Типові режими радіаційного захисту населення

Режим радіаційного захисту - це порядок дій людей, використання заходів і засобів захисту в зонах радіоактивного зараження, який включає радіаційні ураження і опромінювання людей більше встановлених доз. Режими радіаційного захисту людей передбачають послідовність і тривалість використання людьми захисних споруд, житлових і виробничих будинків, перебування на відкритій місцевості з використанням засобів індивідуального захисту.
Режими радіаційного захисту розраховані для використання їх в умовах радіоактивного зараження місцевості внаслідок застосування противником ядерної зброї або при виникненні аварій з викидом радіоактивних речовин на підприємствах, які їх використовують. Режими захисту опрацьовані для типових за характером забудов населених пунктів у вигляді таблиць. Всього розроблено 8 типових режимів радіаційного захисту:
режими № 1, 2, 3 — для непрацюючого населення;
режими № 4, 5, 6,7 — для захисту робітників, службовців і виробничої діяльності підприємства (об'єкту);
режим № 8 — для захисту сил цивільної оборони ( загонів, ланок і т.п.) при проведенні РіІНР в зонах радіоактивного зараження.
Режими захисту розроблені для умов одно- або двозмінної роботи об'єкту (підприємства) протягом 10-12 год на добу. При розробці режимів захисту враховувались дози опромінювання за час перебування робітників і службовців у .-захисних спорудах, виробничих, житлових і адміністративних будинках, а також при пересуванні із місць відпочинку на робочі місця, виходячи з того, що вони не перевищують межі допустимих величин. Типові режими захисту № 1-7 складаються з трьох етапів, які виконуються в строгій послідовності:
1 етап - визначає час зупинки роботи об'єкту ( термін безперервного перебування людей в захисних спорудах),
2 етап - визначає тривалість роботи об'єкту з використанням для відпочинку робітників і службовців захисних споруд (працюють в цеху — відпочивають у сховищі або ПРУ),
3 етап - визначає тривалість режиму захисту з обмеженим перебуванням людей на відкритій місцевості ( не більше 2 год на добу). Працюють у цеху, відпочивають у житлових будинках (вдома).
Виконання встановленого режиму захисту виключає радіаційні втрати і
не допускає опромінювання людей більше встановлених доз та за «
виробничу діяльність об'єкту з мінімальним часом припинення ро
різних умовах радіоактивного забруднення місцевості. Всі режим. • у
мають однакові графи. У додатку наведені режими захист

22. Інженерно технічні заходи при повені зсувах і т д.

В умовах надзвичайних ситуацій суспільство, рухоме природним прагненням до самозбереження, робить усвідомлені, заздалегідь передбачені заходи, спрямовані на забезпечення безпеки життєдіяльності. Проблема захисту в надзвичайних ситуаціях включає в себе безліч аспектів, які необхідно враховувати при розробці заходів щодо забезпечення безпеки населення, стійкості об'єктів народного господарства та охорони біосфери від антропогенного впливу.

Вибір заходів, сил і засобів захисту залежить від виду, специфіки, протікання надзвичайних ситуацій, характеру породжують чинників і тяжкості наслідків.

Передумовою успішного захисту від природних катастроф є пізнання причин виникнення та їх механізм. Знаючи сутність процесів, можна їх пророкувати. Своєчасний і точний прогноз катастроф є найважливішою передумовою ефективного захисту.

Сутність сейсмічних явищ і вулканічних вивержень відома приблизно на 50%. Найкраще вивчені поверхневі процеси - повені та зсуви. Наші знання про тропічні циклони складають приблизно 75%. Захист від стихійних лих може бути активною (спорудження гребель проти повеней, бомбардування лавових потоків, зміцнення схилів проти зсувів) або пасивної (евакуація, використання укриттів). Головна міра захисту від землетрусів - евакуація населення та дотримання інструкцій. Так само йде справа і з вулканічними виверженнями, де евакуація населення з небезпечних районів представляє найбільш дієву міру захисту. Різноманітні заходи захисту використовуються в боротьбі зі зсувами: реєстрація земель, схильних зсувним явищам, зміцнення схилів, обстріл лавинонебезпечних ділянок і т.п. Також успішно ми можемо протистояти паводкам, споруджуючи дамби, штучні водосховища, регулюючи русло. Дещо гірші справи з морськими повенями, коли на евакуацію не залишається часу, а штормові припливи можуть затопити великі території. Своєчасно даються попередження про тропічні циклони, проте захист від них скрутна. На об'єктах завчасно розробляються спеціальні заходи щодо запобігання або максимальному зниженню наслідків стихійних лих, характерних для даного географічного району, і зменшення можливих втрат людей і матеріальних цінностей. До числа таких заходів відносяться: суворе дотримання специфічних заходів безпеки, організація оповіщення керівного складу, формувань і населення, спеціальна підготовка і оснащення формувань, надання медичної допомоги ураженим і матеріальної допомоги постраждалим та ін Великі виробничі аварії і катастрофи завдають великої шкоди народному господарству, тому забезпечення безаварійної роботи має виключно велике державне значення. Сучасне промислове підприємство є складним інженерно-технічним комплексом. Успіх його роботи багато в чому залежить від стану інших підприємств галузі, об'єктів суміжних галузей, що забезпечують поставки по кооперації, а також від стану енергопостачання, транспортних комунікацій, зв'язку і т. п. Заходи щодо попередження аварій та катастроф є найбільш складними і трудомісткими. Вони являють комплекс організаційних і інженерно-технічних заходів, спрямованих на виявлення і усунення причин аварій і катастроф, максимальне зниження можливих руйнувань і втрат у разі, якщо ці причини повністю не вдається усунути, а також на створення сприятливих умов для організації і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.