Розділ 2. теоретичні завдання географічних олімпіад

2.1. ТИПИ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАВДАНЬ І ЇХ КОМПЛЕКТУВАННЯ

Ми розглядали два можливі варіанти подачі зразків теоретичних завдань:

1) послідовний, коли завдання подаються за тематично-поурочним плануванням усього змісту певного шкільного курсу географії;

2) комплексний, коли частина завдань для 7-10 класів пропонується зі змісту курсу географії, який вивчається з початку навчального року - до часу проведення певного етапу олімпіади (наприклад, для І-го етапу олімпіади в сьомому класі - до кінця розділу «Океани»), а інша частина – за попередні роки навчання (наприклад, у сьомому класі – за весь шостий клас).

У кожного варіанта є певні переваги й недоліки. Але ми обрали другий варіант комплектування теоретичних завдань, оскільки він більш зручний для використання організаторами І, ІІ, ІІІ-го етапу географічних олімпіад. У комплектах скомбіновані різнотипні завдання, відібрані за певними принципами.

Ø За рівнем складності. Цей принцип у підборі є найважливішим, оскільки за відповіддю на завдання різного рівня складності можна судити про характер і глибину попередньої пізнавальної діяльності учнів, виявити рівень сформованості в їх свідомості системи географічних знань та набуття компетенцій (таблиця 2):

Таблиця 2

Моделювання завдань географічних олімпіад за рівнем складності*

Рівень складності завдань	Характер попередньої пізнавальної діяльності учнів	Рівень сформованості системи географічних знань учнів
І - репродуктивний	Засвоєння матеріалу з підручника та зі слів учителя; його відтворення за відомим зразком	Знання фактичного матеріалу, типових планів і характеристик, розуміння термінів і понять
ІІ - продуктивний (частково-пошуковий)	Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у дещо зміненій ситуації	Елементарні вміння застосовувати набуті знання на практиці; наводити приклади; розпізнавати географічні об’єкти і явища за аналогією
ІІІ - проблемний	Самостійне застосування отриманих знань і вмінь при виникненні протиріччя в указаній проблемній ситуації (реальній чи змодельованій у завданні)	Уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві (в рамках запропонованої проблемної ситуації)
ІV - творчий (дослідницький)	Самостійне застосування отриманих знань і вмінь у проблемній ситуації, яка явно не вказана, але її потрібно виявити й запропонувати шляхи вирішення	Рівень уміння виявляти й пояснювати причинно-наслідкові просторові зв’язки у природі й суспільстві свідчить про усвідомлення в цілому сучасної географічної картини світу

*Принципи моделювання розроблені у співавторстві з Л.П.Вішнікіною

Ø За охопленням матеріалу:

1 – вузькі за змістом, як правило, сформовані впродовж вивчення однієї теми курсу цього року навчання;

2 – завдання що потребують знань різних тем одного курсу, або містять поняття, які почали формуватися в попередніх курсах географії й уже поглиблювалися при вивченні курсу цього року;

3 – завдання з попередніх курсів географії, формування яких не продовжується в курсі географії цього року (або продовження формування яких за тематично-поурочним плануванням у певному класі передбачено пізніше);

4 – завдання міжпредметного характеру (інтегровані).

Ø Загально-географічні завдання або завдання краєзнавчої тематики(к).

Ø За формою (традиційні запитання, та завдання в ігровій формі – чайнворди, ігрові ситуації тощо). Останні слід пропонувати переважно на І-му етапі олімпіади.

У зразках до кожного етапу олімпіади теоретичні завдання певного типу подаються під шифром (наприклад, шифр ІІ.1к.02* означає, що це завдання частково-пошукового рівня з конкретної теми курсу цього року навчання, краєзнавчого змісту, 2-ге за списком, на яке подається орієнтовна відповідь у розділі 6 цього посібника). Завдання для 11-го класу нумеруються без указівки на рівень охоплення матеріалу.

Нижче в таблиці 3 перелічені типи завдань кожного блоку, а значками позначена ступінь доцільності включення того чи іншого блоку завдань до комплекту певного етапу олімпіади з географії: !!! - дуже бажано; !! - бажано (за можливістю); ! – інколи, але не більше одного завдання. Підбір завдань у кожному класі має певну специфіку (репродуктивні й частково-пошукові завдання повинні переважати у 7-8 класах; проблемні й творчі – в 10-11 класах, причому їх кількість збільшується з кожним етапом олімпіади). Організаторам олімпіад потрібно слідкувати, щоб структура завдань не повторювалася на районному, обласному й відбірковому етапах, та дещо відрізнялася від тої, яка була в попередні роки проведення олімпіад.

Таблиця 2