Особливості вживання дієслів та його форм
1. Найхарактернішими дієслівними формами у текстах офіційно-ділового та наукового стилів є інфінітив та форма теперішнього часу зі значенням позачасовості. У адміністративно-канцелярському та законодавчому різновидах ОДС неозначена форма дієслова найчастіше виступає на означення неминучості, обов′язковості дії : організувати, забезпечити, розробити. Форми теперішнього часу або констатують факт, або повідомляють певну інформацію, або вносять елемент імперативності : звільняється з посади, сесію скликають, дирекція нагадує.
2. Активні дієприкметники теперішнього часу на –учий ( -ючий )не характерні для української мови. Замість них можна вживати підрядні означальні речення, прикметники із суфіксами –льн-, -н-, іменники та інші засоби. Вибір такого засобу насамперед залежить від суті позначуваного поняття, а також від значення іменника, з яким він поєднується. В українській мові збереглися лише деякі давні дієприкметники теперішнього часу на –учий ( -ючий ), -ачий ( -ячий ), що перетворилися вже на якісні прикметники, тобто виражають постійну ознаку предмета, причому здебільшого в інтенсивному вияві : співучий народ, лежачий камінь, терплячий чоловік.
Зразки правильного вживання дієприкметників
Неправильно Правильно
Існуючі досі проблеми проблеми, що досі є
існуючий порядок заведений порядок
домінуюча в суспільстві тенденція тенденція, що переважає в суспільстві
завідуючий кафедрою завідувач кафедри
зростаюча інфляція щораз більша інфляція
працююче населення працездатне населення
завершаючий розділ останній розділ
з наступаючим Новим роком ! з настанням Нового року !
з передноворіччям !
з прийдешнім Новим роком !
плаваючий курс валюти змінний курс валюти
керуючий господарством керівник господарства
хто слідуючий ? хто наступний ?
викликаються слідуючі особи викликаються такі особи
слідуючим чином таким чином, у такий спосіб
організуючий центр організаційний центр
3. Особливістю вживання дієприслівників є їх неодмінний зв′язок із суб′єктом – виконавцем основної дії. Порушення такої співвіднесеності призводить до логіко-синтаксичних помилок: Перевірка пройшла, не виявивши ніяких порушень ; Зважаючи на певні обставини, зустріч переноситься на післязавтра.
4. Використовувати тільки книжні дієслова та їхні форми : звітувати ( неправильно – відчитуватись ), домовлятись ( неправильно – договорюватись ).
5. Вживати неозначену форму на –ти: наполягати, здійснювати, підсумовувати.
6. Надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або використовувати безособову форму на –но, -то( предикативні конструкції передають узагальнено-особове значення ) : Група достроково виконала рішення ( неправильно – Рішення було достроково виконане нашою групою) ; Роботу виконано. Комітет реорганізовано.
7. Надавати перевагу складеним формам дієслів недоконаного виду в майбутньому часі : будемо працювати сьогодні, будемо розмовляти серйозно.
8. Уникати вживання форми давайте у наказовому способі : проголосуймо ( неправильно – давайте проголосуємо ), пропоную розпочати ( неправильно – давайте розпочнемо ).
9. Уникати вживання умовного способу дієслів : Підприємства виконають замовлення, якщо …( неправильно – Підприємтсва змогли б виконати замовлення, якби…).
10. Уникати вживання форм давноминулого часу : Я виконав ( неправильно – Я виконав був ), Звернення надійшло ( неправильно – Звернення надійшло було).
11. Не порушувати норми вживання форм залежних слів : свідчити про факти( неправильно – свідчити факти ), шкодувати грошей ( неправильно – шкодувати гроші ).
12. Із кількісними словами ряд, більшість, меншість, багато, мало, кількість дієслова вживаютьс в однині : більшість працівників прийшло, ряд підприємств надіслав.
13. Якщо субстантивне слово виражено числівниками сто, тисяча, мільйон, мільярд та ін., то дієслово слід уживати в однині : тисячу тонн завезено, двісті гривень витрачено.
14. Дієслово вибачаюсь( -ся ) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе – я : збираюся ( я збираю себе ) ; вибачте, пробачте, даруйте, не ображайтеся, мені дуже прикро, я завдав вам стільки прикрощів, хвилювань, неприємностей ( неправильно – я вибачаюсь ).
Добір потрібних словоформ, робота над точністю слововживання відшліфовують мовне чуття, особливо чуття стилю, спонукають до творчого пошуку. Досконалі знання морфологічних засобів ділової української мови підвищують загальну мовну культуру і грамотність професійного спілкування.