Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії

Вимоги інструкції до інженерної полігонометрії

Таблиця 2

№№ з/п	Показники	ІV клас	1 розряд	2 розряд
	Гранична довжина ходу, км: - окремого - між вузловою і вихідною точками - між вузловими точками
	Граничний периметр полігону, км
	Довжина сторін ходу, км: найбільша найменша оптимальна	3,00 0,25 0,50	0,80 0,12 0,30	0,50 0,08 0,20
	Кількість сторін
	Відносна похибка координат, не більше	1:25 000	1:10 000	1:5 000
	Середня квадратична похибка вимірювання кута, не більше	3²	5²	10²
	Кутова нев’язка ходу або полігону, не більше n – кількість кутів

Для згущення основи на ділянці геодезичних робіт між пунктами тріангуляції (полігонометрії) 1-3 класу позначають один полігонометричний хід 4 класу, який буде використаний як основа для знімання в масштабі 1:5000.

Для проектування ходу використовують допуски, подані у таблиці 2 і керуються наступними рекомендаціями:

а) хід проектують так, щоб він розташовувався якомога ближче до середини ділянки, щоб найкраще і найрівномірніше забезпечувалась ділянка плановою основою;

б) полігонометричний хід по можливості слід проектувати вздовж доріг, залізниць, меж угідь тощо;

в) пункти полігонометричного ходу треба закладають в таких місцях, де може бути гарантоване їхнє збереження. На незабудованій території пункти полігонометрії 4 класу і 1 розряду закріпляють центрами типу У15Н або У15 попарно через 1000 метрів. На забудованій території постійними центрами закріпляють усі точки ходу.

г) пункти не мають знаходитися в заболочених, низинних і затоплюваних місцях, а також в місцях, що підлягають забудові, на проїжджій частині вулиць та доріг. Закладці підлягають всі поворотні точки ходу.

д) між сусідніми точками полігонометричного ходу має бути взаємна видимість, а візирний промінь має проходити не нижче 0,5 м над поверхнею землі;

е) необхідно включати в хід опознаки, розміщені поблизу ходу;

є) слід дотримуватись допусків на довжину сторін ходу (табл. 2).
3. Загальна характеристика й основні параметри запроектованого

полігонометричного ходу.

а) Довжина ходу км; за допустимою км.

б) Довжина замикаючої км.

в) Кількість ліній за допустимого значення

г) Середня довжина лінії

д) Максимальна довжина лінії ; за допустимої .

е) мінімальна довжина лінії ; за допустимої

Лінії вимірюють на карті за допомогою поперечного масштабу й вимірника. Кути повороту міряють за допомогою транспортира.
3.1 Розрахункова частина полігонометричного ходу

Спочатку я визначаю форму запроектованого полігонометричного ходу. Для цього на карті необхідно поміряти параметри зігнутості ходу ( найбільша відстань від вершини ходу до лінії, проведеної через центр ваги ходу паралельно до замикаючої ) і (найбільший кут, утворений стороною ходу і замикаючою ) і порівняти їх з допустимими величинами та , які визначаються за формулами :

Де - співвідношення впливів похибок кутових і лінійних вимірювань у кінцевій точці ходу і - середні квадратичні похибки відповідно кутів та ліній.

Для світловіддалемірної полігонометрії величина завжди більша від одиниці . Обчислимо ці величини запроектованого полігонометричного ходу 4 класу з параметрами: знаменник граничної відносної нев‘язки Т=22200; ; довжина замикаючої ; кількість сторін ; середня квадратична похибка виміру кута

Середню квадратичну похибку знаходимо для вибраного світловіддалеміра Leica TC-1100за формулою: , де - виміряна довжина лінії у міліметрах. Розрахуємо значення для середньої довжини сторони запроектованого полігонометричного ходу:

За формулами отримаємо наступні величини

;

Отже хід буде витягнутим якщо

і

Щоб виміряти на карті і , треба нанести на карту центр ваги ходу. Його координати розраховують за формулами

У такому разі координати X та Y – умовні координати пунктів запроектованого ходу. За початок умовних координат я прийняв початковий пункт ходу, а за вісь X – його замикаюча Виміряні на карті координати X та Y записую у таблицю. Точність координат повинна відповідати масштабу карти.

Отримавши координати центра ваги ходу, я їх наношу на карту і через нього провів паралельну до замикаючої.

У моєму випадку порівнявши ці значення з граничними я можу зробити висновок що запроектований хід зігнутий, тому що .

Точки ходу	;м	;м		м
п. Лінден
п. Курт

Розрахуємо тепер середню квадратичну похибку в кінцевій точці запроектованого полігонометричного ходу і зробимо висновок, чи достатня його імовірність.

У світловіддалемірній полігонометрії витягнутий хід еквівалентний (за довжиною зігнутому, поступається йому у точності, і тому розрахунок виконуємо за формулою для витягнутих ходів

Для мого ходу будемо мати

Висновок: точність запроектованого полігонометричного ходу відповідає заданій точності полігонометричного ходу 4-го класу