Розміри та площі квадратів кілометрової сітки топографічних карт

Масштаб карти	Розміри сторони квадрата	Площа квадрата
в см	в км	км2	га
1:25 000
1:50 000
1:100 000
1:200 000				1 600
1:500 000	2*			10 000

* Сітка не проводиться, але проведені риски через 2 см

Більш точно площі можна визначати за допомогою палетки (аркуша прозорого пластика або кальки з нанесеною сіткою квадратів у сантиметрах або міліметрах), офіцерською лінійкою або артилерійським кругом. Накладаючи таку палетку на вимірювану ділянку карти, підраховують по ній кількість повних квадратів, а потім підсумовують, оцінюючи їх окомірно. Визначивши таким чином площу ділянки у квадратних сантиметрах, отриманий результат множать на квадрат величини масштабу карти. Наприклад, якщо на карті масштабу 1:50 000 ділянка займає 8,8 см² , то на місцевості їй буде відповідати площа Р: Р = 8,8 · 500² = 2 200 000 м² = 2,2 км² = 220 га.

Площу зруйнувань у районі ядерного вибуху підраховують за формулою Р = πR² . Величину радіуса вимірюють за картою. Наприклад, радіус сильних зруйнувань в епіцентрі ядерного вибуху дорівнює 3,5 км , тоді

Р = 3,14·3,5² = 38,5 км².

Після обговорення та показу студенти виконують завдання в робочих зошитах (конспектах)

Завдання 1. Визначити фактичну вiдстань за обраним маршрутом мiж заданими на картi об'єктами ( збірник задач, задача 5).

Маршрут _______­­­_____ - _____________	Способи вимiрювання
Курвiметр	Вимірювальний циркуль
Вимiряна вiдстань за картою, м
Коефiцiєнт збiльшення довжини маршруту
Фактична вiдстань на мiсцевостi, м

Порядок виконання. Із збірника задач студенти виписують два маршрути руху, наносять їх на карту і проводять вимірювання їх довжини. Спочатку курвіметром, а потім вимірювальним циркулем . Результати вимірювань заносять в таблицю у графу “Виміряна відстань за картою, м”. Потім, в залежності від типу рельєфу для карти М-1:50 000 визначають поправку у довжину маршруту і записують її у графу “ Коефiцiєнт збiльшення довжини маршруту ”. Помноживши виміряну відстань за картою на коефіцієнт збільшення довжини маршруту, отримують значення фактичної відстані на місцевості і записують у графу “Фактична вiдстань на мiсцевостi, км ”.

Завдання 2. Координати точок М, N і К визначені в умовнiй прямокутнiй системi координат Х₁,О₁,У (збірник задач, задача 6).

Визначити номер зони i координати точок М, N, К у дiйснiй системi координат Х,О, Y. Указати на схемi положення точок М, N, К. Обчислити довготу осьового меридiана зони.

М: Х = 8 131 250 , Y = 34 430 149 ;

N:Х = 5 500 750 , Y = 6 535 141 ;

К:Х = 6 500 750 , Y = 15 720 510

Точки	М	N	К
Номер зони
Y дiйсна	– 69 851	35 141	220 510
Довгота осьового меридiана	201º	33º	87º

Порядок виконання. Із збірника задач студенти виписують значення Х та Y для точок М, N , К. Указують на схемі положення цих точок в зоні. Потім визначають номер зони, в якій розташовані ці точки (три останні цифри величини ординати Y – це метри, наступні три – кілометри, а решта, одна або дві цифри – номер зони). По номеру зони знаходять довготу осьового меридіану зони за формулою:

,

де: L₀ – довгота осьового меридіану зони;

N_з – номер зони.

Y _дійсна визначається наступним чином: від значення Y (км, м) в умовній системі координат Х₁ , О₁ , Y відняти 500 000 м, тобто, умовно віднесений на захід на 500 км осьовий меридіан зони повернути назад.

Як що Y в умовній системі координат Х₁ , О₁ , Y буде більше 500 000 м – то Y _дійсна буде – додатна, а якщо менше – від’ємна. Отримані значення для точок М, N і К заносяться в таблицю.

Зробити висновки. Перейти до наступного питання.