Структурні, типологічні, аналітичні групування. прості та комбінаційні групування.

Завдання та види статистичних групувань.

Під групуванням у статистиці розуміють розподіл одиниць об'єкта спостереження на однорідні групи за суттєвими для них ознаками.

Групування дозволяють виявити характерні властивості тих чи інших типів явищ, знайти закономірності досліджуваних процесів.

Групувальні ознаки - це ознаки, на основі яких проводиться розподіл одиниць об'єкта на групи.

Групувальні ознаки можуть бути кількісними і атрибутивними (якіс­ними).

Атрибутивною є така ознака, що характеризує властивість, якість да­ного явища і не має кількісного виразу, наприклад, розподіл населення за національністю. Окремим випадком атрибутивної ознаки є альтернативна ознака. Альтернативна - це ознака, при якій можуть бути тільки два варі­анти атрибутивної ознаки і при цьому одна виключає іншу, наприклад, розподіл населення за статтю (чоловіки, жінки).

У статистиці групування використовується для вирішення різних за­вдань, наприклад:

- визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупно­сті;

- виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;

- виявлення і характеристики зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).

Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.

Структурне групування - це групування, при якому відбувається роз­поділ однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, що варіює (змінюється), наприклад, склад населення регіону за місцем проживання.

Типологічне групування - це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи згідно з правилами наукового групування (для прикладу див. табл. 2). При проведенні ти­пологічного групування особлива увага приділяється ідентифікації типів соціально-економічних явищ; воно грунтується на всебічному аналізі суті явища, характерних рис та особливостей формування в конкретних умо­вах часу та простору.

Аналітичне - це групування, що дає змогу виявити наявність взаємо­зв'язку між явищами, що вивчаються, та їхніми ознаками.

Розподіл групувань на три види має, певною мірою, відносний харак­тер, адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв'язок між ознаками.

Групування поділяються на прості і комбінаційні.

Просте групування - це об'єднання одиниць сукупності в групи за од­нією будь-якою ознакою. Наприклад, групування населення за місцем проживання на міське і сільське, групування підприємств за обсягом ос­новних засобів.

Комбінаційне групування — це коли розподіл сукупності на групи проводиться за двома і більше ознаками, які беруться в сполученні (ком­бінації). Спочатку утворюються групи за однієї ознакою, а потім виділені групи підрозділяються на підгрупи за іншою ознакою.

Наприклад, якщо просте групування населення за місцем проживання - міське і сільське - доповнити групуванням за статтю, виділивши в кож­ній групі підгрупи, ми матимемо комбінаційне групування.

Структурні, типологічні, аналітичні групування. Прості та комбінаційні групування.

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масо­вих явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних ча­стин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї теж зако­номірності факторів) називають типологічними. Прикладом цього виду групувань є групування населення за віковим скла­дом, групування підприємств за формою власності тощо. Побу­дова цих групувань на тривалий час дозволяє простежити про­цес розвитку суспільства, форм власності. Групування, що на­правлені на вирішення даних задач, займають ведуче місце у вітчизняній статистиці.

Структурні групування характеризують склад однорід­ної сукупності за будь-якою ознакою. З допомогою таких групу­вань аналізують структуру сукупності і структурні зрушення в розвитку соціально-економічних явищ і процесів. До них нале­жать групування населення за статтю, віком, а на виробництві -групування робітників за виробничим стажем, рівнем кваліфіка­ції тощо.

Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками вивчаємого явища, називаються аналітич­ними. Прикладом таких групувань можуть бути групування, в яких вивчаються взаємозв'язки між собівартістю та її фактора­ми, продуктивністю праці та її факторами і т.і.

За кількістю групувальних ознак, покладених в основу групування, розрізняють прості та комбінаційні групування. Простим називають групування, яке проводиться за однією ознакою. У разі поєднання двох і більше ознак групування є комбінаційним. У комбінаційних групуваннях групи з однією ознакою поділяються на підгрупи з іншою ознакою (наприклад, групування підприємств за формою власності, розміром прибут­ку, рівню рентабельності або за іншими ознаками - продуктив­ністю праці, фондовіддачею та ін.)

10. Види і основні питання методології побудови статистичних групувань.

Під групуванням у статистиці розуміють розподіл одиниць об'єкта спостереження на однорідні групи за суттєвими для них ознаками.

Групування дозволяють виявити характерні властивості тих чи інших типів явищ, знайти закономірності досліджуваних процесів.

Метод статистичних групувань дає можливість так розробити пер­винний статистичний матеріал, щоб всі суттєві риси і особливості дослі­джуваних суспільних явищ одержали чіткий вияв.

Групувальні ознаки - це ознаки, на основі яких проводиться розподіл одиниць об'єкта на групи.

Групувальні ознаки можуть бути кількісними і атрибутивними (якіс­ними).

Атрибутивною є така ознака, що характеризує властивість, якість да­ного явища і не має кількісного виразу, наприклад, розподіл населення за національністю.

У статистиці групування використовується для вирішення різних за­вдань, наприклад:

- визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупно­сті;

- виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;

- виявлення і характеристики зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).

Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.

Структурне групування - це групування, при якому відбувається роз­поділ однорідної сукупності на групи, що характеризують її структуру за певною ознакою, що варіює (змінюється), наприклад, склад населення регіону за місцем проживання.

Типологічне групування - це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи згідно з правилами наукового групування.

Аналітичне - це групування, що дає змогу виявити наявність взаємо­зв'язку між явищами, що вивчаються, та їхніми ознаками.

Просте групування - це об'єднання одиниць сукупності в групи за од­нією будь-якою ознакою. Наприклад, групування населення за місцем проживання на міське і сільське, групування підприємств за обсягом ос­новних засобів.

Комбінаційне групування — це коли розподіл сукупності на групи проводиться за двома і більше ознаками, які беруться в сполученні (ком­бінації). Спочатку утворюються групи за однієї ознакою, а потім виділені групи підрозділяються на підгрупи за іншою ознакою.