Сравнительная характеристика Австралии и стран Океании

Флора та фауна

• Тільки в Австралії водяться сумчасті ссавці - кенгуру, сумчастий вовк, забавні маленькі коали, або сумчасті ведмеді, що живуть на деревах.

• Єхидна і дика собака дінго

• Берези і лебеді тут не білі, а чорні.

• Евкаліпти досягають стометрової висоти, а ссавець качконіс відкладає яйця і веде водний спосіб життя.

• ,450 видів ящірок і 160 видів змій

• Крокодили

• річкові й морські черепахи - далеко не повний перелік всіх, хто живе на цьому незвичайному континенті.

• Своєрідність флори і фауни Австралії пояснюється її ізольованим існуванням. Недарма з 700 видів птахів близько 500 видів вважаються ендемічними.

При виділенні частин світу до Австралії традиційно відносять і Океанію.

· Загальна площа її суші - 1,2 млн км2.

· Населення - близько 18 млн чоловік.

· Океанія - це найбільше у світі скупчення островів (близько 10 тис.) у центральній і західній частинах Тихого океану. Острови розташовані між субтропічними широтами північної півкулі і помірними - південного. Найбільші острови в Океанії - Нова Гвінея (його західна половина - провінція Іріан Джая належить Індонезії) і Нова Зеландія (Північний і Південний острови). Вони займають 80% території Океанії. (Дивіться карту Океанії.).В Океанії вчені виділяють три великі групи островів:''' Меланезія - самі західні і великі острови; Мікронезія - дрібні острови на північ від Меланезії; Полінезія - острови в центральній частині океану.Кожна з цих груп складається з декількох архіпелагів.У самостійну частину Океанії виділяється Нова Зеландія, хоча за своїм етнічним складом вона ближче до Полінезії.

Острови Меланезії й західної Мікронезії - це надводні частини величезних гірських ланцюгів, що піднімаються з дна Тихого океану. Великі острови гористі, розсічені долинами. Багато островів центральної частини Тихого океану не що інше, як конічні вершини підводних вулканів. До них відносяться Гавайські острови (частина території США), Самоа, Маркізькі острови, південні острови Кука, острови Товариства, острів Пасхи (належить Чилі). Деякі з вершин вінчають ці острови вулканів могли б вважатися найвищими у світі. Наприклад, висота Мауна-Лоа та Мауна-Кеа на острові Гаваї від підводного підстави - понад 9 тис. м. Однак більшість островів Полінезії і східній Мікронезії - низькі коралові атоли, іноді ледь піднімаються над водою. Це <живі> острова. Їх побудували по колу підводних вулканічних вершин живі морські організми - корали.

Природа обдарувала острови Океанії неповторною своєрідністю. Особливості рельєфу, рослинності, оточуючих вод надають кожному острову особливий, чарівний вигляд. Вкрай різноманітна флора Океанії. Вона не дуже багата кількістю видів, але щедра ендемічні-ми рослинами, які вражають пишністю цвітіння. Крім впливу широтного розташування на характері рослинності сильно позначається і висота над рівнем морить. На деяких найбільш високих островах можна зустріти всі кліматичні типи рослинності - від вологих вічнозелених лісів до високогірної, майже тундрової рослинності на вершині. Справжня цариця Океанії - кокосова пальма. Її деревина міцна і йде на будівництво; молоко кокосового горіха вживають в їжу; з волокна кокоса плетуть мотузки, роблять щітки, рогожі. Особливо цінна копра - висушена м'якоть горіха. У ній 65% масла, яке йде на виробництво маргарину, найкращих сортів туалетного мила та багатьох інших корисних речей.

Фауна Океанії, виключаючи великі острова поблизу Австралії, щодо бідна. На островах майже немає ссавців. Багато птахів, але кількість їх видів зменшується в напрямку на схід.

У науці ще немає єдиної думки про те, як заселялася Океанія - із заходу або сходу. На думку більшості вчених, заселення почалося з Південно-Східної Азії і поступово йшло з півночі і заходу на південь і схід. На найвіддаленіших на схід островах людина влаштувався, мабуть, тільки до XIV ст. Предки нинішніх океанійцев були відважними і умілими мореплавцями. Народи Океанії створили своє яскраве, самобутнє мистецтво. Учені мають ще чимало потрудитися, щоб відновити історію народів Океанії, розгадати її загадки, наприклад, таємницю пірамід на острові Таїті.

Корінне населення Океанії ділять на меланезійців, мікронезійцев і полінезійців. Кожна з цих груп складається з безлічі народів. Полінезійці, наприклад, говорять на споріднених мовах, але на кожному архіпелазі і навіть поодиноких островах живе свій народ - тон-ганці, ніуеанці, токелауанци Таїті, тубу-айци рапануйці (острів Пасхи) і т. д. Крім корінного населення на островах Океанії проживає майже стільки ж стороннього населення. Це австралійці, новозеландці, англійці, французи, американці, японці, філіппінці, індійці та ін

Європейським країнам до XVI ст. не було відомо про існування Океанії. Лише під час кругосвітньої подорожі Ф. Магеллана були відкриті Маріанські острови, але і після цього пройшли століття, перш ніж багато архіпелаги та острови Океанії з'явилися на карті Світового океану.

Сравнительная характеристика Австралии и стран Океании

Австралия

Столица — Канберра
Население — 19 млн. человек (2000г.)
Площадь — 7687 тыс. км кв.

1. Географическое положение и состав территории Австралии и стран Океании. Австралия — единственная страна, занимающая целый материк. Океания — группа островов юго-западной и центральной части Тихого океана, на которых расположены 13 государств. Крупнейшие из них — Папуа-Новая Гвинея и Новая Зеландия. Многие острова остаются владениями США, Великобритании, Франции, Австралии, Новой Зеландии.

Удаленность от Европы в связи с развитием транспорта и средств связи перестала быть решающим фактором их географического положения. Положительного значения приобретает относительная близость к странам Юго-Восточной Азии. В последнее время растет туристическое, коммуникационное и стратегическое значение Океании.

Австралия и Новая Зеландия, как и некоторые острова Океании, входят в Британское Содружество, главой этих государств является королева Великобритании, представленная генерал-губернаторами, которые назначаются с согласия правительств стран.

2. Природно-ресурсный потенциал Австралии и стран Океании. Австралия богата минеральными ресурсами. Здесь находится 1/3 мировых запасов бокситов, значительные залежи железной руды, руд цветных металлов, каменного угля. В последние годы на материке открыты месторождения нефти и газа, алмазов. Некоторые острова Океании имеют месторождения никеля (Новая Каледония), фосфоритов (о. Туамоту), нефти (Новая Гвинея), золота (Новая Гвинея, Фиджи), меди (о. Бугенвиль), угля (Новая Гвинея), угля, серебра, золота (Новая Зеландия).

Из предыдущих курсов географии вспомните, в каких климатических поясах расположены Австралия и Океания. Какие особенности природы этих стран? Как они влияют на развитие хозяйства?

3. Население Австралии и стран Океании. Австралия и Океания — один из наименее заселенных регионов мира. Средняя плотность населения в Австралии — 2,2 чел / км кв.

Австралия и Новая Зеландия — страны переселенческого типа формирования населения. Среди европейцев здесь преобладают потомки англичан. В Новой Зеландии они составляют 4/5 населения, поэтому страну часто называют «Британией южных морей». Коренное население Австралии (около 160 тыс.) живет на малопригодных землях во внутренних районах страны. Аборигены Новой Зеландии — маори-составляют 12% населения. На островах Океании преобладают представители коренного населения — папуасы и полинезийцы, кроме того, здесь живут европейцы, индейцы, малайцы и тому подобное.

Карта Океании

Для развитых стран региона характерен первый тип воспроизводства населения.

Размещено населения очень неравномерно. Большинство населения (4/5) Австралии концентрируется на юго-восточном побережье, 3/4 населения Новой Зеландии живет на Северном острове. В странах Океании население колеблется от 3,7 млн. человек (Папуа-Новая Гвинея) до 600 человек (Кокосовые острова).

Австралия и Новая Зеландия — страны с высоким уровнем урбанизации; доли городских жителей соответственно составляют 85% и 87%. На островах преобладает сельское население.

В промышленности Австралии занято 25% экономически активного населения, в сельском хозяйстве — 7%, в торговле и сфере услуг — 35%. В Новой Зеландии 24% экономически активного населения занято в обрабатывающей промышленности, 11% — в сельском хозяйстве.

4. Общая характеристика хозяйства Австралии и стран Океании. В историческом и экономическом развитии Австралии и Новой Зеландии немало общего с Канадой. В наше время это развитые индустриально-аграрные страны с высоким уровнем жизни населения. В структуре хозяйства ведущую роль играет обрабатывающая промышленность. Но в мировой торговле обе страны аграрно-сырьевую специализацию.

Страны Океании, кроме Новой Зеландии, относятся к группе развивающихся стран, их роль в мировой экономике незначительна. Характер и структура хозяйства этих стран сложилась под влиянием ЭГП: расположение в экваториальных и тропических широтах и изолированное существование. Во многих странах Океании сохраняется архаический родоплеменной строй.

В экономике стран региона значительную роль играют ТНК и иностранный капитал.

5. Промышленность Австралии и стран Океании. Обрабатывающая промышленность Австралии представлена черной металлургией, машиностроением (автомобилестроение, производство станков, локомотивов, сельскохозяйственных машин, судов), химической (нефтепереработка, производство кислот, суперфосфата, синтетического каучука) и пищевой отраслями.

Обрабатывающая промышленность Новой Зеландии базируется на переработке продукции высокоразвитого сельского хозяйства. Доминируют мясная, маслосыродельная отрасли. Развито машиностроение (автосборочные и авторемонтные предприятия), черная и цветная металлургия, промышленность строительных материалов. Особое значение имеет промышленное лесничество, на основе которого развивается деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная промышленность. Однако обрабатывающая промышленность обеих стран не обеспечивает полностью потребности населения и хозяйства. Импортируют промышленное оборудование, наукоемкие изделия и потребительские товары.

Горнодобывающая промышленность развита как в Австралии и Новой Зеландии, так и в некоторых странах Океании. Австралия выделяется добычей железной руды (19% мировой добычи), титана (около 44%), висмута (23%), страна занимает 2-е место в мире по добычей свинца (17%). Значительный добыча каменного угля, бокситов, никеля, цинка, марганца, вольфрама, урана, золота, серебра, поваренной соли. В Новой Зеландии добывают титан, руды железа, меди, свинца, цинка, золота. Экспортное значение имеет минеральное сырье островов Океании: медь и золото из Папуа-Новой Гвинеи, никель из Новой Каледонии, фосфориты (острова Науру и Туамоту).

Основой энергетики Австралии и Новой Зеландии является каменный уголь, хотя в последнее время растет доля нефти и природного газа.

Цікаві об'єкти Австралії та Океанії

Найглибша западина Землі - Маріанський жолоб

Людина ніколи не могла встояти перед прагненням досліджувати непізнане, а вражаючі успіхи технічного прогресу відкрили можливість доторкнутися до таємниць, прихованих у самих негостинних у світі середовищах - глибоководних рівнинах і жолобах. 365 мільйонів кв.км. земної поверхні покриті океаном, середня глибина якого складає 3,7 км; площа суші, для порівняння, - 63 мільйони кв.км. Абісальна рівнина ложа океану, що лежить на глибині від 2 до 6 км, стала доступною лише недавно і то тільки за наявності складного спеціального устаткування. У місцях значної геологічної активності, де зустрічаються підводні вулкани, спостерігаються ще більш глибокі області, відомі як жолоби, чия глибина перевищує 6 км. Жолоби існують у всіх світових океанах, але найяскравіше вони представлені в Тихому океані. Маріанський жолобнайглибший.

Ротуруа – місцевість зі слідами вулканічної діяльності.

У Роторуа немає місця, не порушеного термальною діяльністю. Серед численних визначних пам'яток - місто Бас-Хаус, заснований в 1908 році, що зберегло ауру едвардіанської вишуканості. Популярна човнова екскурсія на острів Мокойа, розташований посеред озера Роторуа, де можна зануритися в гаряче джерело Хінемоа. На околиці міста розташована термальна область Вакареварева і долина гейзерів, де можна побачити Похуту, "плескаючий" гейзер. Це найбільший гейзер Нової Зеландії,що з регулярністю викидає фонтан кожні 20 хвилин на висоту 30 м. Розташований неподалік менший гейзер "Пера принца Уельського", як правило, починає фонтанувати незадовго до Похуту, даючи як би прелюдію до основної дії, щоб гарантувати увагу публіки. Поруч розташовані киплячі сірчані джерела, і ви ногами відчуваєте тепло каменів.

Льодовики Південних Альп

Південні Альпи утворюють високий гірський бар'єр уздовж західного узбережжя острова Південний у Новій Зеландії. Найвища точка, гора Кука (3764 м), є найвищою горою Нової Зеландії всього 32 км прибережної смуги відділяють її від Тихого океану. На схід земля знижується повільніше і до берега, через рівнини Кентербері, тягнеться приблизно на 130 км. Західні вітри, що дмуть з Тасманового моря, насичені вологою, і коли це вологе повітря піднімається в гори, воно приносить на хребет рясні снігопади, що живлять льодовики, з яких найбільш відомі три: Тасманський, Фокса і Франца-Йосипа.

Ейерс – Рок та Маунт – Олга

Ейерс-Рок розташований недалеко від південно-західної частини Північної Території, у висохлому червоному серці Австралії. Ця колосальна оранжево-бура скеля 2,4 км. в довжину і 1,6 км. завширшки піднімається на 348 м. над навколишньою пустельною рівниною і є найбільшим у світі монолітом. Пилові пустельні дороги ведуть з Аліс-Спрінгс до мотелів біля скелі, туристи можуть піднятися вгору і подивитися на скелю в мінливому ранковому і вечірньому світлі. На заході здається, ніби гора світиться зсередини, коли її колір змінюється з денного порошно-сірого на сліпуче червоний, перш ніж перетворитися в чорний силует. Тим, хто готовий на світанкові прогулянки, скеля відкривається в ще більш прекрасних пастельних тонах. Піднятися на неї неважко, але обпалюючий жар пустелі перетворює підйом в серйозне випробування. Головне взяти з собою достатню кількість води, тому що без неї є небезпека сонячного і теплового удару, не слід нехтувати і загрозою тривалого впливу ультрафіолетових променів.

Таємнича тварина – Качкодзьоб

Качкодзьоб- надзвичайно своєрідна тварина, яка пристосувалася до вкрай специфічних умов життя у водному середовищі. У нього гладке обтічне тіло, покрите коротким коричневим хутром. Його передні лапи забезпечені перетинками, що сприяють пересуванню у воді і життя в норах. Задні лапи виступають в ролі керма, а хвіст, великий і плоский як у бобра, служить стабілізатором. Його маленькі очі і ніздрі можуть закриватися під водою, він не володіє зовнішнім вухом. Але його найхарактерніша і вражаюча риса - великий, плоский, шкірястий, схожий на качиний , дзьоб, дуже чутливий до дотику і здатний вловлювати слабкі електромагнітні поля, створювані його потенційною здобиччю. Він годується, розриваючи мул на дні річок і струмків, в яких живе, захоплюючи рачків і молюсків.

Острів Тасманія

. Близько 250 мільйонів років тому Тасманія разом з Австралією, Новою Зеландією, Антарктидою, Південною Америкою, Африкою та Індією входила до колосального південного континенту Гондвана. Великий континент займав більше половини земної кулі, і значну частину його покривав дощовий ліс помірного поясу. Велика ділянка острова Тасманія визнана природною спадщиною, що займає площу 10813 кв.км. і включає в себе чотири національні парки, два державних заповідника, дві природоохоронні зони і державні ліси. Незаймана природа стає все більш рідкісним явищем, тому що величезні простори дощового лісу являють собою унікальні та безцінні природні ресурси, які необхідно цінувати і берегти.

Опали в Кубер – Педі

Австралійський континент широко відомий своїми мінералами і входить до числа найбагатших країн світу за корисними копалинами.

Але більше за все він знаменитий опалами. До 90% світового видобутку благородного опалу припадає на Австралію, і близько трьох чвертей цієї кількості видобувається зі штату Південна Австралія. І точно так само як сам опал є специфічно австралійським, своєрідні і методи його видобутку, і спосіб життя спільноти старателів.

Звичайний опал був вперше виявлений в Австралії в 1849 році, але благородний опал в Кубер-Педи знайшли лише в 1915 році. Далі були знахідки в Андамука в 1930 році і в Мінті-би в 1931, в обох місцях виникли великі розробки. Хоча видобуток опалів залишається порівняно дрібномасштабної галуззю, вона, тим не менше, приносить австралійській економіці 30 мільйонів доларів щорічно.

Великий бар’єрний риф на побережжі Австралії

Великий Бар'єрний риф простягнувся уздовж східного узбережжя Австралії більш ніж на 2000 км. - З точки зору таких наук, як біологія, геологія, це одне з найбільших чудес природи. Йому справедливо додаються нові звання: визнання його природною спадщиною, біосферним заповідником і морським парком, що відображає його світове значення.

Великий Бар'єрний рифвключає в себе близько 2900 рифів, чиї розміри коливаються в межах від 0,01 кв.км. до 100 кв.км., і більше 300 островів або мілин з уламків коралів, з яких близько 100 постійно покриті рослинністю, і ще 600 високих островів, багато з яких оточені власними рифами. Його загальна площа - 348698 кв.км., більше ніж площа Великобританії.

Загублений у часі острів Вейк

Цікавою особливістю атола є його розташування на захід від лінії зміни дат. Виходить, що Острів Вейк живе як би в майбутньому стосовно США й інших. «Сьогодні» на цьому острові являє собою «завтра» для всього іншого cвіту. Лінія зміни дат - умовна лінія на поверхні земної кулі, по різні сторони якої годинник показує той самий час, але календарні дати різняться на одну добу. Проходить від полюса до полюса, в основному по Тихому океану, по меридіану 180 градусів з деякими відхиленнями.
При перетинанні лінії зміни дат у напрямку із заходу на схід, у рахунку календарних дат, вертаються на один день назад. При русі зі сходу на захід додають один день.

Памятки Фіджі

Меланезійска держава Фіджі являє собою скупчення вулканічних і коралових островів. Країна розташована на 332 островах, з яких населена тільки третина островів. Найбільшими з них є Віті Леву и Вануа Леву.

Головна визначна пам'ятка столиці країни (місто Сува) - чарівний Музей Фіджі, що знаходиться неподалік від Будинку уряду і будівлі парламенту. Даний музей має найбагатше зібрання з антропології та історії держави. Також цікавою є будівля Університету південної частини Тихого океану, красиві фрески в церкві Сент-Френсіс-Хсавьер-Хай, методистська церква Сентенаріо-Методист-Черч і католицький собор, побудований у 1902 році- один з найвидніших орієнтирів міста.

Океанія. Особливості фізико-географічного положення. Повні уроки

Тема

§ Океанія. Особливості фізико-географічного положення.Повні уроки

Мета

§ познайомитися із такою частиною Землі, як Океанія. Дізнатися, які країни є в Океанії, хто там проживає.

План

1. Географічне положення Океанії.
2. Острови та їх походження.
3. Природні умови.
4. Заселення Океанії.

5. Країни Океанії.
6. Екологічні проблеми.

Географічне положення Океанії

Океанія – це скупчення островів у центральній і південно-західній частинах Тихого океану. Цей острівний світ утворюють понад 7 тис. островів. Великі острови розміщуються на заході Океанії. Малі та дрібні, ніби бджолині рої, розсипалися на поверхні відкритого океану. Часто вони розташовуються групами неподалік один від одного, утворюючи архіпелаги. Хоча Океанія і є найбільшим на Землі скупченням островів, проте для суходолу серед вод океану природа відвела скромне місце. Загальна площа усіх островів становить лише 1,3 млн. км², тоді як водою охоплено велетенські площі.

Острови розкидані між субтропічними широтами Північної півкулі і помірними широтами Південної півкулі. Вони лежать на перехресті морських шляхів з Азії і Австралії до Америки. В Океанії розрізняють три частини: Меланезія (у перекладі з грецької означає «чорні острови»), Мікронезія («малі острови»), Полінезія («багато островів»).

Острови та їх походження

Походження, географічне положення і розміри островів Океанії тісно пов’язані з будовою дна Тихого океану. Вони є надводним відображенням підводного океанічного рельєфу, адже острови своїми основами лежать на дні океану.

Материкові острови колись були частинами материка, що від’єдналися від нього внаслідок опускання ділянок суходолу нижче рівня моря. Ці острови розташовані на шельфі. Наприклад, ще кілька десятків тисяч років тому найбільший острів Океанії Нова Гвінея був з’єднаний з Австралією 150-кілометровою перемичкою. Її опускання лише на 30 м призвело до утворення Торресової протоки. Материкове походження мають і острови Нова Зеландія.

Вулканічні острови є надводними вершинами найбільших підводних вулканів, підніжжя яких лежать на великих глибинах (до 5 км). Ці острови невеликі, скелясті, увінчані конусами згаслих або діючих вулканів. Вони розташовані здебільшого групами. Наприклад, Гавайські острови – це 24 острова, що розтяглися на 2 500 км. Вони цілком утворені потужними виливами лави підводних і наземних вивержень вулканів мільйони років тому. Найбільший з островів – Гаваї – сформований згаслими і діючими вулканами. Серед них і найвища вершина в Полінезії – вулкан Мауна-Кеа (4 210 м).

Гавайські острови

Коралові острови утворені морськими організмами – кораловими поліпами, що живуть всередині вапнякових скелетів. Поліпи дуже вибагливі до середовища існування: живуть тільки у теплих водах (не нижче + 20 ⁰С) на невеликій глибині (30 – 50 м), де достатньо кисню і світла. Прикріплюючись до дна, вони живляться планктоном та ростуть вгору і вшир. Скупчення коралових скелетів утворюють рифи – витягнуті у довжину смуги або атоли – невеликі острови кільцеподібної форми. Фундаментом для коралів зазвичай слугує вершина підводного вулкана. Тому багато вулканічних островів оточені кораловими рифами. Усі коралові споруди здіймаються над водою лише на кілька метрів. Тому коралові острови низькі. Вони рідко підносяться вище 5 м над рівнем океану і ледь помітні серед водних просторів. Ось чому легенди розповідають, що жителі Океанії «вивудили» свої острови з океанічного дна.


Кораловий острів в Океанії

Природні умови

Географічне положення Океанії серед величезного водного простору, малі розміри островів та віддаленість від материків зумовили надзвичайну своєрідність їх природи. Кажуть, Океанія – це володіння океану. І справді, рельєф, клімат, рослинність і тваринний світ несуть на собі відбитки океанічного впливу.
Рельєф вулканічних островів гористий, коралових – низовинний. На великих материкових островах гори поєднуються з рівнинами.

Клімат теплий і м’який, оскільки більшість островів лежать в екваторіальних і тропічних широтах, в помірні заходить тільки Нова Зеландія. Температури повітря високі (+ 250). Проте спеку пом’якшують вологі вітри з океану. Вони ж обумовлюють рясні дощі, тому кількість опадів велика – понад 4 000 мм за рік. На навітряних схилах високих вулканів Гавайських островів знаходиться наймокріше місце на Землі: там випадає 12 500 мм опадів за рік. Натомість на підвітряних схилах опадів буває дуже мало (200 мм). В Океанії зароджуються тропічні циклони, які в Північній півкулі називають тайфунами, а в Південній – ураганами. Найбільше їх буває в південно-західній частині Тихого океану. Вони призводять до великих руйнувань. Проте загалом, незважаючи на ці небезпечні стихійні явища, на островах ніколи не буває ні холодно, ні жарко. Тому клімат Океанії вважають самим комфортним на Землі.

Рослинність островів різноманітна. Через різницю у зволоженні (або багато, або мало опадів) поширені як вічнозелені вологі ліси, так і сухі савани. У лісах ростуть кокосова і сагова пальми, динне і хлібне дерева, фікуси, орхідеї. Серед дикорослих рослин багато корисних – дерев з цінною деревиною (залізне та сандалове); рослин з соковитими плодами (папайя, манго, банани); рослин, що дають прянощі (імбир, мускатний горіх, перець). Проте перше місце, без сумніву, належить кокосовій пальмі.

Кокосова пальма

Сандалове дерево

Залізне дерево

Коралові острови з бідними грунтами, що залягають тонким шаром на коралових вапняках, мають бідну травянисту рослинність. Їх окрасою є тільки гаї кокосових пальм. Цікаво, що вулканічні і коралові острови заселялися рослинами за допомогою вітру, течій і навіть птахів, які переносили їх пилок, насіння, горіхи.

Корисні копалини Океанії пов'язані з походженням і геологічною будовою островів. На острові Нова Каледонія є багаті поклади нікелю, хромітів і руд інших металів. Вугілля, нафту, бок сити видобувають на Новій Гвінеї. На атолах є поклади фосфоритів.
В Океанії багато ендеміків – видів рослин і тварин, які ніде більше не зустрічаються. Так, тільки в Новій Зеландії ростуть деревовидні папороті та капустяне дерево. Нині на островах природні ліси майже зведені. На їх місці розкинулися плантації сільськогосподарських культур.

Тваринний світ островів бідний. Серед наземних тварин майже немає ссавців (крім мишей і щурів). Зате багато птахів – райських, голубів, папуг, смітних курей. Відсутність хижаків привела до появи птахів без крил – кагу і ківі. У недалекому минулому в Новій Зеландії водилися гігантські (заввишки 4 м) безкрилі птахи моа, яйця яких важили 7 кг! На островах відсутні й отруйні змії. Є плазуни – гекони, ігуани, ящірки, гатерії. У водах, що омивають рифи і острови, живуть летючі риби, акули, морські черепахи і змії. У поширенні тварин велику роль відіграла людина. Завезені нею собаки, кішки, свині сильно розплодилися і згодом здичавіли.

Кагу

Ківі

Заселення Океанії

Люди заселили острови Тихого океану багато тисячоліть тому. Проте науковці остаточно не з’ясували, якими шляхами це відбувалося. Більшість вважає, що острови заселили вихідці з Південно-Східної Азії. Проте є й інші думки. Зокрема норвезький дослідник-мандрівник Тур Хейєрдал припускає, що перші люди прибули в Океанію з Південної Америки. Щоб довести вірогідність свого припущення Т. Хейєрдал у 1947 р. здійснив плавання на дерев’яному плоту «Кон-Тікі» від тихоокеанського узбережжя Південної Америки до островів Полінезії. Отже, в давнину люди, які були вправними мореплавцями, справді могли перетинати океан на папірусних човнах, використовуючи океанічні течії.

Поселення на Таїті

Нині в Океанії проживає приблизно 10 млн осіб. Серед них є корінні мешканці, прийшле та змішане населення. Корінне населення, наприклад, Нової Гвінеї і прилеглих островів – папуаси, які належать до австралоїдної раси. На інших островах населення належить до особливої полінезійської групи, яка займає проміжне положення між основними расами. В Океанії проживає й багато нащадків переселенців з Європи.
Свої незалежні держави народи Океанії створили недавно. Тривалий час острови були колоніями – володіннями інших країн. Деякі з них і нині залишаються заморськими територіями Франції, США, Нової Зеландії та ін.

Населення займається здебільшого сільським господарством. Особливо розвинуте тропічне землеробство: вирощування кокосових пальм, бананів, ананасів, цукрової тростини. З ним пов’язана промисловість, що виробляє кокосову олію і цукор, консервує фрукти і соки та ін. Лише на деяких островах видобувають руди кольорових металів, кам’яне вугілля, фосфорити. Велике значення в господарстві країн має міжнародний туризм. Життя і побут острів’ян традиційно пов’язані з промислом в океані – виловом риби, черепах, трепангів, китів.

Країни Океанії

Нова Зеландія

Площа – 269 тис. км2
Населення – 4 млн чоловік
Столиця – Веллінґтон
Нову Зеландію називають державою на краю світу. Вона розташована на двох великих островах (Північному і Південному) та низці малих. Країна має різноманітну природу – вкриті льодовиками вершини гір і піщані пляжі, буйні тропічні ліси і зелені луки, вулкани і гейзери. Корінні мешканці – маорі – складають незначну частку населення. Більшість – це нащадки європейських переселенців, в основному англійців. Понад сто років тому Нова Зеландія була колонією Великої Британії. Нині це незалежна держава. Населення розводить велику рогату худобу і овець, вирощує пшеницю, кукурудзу, ячмінь, боби, яблука і виноград. Нова Зеландія є провідним світовим постачальником фруктів ківі. У прибережних водах новозеландці ведуть промисел риби і молюсків. Розвинута харчова промисловість, що переробляє молоко, м'ясо, зерно, рибу. Є також виробництво тканин, алюмінію і пластмаси. Великі доходи господарству країни дає туризм. Тому мальовничі пейзажі, що приваблюють туристів з усього світу, називають основним багатством Нової Зеландії.

Фіджі

Площа – 18,3 тис. км2.
Населення – 891 тис. чоловік
Столиця – Сува
Республіка Островів Фіджі розташована на сотнях вулканічних і коралових островів у південно-західній частині Тихого океану. В минулому країна була колонією Великої Британії, а незалежність здобула в 1970 р. Фіджийські фермери вирощують імбир, цукрову тростину, кокосову пальму, ананаси. Розводять кіз, свиней, домашню птицю. Велике значення має риболовля. На островах видобувають золото, срібло, мідні та алюмінієві руди, вапняк. Проте найбільші прибутки дає виробництво цукру, що майже повністю вивозиться в інші країни, і наплив туристів, яких приваблюють коралові рифи і пляжі.



Діловий центр Суви. Фіджі

Вануату

Площа – 12,2 тис. км2.
Населення – 205,2 тис. чоловік
Столиця – Порт-Віла
Вануату – це тихоокеанська країна, що складається з 80 островів. На карту їх наніс англійський мореплавець Джеймс Кук наприкінці ХУІІІ ст. Більшість островів є вершинами підводних гір. Деякі з них – діючі вулкани. Є й коралові острови, облямовані рифами з яскраво-блакитними лагунами. Тропічний клімат з рясними дощами і цілорічно теплою погодою дозволяє вирощувати банани, ямс і маніок – основні продукти харчування острів’ян. В інші країни вивозять копру – висушені ядра кокосових горіхів і какао. Великі прибутки дає туризм. В минулому країна була колонією, перебуваючи під спільним правлінням Великої Британії і Франції. Незалежність острови отримали в 1980 р.

Королівство Тонга

Королівство Тонга складається з 170 островів як вулканічного, так і коралового походження. Проте постійне населення є тільки на 45 з них, решта – незаселені. У ХУІІІ ст. Джеймс Кук назвав їх островами Дружби, тому що острів’яни прийняли його команду дуже тепло. Тонга – єдина в Океанії монархія – тобто країна, де главою держави є король, влада якого передається спадково. Тонганці вирощують таро, ямс, батат, овочі, кавуни. Є плантації кокосових пальм, бананів і цитрусових. У інші країни вивозять копру, кокосову олію, рибу, стручки ванілі, яка використовується в кондитерській галузі. У минулому столітті острови були колонією Великої Британії. У 1970 р. вони стали незалежною країною.

Екологічні проблеми

Люди своєю господарською діяльністю дуже швидко змінюють природу островів Океанії. Там, де були ліси, з’явилися плантації сільськогосподарських культур. Прибережні води забрудненні. Завезені з інших частин світу тварини також завдають шкоди природі. Так, на островах розплодилися щурі, кішки здичавіли і почали полювати на птахів. Кози і кролики винищили значну частину рослинності, що потягло за собою змив грунтів. Великою проблемою стало і перетворення деяких островів (Бікіні, Гуам, Муруроа) у військові полігони. На деяких проводилися випробування атомних бомб. Усе це призводить до порушення природної рівноваги, до руйнування природи островів.
Крім того, і природа, і життя людей в Океані сильно залежать від стихійних лих – тайфунів, цунамі, виверження вулканів. Будь-який з островів раз на сто років може бути спустошений.

А ви знали, що …?

• У лісах Океанії ростуть найдовші у світі плоди – ентади повзучої. Вони досягають до 150 см завдовжки.
• Дерево альстонія з островів Океанії має деревину, що у 25 разів легша за воду.
• Вулканічні і коралові острови заселялися рослинами за допомогою вітру , течій і навіть птахів, які переносили їх пилок, насіння, горіхи.

Перевір себе

1. Групи островів утворюють… .
2. Океанія налічує понад … островів:
1)7000
2) 3500
3) 11000
3. Столиця Нової Зеландії - … .
4. Гавайські острови:
1)вулканічні
2)коралові
3)материкові
5. Зараз в Океанії проживає близько … осіб:
1)10 млн
2) 4 млн
3) 500 тис.

Тест

" Австралія та Океанія " .

1 ) Зі скількох штатів складається Австралія :

А ) п'яти

Б) восьми

Б) шести

Г) семи

2 ) Форма правління:

А ) абсолютна монархія

Б) імперія

Б) республіка

Г) федеративна конституційна монархія

3 ) Яке місце за площею займає Австралія :

А ) перше

Б ) восьме

Б) шосте

Г) четверте

4 ) До складу якого штату входить о. Тасманія :

А ) Квінсленд

Б) Вікторія

Б) Південна Австралія

Г) Новий Південний Уельс

5 ) Великими містами є:

А ) Сідней , Калькутта

Б) Мельбурн , Сідней

Б) Аделаїда , Сідней

Г) Уейпа , Таусвіл , Сідней

6 ) Державна мова Австралії:

А ) гінді

Б) індійська

Б) англійська

Г) російська

7 ) Австралія омивається океанами :

А ) Індійський , Тихий

Б ) Тихий , Південний

Б) Південний , Індійський

Г) Південний , Тихий , Індійський

8 ) В яких кліматичних поясах знаходиться Австралія :

А ) тропічний , помірний

Б ) помірний , субтропічний

Б) тропічний , екваторіальний

Г) екваторіальний , помірним

9 ) На території Австралії багато великих озер :

А) так

Б) немає

10 ) На території Австралії мешкає тварина, яка більше ніде не зустрічається :

А ) кенгуру

Б) бегемот

Б) ківі

Г) собако Дінго

11 ) приокеанське території Австралія - це :

А ) райони нового освоєння

Б) старі промислові райони

Б ) райони старого освоєння

Г ) кращі пасовища для овець

12 ) Австралія займає третє місце з видобутку :

А ) вугілля

Б) залізної руди

Б) бокситів

Г) золота

13 ) У штаті Квінсленд знаходиться велике родовище :

А ) кобальту

Б) золота

Б) алмазів

Г) азбесту

14 ) Басейнів кам'яного вугілля в Австралії:

А ) п'ять

Б) один

Б) три

Г) два

15 ) В Австралії є родовища цезію :

А) так

Б) немає

16 ) Австралія експортує головним чином :

А ) золото , алмази , кам'яне вугілля

Б) м'ясо , золото , кам'яне вугілля , шерсть , зернові культури , алмази

Б) шерсть , золото , алмази , буре вугілля