ІІ-й (районний, міський) етап
Клас
Завдання 1. Особливості зображення земної поверхні на різних моделях:
| Модель земної поверхні | Особливості зображення земної поверхні | Охоплення території | Переваги зображення | Недоліки зображення |
| Глобус | Показує форму Землі й дуже зменшені зображення її поверхні | Уся планета Земля | Дає найточніші зображення форми Землі й не спотворює градусну сітку | Людина не може відразу охопити поглядом зображення усієї земної поверхні. Зображення дуже зменшені |
| Космічний знімок | Зменшене зображення, отримане за допомогою обладнання, установленого на космічних апаратах | Може охопити від половини площі Землі - до невеликої ділянки її поверхні | Мають найбільш точні зображення об’єктів на земній поверхні. Їх застосування здешевлює створення географічних карт | Не зручні у безпосередньому використанні (без дешифрування) |
| Аерофотознімок | Зменшене фотографічне зображення, отримане за допомогою фотокамери, установленої на літаку | Невелика ділянка земної поверхні | ||
| План місцевості | Креслення за допомогою умовних знаків з невеликим зменшенням зображення поверхні | Невелика ділянка земної поверхні | Практично відсутні спотворення. Детальне зображення об’єктів | Необхідні навики читання зображення |
| Географічна карта | Креслення за допомогою умовних знаків зі зменшенням зображення поверхні, створене на певній математичній основі | Може охоплювати різні території: від усієї Землі - до її невеликої ділянки | Дозволяє досить чітко відображати на них особливості земної поверхні. | Чим більшу територію охоплює карта – тим більші спотворення. |
Завдання 2. Порівняння рельєфу дна двох океанів найбільш доцільно подавати у вигляді таблиці:
| Великі форми рельєфу | Тихий океан | Атлантичний океан |
| І. Підводна окраїна материків | Вузька | Дуже широка |
| 1а - Шельф | ||
| 1б – Материковий схил | ||
| 1в – материкове підніжжя | ||
| ІІ. Перехідна зона дна океану | Дуже характерна для меж океанічних і материкових літосферних плит | Менш характерна |
| ІІа – глибоководні жолоби й острівні дуги | ||
| ІІб – улоговини внутрішніх морів | ||
| ІІІ – Ложе океану | Включає всю Тихоокеанську велику й ряд малих літосферних плит (Наска, Кокос) | Включає широкі смуги між материковим підніжжям і серединно-океанічними хребтами |
| ІV – Серединно-океанічні хребти | Менш поширені (на межі Тихоокеанської та малих літосферних плит) | Особливе місце посідає Серединно-Атлантичний хребет |
Завдання 3.
| Закономірність, що діє в географічній оболонці | Прояви закономірності у Світовому океані |
| Кругообіг речовини і енергії | Циклональні й антициклональні кола кругообігів води; біологічні кругообіги; роль океану в загальній циркуляції атмосфери й кругообігу гірських порід |
| Ритмічність | Припливно-відпливні ритми; сезонні ритми; ритми «народження» і «смерті» океанів |
| Зональність | Поділ на географічні пояси |
| Азональність | Глибинна стратифікація, вплив материків на природу океанів |
Завдання 4. а) Холодні течії (Сомалійська, Бенгельська, Канарська) зумовлюють зменшення кількості атмосферних опадів на узбережжі материка, а теплі течії (Гвінейська, Мозамбіцька, Мадагаскарська) – зумовлюють збільшення кількості опадів.
б) 1)Мис Рас-Енгела; 2) Кіліманджаро; 3) Мадагаскар; 4) Каїр; 5) Танганьїка; 6) нагір’я Тібесті; 7) Капські; 8) Наміб; 9) Африканський берег Гібралтарської протоки, напроти Гібралтару; 10) Шарі; 11) Замбезі; 12) Нгоронгоро.
Тести: 1б; 2в; 3в; 4а; 5а; 6а; 7в; 8б; 9б; 10б; 11ж; 12: (І.1.а; ІІ.1.а; ІІ.2.а; ІІІ.4.б; ІV.3.а).
Клас
Завдання 1. (зразок):
| Визначення поняття | Спільні риси понять | Відмінності понять |
| Літосферна плита | Складові частини літосфери | Великі ділянки літосфери, обмежені зонами розломів |
| Рухливий пояс | Зони розломів на межах літосферних плит, утворені внаслідок рухів останніх (сходження, розходження, підсування тощо) |
Завдання 2. Головною причиною висотної поясності є зміна клімату з підняттям по схилах гір (зниження температури повітря в середньому на 0,6°С/100 м та збільшення кількості атмосферних опадів). Якщо гірські хребти розташовані перпендикулярно до переважаючих вітрів, то в горах також чітко проявляється бар’єрний ефект і схилова асиметрія (як наприклад, на західних навітряних і східних підвітряних схилів Кордельєрів). На вологих західних схилах цих гір у помірному поясі зростають бар’єрно-дощові хвойні й мішані ліси, а на підвітряному східному на тій же висоті формуються соснові ліси, гірські прерії, а в улоговинах – напівпустелі.
Завдання 3. Оскільки пустеля Сахара займає площу 10 млн. км2, то в різних її частинах режим зволоження різниться. Центральна й східна частини Сахари, для яких найбільш характерний вплив континентальних пасатів, належить до абсолютних пустель (в яких упродовж кількох років а то й десятиліть опади можуть не випадати); розташована на узбережжі Атлантичного океану Західна Сахара належить до типу пустель туманів (які надходять сюди уночі з холодної Канарської течії); у південній частині Сахари короткий вологий період припадає на астрономічне літо для північної півкулі (червень – липень), коли цієї території інколи досягають зенітальні дощі, зумовлені переміщенням на північ зони низького тиску; у північній Сахарі, яка розташована у межах субтропічного поясу, вологий сезон буває взимку і зумовлений випадінням опадів, які приносять середземноморські циклони.
Завдання 4. Причиною є різниця в географічній довготі місць відпочинку хлопчиків. Різниця в часі сходу Сонця становила -28 хвилин (що відповідає 7° різниці в довготі). Отже, другий хлопчик відпочивав західніше першого на 7° д.
Визначимо різницю в місцевому часі між Гринвічем і місцем перебування другого хлопчика:
5 год. 16 хв. - 3 год. 28 хв. = 1 год. 48 хв. (108 хв. : 4 = 27° д.). Отже, другий хлопчик відпочивав у місцевості з довготою 27° сх.д. (оскільки час цієї точки більший за час Гринвічу).
Знаючи різницю в часі сходу Сонця визначаємо, що перший хлопчик відпочивав і місцевості з довготою 34° сх.д. (27° сх.д. + 7 = 34° сх.д.).
Оскільки висота Сонця в полудень була однаковою, то хлопчики перебували на одній паралелі. Визначити географічну широту місця спостереження 22 червня (у день літнього сонцестояння в північній півкулі) можна за формулою: 90° - φ + 23°30´ = l (де l - це висота Сонця в полудень, а φ – широта місцевості). Підставивши дані в формулу: 90° - φ + 23°30´ = 64°, визначаємо, що φ = 50°30´ пн.ш.
Відповідь: перший хлопчик відпочивав у місцевості з координатами 50°30´ пн.ш., 34° сх.д.; другий хлопчик – з координатами 50°30´ пн.ш., 27° сх.д.
Для довідки. Зі зміною географічної широти змінюється висота Сонця. Чим ближче від тропіків до полюсів – тим менший кут падіння сонячних променів. А від висоти Сонця залежить кількість сонячної енергії, що потрапляє на земну поверхню.
Висота Сонця ополудні упродовж року змінюється не тільки над тропіками й полярними колами, але й на будь-якій широті. Це зумовлено обертанням Землі навколо Сонця. Незмінність нахилу осі Землі під час обертання нашої планети навколо Сонця зумовлює зміну кута падіння його променів на одній і тій же широті упродовж року на ±23о.
Наприклад, на 50о пн.ш. висота Сонця в ополудні змінюється від 63о (22 червня, у день літнього сонцестояння), ─ до 17о (22 грудня, у день зимового сонцестояння). На цій паралелі або поблизу неї розташовані міста Харків, Київ, Полтава, Львів, Житомир.
Зміна висоти Сонця упродовж року зумовлює чергування сезонів року – літа (сезону поблизу дня літнього сонцестояння, коли сонячні промені падають під найвищим кутом), зими (сезону поблизу для зимового сонцестояння, коли висота Сонця найнижча), весни й осені (сезонів поблизу днів рівнодення – 23 вересня й 21 березня, коли висота Сонця середня).
Ви можете самостійно визначити висоту Сонця в ополудні у дні сонцестоянь і рівнодення в своєму населеному пункті. Для визначення висоти Сонця у дні рівнодень від 90о треба відняти широту своєї місцевості (наприклад, 90о – 49о = 41о). Для визначення висоти Сонця у день літнього сонцестояння до цієї висоти слід додати 23о (наприклад, 41о + 23о = 64о), а в день зимового сонцестояння - відняти 23о (наприклад, 41о - 23о = 18о).
Тести: 1а; 2б; 3б; 4д; 5а; 6б; 7 (1350 м); 8 (0°01´); 9б; 10 (залишили описи або наукові праці про територію України);
11: 3) Білорусь; 2) Молдова; 5) Польща; 1 ) Росія; 4)Румунія; 7) Словаччина; 6)Угорщина. Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією (1974 км + 488 км по морях); майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км). Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км.
12: З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:
Ú якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;
Ú якщо відрізок паралелі 60º у два рази менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;
Ú перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом показує, що спотворення кутів відсутні;
Ú однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими паралелями показує відсутність спотворень форм.
Клас
Завдання 2. В Україні діють 14 металургійних комбінатів і заводів. Є три основні райони їх розміщення: Донецький (Донецьк, Макіївка, Єнакієве, Краматорськ, Алчевськ, Костянтинівка, Комунарськ), найдавніший, орієнтований на чинник паливомісткості; Придніпровський (Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Нікополь, Новомосковськ), орієнтований на сировинний і транспортний чинники; Приазовський (Маріуполь). Умовними знаками слід нанести два залізорудні басейни (Криворізький і Керченський), та два залізорудні райони (Кременчуцький і Білозерський), родовища коксівного вугілля (Донбас), високоякісних флюсових вапняків та вогнетривів.
Завдання 3. 23 вересня – день осіннього рівнодення, коли повсюди на Землі тривалість дня і ночі однакова – по 12 годин. Якщо турист вів розрахунки рівно опівдні, значить до заходу Сонця залишалося 6 годин. За 6 годин при вказаній середній швидкості турист зможе пройти 36 км. На карті масштабу 1:200 000 протяжність цього маршруту становить 18 см.
Завдання 4. Дивіться типовий план характеристики ґрунту в розділі 7.
Тести: 1б; 2в; 3б; 4г; 5в; 6 г; 7б; 8г; 9г; 10 (600 метрів); 11 (46° пн.ш., 30° сх.д.); 12 (22 грудня).
10 клас
Завдання 2. Чинниками розміщення виробництва називають умови, які слід враховувати для того, щоб досягти максимального зниження собiвартостi продукції, i разом з тим, зменшити негативний вплив на навколишнє середовище i здоров`я населення. На розміщення світового господарства впливають такі чинники:
1) природно-ресурсний (сировинний);
2) чинник території;
3) економiко-географiчого положення;
4) паливно-енергетичний;
5) транспортний;
6) трудових ресурсів (робочої сили);
7) споживчий;
8) наукомiсткостi;
9) територіальної концентрації;
10) чинник ринкової кон’юнктури;
11) екологічний чинник.
Розглянемо приклади впливу деяких чинників:
Сировинний чинник - провідний при розмiщеннi виробництв з великою матерiаломiсткiстю, перш за все, добувних галузей (гiрничовидобувної, лiсозаготiвельної), первинної переробки сировини (збагачення руд кольорових i чорних металів, виробництво чорної мiдi, нiкелю; цукру-сирцю), деяких переробних виробництв (калійних добрив, лляних тканин, целюлози, металургiйного i гiрничого обладнання тощо).
В економічно розвинених країнах, пiд впливом НТР, триває процес зниження матерiаломiсткостi виробництва i тому зменшується вплив сировинного чинника. У країнах, що розвиваються, значна частка добувного сектора економiки, i цей чинник ще має значний вплив на розмiщення виробництва i спецiалiзацiю господарства.
Чинник території (чим бiльша територiя - тим бiльша вiрогiднiсть наявності рiзноманiтних i великих сировинних ресурсів, різних варiантiв розмiщення виробництва) зв`язаний з попереднім. За ресурсним потенціалом малi країни не можуть конкурувати з великими.
Вплив економiко-географiчного положення полягає у тому, що країна, регіон чи підприємство отримають певні переваги чи зазнають збитків при взаємодії з іншими країнами чи підприємствами завдяки своєму розташуванню.
Виділяють такi види економiко-географiчного положення країн:
1) сусідське (як впливає економічний потенціал сусiднiх країн на розвиток господарства країни). Є країни - центри світового господарства, його субпериферії i периферії. Україна належить до субпериферійних держав.
2) Транспортне (перш за все, відношення до морів - приморське чи внутрішньоматерикове);
3) Полiтико-географiчне (вплив політичної ситуації в регiонi, належність до певних блоків країн).
Паливно-енергетичний чинник важливий для розмiщення енергомiстких виробництв (виплавки легких металів - алюмiнiю, титану, магнію, виробництва віскозного шовку, штучного каучуку), та паливомiстких виробництв (виплавки цинку i свинцю, роботи ТЕС).
Транспортний чинник дiє опосередковано: залежно від розмiрiв транспортних витрат розмiщення виробництва тяжіє або до сировини, або до споживача. А транспортні витрати залежать вiд вартості вантажу i способу транспортування, та вiдстанi перевезень. Чим густіша транспортна мережа та інші види виробничої інфраструктури - тим вигідніше розміщувати в регiонi виробництво.
Наукомiсткi виробництва розміщуються в центрах науки i освіти, квалiфiкованих кадрів (виробництво складної електронної i робототехніки, бiотехнологiї).
Чинник трудових ресурсів у сучасному світовому господарстві проявляється в орiєнтацiї на дешеву робочу силу країн, що розвиваються (збірне машино- i приладобудування, легка промисловість).
Споживчий чинник проявляється у наближені виробництва до місць споживання готової продукції (фосфорних добрив, залізобетону, харчової i легкої промисловості).
Чинник територіальної концентрації полягає у розмiщеннi нових виробництв у межах великих міст, міських агломераціях i мегалополісах, де вже створена високорозвинена виробнича та соціальна інфраструктура.
Кон’юнктура ринку - це умови реалiзацiї продукції i послуг, які залежать від спiввiдношення попиту i пропозиції (розвиваються ті виробництва, продукція яких має більший попит внаслідок вищої якості i нижчої ціни).
Екологічний чинник у розвинених країнах проявляється у заборонені розміщення шкідливих виробництв, їх концентрації в урбанізованих зонах, перенесенні цих виробництв в країни, що розвиваються.
Завдання 4в (приклад): На рівні моря температура повітря становить 22°С , а на висоті 3000 метрів …?
Слід пам’ятати, що зниження температури повітря відбувається в підняттям в середньому на -0,6°С/100 м.
- Складаємо пропорцію: -0,6°С/100 м = х°С/3000 м; х = 18°С (різниця в температурі повітря між рівнем моря і вказаною висотою).
2. Визначаємо температуру повітря на висоті 3000 м: 22°С - 18°С = +4°С.
Тести: 1а; 2г; 3д; 4в; 5а; 6б; 7в; 8в; 9б; 10в; 11 (40 км.).
11 клас
Завдання 1. Чорна металургія - галузь промисловості, що виробляє конструктивні матеріали для інших галузей, перш за все - машинобудування. Особливо велика роль чорної металургії була до епохи НТР, коли країни проходили аграрно-iндустрiальний етап розвитку.
На сучасному етапі НТР значення галузі дещо зменшилося (у зв`язку зi зменшенням матерiаломiсткостi продукції, витісненням сталi легкими сплавами i пластмасами). Змінилися i чинники розмiщення галузі та її географія.
До епохи НТР головним чинником розмiщення підприємств галузі був сировинний. Спочатку вони розміщувалися у кам’яновугільних басейнах, а потім акцент розмiщення змістився у бік залізорудних басейнів, або до шляхів між родовищами кам`яного вугілля i залізної руди. Тому бiльшiсть старих металургійних районів iндустрiальних країн розташовані поблизу залізорудних або кам’яновугільних басейнів (наприклад, Донецький i Придніпровський в Україні). У розвинених країнах випуск сталi в останні десятиліття дещо скоротився. Але завдяки впровадженню нових технологій (електро- i порошкова металургія, безперервна розливка сталi тощо) тут виробляються якiснi спецсталi та складні види прокату.
Нові металургiйнi підприємства у розвинених країнах наближаються до споживача (центрів машинобудування), тому орієнтуються або на металобрухт (електрометалургiйнi мiнi-заводи), або на високоякісну імпортну залізну руду i розміщуються з урахуванням транспортного чинника - переважно поблизу морських портів: Бремен (Німеччина), Генуя (Iталiя), Дюнкерк (Франція), Кобе (Японія). Японія, Iталiя, Південна Корея - країни, які майже не мають власної сировини, а їх заводи працюють на довiзнiй руді поблизу портів.
Тенденціями розмiщення галузі є: у високорозвинених країнах - наближення до споживача, розвиток мiнi-електрометалургiйних заводів, виробництво якісної сталi, винесення підприємств по первинній переробці сировини, виробництву чавуну i масових сортів сталi у країни Східної Європи та країни, що розвиваються (частка останніх у виробництві продукції чорної металургії зростає).
Очевидно, що за зазначених умов не всі металургійні комбінати розташовувались би в нині існуючих районах розвитку чорної металургії. З урахуванням сучасних реалій значно менша їх кількість була б у Донбасі, більша – у Придніпров’ї (наприклад, в районі м. Комсомольська) й портових містах України (наприклад, у Керчі).
Завдання 2. На це питання однозначно відповісти не можна. З одного боку, впродовж другої половини ХХ століття вплив сировинного чинника зменшувався у зв’язку зі зменшенням матерiаломiсткостi продукції, розвитком транспорту. З другого боку, на початку ХХІ століття, зокрема, у зв’язку з високими темпами індустріального розвитку Китаю, Індії та інших країн помітно зріс дефіцит мінерально-сировинних (перш за все – паливно-енергетичних) ресурсів. Очевидно, це може вплинути на розвиток світового господарства.
Завдання 3. Електроенергетика - галузь промисловості, яка об`єднує підприємства по виробництву різних видів електроенергії i її транспортування. Біля 2/3 електроенергії в свiтi вироблялось на ТЕС, біля 1/5 - на ГЕС i 1/6 - на АЕС (17%), менш 1% - на альтернативних джерелах енергії, і ця частка поступово зростає. В Україні майже по 1/2 виробництва електроенергії припадає та ТЕС і АЕС, біля 1/20 - на ГЕС. У зв’язку з подорожчанням нафти і газу, очевидно, в найближчій перспективі збільшиться відносна частка електроенергії у паливно-енергетичному балансі країни. Збільшення виробництва електроенергії може бути зв’язано з будівництвом нових сучасних енергоблоків на діючих АЕС; використанням кам’яного і бурого вугілля. Частка ГЕС збільшуватися не буде. В найближчі десятиліття потрібно збільшувати частку виробництва електроенергії на альтернативних джерелах: СЕС (на сході Криму), ВЕС (у Кримських і Карпатських горах), на відходах виробництва й побутових відходах тощо.
Завдання 4.
Ви пам’ятаєте, що визначити географічну широту місця спостереження у дні рівнодення можна за формулою: 90° - φ = l (де l - це висота Сонця в полудень, а φ – широта місцевості).
Підставивши дані в формулу визначаємо полудневу висоту Сонця:
а) в Одесі: 90° - 46° = l°; l = 44°;
б) в Києві: 90° - 50° = l°; l = 40°.
Знаючи, що середня протяжність 1° дуги меридіану = 111,3 км, визначаємо приблизну відстань між Києвом і Одесою в кілометрах: 44° - 40° = 4°. 111,3 км х 4 ≈ 445 км.
Тести: 1г; 2а; 3д; 4а; 5в; 6г; 7г; 8д; 9г; 10в; 11: а, г – до Українського щита; б – до Львівського прогину; в – до Передкарпатського прогину.
ІІІ-й (обласний) етап