Використання ГІС в процесі формування та функціонування громад: особливості, поняття, структура, функції.

В процесі формування територіальних громад велику роль відіграє геопросторовий фактор, тому під час створення перспективних планів варто використовати ГІС-технології. Їх використання дозволить спростити процеси картографування, а використання аналітичного модуля забезпечить автоматизоване формування та оптимальний вибір складу громади. Крім того це дає можливість подальшої підтримки управління об’єднаними територіями.

Географічно-інформаційні системи (ГІС) – це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизований збір, обробку, зберігання, аналіз, відображення і розповсюдження просторово-координованої інформації [8].

Однак дане визначення не є єдиним та існують інші тлумачення цього поняття:

• ГІС як програмний продукт (програмний інструментальний засіб або програмний інструментарій) у вигляді програмного забезпечення ГІС, яке підтримує той чи інший набір функціональних можливостей ГІС.

• ГІС як система програмно-апаратних засобів і процедур розроблена для всього обраного набору операцій з визначеними географічно координованими даними. Таке тлумачення ГІС передбачає, що вона вже містить все необхідне програмне забезпечення, з урахуванням обраних апаратних засобів та «розміщенням» на них, а також бази даних, розраховані на накопичення потрібних загальних і тематичних просторових даних, і т. ін.

• ГІС як програмно-апаратний засіб і інформаційна основа певної предметно-об'єктної області, яка містить всі вищезазначені складники, включаючи сформовані тематичні БД і остаточну назву, які спільно і відображають предметно-об'єктну область [7].

Використання системи ГІС дає змогу швидко та оперативно приймати управлінські та адміністративні рішення, оперативно здійснювати управління земельними ресурсами, аналізувати інформацію по ринку землі, оподаткуванні, реєстрації прав власників, реєстрацію та коригування земельних ділянок.

Легкість і простота у користуванні ГІС дає можливість плідніше і якісніше вводити інформацію у базу даних та оперувати нею. Використання ГІС дозволяє здійснювати заходи щодо прогнозування, планування, організації раціонального використання та охорони земель на національному, регіональному, локальному і господарському рівнях[9].

З-поміж завдань землеустрою ГІС забезпечує розробку і аналіз значної кількості варіантів проектних рішень, створення рекомендаційних та управлінських карт для регіонів, що дає можливість віднайти найоптимальніше еколого-економічне обгрунтування системи заходів щодо організації території і охорони земель новостворених агроструктур, формування їх сталого землекористування, оперативного контролю використанням земельних ресурсів, прогнозування можливих ерозійних процесів, створення протиерозійної організації території. Накопичення інформації про деградовані і малопродуктивні землі забезпечує оперативне обгрунтування їх консервації [9].

Аналітичні можливості ГІС дозволяють здійснювати різноманітні землевпорядні завдання, основним з яких є вибір оптимального розташування об’єктів. А також будувати різноманітні моделі сучасного стану та динаміки різноманітних процесів, створювати тривимірні моделі рельєфу.

Основними факторами, які обумовлюють економічну ефективність використання ГІС у процесі проектування [9]:

- зниження вартості проектно-кошторисних робіт за рахунок їх автоматизації;

- покращення проектних рішень у результаті застосування методів оптимізації, уніфікації, багатоваріантного проектування, комплексних математичних моделей.

Якщо розглядати ГІС як системотехнічний пристрій то вона включає в собі елементи, зображені на рис. 1.2[10]

Рис. 1.2. Структура ГІС

Апаратні засоби та програмне забезпечення становлять основу на якій ґрунтується функціонування будь-якої ГІС. Оскільки перші являють собою комп’ютер на якому безпосередньо запущене програмне забезпечення. Яке в свою чергу міститьфункції і інструменти, необхідні для зберігання, аналізу і візуалізації географічної інформації. Ключовими компонентами програмних продуктів є: інструменти для введення і операції географічною інформацією; система управління базою даних (СУБД); інструменти підтримки просторових запитів, аналізу і візуалізації (відображення); графічний інтерфейс для легкого доступу до інструментів і функцій.

Наступною ланкою є геоінформаційний менеджмент, тобто ті люди які працюють з програмними продуктами і розробляють плани їх використання при вирішенні реальних завдань.

Дані – це найважливіший компонент ГІС, які включають відомості про просторове положення (географічні дані) і пов'язані з ними табличні дані. В процесі управління просторовими даними ГІС інтегрує просторові дані з іншими типами і джерелами даних.

Основні функції ГІС зазначено на рис. 1.3.

Рис. 1.3. Функції ГІС

Різновидом ГІС-картографування є геоінформаційне картографування земельних ресурсів, результатом якого є створення ЗІС. Найбільш розповсюдженим визначеням ЗІС є визначення міжнародної федерації геодезистів FIG (Federation Internationale des Geometres): Земельно-інформаційна система – це інструмент для законного, адміністративного й економічного прийняття рішень і допомоги в плануванні і розвитку, що складається з однієї сторони з бази даних, що містить просторові, зв'язані з землею дані для визначеної області, і з іншого боку, процедур і методів для систематичного збору, відновлення, обробки і розподілу даних.

Основним призначенням ЗІС є створення динамічного багаторівневого інформаційного простору, для формування оптимальних інформаційних потоків між адміністративними системами та системами землеустрою. Метою ЗІС є забезпечення актуальною інформацією про земельні ресурси, зміну їх стану, якості та структури, динаміки використання земель та землевпорядкування для реалізації раціональної державної політики, створення сприятливого інформаційного, технологічного та нормативно-правового середовища для забезпечення переходу до сталого розвитку регіону[6].