Розділові знаки в реченнях складної синтаксичної конструкції

Складними синтаксичними конструкціями називаються складні речення з різними типами зв’язку між його частинами — сполучниковими і безсполучниковими: Не китайкою покрились козацькії очі, не вмили біле личко слізоньки дівочі: орел вийняв карі очі на чужому полі, біле личко вовки з’їли.

Серед складних синтаксичних конструкцій виділяються речення: складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові, з різними типами зв’язку. Речення такого типу зберігають принципи вживання розділових знаків, які характерні для окремих типів складних речень. Розділові знаки між кожними двома частинами таких складних синтаксичних конструкцій ставляться так само, як і між будь-якими двома частинами складносурядних, складнопідрядних чи складних безсполучникових речень.

Зверніть увагу! Якщо в складнопідрядному реченні збігаються два підрядні сполучники або сурядний і підрядний, то кома між ними ставиться лише тоді, коли вилучення підрядного речення не вимагає перебудови всього речення. І, як з берега в воду, прожогом метнулася до дверей.

Якщо перший сполучник протиставний (але, а, однак і т. ін.), то кома після нього взагалі не ставиться: Довго сидів, а коли стемніло, пішов із села.

№30

Пряма мова. Заміна прямої мови на непряму

Пряма мова — це чуже мовлення, передане точно (не змінно), з дотриманням інтонації від імені того, хто це сказав або написав. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. Пряма мова може стояти після слів автора або перед ними, а може розриватися словами автора.

Розділові знаки при прямій мові:

1. Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки і пишеться з великої букви. У кінці речення ставиться потрібний за змістом розділовий знак: знак оклику, знак питання, три крапки: А: «П (!?)». Дивуюсь, радію, у серця питаю: «Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?».

2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то вона береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире. Слова автора пишуться з малої букви: «П», — а. «Хто творить розумну і добру людину — найкращий майстер», — таке було рішення стариків.

3. Якщо пряма мова розірвана словами автора, то на початку і в кінці прямої мови ставляться лапки. Інші розділові знаки ставляться так:

- якщо слова автора розділяють пряму мову, яка є одним реченням, то вони з обох боків виділяються комами і тире: «П, — а, — п». «Іди, доню, — каже мати, — не вік дівувати».

- якщо слова автора розділяють пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) і тире, а після слів автора — крапка і тире. Друге речення прямої мови пишеться з великої букви. Лапки закриваються в кінці прямої мови: «П! — а. — П...». «Воскресни, Україно! — пристрасно молив Я. Гоян. — Воскресни в козацьких степах під своїм високим блакитним небозводом...»;

- коли одна частина слів автора належить до першої частини прямої мови (що стоїть до розриву), а друга — до другої, то після слів автора ставиться двокрапка і тире, пряма мова продовжується з великої літери: «П! — а: — П.». «Я чув про це, — сказав він і додав: — А хто не чув...»;

4. Якщо слова автора розірвані прямою мовою, після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова береться в лапки, після неї ставиться кома (знак питання, знак оклику, три крапки) А: «П», а. Добре виявляє наше ставлення до паліїв війни вираз: «Хто взяв меч, від меча і загине», хоч меч аж ніяк не є зброєю сучасних бійців.

5. Коли є діалог, то замість лапок ставиться тире. Кожна репліка починається з нового рядка, а розділові знаки в реченні ставляться такі само, як при прямій мові:

— Бабусю! — каже він. — Хотів я подивитися, чи дуже довгий світ.

— Гай-гай! Дивився б із воріт, а лізти високо малому не годиться.

6. Якщо репліки беруться в лапки і записуються підряд без слів автора, то між ними ставиться тире. «На добридень, ти моя голубонько!» — «На добридень, мій коханий друже!» — «Що сьогодні снилось тобі, любко?» — «Сон приснився, та дивненький дуже». — «Що ж за диво снилось тобі, мила?» — «Мені снились білії лелії..» — «Тішся, мила, бо лелія — квітка чистої та любої надії!».

Зверніть увагу! Близькі до прямої мови речення, що є, наприклад, повідомленням в періодиці, у лапки не беруться. Слова, що вказують на джерело повідомлення, виділяються лише комами: Завтра, як повідомляє газета, відбудеться зустріч...

Не береться в лапки пряма мова, коли не відомо, кому вона належить: Кажуть: вода камінь точить.