Площу даного районк робіт визначають двома методами: (механічний метод) і палеткою з сіткою квадратів
Площа планіметром визначається одним прийомом, який складається з двох півприйомів, що відрізняються між собою положенням полюсу планіметра (полюс з права, полюс з ліва). При кожному положенні полюсу планіметра (півприйом) обводимо контур ділянки і одержуємо два значення площі в поділках планіметра. Допустимі розходження при цьому не повинні перевищувати 2-5 поділок залежно від площі ділянки.
За остаточне значення площі виміряної одним півприйомом приймаємо середнє арифметичне з двох результатів. Результати вимірювання одним прийомом одержуємо як середнє арифметичне із значень в півприйомах.
При визначені ціни поділки планіметра виконуємо два прийоми по викладеній вище програмі. За остаточний результат приймаємо середнє арифметичне із значень в окремих прийомах. Результати визначення ціни поділки планіметра і площі району робіт подаємо у вигляді таблиць (таблиці 12 і 13).
Сталу планіметра визначаємо за формулою:
С=Р/(m3-m1); Р=1км2; m3-m1=48;
С=1км2/48=0,02083 км2=2,08га.
Таблиця 12- Визначення ціни поділки планіметра.
| Відліки | Різниця відліків (m2-m1) (m3-m2) | Середнє значення з різниць (m3-m1) | Ціна поділки С, га | |
| m1=6041 m2=6088 m3=6137 | m2-m1=47 m3-m2=49 | m3-m1=48 | С=Р/ m3-m1 C=1/48 C=0,02083 С=2,08 га | |
| Відліки | Різниця відліків | Середнє значення відліків | Значення площі | Загальна площа родовища |
| M1=2500 M2=3995 M3=5494 | m2-m1= =1495 m3-m2= =1499 | m3-m1= =2994 | m3-m1/2= =1497 | 31.18 |
| M1=6384 M2=4885 M3=3380 | m2-m1= = - 1495 m3-m2= = -1505 | m3-m1= = -3004 | m3-m1/2= = -1502 | 31.28 |
S= S1+ S2= 31.18 + 31.28 = 31.23 км2
Щоб визначити площу планіметром нам потрібно сталу планіметра помножити на середнє значення між полюсами прийому, яке складає 6523. Отже площа становить S=2,08*6523=13567.84 га.
Щоб визначити площу за допомогою палетки, ми накладаємо цю палетку на карту і обводимо контури площі даного району робіт, як показано на малюнку 1 .
Палетку виготовляємо на кальці у вигляді сітки квадратів із сторонами 5 мм. Площа, що відповідає одному квадрату, обчислюється з врахуванням довжини сторони квадрату палетки і масштабу карти. В нашому випадку сторона квадрату а=5 мм і масштаб карти 1: 50 000, тобто в 1 см –500 м, а в 5 мм-250 м. Отже, площа одного квадрата становить а2=62 500м2=6,25 га.
В нашому випадку площа має 499 цілих квадратів. Отже, площа даного району робіт становить: 31, 23 м2
S=499* 6,25 га=3119, 4 га.
S=499* 62500 м2 =31,19 км2
Згідно малюнка площа даного родовища складається з 499 цілих квадратів (як бачимо з малюнка 1) з яких цілим відповідає 475 квадратів, і 24 половинок.
7.Побудова профілю місцевості і геологічного розрізу.
Профіль місцевості і геологічний розріз будуємо як одне креслення на міліметровому папері у вигляді додатку №1. Горизонтальний маштаб приймаємо рівним маштабу карти, тобто 1:50000, а вертикальний – 1:1000. Спочатку будуємо профіль місцевості по лінії свердловин. Після цього по кожній свердловині будують літологічну колонку і плавними лініями з”єднують контакти порід. При зображенні пластів ( товщ ) гірських порід використовуємо умовні позначення, які вказані на додатку №1.
Літологічний розріз свепдловин поданий у таблиці 14.
| Назва породи | ||||
| Свердловина 1 | Свердловина 2 | Свердловина 3 | Свердловина 4 | |
| Глина | 0-10 | 0-14,7 | 0-8 | 0-11,8 |
| Пісковик | 10-52,4 | 14,7-50,2 | 8-33,2 | 11,8-35,4 |
| Руда | 52,4-73,5 | 50,2-72,5 | 33,2-47,9 | 35,4-56,2 |
| Гіпс | 73,5-… | 72,5-… | 47,9-… | 56,2-… |
8. МЕТОДИКА ОКОМІРНОЇ ЗЙОМКИ В ОКОЛИЦЯХ СВЕРДЛОВИН
Окомірна зйомка – це найбільш простий вид зйомки місцевості. Окомірна зйомка необхідна при дешифруванні аерознімків, карт мілких масштабів, а також при поповнені і виправленні застарілих карт і планів. Рідше, окомірна зйомка виконується як самостійний вид зйомчих робіт.
При окомірних зйомках в експедиційних умовах використовують планшент. Планшет – це кусок картону розміром 25 х 30 см., на задній стороні якого є кишенька. На планшет кнопками прикріплюють аркуш ватману, на якому в подальшому ведуть зйомчу роботу. На папері, для зручності виконання польових робіт, в туші викреслюють сітку квадратів зі стороною 2 см. До планшету прикріплюють компас так, щоб лінія північ – південь на бусольному кільці була паралельна довгій стороні планшета.
Візирна масштабна лінійка служить для візування, прокреслювання напрямків і відкладання відстаней.
Окомірна зйомка складається з наступних операцій:
1.) підготовчі роботи ;
2.) польові роботи;
3.) оформлення плану.
Підготовчі роботи.
До планшету за допомогою кнопок прикріплюють ватман з викресленою на ньому сіткою квадратів. Біля нижнього краю паперу, прикріпленого до планшету, викреслюють лінійний масштаб кроків і простий лінійний масштаб.
Вибирають на планшеті початкову зйомку так, щоб маршруту або ділянка повністю помістилася на планшеті. Компас, по якому буде виконуватись орієнтування планшета, повинен бути справним, тобто магнітна стрілка його повинна бути відчутна. При великій довжині маршрутів або великій величині ділянки враховують її розміщення на декількох планшетах.
Польові роботи.
Намітивши початкову точку на планшеті, що відповідає першій станції на місцевості, зйомщик орієнтує по компасу планшет так, щоб вісь магнітної стрілки співпала з лінією північ-південь компаса. Прокресливши за допомогою візирної лінійки на розгалужені дороги напрям на пункти А, В, С, Д, N та інші предмети на місцевості, в подальшому їх визначають засічками. Закінчивши роботу на першій станції, переходять на другу станцію, на місце розгалуження дороги, рахуючи до цієї станції кроки. Відклавши по масштабу одержану відстань, орієнтують планшет по пройденому напрямку і перевіривши орієнтування по компасу, візують на пункти А, В, В1, С, Д, N. В перетині взятих напрямків з першої станції одержують положення даних пунктів. Після цього наносять предмети і контури, оцінюючи на око відстані. Далі, при русі на третю станцію, зйомщик робить окомірну зйомку навколо цього пункту. Потім аналогічно на інших пунктах. Одночасно на всіх цих станціях в характерних точках рельєфа і точках визначених засічками, зйомщик використовує барометр – анероїд, для визначення висот точок місцевості, що дозволяє зобразити на плані рельєф місцевості.
Оформлення плану окомірної зйомки.
В кінцевому вигляді планшет викреслюють чорним олівцем, а гори-
зонталі – кольоровим (коричневим) олівцем в такій послідовності:
1.) дороги, річки, населенні пункти;
2.) підпис назв;
3.) горизонталі;
4.) умовні знаки (ліси, луки, інше);
5.) лінійний масштаб, напрямки меридіанів, січення рельєфу, час зйом-
ки і ким вона виконана.
Якщо окомірна зйомка виконувалася для поновлення карти або плану
новими даними, то одержаний в результаті окомірної зйомки планшет перекреслюють на восковку в масштабі карти; після чого переносять його на зміщені опорні пункти на виправлену карту або план.
ЛІТЕРАТУРА
1.) Парамонов А.Т., Сомов В.Д. “Основи топографії і аерофотозйомки”,
М.: Недра.-1991р.
2.) Коваков В.Е., “Курс інженерної геодезії”.-М.:-1989р.
3.) Ізмайлов П.І., “ Практикум по геодезії”.-М.:-1975р.
4.) Київ, “Українська енциклопедія”, ім. М.П Бажина – 1983р.