Згадаємо ніццьку класифікацію

З 1 січня 2007 року у світовій системі правової охорони інтелектуальної власності набула чинності 9-та редакція Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація) (МКТП-9).

В Україні, згідно з наказом Державного департаменту інтелектуальної власності (зараз – Державна служба інтелектуальної власності) від 28 грудня 2006 р. №146, групуванню відповідно до МКТП-9 підлягають товари і послуги, зазначені у заявках, поданих після 1 січня 2007 року.

Державне підприємство "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) забезпечило переклад з англійської на українську мову змін до восьмої редакції МКТП та підготувало нову, 9-ту, редакцію МКТП українською мовою. Зараз вже діє друге, змінене, видання.

На відміну від попередніх українськомовних редакцій МКТП у дев’ятій редакції назви товарів і послуг подані лише українською мовою (без відповідних їх назв англійською та французькою мовами).

МКТП-9 українською мовою видана на папері у двох частинах як додаток до офіційного бюлетеня "Промислова власність" №2 за 2007 рік:

І частина – Абетковий перелік товарів і послуг (196 с.);

ІІ частина – Перелік товарів і послуг за класами (177 с.).

Зараз вже створені і діють:

- електронна версія МКТП-9 з пошуковою системою, яка розміщена на веб-сайтах Державної служби інтелектуальної власності та Укрпатенту;

- електронна версія МКТП-9 на CD-ROM з пошуковою системою.

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненої шляхом використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг. До Запорізького відділення Комітету надійшла заява від ЗАТ “Оболонь” (м. Київ) про неправомірне використання його об’ємного товарного знака у вигляді пляшки ТОВ “ЛГЗ “Кристал” (м. Запоріжжя). ЗАТ “Оболонь” та ТОВ “ЛГЗ “Кристал” займаються ідентичною діяльністю — виробництвом слабоалкогольних напоїв. Свою продукцію обидва підприємства розливають у пляшки місткістю 0,33 л із написом “ОБОЛОНЬ”. ЗАТ “Оболонь” у свій час за рішенням Держпатенту України отримало свідоцтва на об’ємний товарний знак у вигляді пляшки та на словесний товарний знак у графічному зображенні “ОБОЛОНЬ”. Згідно з експертним висновком патентного повіреного пляшка з позначенням “ОБОЛОНЬ”, яка використовується ТОВ “ЛГЗ “Кристал” як тара для розливання напоїв, тотожна пляшці, в яку розливає свою продукцію ЗАТ “Оболонь”. За цих обставин можливе змішування продукції двох зазначених підприємств.

Дії ТОВ “ЛГЗ “Кристал” Запорізьке відділення Антимонопольного комітету кваліфікувало за ст. 4 Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції” як неправомірне використання без дозволу уповноваженої на те особи знаків для товарів і послуг, інших позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта, який має пріоритет на їх використання.

назву місця походження товару та географічне зазначення походження товару.

Говорячи про знаки для товарів і послуг, а також про назву місця походження товару та географічне зазначення походження товару, не можна не згадати про таку інституцію, як Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України. На цей інститут покладені відповідні повноваження для ефективного захисту споживачів від недобросовісної конкуренції, пов’язаної з неправомірним використанням товарних знаків й інших об’єктів інтелектуальної власності. Але є прикрі випадки неправомірних придбань сертифікатів, які не відповідають стану речей і приводять саме до тих порушень, які вже досліджують і припиняють органи Антимонопольного комітету.

Фірмова назва

Фірмова назва включає у себе назву, терміни або найменування. Це потрібно для впізнання фірми, її ділової діяльності. Крім того, фірмові назви допомагають відрізнити фірму від інших виробників подібних товарів. Товарні знаки, як відомо, відрізняють товари та послуги одного виробника від іншого, а відповідно найменування фірми ідентифікує усі підприємства незалежно від товарів та послуг, що реалізуються ними на ринку. Одночасно фірмова назва є символом її репутації та реноме. Таким чином, фірмова назва є цінним активом, а також джерелом корисної інформації для споживачів. Тобто охорона найменувань, у рівній мірі відповідає як інтересам виробників, так і споживачів. Бо усі зацікавлені в тому, щоб були передбачені правові інструменти, якими можна запобігати використанню фірмової назви способами, що можуть ввести в оману або призвести до їх змішування.

Фірмові назви є об'єктом охорони за законодавством більшості країн, однак правові режими, що регулюють їх використання, змінюються в широких межах від країни до країни. Як правило, вони визначаються комбінацією положень цивільного і торгового законодавств, а також законів, які регулюють діяльність компаній, використання товарних знаків і (або) законів у галузі недобросовісної конкуренції і (або) спеціальних законів по фірмовому найменуванню. У багатьох країнах передбачена система реєстрації фірмових назв, хоча між ними є значні відмінності за територіальним принципом, охоплення території, а також з точки зору правових наслідків реєстрації.

Приклад. Львівське відділення Комітету встановило факт використання приватним підприємцем фірмового найменування та товарного знаку, пріоритет на використання яких належить фірмі "ДаймлерКрайслерАГ", а саме: на будові автосервісу було встановлено напис "Mercedes- Benz" та символ графічного зображення - трикутна зірка у колі. Графічні зображення напису і товарного знаку є ідентичними запатентованим.

Використавши в своїй назві та рекламі чужого позначення, що може призвести до змішування споживачами діяльності та завдати шкоди діловій репутації фірми "ДаймлерКрайслерАГ", приватний підприємець вчинив порушення конкурентного законодавства у вигляді недобросовісної конкуренції шляхом неправомірного використання без дозволу уповноваженої на те особи позначень, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта, який має пріоритет на їх використання. Приватного підприємця зобов'язано ліквідувати напис на будові автосервісу та рекламні щити зі зображенням найменування та товарного знаків фірми"Mercedes- Benz".

Розгляд цієї справи.

- до Комітету надійшов лист про введення в оману споживачів щодо використання приватним підприємцем фірмового найменування та товарного знаку, пріоритет на використання яких належить фірмі "ДаймлерКрайслерАГ", а саме: на будові автосервісу було встановлено напис "Mercedes- Benz" та символ графічного зображення - трикутна зірка у колі.;

- державний уповноважений Комітету надіславдо приватного підприємства запит, в якому пропонував у 20-денний термін з дня отримання запиту подати Комітету певну інформацію щодо використання фірмового найменування та товарного знаку;

- у строк, встановлений зазначеним запитом, Товариство відповіді не дало, але листом повідомило Комітет, що може подати лише частину інформації, і того ж дня листом частково подало інформацію;

- на повторні запити державного уповноваженого Комітету позивач за первісним позовом подав інформацію, що вимагалася за першим запитом і не була своєчасно надана відповідачеві;

- рішенням Комітету на Товариство накладено штраф у сумі 30 000 грн. за порушення вимог пункту 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- у визначений названим рішенням 30-денний строк Товариство штраф не сплатило.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції, що діяла на час направлення запиту) державний уповноважений Комітету для реалізації завдань, покладених на Комітет, має право вимагати для перевірки дотримання антимонопольного законодавства необхідні документи та іншу інформацію.

Згідно зі статтею 22 названого Закону вимоги державних уповноважених та голів територіальних відділень Комітету в межах їх повноважень є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законодавством; невиконання законних вимог державного уповноваженого або голови територіального відділення Комітету тягне за собою передбачену законом відповідальність; документи, статистична та інша інформація, необхідні для здійснення контролю за дотриманням антимонопольного законодавства та розгляду справ про його порушення, надаються на вимогу державного уповноваженого, голови територіального відділення Комітету безкоштовно; інформація, доступ до якої обмежено законодавством, одержана державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету, використовується ним відповідно до законодавства.

Таким чином, державному уповноваженому Комітету надано право вимагати від суб'єктів господарювання, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, а вимоги державних уповноважених є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Статтями 1, 3, 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Комітет є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Особливості спеціального статусу Комітету обумовлюються його завданнями та повноваженнями. До завдань, зокрема, належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Комітет має, зокрема, право розглядати заяви про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами; при розгляді заяв про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вимагати від суб'єктів господарювання, інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

З огляду на викладене вимога державного уповноваженого Комітету була надіслана на виконання завдань, покладених на Комітет.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Товариство не подало витребуваної інформації в строк, встановлений у запиті, чим порушило вимоги державного уповноваженого Комітету.

Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 цього Закону накладається штраф у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

За таких обставин господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що оскаржуване рішення Комітету, яким на Товариство накладено штраф у розмірі 30 000 грн., прийнято відповідно до вимог чинного законодавства та в межах компетенції.

Суд. Перевіривши на підставі встановлених судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги

деякі правила:

У вирішенні питання про наявність підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами здійсненої ним перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції, необхідно з'ясовувати додержання приписів Положення про порядок такої перевірки, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25.12.2001 № 182-р.

У розгляді позову про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України необхідно досліджувати питання про наявність підстав, визначених пунктом першим статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” щодо строків звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішення Комітету.

Підстави для визнання судом недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого стосовно суб'єкта господарювання, мають бути зазначені й обґрунтовані у позовній заяві цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання

Порівняльна реклама (ст. 7 Закону) — реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого суб’єкта господарювання.

Порівняльна реклама відноситься до Інформаційних зловживань (ст. 7).

Це порушення вчиняється шляхом доведення до споживачів неправдивих, неточних або неповних відомостей стосовно товару конкурента. Зазначені неправомірні відомості можуть стосуватися якості, асортименту, вартості тощо продукції конкурента.

Предметом порівняння у рекламі можуть бути також товари, ділова репутація конкурента. Порівняльна реклама може бути правомірною та неправомірною. Правомірна порівняльна реклама містить об’єктивну інформацію стосовно конкурента, неправомірна — неправдиву, неточну або неповну інформацію стосовно товару конкурента.Тобто, порівняльна реклама повинна містити інформацію в порівнянні з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб’єкта.

Разом з тим не визнається неправомірним порівняння в рекламі, якщо наведені про товари, роботи, послуги підтверджені фактичними даними і є достовірними, об’єктивними, корисними для інформування споживачів.

До недобросовісної конкуренції також відноситься замовлення, виготовлення, розміщення чи поширення юридичними чи фізичними особами реклами, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України і може завдати шкоди громадянам, установам, організаціям або державі. Вимоги до добросовісної реклами встановлені в Законі Україні «Про рекламу».

У 1984 р. Європейське Співтовариство прийняло директиву про рекламу, що вводить в оману. Метою директиви є вироблення об’єктивного критерію стосовно того, є чи ні реклама такою, що вводить в оману споживача.

Приклад недобросовісної конкуренції з практики органів Антимонопольного комітету, вчиненого шляхом порівняльної реклами.

До Антимонопольного комітету України звернувся представник компанії “Яманучі Юроп Б. В.” (Японія) із повідомленням про те, що компанія “Ранбаксі” (Індія) здійснила порівняльну рекламу свого препарату “Гистак” (рос. мовою), який реалізується на українському ринку медичних препаратів, з іншими препаратами, зокрема з препаратом “Де-нол” виробництва компанії “Яманучі Юроп Б. В.”, і при цьому навела недостовірні відомості.

Антимонопольний комітет України розглянув рекламний проспект препарату “Гистак”, наданий представником компанії “Яманучі Юроп Б. В.”, в якому зазначалось: “Гистак” превосходит по безопасности и зкономичности другие противоязвенные препарати, не имеет недостатков й побочних зффектов, свойственних циметидину, омепразолу, де-нолу” (рос. мов.) і дійшов висновку, що наведена в рекламі інформація може бути недостовірною й некорисною для споживачів.

Представникові компанії “Яманучі Юроп Б. В.” було розяснено права компанії щодо захисту від проявів недобросовісної конкуренції та деякі норми Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, а також надано пропозиції щодо врегулювання спору без втручання відповідних органів державної влади. Представництво компанії “Яманучі Юроп Б. В.” повідомило Антимонопольний комітет про те, що спірне питання, яке виникло між компаніями “Яманучі Юроп Б. В.” та “Ранбаксі”, врегульовано.

3. Види юридичної відповідальності за вчинення дій, визнаних як недобросовісна конкуренція.

У главі 5 законодавець встановив три види юридичної відповідальності за вчинення дій, визначених цим законом як недобросовісна конкуренція:

1) конкуренційну відповідальність, правозастосування якої покладено на органи Антимонопольного комітету України;

2) адміністративну відповідальність у вигляді накладання адміністративного стягнення на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також громадян, які не є підприємцями, у разі вчинення ними зазначених дій в інтересах третіх осіб;

3) кримінальну відповідальність, у випадках, передбачених законом

Виходячи з положень ст. 20, вчинення дій, визначених цим Законом, як недобросовісна конкуренція, виступає як фактична підстава для виникнення правовідносин, у межах яких застосовується відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Конкуренційна відповідальність, це правовий інститут, у рамках якого дії особи оцінюються як конкуренційне правопорушення. Справи про недобросовісну конкуренцію розглядаються органами Антимонопольного комітету України у порядку, визначеному законодавством про захист від недобросовісної конкуренції. Конкуренційна відповідальність у вигляді накладання штрафу на порушника настає з часу прийняття органом Антимонопольного комітету України рішення у справі про недобросовісну конкуренцію.

Штрафи на поручників накладаються у розмірі трьох відсотків виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господарюючого суб’єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі, якщо обчислення виручки господарюючого суб’єкта неможливе або виручка відсутня, то штраф накладається у розмірі до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ст. 21 Закону).

Вчинення зазначених дій громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також громадянами, які не є підприємцями, в інтересах третіх осіб тягне за собою накладання адміністративного стягнення відповідно до чинного законодавства (ст. 23 Закону).

Збитки нанесені внаслідок вчинення зазначених дій підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України (ст. 24 Закону)

Якщо було встановлено факт неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факт копіювання виробів то заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету із заявою про вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) як у виробника, так і у продавця. Цей захід захисту права застосовується, якщо можливість змішування з діяльністю іншого господарюючого суб’єкта (підприємця) не може бути усунено іншим шляхом (ст. 25 Закону).

Власник права інтелектуальної власності може звернутися до Антимонопольного комітету України або його територіальних органів із заявою про вжиття заходів щодо захисту свого порушеного права. Засобом захисту в даному разі є не позов, а заява, яка подається в письмовому вигляді з додатком документів, що свідчать про порушення права інтелектуальної власності. Таку заяву необхідно подати упродовж шести місяців від дати, коли власник права інтелектуальної власності довідався або мав довідатися про порушення його права (ст. 28 Закону).

Відповідно до ст. 29 Закону в процесі розгляду справи Антимонопольний комітет України має право вжити заходів для забезпечення виконання рішення, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим його виконання.

З метою забезпечення виконання рішенняАнтимонопольний комітет України може винести розпорядження про:

- заборону особі, в діях якої передбачаються ознаки порушення (відповідачу), вчинити певні дії:

- накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу. Розпорядження Антимонопольного комітету можуть бути оскаржені до суду заінтересованими особами у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання копії розпорядження.

Згідно із ст. 30 Закону Антимонопольний комітет України у справах про недобросовісну конкуренцію може приймати обов’язкові для виконання рішення про:

- визнання факту недобросовісної конкуренції;

- припинення недобросовісної конкуренції;

- офіційне спростування за рахунок порушення поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей;

- накладання штрафу;

- вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням і копії виробів іншого господарюючого суб’єкта (підприємця);

- скасування або зміну центральними та місцевими органами державної виконавчої влади прий1нятих ними неправомірних актів і розірвання укладених ними угод.

Рішення Антимонопольного комітету можуть бути оскаржені до суду заінтересованими особами у тридцяти денний строк з дня одержання копії рішення (ст. 32 Закону).