Теоретичні основи ландшафтознавства

План:

1. Географічна оболонка і ландшафтна сфера Землі.

2. Основні ландшафтоутворюючі чинники і процеси.

3. Фізико – географічне районування.

4. Структура ландшафтів.

5. Класифікація природних ландшафтів.

№ пит. Питання Відповіді
1. Географічна оболонка Землі – це ...     Ландшафтна сфера – це ...   Межі географічної оболонки     Склад ландшафтної сфери:     Ландшафтознавство – це ...   Завдання ландшафтознавства: Комплексне природне утворення, що складається з літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери, які взаємодіють між собою і створюють зовнішній вигляд планети.   Шар безпосереднього дотику між частинами географічної оболонки, де відбувається перетворення сонячної енергії і де зосереджене життя.   ~ верхня 25 – 30 км (відчутний тепловий вплив Землі) ~ нижня – по нижній границі земної кори.   - сучасна кора вивітрювання; - грунт; - приземний шар повітря; - живі організми; - водойми. Ландшафтна сфера має глобальний характер, складається з окремих ландшафтів (як мозаїка). Успіх економічного розвитку суспільства залежить від знання людьми закономірностей природних процесів у ландшафтах.   галузь фізичної географії, що вивчає природні територіальні комплекси, в межах яких поєднуються клімат, води, грунти, рослинний і тваринний світ.   класифікація ландшафтів, їх картографування, вивчення їх динаміки, виявлення їх ресурсів з метою раціонального використання.
2. Ландшафт – це ...   В розвитку ландшафтної сфери виділяють 3 періоди:   Ландшафтна сфера розвивається під впливом процесів, які відбуваються:   До ландшафтоутворюючих чинників відносяться:   Рельєф формується під впливом процесів:   однорідна ділянка території за рельєфом, ґрунтовими і кліматичними умовами, яка складається з взаємодіючих природних компонентів.   1) стародавній (до появи життя) 2) середній (до появи людини) 3) сучасний або антропогенний (після появи людини)   1) безпосередньо в ландшафтах (кругообіги води, речовин, енергії, обмін теплом); 2) в середині Землі (радіоактивний розпад); 3) у світовому просторі (сонячна енергія)   - геологічна будова; - рельєф; - клімат; - вода; - грунт; - живі організми.   1) ендогенних (створюючих). Відбуваються в Землі: розпад радіоактивних речовин, землетруси, тектонічні процеси. Створюються крупні форми рельєфу материків і дна океану. 2) екзогенних (руйнуючі, згладжуючи). Відбуваються на поверхні Землі або на невеликій глибині під впливом сил тяжіння, сонячної енергії, живих організмів. Це вивітрювання гірських порід, ерозія грунтів, діяльність підземних вод. Ці процеси утворюють невеликі форми рельєфу. До ландшафтоутворюючих чинників відносять господарську діяльність людини – антропогенний чинник.
3. Фізико – географічне районування – це     Таксономічні (класифікаційні) одиниці фізико – географічного районування: поділ земної поверхні на фізико – географічні системи різного таксономічного (класифікаційного) рангу.   - Фізико-географічна країна – велика частина суходолу, утворення якої пов’язане з великими тектонічними структурами. Рівнинна частина України розміщена в Східно – Європейській рівнинній країні. Українські Карпати і Кримські гори – це гірські фізико – географічні країни. · фізико-географічна зона – частина природної країни, яка характеризується певним грунтово-рослинним покривом, що сформувався під впливом теплового і водного режимів. В межах рівнинної частини України виділяють зони. - мішаних лісів; - лісостепова; - степова. · Фізико-географічна провінція – частина зони, яка характеризується ступенем континентальності клімату, що впливає на геохімічні і біологічні процеси. Наприклад, в зоні мішаних лісів на території України виділена одна провінція – Полісся. - Фізико-географічна область – частина провінції, яка характеризується положенням над рівнем моря, складом гірських порід, розчленуванням поверхні. Так в провінції Українського Полісся виділено шість фізико-географічних областей.
4. Структура ландшафтів по вертикалі:     Горизонтальна структура     Основні морфологічні частини ландшафту (геосистеми)     фація – це ...   урочище – це ...   місцевість – це ... 1) літосфера ; 2) гідросфера; 3) атмосфера. виражається у взаєморозміщенні і поєднанні локальних геосистем.   1) місцевість; 2) урочища; 3) фації.   елементарна геосистема в межах одного елемента рельєфу з однаковими грунтами, мікрокліматом і живими організмами (схил, ставок)   окрема мезоформа рельєфу з однорідною будовою та направленістю фізико-географічних процесів(балка, ліс).   геосистема, яка складається з урочищ (місцевість широкої річкової заплави; вододільні плато, зайняті с.- г. угіддями).  
5. Класифікаційні ознаки ландшафтів:   Класифікаційні одиниці ландшафтів:     Класи ландшафтів України за висотним положенням:     Типи рівнинних ландшафтів України за широтою зональності:   Підтипи степових ландшафтів: - походження; - історія розвитку; - просторове розміщення (на рівнинах чи в горах).   1) класи – об’єднуються ландшафти з однаковими географічними ознаками; 2) типи – формуються за зональними ознаками; 3) види – самий низький ступінь класифікації – це природно-територіальні комплекси близькі за будовою і рельєфом. В Україні 132 вида ландшафтів.   1) рівнинні (94% території) 2) перед гірські; 3) гірські   1) мішано-лісові; 2) широколисто-лісові; 3) лісостепові; 4) степові.   Північно-степові Середньо-степові Південно-степові Сухостепові.

Наши рекомендации