Проблеми захисту авторських і суміжних прав

Ключові слова: інтелектуальна власність, авторське право, суміжні права, плагіат, цитування, службовий твір, інтерв’ю.

Підвищення важливості інтелектуальної власності в усіх сферах суспільного життя (у вигляді комп’ютерних програм, літературних, аудіовізуальних, фотографічних творів тощо) зумовлює необхідність захисту авторського права та суміжних прав суб’єктів цих прав.
Слід відзначити, що чинне законодавство України дає можливість ефективного захисту авторського права та суміжних прав журналістів. Водночас кількість судових справ, кримінальних та справ про адміністративні правопорушення є незначною. Це зумовлено такими причинами:

1. Складністю виявлення порушень авторських прав. Основними можливими порушеннями авторського права та інших прав журналістів є плагіат, піратство, інші дії, що порушують особисті немайнові та майнові права суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Основними об’єктами авторського права журналістів є статті як різновид літературного твору.

Авторське право дуже рідко реєструється, оскільки відповідно до ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі — Закон) установлюється презумпціяавторства (за відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору), первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

Ураховуючі викладене суб’єкт авторського права (журналіст або інша особа) самостійно повинен виявити порушення своїх прав, для чого необхідно здійснювати моніторинг всіх засобів масової інформації, в тому числі електронних.

2. Другою причиною є, на погляд автора, достатньо тривала процедура захисту в порівнянні з можливими результатами цих дій, про що буде викладено нижче.

3. Загальний рівень недовіри до судових і правоохоронних органів в Україні.

Відповідно до чинного законодавства є такі форми захисту авторського права та суміжних прав журналістів:

1) притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

2) притягнення до кримінальної відповідальності.

3) цивільно-правові способи захисту.

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, — тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення. До захисту авторських прав застосовуються такі ж форми захисту як і до інших цивільних прав та інтересів. А саме: юрисдикційні та неюрисдикційні.
Переважною формою неюрисдикційного захисту є самозахист, що проявляється в активних чи пасивних діях особи для запобігання, чи припинення порушення власного суб’єктивного права. Дана форма самозахисту у відносинах авторства на практиці трапляється в поодиноких випадках. І хоча є дещо малозначною, та все ж не може ігноруватися, бо стаття 55 Конституції України гарантує кожному невідємне право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи.
Юрисдикційна форма – навпаки, є більш поширеною при розвязанні цивільно правових конфліктів. Вона здійснюється судами та іншими органами державної влади. Наявність інституту юрисдикційного захисту відповідає міжнародним вимогам щодо захисту авторських прав: згідно із угодою TRIPS, країни-учасники WTO повинні створити уповноважений орган із розгляду порушень прав інтелектуальної власності. Інститут юрисдикційного захисту містить великий потенціал, здатний забезпечити врегулювання правовідносин у сфері інтелектуальної власності на достатньому рівні, а отже він має бути докладно дослідженим.Деякі матеріальні та процесуальні аспекти здійснення судового захисту. Найефективнішим юросдикційним засобом захисту авторського права є судовий захист, що здійснюється в Україні на загальних принципах судочинства. Судовий захист авторських та суміжних прав можуть здійснювати суди загальної юрисдикції у порядку цивільного чи кримінального провадження, адміністративні та гасподарські суди. В судовій практиці України по здійсненню захисту інтелектуальної власності на сьогодні сформувався цілісний комплекс рекомендацій та зауважень. Найсуттєвіші з них я пропоную розглянути в даній роботі. Вважаю за необхідне проаналізувати спочатку основні положення щодо розгляду справ судами загальної юрисдикції.