох порталах можна безкоштовно створити електронну скриньку, до того ж не одну, а скільки завгодно. Наприклад, адресу однієї скриньки можна використати для спілкування з друзями, другої - для підписки на новини, третьої - для пошуку в Інтернет роботи тощо. Також можна відкрити скриньку тимчасово, наприклад, для якоїсь рекламної діяльності. Електронну пошту, яку обслуговує служба Web, називають web–поштою. Вона, порівняно з традиційною e-mail, має певні переваги та недоліки.

По-перше, така скринька доступна з будь-якого комп'ютера, приєднаного до Інтернет. По-друге, немає потреби в спеціальних поштових клієнтах, не треба створювати свій обліковий запис, для роботи достатньо звичайного браузера. По-третє, можна створити постійну скриньку, незалежну від провайдера. Однак web–пошта працює значно повільніше. Для того, щоб оглянути свою скриньку, необхідно завантажити додаткові web–сторінки. Крім того, електронна адреса web–пошти вважається менш престижною, ніж адреса e-mail.

Користуючись web–поштою, можна створити та надіслати звичайні повідомлення, повідомлення з приєднаними файлами, переадресувати отриману пошту, писати та зберігати повідомлення–чернетки, які ще не готові для відправлення. Не виходячи зі своєї поштової скриньки, можна перечитати наявні на сервері новини, гороскоп, ознайомитись із прогнозом погоди, телепрограмою, послухати радіо, дізнатись про спортивні досягнення, поспілкуватись у чаті тощо.

Для створення web–скриньки необхідно завантажити портал, який надає такі послуги. Приклади таких порталів: Yahoo!, Hotmail, Ukrpost і багато інших. Зауважимо, що портал Ukrpost дає змогу створити поштову скриньку, для користування якою не обов'язково бути приєднаним до Інтернет. Достатньо лише під’єднати комп'ютер і модем до телефонної лінії.

2. Форуми. Як і для поштових програм, у службі WWW наявна альтернатива для служби новин (телеконференцій). У WWW різновидом служби новин є форум - засіб для колективного спілкування. Для участі у форумі не потрібно додаткового програмного забезпечення, достатньо звичайного браузера. Форуми є на багатьох web–сторінках великих компаній, фірм, Інтернет–магазинів тощо. Форум виглядає як електронна дошка з повідомленнями. У форумі можна дізнатись, що думають з того чи іншого питання фахівці, висловити свою думку чи прокоментувати чужу, задати запитання, наприклад, де можна одержати ту чи іншу програму або обладнання для комп'ютера, де є цікаві розваги тощо. Відповіді на запитання чи репліки (Re:...) можна отримати через декілька хвилин або через тривалий час, оскільки форум не є засобом оперативного спілкування.

3. Чати. Чат - це засіб для оперативного колективного спілкування з колегами, друзями, анонімними учасниками на задану або вільну тему. Запитання і відповіді учасники чату отримують майже миттєво. За допомогою клавіатури користувач уводить повідомлення у спеціальне поле і відправляє його всім учасниками або лише конкретному. Учасники чату зазвичай спілкуються лаконічними реченнями, великих повідомлень (на відміну від форуму) тут робити не прийнято. Спочатку чати були задумані як засіб анонімного спілкування, учасники виступали під псевдонімами, тепер дедалі частіше учасники чату висловлюються від свого імені.

Існують спеціальні програми-клієнти, які дають змогу користувачеві брати участь у чаті. Microsoft Chat - найпопулярніший чат-клієнт, який входить, зокрема, до дистрибутиву Internet Explorer. Він дає змогу надсилати й отримувати повідомлення на сервери, які обслуговують чати.

Чат-сервер - це сервер зі спеціальним програмним забезпеченням, який дає змогу користувачам спілкуватись між собою, тобто обмінюватись текстовими повідомленнями. Чати можуть мати тематичне спрямування: мистецтво, футбол, комп'ютери тощо. Ці теми називають кімнатами або залами. Щоб обрати деякий тематичний чат, треба зайти у відповідну кімнату.

Майже усі відомі web–портали пропонують користувачам значну кількість кімнат для спілкування.

Для того, щоб зайти у чат, треба спочатку зареєструватись - заповнити реєстраційну картку, яку вам запропонують. Якщо реєстрація відбулась успішно, можна сміливо заходити в одну із кімнат, попередньо зазначивши своє ім'я та пароль і вибравши колір для свого тексту. Увійшовши в одну із кімнат, користувач відразу дізнається про те, скільки осіб присутні і про що вони ведуть розмову. Щоб підтримати розмову, необхідно вводити повідомлення у спеціальне поле та натискати на клавішу введення або спеціальну кнопку. Закінчуючи спілкування, необхідно вийти із чату, натиснувши на відповідну кнопку.

Багато чат-серверів дають змогу передавати приватні повідомлення, адресовані конкретній особі, а не всім присутнім, або навіть створювати особисті чат-кімнати.

4. Інтернет–радіо.Internet Explorer надає ще одну цікаву можливість. Якщо користувач під'єднаний до Інтернет і у нього на комп'ютері інстальована програма Універсальний програвач, то він може прослуховувати програми улюблених радіостанцій, не використовуючи додаткового обладнання. Щоб кожного разу не шукати URL-адрес потрібних станцій, можна долучити їх до папки Улюблені. Можна зайти на web–сайт радіостанції та ознайомитися з останніми новинами. Однак, зауважимо, для модемного з'єднання з малою пропускною спроможністю, звук передається з великими затримками.

5. Програми інтерактивного спілкування. Останнім часом стали популярними служби інтерактивного спілкування, тобто спілкування між людьми в реальному режимі часу (on-line).

Під час інтерактивного спілкування відправляють запит (лист, повідомлення голосове або відео) і майже миттєво отримують на нього відповідь.

Можна відправити повідомлення на віддалений комп'ютер, наприклад, товаришеві, родичеві чи колезі, і негайно отримати відповідь. Можна навіть бачити, як на віддаленому комп'ютері пишуть повідомлення-відповідь. Більше того, є можливість за наявності відповідної техніки та програмного забезпечення не тільки обмінюватись письмовими повідомленнями, а й рисувати спільні малюнки, чути голос і бачити свого співрозмовника.

Для того, щоб реалізувати такий вид спілкування, на комп'ютер необхідно встановити спеціальні програми та обладнання і під'єднатись до Інтернет. Для роботи з голосовими повідомленнями потрібно мати навушники і мікрофон, а з відео повідомленнями - відеокамеру. MSN Messenger, NetMeeting, Odigo, Microsoft Chat та ICQ - на сьогодні найпопулярніші програми інтерактивного спілкування.

У Windows власне MSN Messenger є програмою для миттєвих повідомлень. Вона була створена десь у 2000 році, тож порівняно з іншими програмами цього класу досить молода. Програма MSN Messenger завжди співпрацює з якоюсь іншою службою, зазвичай з .NET Messenger Service. Щоб почати роботу у Windows Messenger, необхідно спочатку зареєструватись, тобто отримати обліковий запис. Користувач отримує ім'я та паспорт служби .NET Passport, а також поштову скриньку на сервері Hotmail. Такий обліковий запис називають "паспортом". Зазначимо, що дітям до 13 років програма видає дитячий паспорт.

Після запуску програма входить у певну службу, використовуючи для цього конкретний обліковий запис. Окрім обміну миттєвими повідомленнями, за допомогою MSN Messenger можна зателефонувати майже у всі куточки світу, відправити файли з одного комп'ютера на інший, організувати нараду, не виходячи зі свого кабінету, або просто зіграти з друзями у мережні ігри тощо.

Програма NetMeeting також є програмою для інтерактивного спілкування. Вона належить до базового пакета Internet Explorer. NetMeeting дає змогу одночасно працювати над багатьма спільними проектами, наприклад, колективно створювати та вносити зміни у текстові файли, одночасно декільком користувачам використовувати ресурси комп'ютера. Необхідні ресурси достатньо встановити лише на один комп'ютер. Користувачі мають можливість пересилати один одному файли, повідомлення, зідзвонюватись. Програма Net-Meeting підтримує звуковий режим і режим графічного відображення, тобто користувачі можуть не лише листуватися, але й чути та бачити співрозмовників (проводити голосові та відео-конференції). Завдяки програмі "Розмова" можна спілкуватись відразу з декількома співрозмовниками. Програма NetMeeting дає змогу користувачам малювати на спільній дошці.

Програма Odigo також користується популярністю серед користувачів. Вона володіє всіма основними можливостями програм інтерактивного спілкування. Крім того, вона має суттєву перевагу над іншими програмами - за допомогою Odigo можна спілкуватись із користувачами ICQ, MSN Messenger та інших програм, що значно розширює коло співрозмовників.

6. Працюємо вICQ.Безумовний лідер програм інтерактивного спілкування - ICQ (I Seek You - Я шукаю тебе, у побуті цю програму називають Аською). Створена у 1996 році чотирма програмістами з компанії Mirabilis (Ізраїль). Ця програма була першою, яка вміла визначати присутність певних осіб, наприклад, друзів чи колег, у даний момент в Інтернет і надавала змогу спілкуватись з ними за допомогою мережі в режимі реального часу, передавати файли тощо. Тепер, щоб, наприклад, отримати відповідь на лист не треба затрачати час і постійно заглядати у поштову скриньку, повідомлення надходять майже миттєво. ICQ посіла вагоме місце в Інтернет, вона швидко одержала багато прихильників. Сьогодні номер ICQ записують на візитних картках поряд з власною адресою та номерами телефонів. Програму ICQ можна безкоштовно завантажити, наприклад, із сайтів www.icq.com. www.mirabilis.com.

Для роботи у програмі ICQ спочатку необхідно зареєструватись. Під час реєстрації користувач отримує унікальний ідентифікаційний номер (UIN), подібний до номера телефону, наприклад, 31345625. Той, хто зареєструвався скоріше, має менший номер. Номера видаються послідовно.

За допомогою ICQ можна:

надіслати повідомлення;

відіслати посилання на деякий ресурс в Інтернет;

відіслати файл;

отримати повідомлення;

отримати посилання на деякий ресурс в Інтернет;

отримати файл;

запросити когось для бесіди у чат;

знайти друзів у базі даних ICQ;

познайомитися;

отримати інформацію про конкретну людину;

організувати зручні для вас списки контактів тощо. Ці та інші можливості розглянемо детальніше під час

виконання практичної роботи.

Якщо комп'ютер до Інтернет не під'єднаний, то можна запустити програму ICQ Детектор мережі (ICQ NetDetect Agent), яка через кожні декілька секунд перевірятиме приєднання комп'ютера користувача до Інтернет. У разі під'єднання вона автоматично запустить ICQ, про що буде повідомлено звуковим сигналом, і з'явиться відповідний індикатор у вигляді квітки на панелі задач.

Кожен користувач ICQ може вибрати для себе один з восьми можливих станів перебування у мережі (рис. 21): Під’єднаний, Вільний для чату, Відсутній, Недоступний, Зайнятий, Не турбувати, Невидимий. Стан Зайнятий означає, що програма ICQ на даний момент на комп'ютері користувача працює, але у нього немає часу на спілкування, хіба що з дуже близькими друзями. Стан Невидимий - користувач під'єднаний до серверу ICQ, але ніхто цього не бачить. Зміна статусу веде до зміни вигляду індикатора на панелі задач. За кожним статусом можна закріпити текстове повідомлення яке ICQ буде автоматично відправляти як відповідь на отримані листи. Наприклад, якщо обрано статус Вільний для чату і у цей момент на комп'ютер користувача надійшов лист, то програма може відправити, наприклад, таку відповідь: "Нарешті ви вирішили зайти у гості! Як довго я цього чекав!".

Щоб дізнатись номер ICQ ваших друзів чи колег, можна або спитати у них безпосередньо, або скористатись спеціальною пошуковою системою. Номери осіб, з якими плануєте спілкуватись, можна занести у контактний лист. Це щось на зразок телефонного записника. Для зручності ці номери впорядковують групами. Стандартно ICQ пропонує чотири групи: Загальна, Сім'я, Друзі, Співробітники. Однак кожен користувач може додавати нові групи або вилучати зайві.

Після запуску програми комп'ютер спочатку з'єднується зі спеціальним сервером ICQ. Коли користувач налагоджує зв'язок або надсилає комусь повідомлення, сервер ICQ намагається налагодити між ними прямий зв'язок, щоб передавати повідомлення вже не через сервер, а безпосередньо з комп'ютера на комп'ютер.

Окрім спілкування, програма може виконувати багато інших корисних справ. Наприклад, вона може нагадати, що треба передзвонити батькам, дає змогу переглянути отримані раніше повідомлення, зробити деякі нотатки тощо.

Якщо комп'ютер, на якому працює користувач, доступний декільком особам, то, щоб уникнути втручання сторонніх у особисте листування, варто вжити спеціальних заходів. Для цього необхідно не просто вийти з програми ICQ, а вилучити номер ICQ з комп'ютера. Цей номер буде вилучений лише з даного комп'ютера, а не з бази даних ICQ, тож користувач зможе використовувати його для роботи в ICQ на будь-якому комп'ютері. Якщо цього не зробити, то після повторного завантаження ICQ будь-якою особою програма автоматично завантажиться під останнім номером, який використовувався.

7. IP-телефонія. Одне з останніх, однак дуже важливих досягнень Інтернет - Інтернет–телефонія (IP-телефонія). Вона дає змогу з'єднуватись і спілкуватися людям у різних куточках планети за допомогою Інтернет. Переваги ІР–телефонії очевидні: тарифи за розмови набагато дешевші від тарифів звичайних телефонних компаній.

Як здійснюється IP-телефонія? За допомогою комп'ютера і модему користувач телефонує до свого провайдера і його з'єднують через Інтернет з потрібним абонентом. Модем перетворює голосове повідомлення у звуковий файл, передає його у мережу, на виході цей файл демодулюється і перетворюється назад у голосове повідомлення. Можна самостійно, користуючись Інтернет, зателефонувати до товариша, але, нажаль, якість зв'язку буде низькою.

Існує три види IP-зв'язку: "комп'ютер-комп'ютер", "комп'ютер-телефон" і "телефон-телефон".

Для реалізації зв'язку "комп'ютер - комп'ютер" необхідно мати комп'ютер зі звуковою картою, навушники з мікрофоном, під'єднання до мережі та відповідне програмне забезпечення, наприклад, програму NetMeeting. Такий зв'язок дешевий, треба лише оплачувати послуги провайдера за під'єднання до мережі, однак якість спілкування досить низька.

Для зв'язку "комп'ютер - телефон" теж необхідно мати спеціальне обладнання та встановити відповідну програму. Приклади таких програм-дозвонювачів є MediaRing, Net2Phone тощо. Net2Phone вбудована у відомі програми ICQ та NetMeeting. Такий зв'язок дещо дорожчий. Зі свого комп'ютера користувач зв'язується з провайдером послуг ІР–телефонії, який буде переводити розмови з комп'ютерної мережі у звичайну телефонну.

Для зв'язку „телефон-телефон" не потрібно мати ні комп'ютера, ні доступу до Інтернет. Треба лише купити картку IP–телефонії і зі звичайного телефону зателефонувати до провайдера, який забезпечить зв'язок через Інтернет. Якість такого зв'язку мало що відрізняється від звичайної телефонної розмови. Єдина незручність - це довгі телефонні номери: треба вводити номер телефону провайдера, номер Інтернет–картки, номер потрібного телефону, чекати відповідь абонента і бути готовим повторювати цю процедуру декілька разів.

Наши рекомендации