Основні джерела актуальної просторової інформації. Інфраструктура геоданих

Основними джерелами просторової інформації що використовуються в ГІС виступають матері[Світличний]:

Бази цифрових географічних даних є новим видом геоінформаційної продукції, яка використовується, в тому числі, і для автоматизованого випуску традиційних та електронних карт [1]. Геодані в цифрових форматах розглядаються не як електронні копії карт і планів, а як самостійний інформаційний ресурс у вигляді баз даних та баз знань про просторові та атрибутивні характеристики об’єктів і явищ усіх сфер геосистеми. Бази геоданих стають переважаючим видом продукції топографо-геодезичного виробництва завдяки розвитку сфери застосування ГІС в різноманітних геоінформаційних проектах для різних територіальних утворень, предметної і проблемної орієнтації.

Інфраструктура геопросторових даних – система організаційних структур, механізмів правового регулювання, стандартів, наборів геопросторових даних і метаданих, технологій, програмних і технічних засобів та людських ресурсів, необхідних для збирання, оброблення, зберігання, розповсюдження та ефективного використання геопросторових даних на основі забезпечення широкого доступу до них органів державного управління та місцевого самоврядування, підприємств і громадян.

Інфраструктури складають основу для пошуку (виявлення), оцінки придатності і застосування просторових даних їх виробниками і користувачами на всіх рівнях державного, комерційного і некомерційного секторів, в науковій сфері і громадянами взагалі.

Основними перевагами створення інфраструктури просторових даних є: скорочення витрат на збір, обробку та підтримку геоданих, підвищення якості та оперативності актуалізації даних, додатковий ефект завдяки новим технологіям об’єднання даних з різних джерел та віддаленого доступу до них. Основними призначенням ІПД є забезпечення публічного і рівноправного доступу до геоінформаційних ресурсів державним, комерційним організаціям і громадськості.

Основні компоненти ІПД зазначено на рис. 1.?

Інституційні основи визначають стратегію та управління процесами створення, ведення, доступу та використання базових наборів геоданих на основі стандартів. Це законодавство, організація, політика, щодо ІПД, включаючи: права доступу і використання геоданих, охорону авторських прав, правила фінансування та ціноутворення, а також безпеку, захищеність і цілісність даних, організацію відповідних інформаційних центрів та систему підготовки і сертифікації професійних кадрів.

Базові набори геоданих – загальногеографічні та інші просторові дані, що широко використовуються. В певному наближенні базовий набір геоданих можна назвати цифровою картографічною основою, яка включає геодезичну основу, рельєф, гідрографічну мережу, транспортну мережу, комунікації, адміністративні межі, населені пункти, землекористування тощо. Склад базових геоданих визначають, виходячи з потреб їх потенційних користувачів, а також з наявності відповідної цифрової картографічної інформації та конкретних економічних можливостей для їх створення(Таблиця 1.).

Таблиця 1. Базові набори геопросторових даних місцевого рівня

Базові набори геопросторових даних місцевого рівня
координатно-просторова основа цифрової моделі території;	залізниці й під’їзні залізничні колії;
території й межі територій суб’єктів адміністративно-територіального устрою України та поселень, що розташовані на території району, міської, селищної або сільської ради;	географічні назви об’єктів (місцеві топоніми) території адміністративного району, міської, селищної або сільської ради
акваторії й межі поверхневих водних об'єктів загального користування водотоків і водойм;	цифрова модель рельєфу з точністю масштабу 1:2 000 на територію населених пунктів
ліси та зелені зони загального використання;	вулично-дорожня мережа населеного пункту;
будинки й споруди;	адреси населеного пункту
автомобільні дороги міжнародного, загальнодержавного, регіонального, міжрайонного значення й місцевого;	ортофокарти, космічні знімки та результати робіт з дистанційного зондування Землі відповідних територій місцевого рівня
території й межі структурно-планувальних елементів території населених пунктів (межі кварталів, мікрорайонів, ландшафтно-рекреаційних територій тощо);	території й межі заказників, заповідників та інших природних об'єктів загальнодержавного, регіонального та місцевого значення, що особливо охороняються;
інженерні комунікації та об’єкти трубопровідного транспортування магістральні міжнародного, державного, регіонального й місцевого значення;	території й межі об'єктів кадастрового поділу території адміністративного району, міської, селищної або сільської ради – кадастрових зон, кадастрових кварталів, земельних ділянок;